Ухвала

від 03.09.2019 по справі 640/6363/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

03 вересня 2019 року м. Київ № 640/6363/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Са-Ната" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ТОВ "Са-Ната" з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019р. відкрито спрощене провадження без повідомлення та виклику сторін.

Одночасно з адміністративним позовом до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови № КВ497/1520/АВ/НД/СПТД/ФС-248 від 02.04.2019р. винесеної першим заступником начальника ГУ Держпраці у Київській області, якою на ТОВ "СА-НАТА" (код ЄДРПОУ 37689478) накладено штраф у розмірі 417 300,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019р. у задоволенні заяви ТОВ "Са-Ната" про забезпечення адміністративного позову - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Са-Ната" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Са-Ната" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови - залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 - залишено без змін.

28.08.2019р. до суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області КВ497/1520/АВ/НД/СПТД/ФС-248 від 02.04.2019р. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/6363/19.

В обґрунтування поданої заяви посилається на наявність очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та у випадку встановлення за результатом судового розгляду цієї справи протиправності оскаржуваної постанови позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат для відновлення своїх порушених прав та повернення власного майна (коштів), на яке може бути звернуто стягнення у разі примусового виконання постанови. З вищевикладеного, заявник приходить до висновку про те, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).

За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, "з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов`язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд зазначає, що останнім не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Однак, суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 цієї статті).

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 КАС України.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Керуючись ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 293-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська