Рішення

від 06.08.2019 по справі 185/3119/19

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/3119/19

Провадження № 2/185/2514/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2019 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності Нива до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Суворова , Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство імені Б. Хмельницького про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року ТОВ Нива звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Суворова , Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство імені Б. Хмельницького про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), у подальшому уточнивши свої позовні вимоги, в якій просить суд визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзіс) від 03.12.2018 року площею 6,285 га з кадастровим номером 1223587000:01:001:0263 , яка розташована на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Суворова , інше речове право за яким зареєстровано 03.12.2018 року Дніпропетровською філією комунального підприємства Агенція адміністративних послуг строком на 10 років, номер запису про інше речове право 29264832; визнати недійсним договір оренди землі № 10/04 від 01.04.2019 року площею 6,285 га з кадастровим номером 1223587000:01:001:0263 , яка розташована на території Богданівської сільської ради, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Сільськогосподарське товариство ім. Б. Хмельницького , інше речове право за яким зареєстровано 09.04.2019 року Петриківською районною державною адміністрацією строком 15 років, номер запису про інше речове право 31144642; визнати укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ Нива , код ЄДОПОУ 30720804, додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі, укладеного 15.06.2008 року (державна реєстрація від 20.03.2009 року № 040912700662) від 14.02.2019 року; стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування уточненої позовної заяви позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки. 15.06.2008 року між нею та ТОВ Нива було укладено договір оренди землі строком на 10 років. Договір зареєстровано в ПРВ ДРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах 20.03.2009 року, у зв`язку з чим строк дії договору становить з 20.03.2009 по 20.03.2019 року. Даним договором передбачено переважне право Орендаря на поновлення дії договору на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. 15.02.2019 року позивачем було направлено ОСОБА_1 лист повідомлення про поновлення дії договору оренди землі від 15.06.2008 року та два екземпляри проекту додаткової угоди від 14.02.2019 року про поновлення терміну дії договору. 12.03.2019 року ТОВ Нива отримало від відповідача ОСОБА_1 повідомлення про заперечення щодо поновлення договору оренди землі. Відповідь відповідача ОСОБА_1 не містить конкретних та чітких підстав, у чому саме полягає недосягнення домовленості, нею не було запропоновано своїх умов, на яких би вона погодилася поновити договір оренди, на яких умовах їй пропонують укласти договір інші орендарі, у зв`язку з чим, позивач вважає поведінку відповідача ОСОБА_1 недобросовісною, формальною та такою що не є підставою для припинення переважного права позивача на поновлення договору оренди на новий строк. Крім того, позивачу стало відомо, що 03.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Суворова було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), за яким право користування земельною ділянкою зареєстроване 03.12.2018 року Дніпровською філією КП Агенція адміністративних послуг строком на 10 років починаючи з 21.03.2019 року. Вважає, що укладення даного договору суперечить умовам укладеного та зареєстрованого договору оренди землі з ТОВ Нива , який був чинний на момент укладення договору емфітевзису, та є порушенням вимог ЗУ Про оренду землі оскільки перешкоджає ТОВ Нива реалізувати своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. У зв`язку з чим, договір емфітевзису від 03.12.2018 року необхідно визнати недійсним. Крім того, позивачу стало відомо про те, що 01.04.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ СГТ ім. Б.Хмельницького було укладено договір оренди землі № 10/04 строком на 15 років з розміром орендної плати 14 % від вартості земельної ділянки. Відповідно до даного договору в користування ТОВ СГТ ім. Б. Хмельницького була передана таж сама земельна ділянка що донедавна перебувала у користуванні ТОВ Суворова . Умови на яких відповідачем ОСОБА_1 було передано в оренду земельну ділянку відповідачу ТОВ СГТ ім. Б.Хмельницького є прийнятними для позивача і останній готовий був поновити з відповідачем ОСОБА_1 договір оренди землі на цих умовах, якщо б він про них знав, та якщо відповідач ОСОБА_1 запропонувала б йому, однак ОСОБА_1 цього зроблено не було. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не було доведено до позивача бажані нею умови договору оренду в чіткій конкретній формі, вважає, що договір оренди № 10/04 від 01.04.2019 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ СГТ ім. Б.Хмельницького повинен бути визнаний недійсним, оскільки він перешкоджає позивачу скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

Ухвалою суду від 17.05.2019 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Не погодившись з позовом, у порядку ст. 178 ЦПК України, відповідачами було подано відзиви на позовну заяву, до змісту яких зазначили, що договір між ОСОБА_1 та позивачем було укладено 15.06.2008 року, зареєстровано у Державному реєстрі 20.03.2009 року. Позивач направив на адресу ОСОБА_1 15.02.2019 року лист повідомлення про наміри та додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. ОСОБА_1 була направлена позивачу відповідь, яку останній отримав 12.03.2019 року про заперечення поновлення договору оренду землі, яка свідчить про її небажання продовжувати з позивачем договірні відносини. Отже, саме 12.03.2019 року позивач втратив своє переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Дійсно між ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Суворова 03.12.2018 року було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Даний договір було зареєстровано 03.12.2018 року, запис про інше речове право № 29264832. Згодом 27.03.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Суворова була укладена угода про розірвання даного договору. Отже речове право зареєстроване за № 29264832 - припинено, спір відсутній. Крім того, на час укладення спірного правочину між ОСОБА_1 та ТОВ СГТ ім. Б. Хмельницького від 01.04.2019 року, зареєстрованого 09.04.2019 року, позивач не мав будь-яких зареєстрованих речових прав на земельну ділянку що є предметом оспорюваного договору, що свідчить про правомірність дій ОСОБА_1 та дій ТОВ СГТ ім. Б. Хмельницького при укладені правочину та відсутність підстав для визнання його недійсним. Щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди зазначили, що ОСОБА_1 було отримано повідомлення позивача про намір продовжити дію договорів оренди з проектом додаткової угоди, однак у березні 2019 року ОСОБА_1 повідомила позивача про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі на новий строк. Отже наявність з її сторони заперечень щодо поновлення договору на новий строк є підставою вважати, що переважне право орендаря, що підлягає захисту, не порушено. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити на доводах та підставах, зазначених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Залізко В.С. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечує проти задоволення позовних вимог на підставах, зазначених у відзиві.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Суворова у судове засідання не з`явився, відповідно до наданого відзиву, просив розгляд справи проводити за його відсутності, заперечує проти задоволення позовних вимог на підставах, зазначених у відзиві.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство імені Б. Хмельницького у судове засідання не з`явився, відповідно до наданого відзиву, просив розгляд справи проводити за його відсутності, заперечує проти задоволення позовних вимог на підставах, зазначених у відзиві.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,285 га, кадастровий номер 1223587000:01:001:0263 , яка розташована на території Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю ІІІ-ДП в„– 112262 від 15.01.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 42.

15.06.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ Нива було укладено договір оренди землі загальною площею 6,285 га, що знаходиться на території Новоруської сільської ради. Строк дії договору 10 років.

20.03.2009 року зазначений договір зареєстровано у ПРВ ДРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах про що зроблено запис №040912700662.

Факт передачі земельної ділянки у тимчасове платне користування відповідно до договору від 15.06.2008 року зафіксовано актом прийому-передачі земельної ділянки від 21.03.2009 року.

Пунктом 7 Договору оренди землі від 15.06.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Нива , передбачений строк дії договору, а саме договір діє 10 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 41 Договору передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Державна реєстрація зазначеного договору відбулася 20.03.2009 року, отже строк дії договору оренду землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Нива , з 20.03.2009 року по 20.03.2019 року.

14.02.2019 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення про поновлення терміну дії договору оренди землі та додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 15.06.2008 року за підписом директора Головінова П.В. та печаткою ТОВ Нива . Даний лист-повідомлення та додаткова угода 19.02.2019 року були отримані ОСОБА_1

12.03.2019 року позивачем було отримано від ОСОБА_1 лист-повідомлення про заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, де остання повідомила про своє рішення щодо відсутності наміру і бажання поновлювати Договір оренди, а також щодо відсутності наміру і бажання укладати із ТОВ Нива договір оренди землі відносно належної їй земельної ділянки на новий строк. Також повідомила, щодо недосягнення домовленості (відсутність її згоди), зокрема, щодо орендної плати та інших істотних умов договору оренди з ТОВ Нива у зв`язку із тим, що такі умови значно гірші ніж ті, на яких їй пропонують укласти договір інші орендарі.

03.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Суворова укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) кадастровий номер 1223587000:01:001:0263 площею 6,285 га. Даний договір зареєстровано 03.12.2018 року державним реєстратором Дніпровської філії КП Агенція адміністративних послуг Прокопович Г.М . - запис про інше речове право № 29264832. Відповідно до п. 1.5 Договору земельна ділянка вважається переданою землекористувачу у користування на праві емфітевзису, починаючи з 21.03.2019 року.

27.03.2019 року між ТОВ Суворова та ОСОБА_1 укладено угоду про розірвання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) кадастровий номер 1223587000:01:001:0263 площею 6,285 га. Угода зареєстрована 09.04.2019 року державним реєстратором Петриківської РДА Сизарєвою І.О.

01.04.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ СГТ імені Б. Хмельницького укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223587000:01:001:0263 площею 6,285 га. Договір зареєстровано 09.04.2019 року державним реєстратором Петриківської РДА Сизарєвою І.О, запис про інше речове право № 31144642. Строк дії договору 15 років.

Обґрунтовуючи підставу визнання недійсним договору емфітевзису позивач зазначає порушення його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк, а саме посилається на ч. 1 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , згідно якого по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної чи комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

На виконання реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі позивач 14.02.2019 року надіслав на адресу відповідача ОСОБА_1 лист - повідомлення про свої наміри та додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Відповідач ОСОБА_1 у свою чергу, на адресу позивача надіслала лист-повідомлення, який було отримано позивачем 12.03.2019 року, про заперечення поновлення договору оренди землі, зазначивши про відсутність наміру і бажання укладати із ТОВ Нива договір оренди землі на новий строк через недосягнення домовленості (відсутність її згоди), зокрема, щодо орендної плати та інших істотних умов договору оренди з ТОВ Нива у зв`язку із тим, що такі умови значно гірші ніж ті, на яких їй пропонують укласти договір інші орендарі, що свідчить про небажання відповідача ОСОБА_1 продовжувати договірні відносини з позивачем.

Отже суд вважає, що саме 12.03.2019 року (дата отримання позивачем листа-повідомлення) позивач втратив своє переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), передбачене ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Строк оренди договору оренди землі від 15.06.2008 року укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 сплив 21.03.2019 року, 12.03.2019 року позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди землі.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, статті 15 ЦК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено. Вказана позиція викладена в Постанові Верховного Суду в справі № 625/166/18 від 18.04.2019 року.

На час звернення позивача до суду договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) укладений 03.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Суворова втратив чинність, предмет зобов`язання повернутий власнику, отже підстави визнання недійсним вказаного правочину - відсутні, у зв`язку з чим, дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі № 10/04, укладеного між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ СГТ ім. Б. Хмельницького 01.04.2019 року, суд приходить до наступного.

Договору оренди землі № 10/04 був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ СГТ ім. Б. Хмельницького 01.04.2019 року та зареєстрований 09.04.2019 року. На момент набрання чинності Договору № 10/04, дія договору оренди землі від 15.06.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , припинена.

Посилання позивача на те, що у зв`язку з укладенням спірного правочину від 01.04.2019 року № 10/04 було порушено його переважне право на продовження договору оренди саме шляхом укладання договору оренди земельної ділянки на умовах, які були б прийнятними для попереднього орендаря - є безпідставними, оскільки переважне право на поновлення договору оренди землі позивачем припинилось 12.03.2019 року (дата отримання листа-повідомлення від відповідача ОСОБА_1 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Конституцією України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (стаття 41).

Отже відповідач ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки, після закінчення строку дії договору оренди землі від 15.06.2008 року на власний розсуд прийняла рішення щодо надання свого майна в користування ТОВ СГТ ім. Б. Хмельницького , що відповідає положенням Цивільного кодексу та нормам Конституції України.

На час укладення оспорюваного договору, позивач будь-яких зареєстрованих прав на земельну ділянку, що є предметом даного договору - не мав. Укладенням Договору оренди землі від 01.04.2019 року права позивача, передбачені ст. 33 ЗУ Про оренду землі , не порушені, у зв`язку з чим, підстави для задоволення позовної вимоги щодо визнання недійсним договору оренди землі № 10/04 від 01.04.2019 року - відсутні.

Крім того, суд вважає, що позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди від 14.02.2019 року про поновлення терміну дії договору оренди землі, укладеного 15.06.2008 року також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. (ст. 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону по закінченню строку, на яких було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строй (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом н; укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця де спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяці до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренді землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця : дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря н; укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланні орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальне власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України, яка передбачає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця б установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті З ЦПК України, статті 15 ЦК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Позивач направив повідомлення про намір продовжити дію договорів оренди з проектом додаткової угоди, а відповідач ОСОБА_1 листом-повідомленням, до закінчення дії договору оренди, повідомила позивача про небажання продовжувати строк договору оренди землі на новий строк.

Отже, наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Доводи позивача про те, що відповідь відповідача ОСОБА_1 не містить конкретних та чітких підстав того, в чому полягає недосягнення домовленості щодо орендної плати. Те, що відповідач ОСОБА_1 не запропонувала свої умови, на яких би вона погодилася поновити договір оренди землі, та на яких умовах їй пропонують укласти договір інші орендарі і у зв`язку з чим, поведінка відповідача ОСОБА_1 є недобросовісною, є безпідставними.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності Нива до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Суворова , Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство імені Б. Хмельницького про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко