Постанова

від 12.07.2007 по справі 31-26/504-06-11445

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31-26/504-06-11445

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" липня 2007 р. Справа № 31-26/504-06-11445

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Іоффе С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Гідулянов К.В., дов. б/н від 03.10.2006 р.

від відповідача: Черевиченко О.В., дов. № 8 від 21.08.2006 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Спеценергомонтаж” (далі по тексту – ТОВ „Спеценергомонтаж”)

на рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2007 р.

по справі № 31-26/504-06-11445

за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Одесахімопторг” (далі по тексту – АТЗТ „Одесахімопторг”)

до ТОВ „Спеценергомонтаж”

про розірвання договору та стягнення 40647,60 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, АТЗТ „Одесахімопторг” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить винести рішення про розірвання договору підряду № 7 від 25.01.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем, та про стягнення 40647,60 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем підрядних робіт по вказаному договору і як наслідок неналежного виконання, неможливості використання за призначенням резервуара РГС-75 № 31.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що при проведенні робіт виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, при закупівлі полімерної продукції діяв відповідно до вказівок замовника, тобто позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.06.2007 р. по справі № 31-26/504-06-11445 (суддя Лєсогоров В.М.) позов задоволено в повному обсязі з посиланням на неналежне виконання робіт відповідачем по вказаному договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ „Спеценергомонтаж” звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду обґрунтовано, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного:

Як встановлено матеріалами справи, 25.01.2006 р. сторони уклали договір підряду № 7 згідно з умовами якого відповідач зобов'язався виконати роботу по завданню замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Роботи, які необхідно виконати підряднику, зазначені п. 3.1 Договору і складають: діагностика, ремонт та покриття внутрішньої поверхні резервуара РГС-75 полімерною композицією „ЕДМОК-Х”, рекомендованого фірмою ТОВ „Композіт.

Ціна робіт з урахуванням матеріалів складає 40519,00 грн.

Платіжними дорученнями № 226 від 03.03.2006 р., № 487 від 15.05.2006 р., № 305 від 22.03.2006 р. позивач сплатив відповідачу за підрядні роботи 40647 грн. 60 коп., що на 128 грн. 60 коп. більше ніж передбачено договором.

29.03.2006 р. ТОВ „Композіт” передало відповідачу полімерну композицію „ЕДМОК-Х” в кількості 100 кг по накладній № 35(а.с. 29).

Згідно акту прийому робіт № 3 за березень 2006 року відповідач виконав роботи по очистці резервуара, обезпилюванню, обезжирюванню (а.с. 32-33).

Відповідно до акту прийому робіт за квітень 2006 року відповідач виконав роботи по візуальному обстеженню внутрішньої та зовнішньої поверхні резервуара на наявність видимих  дефектів резервуару, нанесенню полімерної композиції та інше (а.с. 34-35).

Відповідно до акта робочої комісії по прийому резервуару РГС-75 після реконструкції та комплексного випробування від 19.05.2006 р., роботи по ремонту резервуара виконані згідно з проектом, стандартами, технологічними нормами, технічними стандартами і відповідають вимогам прийому для комплексного випробування.

Наданий для прийому резервуар РГС–75 вважати прийнятим для комплексного випробування.

Аналізуючи вказаний акт судова колегія вважає, що він свідчить лише про передачу резервуару для комплексного випробування, а не про закінчення робіт по ремонту і не може вважатися належним (остаточним) актом прийому-передачі робіт відповідно до договору № 7 від 25.01.2006 р. (п. 9.1).

26.05.2006 р. в резервуар № 31 була налита соляна кислота. 29.05.2006 р. з резервуару у двох місцях витекла кислота в кількості 1288,00 кг. Відповідно з актом від 09.06.2006 р., причиною цього є неякісне внутрішнє полімерне покриття резервуару. При обстеженні цистерни після промивки все полімерне покриття було повністю знищено кислотою. В акті також зазначено, що роботи по ремонту резервуара виконанні неякісно з порушенням технології (а.с. 45).

Керівник відповідача, підписавши акт, не погодився з висновком про те, що роботи по ремонту резервуара виконанні неякісно з порушенням технології. В іншій частині до змісту акту керівник відповідача ніяких зауважень не вказав, що означає, що відповідач погодився з висновками акту про необхідність усунути всі дефекти згідно з договірними зобов'язаннями та відшкодувати матеріальні збитки.

Відповідно до градуіровочних таблиць резервуар РГС–75 має інвентарний № 31.

Відповідно до висновку експертизи від 18.09.2006 р. ДП „Чорноморський експертно-технічний центр” щодо результатів дослідження резервуара РГС–75 № 31, на зовнішній поверхні резервуара є сквозна трещина довжиною 16 мм., внутрішня поверхня резервуара покрита знищеним захисним покриттям. В місцях де відсутнє захисне покриття основний метал покритий поверховою корозією (а.с. 16), що підтверджено і протоколом № 173 від 15.09.2006 р. (а.с. 17-19).

Відповідач доказів щодо спростування висновків експертизи суду першої інстанції та судовій колегії не надав.

Наданий відповідачем протокол випробувань від 28.03.2007 р. суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги, оскільки цей протокол наданий суду в порушення ст. 36 ГПК України в незасвідченій копії, в зв`язку із чим не є письмовим доказом у справі, зміст протоколу свідчить про те, що резервуар РГС–75 і те полімерне покриття яким він був покритий не досліджувалися. Крім того, відповідач не надав господарському суду доказів про те, що осіб, які склали протокол, можливо вважати експертами з відповідного питання. Також відповідач не надав доказів того, що методика за якою провадилося дослідження, зазначене у протоколі, є такою яка може забезпечити повноту, всебічність та об`єктивність дослідження.

Відповідно до ст. 193 ГК України – суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 ЦК України – за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 839 ЦК України - підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 852 ЦК України - за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має  право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 857 ЦК України - робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

          Відповідно до ст. 651 ЦК України - договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 653 ЦК України - у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, господарський суд першої інстанції зробив вірні висновки, що відповідач позивачу резервуар РГС–75 № 31 з ремонту не передавав, а передав лише для комплексного опробування, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань по договору підряду від 25.01.2006 р., внаслідок чого резервуар неможливо використовувати за призначенням, що є істотним порушенням договору з боку відповідача, тобто правові підстави для задоволення позову про розірвання договору є достатніми.

Посилання відповідача на неправомірне застосування норм Цивільного кодексу безпідставне, оскільки Цивільний кодекс, а не Господарський регулює відносини по договору підряду, у тому числі і порядок його розірвання.

Посилання відповідача на неможливість розірвання договору, оскільки останній припинив свою дію спростовується приписами ст. 631 ч. 4 ЦК України, а також вищевикладеними обставинами, які свідчать що твердження відповідача відносно припинення дії договору 20.05.2006 р. не відповідають дійсності (акт від 19.05.2006 р.).

Твердження відповідача про відсутність вини підрядника за недоліки, які є предметом спору, так як закупив композицію „ЕДМОК-Х” за вказівкою позивача також не можуть бути взяті до уваги. оскільки на вказаний матеріал були надані технічні умови, паспорт, а також висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи нормативної документації.

Твердження відповідача про те, що позивач прийняв роботу без будь-яких зауважень безпідставні, оскільки як вказано вище, позивач прийняв резервуар лише для подальшого випробування, а не остаточно. В ході випробування, після заповнення резервуара соляною кислотою, і було виявлено неякісне виконання робіт по ремонту резервуара, у зв'язку з чим резервуар неможливо використовувати за призначенням, що є істотним порушенням договору.

В наслідок розірвання договору у відповідача без достатньої правової підстави (без договору) залишається сплачена позивачем сума 40647 грн. 60 коп., з яких 128 грн. 60 коп. переплата (сума яка перевищує обумовлену договором суму).

За таких обставин суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про задоволення позову про стягнення 40 647 грн. 60 коп.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 05.06 2007 р. по справі № 31-26/504-06-11445 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      О.Т. Лавренюк

Суддя                                                                                             Я.Ф Савицький

Суддя                                                                                              Т.Я Гладишева