ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1072/19
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
При секретарі судового засідання Орлові О.О.,
розглянувши справу №916/1072/19,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (вул. Володимирська, буд. 12, 4-й поверх, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 39112319)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Березівський елеватор" (вул. Чигоріна, буд. 18, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 00955331)
про стягнення 75 997 348,22 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Марков О.В.,
Від відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березівський елеватор" про повернення товару (загальна сума 71324545, 25 грн.), що перебуває на зберіганні у ТОВ "Березівський елеватор".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2019 позовну заяву (вх. №1099/19 від 15.04.2019) залишено без руху, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою (вх. №2-2000/19) про усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 06.05.2019 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.06.2019.
Одночасно із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову (вх.№2-1747/19), ухвалою від 17.04.2019 заяву про забезпечення позову було задоволено, накладено арешт на товар вартістю 71324545,25 гривень, що перебуває на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР на зернових складах (зерносховищах) за адресою: Одеська область, місто Березівка, вулиця Пристанційна, 14, - відповідно до Договору складського зберігання зерна №30 від 02.07.2018 року, а саме:
(і) ячмінь (3 класу) - 34045,00 кг загальною вартістю 185545,25 грн.;
(іі) пшениця м`яка (3 класу) - 4000000,00 кг загальною вартістю 25600000,00 грн.;
(ііі) пшениця м`яка (6 класу) - 3700000,00 кг загальною вартістю 22570000,00 грн.;
(іv) соняшник (некласне) - 2230000,00 кг загальною вартістю 22969000,00 грн.
03.05.2019 позивачем подано заяву про зміну предмету позову (вх.№2-2601/19), в якій просить стягнути з відповідача 71324545,25 грн. збитків, завданих втратою зерна, переданого на зберігання, а також штрафні санкції у розмірі 4672802,97 грн. за втрату зерна.
05.06.2019 заяву позивача про зміну предмету позову прийнято до розгляду, відкладено підготовче засідання на 13.06.2019, доручено направлення повідомлення відповідача позивачеві з наданням доказів такого повідомлення суду.
Судове засідання, призначене на 13.06.2019, не відбулося у зв`язку з повідомленням про замінування будівлі суду. Ухвалою від 13.06.2019 судове засідання призначено на 03.07.2019. Судове засідання, призначене на 03.07.2019, не відбулося у зв`язку з технічними неполадками.
Ухвалою від 03.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче судове засідання на 17.07.2019.
Судове засідання, призначене на 17.07.2019, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою від 22.07.2019 призначено підготовче судове засідання на 29.07.2019.
29.07.2019 оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 09.08.2019.
09.08.2019 оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 21.08.2019. Ухвалою від 09.2019 повідомлено відповідача про дату наступного судового засідання.
В судовому засіданні 21.08.2019 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 03.09.19. Повідомлено відповідача про дату наступного судового засідання.
Через електронну пошту суду надійшли пояснення позивача, які долучено до матеріалів справи 02.09.2019 (вх.№17508/19).
Також 02.09.2019 надійшли додаткові пояснення позивача (вх.№17508/19) - надано нотаріально засвідчений переклад українською мовою.
03.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Від відповідача за час розгляду справи не надійшло будь-яких заяв, клопотань, пояснень, явку представника у судові засідання відповідач не забезпечив, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
П.4 ч.6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Водночас, суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було передано відповідачеві на зберігання відповідачу товар на зернові склади (зерносховища) за адресою: Одеська область, місто Березівка, вул. Пристанційна, 14, - відповідно до Договору складського зберігання зерна № 30 від 02.07.2019.
Вказує, що станом на березень 2019 року на елеваторі відповідача залишились на зберіганні:
(і) ячмінь (3 класу) - 34045,00 кг загальною вартістю 185545,25 грн.;
(іі) пшениця м`яка (3 класу) - 4000000,00 кг загальною вартістю 25600000,00 грн.;
(ііі) пшениця м`яка (6 класу) - 3700000,00 кг загальною вартістю 22570000,00 грн.;
(іv) соняшник (некласне) - 2230000,00 кг загальною вартістю 22969000,00 грн.
Посилається на ігнорування відповідачем вимог про повернення товару, а також відсутність відповідей на кореспонденцію позивача. Крім того, вказує про недопуск до здійснення перевірки 01.02.2019 відповідно до направлення на здійснення перевірки.
Також, у матеріалах позову наявні копія заяви (повідомлення) про вчинення злочину, передбаченого статтею 191 Кримінального кодексу України з відміткою про отримання.
Надалі позивачем змінено предмет позову, просить стягнути збитки у розмірі 71324545,25 грн., завдані втратою зерна, переданого на зберігання, а також штрафні санкції у розмірі 4672802,97 грн. за втрату зерна. В обґрунтування зміни предмету позову вказує, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12019000000000087 встановлено, що за місцем знаходження елеваторів відповідача не виявлено зерна, про що зазначається у повідомленні старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України А.В. Пархоменка про результати розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення №984/24/9/2-2019 від 21.05.2019.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)" (Поклажодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (Зерновий склад, відповідач) укладено Договір складського зберігання зерна №30 від 02.07.2018 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Поклажодавець зобов`язується передати Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (надалі - зерно ) за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.
Згідно з п.1.2. Договору Зерновий склад надає Поклажодавцю послуги по доведенню якості зерна до вимог, обумовлених Договором, і послуги зі зберігання зерна, та виконує роботи для уникнення псування і втрати якості (далі по тексту послуги , роботи ). Такі послуги та роботи можуть надаватися (виконуватися) як за згодою Поклажодавця, так і без його згоди (у випадку, якщо надання таких послуг передбачено цим Договором, або їх ненадання призведе до зниження якісних показників зерна).
П.2.2. Договору передбачено, що на підтвердження прийняття зерна на зберігання, на кожну партію зерна прийняту протягом доби, Зерновий склад видає Поклажодавцю складський документ на зерно із зазначенням фізичної ваги та фактичних показників якості зерна, зданого на зберігання, а також залікової ваги.
Відповідно до п.2.7. Договору переоформлення чи відпуск партії зерна здійснюється на підставі листа Поклажодавця з зазначенням бажаної дії та пред`явлення ним оригіналів складських документів, а також після здійснення Зерновим складом розрахунків обсягу основного зерна, продуктів і відходів, втрат по вологості, смітної домішки та норм природного убутку. Переоформлення чи відпуск партії зерна здійснюється за умови завчасного попередження Поклажодавцем Зернового складу про необхідність відпуску чи відвантаження зерна (не пізніше, ніж за 7 робочих днів) та за наявності технічної можливості у Зернового складу. Відпуск та відвантаження зерна здійснюється в порядку черговості, про яку Зерновий склад зобов`язаний повідомити негайно після отримання листа Поклажодавця. Якщо відвантаження заявленої кількості Зерна Поклажодавця здійснюватиметься пізніше, ніж через 15 календарних днів з дати отримання листа Поклажодавця, вартість послуг Зберігання Зернового складу дорівнюють 0 грн. Поклажодавець не має переваг в отриманні послуг перед іншими клієнтами Зернового складу.
П.3.1. Договору передбачений обов`язок Зернового складу, зокрема, прийняти від Поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск Поклажодавцеві; видати складські документи на зерно, зареєстровані в державному реєстрі складських документів на зерно, не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання; зберігати зерно протягом строку, визначеного в Договорі; повідомити на вимогу Поклажодавця про умови зберігання зерна; забезпечити доступ Поклажодавцю та вказаним ним у відповідному листі до елеватора сюрвеєрським компаніям з переліком конкретних представників до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.
Відповідно до п.4.1. Договору Поклажодавець сплачує Зерновому складу вартість наданих послуг за діючими у Зерновому складі тарифами встановлених згідно з Додатком 2 до цього Договору. П.4.3. Договору передбачено, що оплата здійснюється щомісячно не пізніше трьох робочих днів з дня отримання Поклажодавцем рахунку Зернового складу та акту виконаних робіт/наданих послуг.
Згідно з п.5.1. Договору зерно, передане на зберігання Зерновому складу згідно з цим Договором, залишається власністю Поклажодавця протягом усього часу знаходження його на зберіганні Зернового складу. Право власності на зерно Поклажодавця до Зернового складу не переходить, та Зерновий склад не має права розпоряджатися зерном (його частиною) Поклажодавця крім випадків, передбачених законодавством та цим Договором.
Строк зберігання зерна сторонами узгоджений до 30 квітня 2019 року, що визначено п.7.1. Договору.
Відповідачем було видано складські квитанції на підтвердження отримання зерна від позивача на підставі Договору:
- складська квитанція на зерно №434 від 13.07.2018 серія АЧ №648249 (а.с. 24), якою підтверджується отримання ячменю 3 класу, рік врожаю 2018, залікова вага 1 769 000 кг;
- складська квитанція на зерно №557 від 24.07.2018 серія АЧ №648367 (а.с. 25), якою підтверджується отримання пшениці м`якої 6 класу, рік врожаю 2018, залікова вага 1 700 000 кг;
- складська квитанція на зерно №556 від 24.07.2018 серія АЧ №648366 (а.с. 25), якою підтверджується отримання пшениці м`якої 3 класу, рік врожаю 2018, залікова вага 1 500 000 кг;
- складська квитанція на зерно №606 від 30.07.2018 серія АЧ №648414 (а.с. 26), якою підтверджується отримання пшениці м`якої 6 класу, рік врожаю 2018, залікова вага 2 000 000 кг;
- складська квитанція на зерно №605 від 30.07.2018 серія АЧ №648413 (а.с. 26), якою підтверджується отримання пшениці м`якої 3 класу, рік врожаю 2018, залікова вага 2 500 000 кг;
- складська квитанція на зерно №785 від 21.08.2018 серія АЧ №648592 (а.с. 27), якою підтверджується отримання соняшнику некласного, рік врожаю 2018, залікова вага 2 230 000 кг.
Вказані складські квитанції зареєстровані в державному реєстрі складських документів на зерно, що підтверджується:
- витягом №14263 від 26.02.2019 (а.с. 33) щодо складської квитанції №434 від 13.07.2018 серія АЧ №648249;
- витягом №14262 від 26.02.2019 (а.с. 32) щодо складської квитанції №557 від 24.07.2018 серія АЧ №648367;
- витягом №14261 від 26.02.2019 (а.с. 31) щодо складської квитанції №606 від 30.07.2018 серія АЧ №648414;
- витягом №14260 від 26.02.2019 (а.с. 30) щодо складської квитанції №556 від 24.07.2018 серія АЧ №648366;
- витягом №14259 від 26.02.2019 (а.с. 29) щодо складської квитанції №605 від від 30.07.2018 серія АЧ №648413;
- витягом №14258 від 26.02.2019 (а.с. 28) щодо складської квитанції №785 від 21.08.2018 серія АЧ №648592.
Таким чином, позивач передав відповідачу на зберігання наступний товар:
- ячмінь (3 класу) в обсязі 1 769 000 кг;
- пшениця м`яка (3 класу) - 4 000 000 кг;
- пшениця м`яка (6 класу) - 3 700 000 кг;
- соняшник (некласний) - 2 230 000 кг.
Товар був переданий на зберігання на зернові склади (зернохранилища) за адресою: вул. Пристанційна, 14, м. Березівка, Одеська область, що підтверджується складськими квитанціями із зазначенням місцезнаходження Зернового складу.
Між позивачем (Замовник) та ТОВ СІСС ГРУПП УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 40892217) (Виконавець) було укладено Договір №21/07 від 21.07.2017 (а.с. 49-54), відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати послуги з визначення кількості сільськогосподарської продукції, яка знаходиться у власності Замовника - зерно пшениці 2-го - 6-го класів, кукурудза, ячмінь, насіння соняшника, ріпак, горох, соя, та передавати Замовнику інформацію за результатом надання послуг (п.1.1.).
Проведення перевірки передбачено умовами Договору, так п.3.1. Договору передбачений обов`язок Зернового складу, зокрема, забезпечити доступ Поклажодавцю та вказаним ним у відповідному листі до елеватора сюрвеєрським компаніям з переліком конкретних представників до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.
01.02.2019 інспектором CISS Group Ukraine Симиськовим Олександром ОСОБА_1 було складено Акт про недопуск до здійснення перевірки (а.с. 48). Відповідно до вказаного акту інспектор прибув на Березівський елеватор, ТОВ, м. Березівка, вул. Пристанційна, 14 відповідно до направлення на здійснення перевірки від Engelhart Commodities Trading Oartners, однак його не було допущено до перевірки.
У матеріалах справи міститься заява (вимога) повернути зерно, передане на складське зберігання від 07.02.2019 за вих.№07/02-2019-1/1 (а.с. 36-38), де Поклажодавець вимагає негайно повернути зерно, що було передано на зберігання Зерновому складу, а саме: 2230 тон насіння соняшника, 4000 тон пшениці 3-го класу, 3700 тон пшениці 6-го класу, 34,045 тон ячменю 3-го класу. Також вказаною заявою відповідача повідомляли про те, що представники Поклажодавця будуть здійснювати візит на Зерновий склад кожного дня. У додатках до заяви відповідачеві також направлялись копії складських квитанцій на зерно, акт про недопуск до огляду зерна від 01.02.2019.
На підтвердження направлення заяви вих.№07/02-2019-1/1 надано опис вкладення у цінний лист на адресу: вул. Пристанційна, 14, м. Березівка, Одеська область, - від 08.02.2019, (а.с. 41), а також опис вкладення у цінний лист на адресу: вул. Чигоріна, 18, м. Київ, - від 08.02.2019 0100771789583 (а.с. 42), накладна 0100171782583, фіскальний чек (а.с. 40).
Судом перевірено номер поштового відправлення на офіційному порталі Укрпошта, та встановлено, що поштове відправлення 0100171782583 вручено за довіреністю 05.03.2019 у м. Києві.
До наданої вимоги Поклажодавцем додавалися також копії листів:
№13-09/18-3 від 13.09.2018 (а.с. 43), в якому Поклажодавець просив відвантажити у вересні пшеницю 6 класу врожаю 2018 року у кількості 3700 тон,
№31-01/19-3 від 31.01.2019 (а.с. 45), в якому Поклажодавець просив відвантажити пшеницю 3 класу врожаю 2018 року та пшеницю 6 класу врожаю 2018 року,
№21-01/19 від 21.01.2019 (а.с. 44), в якому Поклажодавець просив відвантажити у січні-лютому пшеницю 3 класу врожаю 2018 року у кількості 4000 тон,
№31-01/19-9 від 31.01.2019 (а.с. 46), в якому Поклажодавець просить відвантажити насіння соняшнику врожаю 2018 року у кількості 2230 тон негайно, але не пізніше 04.02.2019,
№31-01/19-12 від 31.01.2019 (а.с. 47), в якому Поклажодавець просить негайно повернути ячмінь 3 класу врожаю 2018 року у кількості 34,045 тон,
- що підтверджується описами вкладення.
Таким чином, Поклажодавець вимагав повернути товар, переданий на зберігання, однак у матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем зерна, переданого на зберігання позивачем.
При цьому відповідач мав повернути товар за першою вимогою, що передбачено як положеннями Договору (п. 2.7), так і нормами законодавства (ст. 35 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , ст. 953 ЦК України).
Позивачем було подано заяву (повідомлення) про вчинення злочину за вих.№05/02-2019 від 05.02.2019, передбаченого статтею 191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) (а.с.55-61), що підтверджується відміткою про отримання такої заяви старшим слідчим 05.02.2019.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за №12019000000000087, встановлено, що за місцем знаходження елеваторів відповідача (вул. Пристанційна, 14, м. Березівка, Одеська область) не виявлено зерна, про що зазначається в повідомленні №984/24/9/2-2019 від 21.05.2019 старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України А.В. Пархоменка (а.с. 145-146) про результати розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, позивачем доведено втрату відповідачем зерна, переданого йому на зберігання. У матеріалах справи відсутні докази наявності такого зерна у відповідача ані за адресою: АДРЕСА_1 , ані за будь-якою іншою.
П.6.3. Договору встановлено, що Зерновий склад зобов`язується відшкодувати Поклажодавцеві збитки в повному об`ємі, що виникли в результаті втрати, псування, недостачі або погіршення якості Зерна відповідно до чинного законодавства. У випадку втрати Зерна, Зерновий склад також сплачує Поклажодавцеві штраф в розмірі сукупної вартості послуг за цим Договором. Сплата пені не звільняє Сторони від виконання договірних зобов`язань та відшкодування завданих збитків.
Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями до ч. ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини
Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
ЦК України визначає загальні положення про зберігання. Так, відповідно до ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Положеннями ст. 942 ЦК України встановлений обов`язок зберігача вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Відповідно до ст. 26 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна.
Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа. Порядок повернення зерна обумовлюється окремо в договорі його зберігання.
Відповідно до ст. 950 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Зазначеному кореспондує ст. 32 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , відповідно до якої зерновий склад зобов`язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.
За втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.
Так, згідно з ч.1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Відповідно до ч.1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; аналогічні положення передбачені ст. 34 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні .
При цьому згідно зі ст. 35 вищевказаного Закону зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. Зазначене кореспондує положенню ст. 953 ЦК України.
Статтею 37 Закону передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. Після заповнення обов`язкових реквізитів простого або подвійного складського свідоцтва на зерно, реєстрації їх у реєстрі з присвоєнням порядкового номера заповнений бланк простого або подвійного складського свідоцтва на зерно передається особі, яка здала зерно на зберігання.
Відповідно до ст. 43 цього Закону, якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.
За змістом статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Склад та розмір відшкодування збитків визначено положеннями статті 225 ГК України, відповідно до якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.
За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 74 ГПК України.
Виходячи з наведеного, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
Позивачем доведено передачу зерна на зберігання відповідачеві, пред`явлення йому вимоги про повернення зерна, що передбачено як законом, так і умовами Договору, укладеного сторонами, доведено обсяг переданого на зберігання зерна.
Судом встановлено протиправність поведінки відповідача, яка виражається у неповерненні товару Поклажодавцю за його вимогою, більше того, матеріали справи містять докази втрати товару, а інше не доведено відповідачем.
У зв`язку із вказаним вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення збитків.
Щодо розміру збитків суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Позовну заяву було здано на поштове відділення 09.04.2019 року.
Відповідно до оборотно-сальдової відомості позивача (а.с. 34) на зберіганні у відповідача станом на березень 2019 року залишився товар у наступному обсязі:
- ячмінь (3 класу) в обсязі 34 045 кг;
- пшениця м`яка (3 класу) - 4 000 000 кг;
- пшениця м`яка (6 класу) - 3 700 000 кг;
- соняшник (некласний) - 2 230 000 кг.
З метою обґрунтування розміру збитків Позивачем надано довідку ТОВ Центр УкрАгроКонсалт за вих.№25/1/19 від 26.03.2019 (а.с. 35), відповідно до якої станом на 25.03.2019 діапазон ринкових цін:
- на соняшник (Одеська область) становить 9700-10300 грн/т,
- на пшеницю 3 класу (Одеська область) становить 6200-6400 грн/т,
- на пшеницю 6 класу (Одеська область) становить 5900-6100 грн/т,
- на ячмінь 3 класу (Одеська область) становить 5250-5450 грн/т.
Розраховуючи розмір збитків за товар, який не повернуто відповідачем, позивачем взято до уваги верхню межу вищевказаного діапазону за довідкою.
Таким чином, розмір збитків, завданих Позивачу внаслідок втрати зерна, складає 71 324 545,25 грн. (34,045*5450+4000*6400+3700*6100+2230*10300).
Позивачем надалі було подано пояснення щодо джерел походження наданих у довідці цін. Так, відповідно до довідки ТОВ Центр УкрАгроКонсалт від 29.08.2019 №48/1/19, УкрАгроКонсалт публікує ціни світового та внутрішнього ринків, основними джерелами щодо світових цін виступають міжнародні торгівельні майданчики, такі як Чикагська товарна біржа СВОТ, Паризька MATIF, Канзаська КСВТ (США) та інші. Окрім того, в довідці зазначено, що УкрАгроКонсалт спирається на інформацію щодо поточних цін попиту та пропозиції шляхом аналізу брокерських видань та інформаційних джерел.
Крім того, позивачем надано інформацію про рівень ринкових цін на відповідні зернові культури, опубліковану інформаційно-аналітичним агентством АПК-Інформ у щомісячному інформаційно-аналітичному журналі щодо березня та квітня 2019 року. На сторінці 58 журналу, наданого позивачем, за березень 2019 року зазначено такі ринкові ціни на зернові: 6100 грн. за тонну пшениці 3 класу, 5850 грн за тонну пшениці 6 класу (кормової) та 6200 грн за тонну ячменю 3 класу (кормового). На сторінці 63 журналу за квітень 2019 року вказано такі ринкові ціни на зернові: 6050 грн за тонну пшениці 3 класу, 5700 грн за тонну пшениці 6 класу (кормової) та 5850 грн за тонну ячменю 3 класу (кормового).
Щодо соняшнику позивачем надано дані веб-ресурсу apk-inform.com, відповідно до вказаних даних ціна на соняшник в Україні на умовах поставки EXW станом на 5 квітня 2019 року складала 10400 грн (пропозиція) та 10100 (попит).
Крім того, суд враховує пояснення позивача щодо того, що довідка ТОВ Центр УкрАгроКонсалт стосувалася ринкових цін на зерно в Одеській області, а інформація АПК-Інформ стосується ринку зернових по Україні в цілому, тому відомості довідки є застосовними і мають братися до уваги при визначенні розміру збитків.
До того ж, суд враховує також, що за даними АПК-Інформ ячмінь є дорожчим на 13,76% (березень 2019), пшениця 3 та 6 класу дешевше на 4,69% та 4,1% (березень 2019), ніж у довідці ТОВ Центр УкрАгроКонсалт , а ціна на соняшник не відрізняється, тому відхилення не є суттєвим.
У матеріалах справи відсутні інші дані щодо ціни, відповідачем не спростовано розмір завданих збитків.
Відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення завданих збитків.
Відносно стягнення штрафних санкцій суд вказує наступне.
В ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно зі ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як вказано вище, п.6.3. Договору встановлено, що Зерновий склад зобов`язується відшкодувати Поклажодавцеві збитки в повному об`ємі, що виникли в результаті втрати, псування, недостачі або погіршення якості Зерна відповідно до чинного законодавства. У випадку втрати Зерна, Зерновий склад також сплачує Поклажодавцеві штраф в розмірі сукупної вартості послуг за цим Договором.
Позивачем надано докази оплати послуг за Договором, так, сукупна вартість послуг відповідно до наданих платіжних доручень (№1081 від 06.08.2018 на суму 159711,84 грн.; №1690 від 04.09.2018 на суму 794342,28 грн.; №2038 від 03.10.2018 на суму 1073934,50 грн.; №3466 від 02.11.2018 на суму 899873,39 грн.; №2505 від 30.11.2018 на суму 868483,12 грн.; №30 від 04.01.2019 на суму 876457,84 грн. а.с. 147-152) становить 4672802,97 грн.
З урахуванням вказаного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення штрафу з відповідача.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись зазначеним вище та відповідно до ст.ст. 26, 32, 34, 35, 37, 43 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , ст.ст. 11, 15, 16, 22, 202, 525, 526, 530, 548, 549, 610, 611, 629, 936, 942, 949, 950, 951, 953 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 13, 46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (вул. Володимирська, буд. 12, 4-й поверх, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 39112319) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березівський елеватор" (вул. Чигоріна, буд. 18, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 00955331) про стягнення 75 997 348,22 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Березівський елеватор" (вул. Чигоріна, буд. 18, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 00955331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгельхарт СТП (Україна)" (вул. Володимирська, буд. 12, 4-й поверх, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 39112319) 71 324 545,25 грн. збитків, 4 672 802,97 грн. штрафних санкцій, 673 310,50 грн. судових витрат.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 03.09.2019р. Повний текст рішення складений та підписаний 03 вересня 2019 р.
Суддя Р.В. Волков
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2019 |
Оприлюднено | 04.09.2019 |
Номер документу | 83985087 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Волков Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні