ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
03 вересня 2019 року № 826/12981/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Качура І.А., Келеберди В.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд до третя особа проДержавної архітектурно-будівельної інспекції України Головний інспектор будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції України Тимошенко Семен Олександрович визнання протиправними та скасування рішень, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції України Тимошенко Семена Олександровича про:
- визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.03.2016р.;
- визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2016р. №082/40-212-10/2563 та №083/40-212-10/2563.
Ухвалою суду від 25.08.2016р. (суддя Федорчук А.Б.) відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 13.11.2017р. відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №4413 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ , справу №826/12981/16 прийнято до провадження судді Амельохіна В.В.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки на підприємстві не працює особа, яка вказана в акті перевірки - суб`єкт будівництва керівник проекту ОСОБА_1 , який був присутнім під час проведення перевірки.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.
В С Т А Н О В И В:
14 березня 2016 року за результатами проведеної головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції України Тимошенком Семеном Олександровичем позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил: Житлово-будівельний кооператив Новобудова-7 (замовник будівництва) та ТОВ Укрінжинірбуд (підрядна організація) на об`єктів будівництва: Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (секція №3) по вул. Покришкіна-Кривоноса, у м. Вінниці, складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Під час перевірки встановлено, що Проектна документація на об`єкті перевірки відсутня. Будівельні роботи на об`єкті фактично розпочаті за відсутності документа, що надає право на виконання будівельних робіт; будівельні роботи виконуються за відсутності належним чином затвердженої проектної документації та робочої документації; на об`єкті відсутні робочі креслення, виконавчі схеми, загальний журнал робіт, журнали спеціальних робіт; будівельні роботи проводяться з порушенням вимог ДБН, а саме - будівельні роботи виконуються без підтвердження належної якості попередньо виконаних робіт і без складання актів на закриття прихованих робіт.
14 березня 2016 року відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким з метою усунення виявлених порушень позивачу забезпечити дотримання вимог державних будівельних норм для житлових будинків в термін до 14.04.2016р.
29 березня 2016 року відповідачем прийняті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №082/40-212-10/2563, якою за порушення п. 9.8 та 9.8.1 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва на підставі п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на позивача накладено штраф у розмірі 62010,00грн. та №083/40-212-10/2563, якою за порушення ст. 27 Закону України Про архітектурну діяльність та п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва на підставі п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на позивача накладено штраф у розмірі 24804,00грн.
Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".
Відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" до уповноважених органів містобудування та архітектури, зокрема, належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
Згідно із пунктами 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. N 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).
Вказаним порядком визначено, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.
Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно із пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
В пункті 13 Порядку №553 встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Тобто, в даному випадку, відповідач зобов`язаний був провести перевірку лише за обов`язкової участі позивача.
Згідно із пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Згідно із пунктом 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Згідно із пунктом 21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до пункту 22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Отже, обов`язковою умовою для правомірності проведеної перевірки є пред`явлення перед початком такої перевірки уповноваженій особі позивача посадовою особою відповідача службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та проведення перевірки у присутності позивача або його представника, а також оформлення результатів перевірки актом на підставі якого у разі виявлення порушень вимог законодавства виноситься припис, протокол та постанова.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (секція №3) по вул. Покришкіна-Кривоноса, у м. Вінниці проведена без участі уповноваженої особи ТОВ "Укрінжинірбуд", оскільки ОСОБА_1 не являється уповноваженою особою ТОВ "Укрінжинірбуд".
Відповідачем не надано суду жодного доказу, що посадовими особами Інспекції перед початком перевірки було встановлено повноваження вказаної особи, відтак відповідачем не доведено суду, що вищенаведена перевірка була проведена у присутності уповноваженої особи ТОВ "Укрінжинірбуд".
Суд погоджується з доводами відповідача, що останній не зобов`язаний завчасно повідомляти про проведення перевірки, водночас, відповідач не має права приступити до проведення перевірки без вручення уповноваженій особі суб`єкта містобудування направлення для проведення позапланової перевірки, тобто відповідач був зобов`язаний повідомити позивача про проведення перевірки перед її початком, вручивши позивачу направлення.
Вказані обставини були вже предметом судового розгляду в адміністративних справах №826/5978/16 та №826/12976/16 за позовом ТОВ "Укрінжинірбуд" до ДАБІ України про визнання протиправними та скасування рішень.
Судами було встановлено, що позапланові перевірки ТОВ "Укрінжинірбуд" були проведені за відсутності уповноваженої особи ТОВ "Укрінжинірбуд".
Проте, відповідач не надав суду копії направлення для проведення позапланової перевірки та доказів його вручення уповноваженій особі ТОВ "Укрінжинірбуд", тобто відповідач приступив до перевірки дотримання позивачем вимог законодавства без повідомлення останнього про таку перевірку, що суперечить Порядку №553.
Враховуючи вищенаведені правові норми, суд приходить до висновку, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки не вручив позивачу направлення на проведення перевірки та провів перевірку у присутності особи, які не є уповноваженою особою ТОВ "Укрінжинірбуд" (доказів зворотнього суду не надано), у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення при проведенні перевірки.
Доводи відповідача про те, що підставою для скасування рішення, прийнятого за результатами перевірки, може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не процедурні порушення, а також посилання на практику Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України в даному випадку є недоречними, оскільки судом встановлено факт проведення відповідачем перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої позивачем особи, що також свідчить про порушення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані припис від 14.03.2016р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2016р. №082/40-212-10/2563 та №083/40-212-10/2563, прийнятті Державною архітектурно-будівельною інспекцією України не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; не обґрунтовано; не розсудливо, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756,00грн. з бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Тернівська, 2А, код ЄДРПОУ 39205460) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис від 14.03.2016р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2016р. №082/40-212-10/2563 та №083/40-212-10/2563.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Тернівська, 2А, код ЄДРПОУ 39205460) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756,00грн. з бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя В.В. Амельохін
Судді: І.А. Качур
В.І. Келеберда
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2019 |
Оприлюднено | 04.09.2019 |
Номер документу | 83983948 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Амельохін В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні