ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 серпня 2019 року № 826/9432/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айташ Юкрейн до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Айташ Юкрейн (надалі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Одеської митниці ДФС (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно було відмовлено у прийняті митної декларації та неправомірно здійснено коригування митної вартості застосувавши третій метод.
Відповідачем на адресу суду подано відзив в якому зазначив про викладені в обставини на підставі яких прийнято оскаржуване рішення є обґрунтованим та правомірним.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив.
ТОВ Айташ Юкрейн уклало з турецькою компанією AYTAS TARIM URUNLERI SANAVI Ve TIC A.S зовнішньоекономічний контракт №01/TR від 16.12.2013 "Про поставку суміші запашних речовин".
Рішенням відповідача №500040001/2015/510056/2 від 08.07.2015 здійснено коригування митної вартості за митною декларацією №500040001/2015/007519 від 08.07.2015.
Вказане рішення мотивоване тим, що у поданих позивачем документів для митного оформлення містяться розбіжності та відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Вказане обумовлено відсутністю інформації щодо умов поставки в прайс-листі №б/н від 02.03.2015; відсутністю в калькуляції № б/н від 06.03.2015 інформації щодо використання сировини та її відсоткового вмісту для можливості перевірки вартісних характеристик сировини.
На підставі оскаржуваного рішення відмовлено у прийняті митної декларації №500040001/2015/003422 від 19.03.2015.
ТОВ Айташ Юкрейн для митного оформлення були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №01/TR від 16.12.2013; пакувальний лист від 25.06.2015; калькуляція вартості від 25.06.2015; декларація країни відправлення №82872 від 26.06.2015; копія банківського документа від 30.06.2015; ЦМР №0735341; прайс лист від 20.06.2015; інвойс №156087 від 25.06.2015; копія договору доручення №018/14 від 19.06.2014; сертифікат якості від 25.06.2015; комерційна пропозиція №20.06.2015; довідка про транспортні послуги від 03.07.2015; рахунок №4/07 від 03.07.2015.
Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості та визначено витну вартість на підставі другорядного методу, за ціною подібних товарів.
Зазначеним рішенням визначено, що позивачем подано документи, які містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що фактично сплачено або підлягає сплаті.
Відповідно до ч.1 ст.51 та ч.1 ст.52 Митного кодексу України (надалі - МКУ) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних , що піддаються обчисленню.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МКУ).
Частина 3 ст.53 МКУ передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті (ч.10, 11. ст.58 МКУ).
Частиною 6 ст. 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості
Аналіз вказаного свідчить, що перелік підстав для прийняття рішення про відмову у коригуванні митної вартості є вичерпним.
Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не застосовувався, оскільки надані документи для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
08.07.2015 декларантом повідомлено митний орган про неможливість надання митному органу протягом 10 днів витребуваних документів, а саме виписку з бухгалтерської документації; висновок про якісні та вартісні характеристики підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За таких обставин, відповідач дійшов до висновку про відсутність документально підтверджених відомостей щодо заявленої митної вартості товару, в відтак не може бути застосовано перший метод та до застосування підлягають другорядні методи зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МКУ.
Суд при оцінці правомірності оскаржуваного рішення не приймає до уваги посилання відповідача про відсутність в прайс-листі від 25.06.2015 інформації щодо умов поставки, оскільки аналіз положень ст. 53 МКУ дає підстави суду дійти висновку, що відомості прайс-листа повинні оцінюватися комплексно з іншими документами, не упереджено та розсудливо, в тій мірі і межах, відносно наявних в них відомостей, які потребують забезпечення виконання функцій і завдань державної митної справи. А тому висновки відповідача щодо наданого прайс-листа з відсутністю інформації про умови поставки не може бути прийнято судом як обґрунтовані, оскільки ч.3 ст. 53 МКУ таких вимог до вказаних документів не висуває. Додатково слід вказати, що відомості щодо умов поставки визначені безпосередньо в контракті №01/TR від 16.12.2013 (розділ 3).
Окрім цього, не заслуговують на увагу покликання відповідача на відсутність в калькуляції вартості від 25.06.2015 інформації щодо використаної сировини та її відсоткового змісту для можливості перевірки вартісних характеристик сировини, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку зазначення таких відомостей. Зворотнього, обґрунтованого покликання на конкретні норми законів, відповідачем в запереченнях не наведено.
Поряд цим, доводи відповідача щодо ненадання позивачем висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини не можуть бути прийняті судом як обґрунтовані. Вказане обумовлено тим що, по-перше, перелік документів встановлений ч. 3 ст.53 МКУ, подається в повному обсязі за їх наявності (згідно положень ч.3 ст. 53 МКУ ) . А тому, у разі відсутності певних документів, передбачених ч.3 ст. 53 МКУ, їх ненадання в повному обсязі не може кваліфікуватися як самостійна і автоматична підстава для коригування митної вартості, по-друге, з урахуванням документів і пояснень, наданих позивачем, відповідачем не доведено саме обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування і підтвердження.
Таким чином вказане в сукупності свідчить, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 МКУ. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 МКУ.
За таких обставини, оцінюючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо відмови в прийнятті митної декларації №500040001/2015/007519 від 08.07.2015 та скасування рішення про коригування митної вартості №500040001/2015/510056/2 від 08.07.2015.
Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішеннь з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410056/2 від 08.07.2015, прийняте Одеською митницею ДФС (м/п Іллічівськ , 65078, м.Одеса, вул.Гайдара, 21, корп.А, код ЄДРПОУ 39441717)
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айташ Юкрейн (код ЄДРПОУ 39009608) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні) 00 коп.
Позивач: Товариством з обмеженою відповідальністю Айташ Юкрейн (04119, м.Київ, вул. Якіра, 10А, код ЄДРПОУ 39009608).
Відповідач: Одеська митниця ДФС (65078, м.Одеса, вул.Гайдара, 21, корп.А, код ЄДРПОУ 39441717).
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2019 |
Оприлюднено | 05.09.2019 |
Номер документу | 83983349 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Смолій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні