Рішення

від 27.08.2019 по справі 918/352/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/352/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за первісним позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15"

до відповідача: Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України

про усунення перешкод у користуванні приміщення шляхом його звільнення

та за зустрічним позовом: Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15"

про усунення перешкод в користуванні приміщенням

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

Представники:

Від ОСББ "Соборна-15": Твердий М.К.;

Від Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України: Мельничук С.В.;

Від УКВВК Рівненської міської ради: Борисова І.В.;

ОПИС СПОРУ

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" (надалі - ОСББ) звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщення площею 217,1 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 шляхом звільнення, яке на думку позивача, безпідставно використовує Рівненська обласна організація національної спілки фотохудожників України.

Рівненська обласна організація національної спілки фотохудожників України (надалі - Спілка) звернулась до Господарського суду рівненської області з зустрічним позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15", в якому просила усунути перешкоди у користуванні приміщенням площею 217,1 кв.м. по АДРЕСА_1 шляхом надання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" вільного та постійного доступу до вказаного нежитлового приміщення з передачею ключів від вхідних дверей в під`їзд до приміщення та ключів від замка воріт у арці в подвір`я приміщення. Приміщення щодо якого заявлені зустрічні вимоги те ж саме, щодо якого заявлені первісні позовні вимоги.

Стислий виклад позицій сторін та третьої особи

Первісні позовні вимоги аргументовані наступним. Будинок № 15 по вулиці Соборній АДРЕСА_2 Рівне переданий з балансу ЖКП "Покровське" на баланс ОСББ "Соборна 15". Разом з будинком на баланс ОСББ "Соборна 15" передано спірне приміщення. На думку позивача за первісним позовом Спілка безпідставно користується спірним приміщенням та незважаючи на неодноразові вимоги звільнити підвальне приміщення продовжує ним користуватися.

ОСББ обґрунтовує свої вимоги тим, що власником будинку та спірного приміщення, як допоміжного, є співвласники квартир та нежитлових приміщень. Право комунальної власності на будинок та на розміщені у ньому нежитлові приміщення припинилося на підставі Законів України "Про приватизацію державного житлового фонду", "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Позивач за первісним позовом вважає, що підвальні приміщення призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового забезпечення його мешканців, відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, тобто до спільного майна, що перебуває у власності співвласників із часу приватизації ними квартир та нежитлових приміщень. Управління такими приміщеннями здійснює ОСББ. Вважає також, що договір № 1980 від 06.11.2012 за яким Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради передало спірне приміщення на безоплатне зберігання Спілці є неукладеним або (якщо вважати його дійсним) є у будь-якому випадку припиненим із 05.11.2016 року.

Як вказує у своєму позові ОСББ факт перебування відповідача у спірному приміщенні та здійснення ним своєї статутної діяльності підтверджується витягом із ЄДРПОУ.

Відтак позивач за первісним позовом зазначає, що ОСББ є правомірним володільцем спірного приміщення, яке незаконно утримує та відмовляється звільнити відповідач. Такі дії порушують права позивача на володіння та користування приміщенням в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

Зустрічні позовні вимоги аргументовані наступними твердженнями та тезами позивача за зустрічним позовом.

Спілка стверджує, що користується спірним приміщенням на законних підставах. Вказане підвальне приміщення належить територіальній громаді міста Рівного в особі Рівненської міської ради та перебуває на балансі Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. На час звернення до суду позивач за зустрічним позовом є користувачем підвального приміщення на підставі договору оренди захисних споруд цивільного захисту № 1980 від 06.11.2018 та додаткового договору від 18.03.2019. Починаючи з 1993 року дане приміщення використовується Спілкою для розміщення виставкової фотогалереї.

На думку позивача за зустрічним позовом спірне нежитлове приміщення не належить до житлового комплексу та не є допоміжним. Натомість це підвальне приміщення відноситься до захисних споруд цивільного захисту населення. Саме тому між Спілкою та Управлінням комунальної власності міської ради було додатково укладено договір про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) та додатковий договір від 26.01.2015 відповідно до якого позивача за зустрічним позовом наділено обов`язками "зберігача". Такі договірні відносини були погоджені начальником управління з питань надзвичайних ситуацій Рівненського міськвиконкому, начальником територіального управління МНС України в Рівненській області та начальником головного управління ДСНС України у Рівненській області. Спілка як "зберігач" за наведеними договірними зобов`язаннями повинен зберігати та утримувати спірне приміщення відповідно до вимог Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом МНС України № 653 від 09.10.2006. Приміщення має підтримуватися у постійній готовності на випадок аварій, катастроф, стихійних лих, які загрожують масовому ураженню людей, оголошення надзвичайного стану в порядку визначеному Законами України "Про правовий режим надзвичайного стану" та "Про правовий режим воєнного стану". Також зберігач приміщення повинен надавати безперешкодний доступ територіальному управлінню МНС України в Рівненській області та Головному управлінню ДСНС України у Рівненській області. Обов`язковою для зберігача даного приміщення також є наявність вивісок напрямку до приміщення та схеми евакуації.

А проте, як стверджує позивач за зустрічним позовом, ОСББ було знято таблички покажчиків напрямку приміщення цивільного захисту населення, встановили металеві двері на електромагнітному замку на вході у під`їзд через який потрібно проходити до захисної споруди цивільного захисту, встановили замок на металеві ворота для заїзду через арку у подвір`я в якому розміщений вхід у під`їзд. Такі дії ОСББ, на думку позивача за зустрічним позовом, позбавили користувача цього приміщення безперешкодного доступу до нього.

Також свідченням того, що зі сторони ОСББ чиняться перешкоди у володінні та користуванні приміщенням позивач за зустрічним позовом називає подання первісного позову. Щодо первісних позовних вимог, Спілка зазначає, що первісні позовні вимоги не визнає, оскільки користується приміщенням згідно вимог чинного законодавства, а спірне приміщення не належить ОСББ.

Третя особа - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради проти первісного позову заперечила та навела такі аргументи.

Спірне приміщення є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) належить до комунальної власності та внесене до переліку нежитлових приміщень комунальної власності.

Відповідач за первісним позовом користується спірним приміщенням на законних підставах, оскільки між Управлінням комунальною власністю та Спілкою був укладений договір про користування комунальним майном. Вказані договірні відносини щодо користування спірним майном існують на даний час.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 24 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/352/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, справу призначено до слухання в підготовчому засіданні на 18 червня 2019 року. Також судом залучено до участі у справі Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

18 червня 2019 року третьою особою надано пояснення по суті спору, відповідно до змісту яких Управління вважає первісні позовні вимоги необґрунтованими, оскільки спірне майно має статус об`єкта цивільної оборони.

18 червня 2019 року відповідачем за первісним позовом подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній позовні вимоги не визнав.

В судовому засіданні від 18 червня 2019 року оголошено перерву до 02 липня 2019 року.

18 червня 2019 року Рівненською обласною організацією національної спілки фотохудожників України подано зустрічну позовну заяву, про усунення перешкод в користуванні майном.

Ухвалою суду від 18 червня 2019 року вказану зустрічну позовну заяву прийнято судом для спільного розгляду з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 02 липня 2019 року.

02 липня 2019 року третьою особою подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, з яких на думку третьої особи вбачається, що спірне приміщення є об`єктом цивільної оборони.

Ухвалою суду від 02 липня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження, судове засідання відкладено на 13 серпня 2019 року. Разом з тим, вказаною ухвалою судом залишено без руху зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 12 липня 2019 року продовжено розгляд зустрічного позову.

13 серпня 2019 року ОСББ подано пояснення на відзив Управління виконавчого комітету Рівненської міської ради.

В судовому засіданні від 13 серпня 2019 року оголошувалась перерва до 20 серпня 2019 року.

19 серпня 2019 року позивачем за первісним позовом подано заяву про зміну (збільшення) первісного позову.

В судовому засіданні від 20 серпня 2019 року, у зв`язку з заявленням заяви про зміну первісного позову, позивачем за первісним позовом заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів - Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та Рівненської міської ради.

Розглянувши вказане клопотання судом відмовлено в його задоволенні та відповідно до положень статті 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено до розгляду спір по суті на 22 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 22 серпня 2019 року, до початку розгляду справи по суті, судом відмовлено в задоволенні заяви ОСББ про зміну (збільшення) первісного позову.

В судовому засіданні 22 серпня 2019 року оголошено перерву до 27 серпня 2019 року.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, зустрічні позовні вимоги не визнав.

В судовому засіданні відповідача за первісним позовом позовні вимоги не визнав та просив суд задоволити зустрічний позов в повному обсязі з підстав описаних у зустрічній позовній заяві.

В судовому засіданні представник третьої особи просив суд відмовити в задоволенні первісного позову, та задоволити зустрічний позов.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

Як первісні, так і зустрічні позовні вимоги аргументовані порушенням права на користування майном. За твердженням ОСББ спірне майно належить співвласникам багатоквартирного будинку і саме їхні права порушені, а за твердженням Спілки, порушення зазнали права позивача за зустрічним позовом як титульного володільця цього майна відповідно до орендних договірних відносин з власником майна.

Для встановлення та з`ясування всіх обставин справи, враховуючи надані сторонами пояснення, суд вважає за необхідне встановити обставини щодо того чи належить спірне нерухоме майно (підвальне приміщення площею 217,1 кв.м. що знаходиться у АДРЕСА_1 (надалі - спірне приміщення)) до захисних споруд цивільного захисту.

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 (станом на час складення паспорту - Ленінська) АДРЕСА_1 вказаний будинок 1956 року побудови з площею нежитлових приміщень що становлять 862,3 кв.м., з яких 100,1 кв. м. побутового обслуговування. Даний технічний паспорт погоджений начальником БТІ 20 серпня 1990 року.

Згідно з експлікацією внутрішніх площ та плану будинку в загальному по відділу г/о (ц/о) числиться 233,6 кв.м.

Третьою особою в судовому засіданні надано пояснення, що під терміном "г/о" мається на увазі "цивільної оборони".

Відповідно до облікової картки сховища № НОМЕР_1 , сховище, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради перебуває у задовільному стані та використовується у мирний час спілкою фотохудожників як фотогалерея (а.с. 73).

Згідно з планом земельної ділянки захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) та плану захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) сховище вбудоване в 4-х поверховий житловий будинок, має обліковий № НОМЕР_1 та знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с. 74-75).

Відповідно до експлікації приміщення до плану захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) загальна площа сховища, що вбудоване в 4-х поверховий житловий будинок становить 217,1 м.к.в. (а.с. 76).

Cуд встановив, що на наданих сторонами доказах, в тому числі на тих які надані позивачем за первісним позовом (схематичні плани, схеми, експлікації, облікова картка сховища), спірне приміщеня позначене як сховище. Названі документи містять позначку для цього приміщення:"А-IV". Такою відміткою позначається клас сховища - "А-IV".

Суд враховує, що за своїм призначенням сховища мають забезпечувати надійний захист людей від факторів ураження (високих температур, шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин, обвалів та уламків зруйнованих будівель і споруд та інше), а також від зброї масового знищення і звичайних засобів ураження. Ступінь захисту характеризує спроможність сховища протидіяти динамічному навантаженню від надмірного тиску ?Рф (кгс/см?) у фронті ударної хвилі ядерного вибуху.

За цим показником сховища поділяються на класи.

Так, нормативами цивільної оборони та будівельними нормами передбачено клас сховища А-IV (четвертий) -при ?Рф 1,0 кгс/см ? у випадку розташування в межах проектної забудови міст та об`єктів, віднесених до груп по цивільній обороні (зокрема ДБН В.2.2-5-97. Захисні споруди цивільної оборони. Додаток 1).

З наданих суду доказів встановлено, що підвальне приміщення площею 217,1 кв.м. (знаходиться у АДРЕСА_1 ) є об`єктом цивільної оборони за реєстраційним номером 67800, про що свідчать технічний паспорт будівлі, облікові картки, план земельної ділянки захисної споруди, план захисної споруди, експлікація приміщення до плану захисної споруди, договір оренди, листи Рівненської міської ради та Рівненської обласної державної адміністрації

Отже суд встановив, що спірне приміщення належить до захисних споруд цивільного захисту та має клас сховища А-IV.

Суд також встановив, що 01 серпня 2003 року між Управлінням та Спілкою було укладено договір №1596 про безоплатне користування комунальним майном, а саме приміщенням площею 230,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір погоджено Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненського міськвиконкому.

06 листопада 2012 року між Управлінням та Спілкою було укладено угоду про розірвання договору безоплатного користування від 01 серпня 2003 року №1596.

Разом з тим, 06 листопада 2012 року між Управлінням та Спілкою було укладено договір про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) №1980 (з врахуванням додаткового договору від 26 січня 2015 року), відповідно до предмету якого Управлінням передано Спілці нежитлове приміщення площею 217,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане майно було передане 06 листопада 2012 року як сховище за номером 67800, про що свідчить акт приймання-передачі за договором про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони).

06 листопада 2018 року між Управлінням та Спілкою було укладено договір оренди захисних споруд цивільного захисту, згідно предмету якого захисна споруда площею 217,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на балансі Управління передається в оренду з метою розміщення творчих майстерень та фотогалереї. Використання зазначеного майна для таких потреб здійснюється з урахуванням вимог статті 32 Кодексу цивільного захисту України.

Отже суд встановив, що між позивачем за зустрічним позовом та третьою особою існують договірні відносини з приводу користування спірним об`єктом нерухомості яке належить до об`єктів цивільного захисту (цивільної оборони).

Водночас, як видно з матеріалів справи, згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01 січня 2017 року, Житлово-комунальне підприємство "Покровське" передало на баланс ОСББ "Соборна 15" житловий будинок за адресою.6 м. Рівне АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 тому числі нежилі приміщення площею 862,3 м.к.в.

На виконання вимог ухвали суду ЖКП "Покровське" надало суду копію акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01 січня 2017 року в якому незаповнена графа загальної площі переданих допоміжних приміщень.

В матеріалах справи наявний лист Рівненської міської ради від 15 серпня 2017 року №С-2399к/17 (а.с. 41) в якому зазначено, що нежитлові приміщення у АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради, перебувають на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та знаходяться у безоплатному зберіганні Рівненської обласної організації спілки фотохудожників України на підставі договору від 06 листопада 2012 року. З урахуванням того, що приміщення є об`єктом цивільної оборони, на час укладення договору застосовувались положення Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб.

Згідно з листом Рівненської міської ради №13-373 від 27 червня 2018 року, підставою для внесення нежитлового приміщення (захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) площею 217,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на законодавчому рівні слугувала постанова КМ України від 05 листопада 1991 року №311 Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальної одиниці (комунальною) власністю. На виконання цієї постанови з метою розмежування майна між власністю області, міст обласного підпорядкування і власністю районів, розпорядженням представника президента України у Рівненській області від 24 листопада 1992 року №396 було затверджено перелік майна власності адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з розпорядженням та у відповідності до вищезазначеної постанови, до власності адміністративно-територіальних одиниць у галузі житлового господарства було віднесено житловий фонд та нежитловий фонд Рад народних депутатів житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

Відповідно до листа Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради №01-1044 від 23 серпня 2018 року (а.с. 43), Управління повідомило, що у власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради перебуває приміщення - об`єкт цивільної оборони площею 217,1 кв.м. Право власності територіальної громади на цей об`єкт набуте на підставі закону. Реєстрація права власності на цей час не здійснювалась.

Згідно з листом Рівненської обласної державної адміністрації від 22 грудня 2017 року №вих-7950/0/01-01с/17 (а.с. 44) вбачається, що нежитлової приміщення (мається на увазі приміщення в багатоквартирному будинку у АДРЕСА_1 щодо яких ОСББ "Соборна -15" здійснювався запит) належать до фонду захисних споруд, перебувають на балансі Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та включені до переліку об`єктів нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Рівного. Вказані приміщення є нежитловими і належать до житлового комплексу, але не відносяться до житлового фонду та є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 серпня 2018 року №8/9-2516-18 роз`яснено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною власністю співвласників.

06 серпня 2019 року Управлінням надано для долучення до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якого сховище, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , площею 217,1 кв.м. перебуває у комунальній власності (дата внесення запису про власність - 05 липня 2019 року).

На думку ОСББ, в силу вимог чинного законодавства, власником будинку та спірного приміщення, як допоміжного, є співвласники квартир та нежитлових приміщень. Відповідно після передачі на баланс будинку, як вважає позивач за первісним позовом, право володіння користування та розпорядження спірним приміщенням належить співвласникам багатоквартирного будинку.

Разом з тим, Спілка вважає що користується спірним приміщенням у встановлений законом спосіб на підставі договірних відносин.

Спілка зазначає, що у зв`язку з тим, що члени ОСББ "Соборна-15" встановили металеві двері на електромагнітному замку на вході у під`їзд через який потрібно проходити до захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) площею 217,1м 2 та встановили замок на металеві ворота для заїзду через арку у подвір`я в якому вхід в під`їзд та лише через який можна потрапити до приміщення цивільної оборони, на думку Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України, діями членів ОСББ "Соборна-15" позбавлено безперешкодного доступу до приміщення цивільної оборони, яке перебуває в користуванні Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України.

У зв`язку з наведеним, 20 травня 2019 року представником від імені позивача за зустрічним позовом подано до Рівненського відділу поліції ГУ національної поліції в Рівненській області заяву №07, в якій зазначено, що сьогодні (мається на увазі дата написання заяви) прийшовши до входу в приміщення, яке орендується на підставі договору оренди №1980 від 06 листопада 2018 року, було встановлено, що вхід до приміщення заблокований за допомогою нових дверей, поставлених у під`їзді. Із записки на дверях стало відомо, що це зроблено ОСББ даного будинку. Заблокувавши вхід в приміщення ОСББ перешкоджають статутній діяльності Спілки.

Також, Спілкою подано заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 04 червня 2019 року, в якому зазначено, що 20 травня 2019 року головою ОСББ без попереднього повідомлення проводилось встановлення дверей до під їзду з магнітною замковою системою. На наступний день представник Спілки звернулась до голови ОСББ з проханням надати дублікат ключа від нових дверей, або забезпечити відвідувачам безперешкодний доступ до приміщення фотогалереї, на що останній зазначив, що жодного дубліката видано не буде.

Також, як доказ встановлення дверей з замком та воріт, Спілкою надано, фотознімки (а.с. 126), та на плані прибудинкової території (а.с.124) позначено місце встановлення дверей та воріт. Обставини щодо встановлення ОСББ електромагнітного замка на металевих дверях на вході у під`їзд через який потрібно проходити до захисної споруди цивільного захисту, а також встановилення замка на металевих воротах для заїзду через арку у подвір`я в якому розміщений вхід у під`їзд, не заперечувалися в судовому засіданні представником позивача за первісним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини за своїм змістом стосуються права власності та речових прав на майно. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач за первісним позовом вважає себе правомірним володільцем спірного майна, а відповідача за первісним позовом - особою, яка незаконно утримує та відмовляється звільнити спірне приміщення. Натомість позивач за зустрічним позовом стверджує, що спірне приміщення перебуває в його користуванні і володінні на законних підставах, однак відповідач за зустрічним позовом чинить перешкоди у реалізації таких прав шляхом позбавлення безперешкодного доступу до спірного майна.

Розглядаючи даний спір суд застосовує наступні норми права.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З метою усунення існуючих перешкод в реалізації права користування та розпоряджання своїм майном власник вправі звернутися до суду (негаторний позов).

Право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до положень статті 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна. Отже позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень стосовно користування або розпорядження, а відповідачем ? лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Відповідні дії особи повинні мати характер триваючого правопорушення, наявного у момент подання позову.

Відповідно до норм статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. В даному випадку необхідно розуміти, що правомочність користування - це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб. Право користування може належати не тільки власникам, але й іншим особам на підставі, зокрема, цивільно-правових договорів. Крізь призму обставин цього спору суд ураховує, що користування приміщенням передбачає можливість отримання певних корисних властивостей такого майна, а саме: можливість перебувати у приміщенні, доступ до приміщення, можливість користувача розміщувати у приміщенні своє майно, спроможність здійснювати у приміщенні певний вид діяльності тощо.

З аналізу норм чинного законодавства видно, що правом вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном наділений не лише власник, а й особа, яка має речове право на чуже майно, володіє ним на праві господарського відання, оперативного управління або з інших підстав з урахуванням положень статті 396 ЦК України.

Встановлюючи факт належності спірного приміщення власнику (або іншій управненій особі) та з`ясовуючи хто правомочний заявляти вимоги про усунення перешкод у користування спірним майном суд враховує наступні норми права.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до норм статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Як визначено нормами статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02 березня 2004 року N 4-рп/2004 Справа N 1-2/2004, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Як видно з правової позиції відображеної у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 09 листопада 2011 року N 14-рп/2011 Справа N 1-22/2011, власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 10 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 року "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" затверджено перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). Зокрема до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) передано житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 року розпорядженням Представника Президента України № 396 від 24.11.1992 року "Про майно комунальної власності" зазначене майно було віднесено до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.12.2000 № 168 "Про стан використання нежитлових приміщень, що перебувають в комунальній власності міста і передані в оренду чи безоплатне користування" був створений єдиний перелік нежитлових приміщень комунальної власності міста Рівне, в який внесені і спірні нежитлові приміщення.

Отже з наведених обставин та норм суд робить висновок, що на час створення ОСББ (грудень 2016 року) та на час передачі будинку з балансу ЖКП "Покровське" на баланс ОСББ спірне приміщення перебувало у комунальній власності.

Суд також враховує положення статті 4 Житлового Кодексу України, згідно з положеннями якої до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Як було зазначено вище, суд встановив, що спірне приміщення за своїм призначенням є сховищем та належить до об`єктів цивільного захисту (цивільної оборони). Тобто приміщення щодо якого виник спір не відноситься до житлового фонду оскільки призначене саме для потреб непромислового характеру (захист населення).

Зі встановлених обставин справи та відповідного нормативного регулювання суд робить висновок про те, що спірне приміщення є окремим самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Зокрема в даному випадку суд ураховує сукупність властивостей приміщення (конструктивна відокремленість, розташування у підвалі, окремий вхід); статус приміщення (об`єкт цивільного захисту - сховище класу A-IV); спосіб і порядок використання приміщення; здатність перебувати у цивільному обороті як окрема річ (оборотоздатність). Отже, навіть якщо приміщення фізично є частиною будівлі, що належить ОСББ, таке приміщення може бути окремим самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Суд вважає, що в даному випадку спірне приміщення є самостійним об`єктом правовідносин зі спеціальним статусом - об`єкт цивільного захисту.

З огляду на наведене суд також вважає, що спірне майно не є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку та не призначене для забезпечення експлуатації будинку чи побутового обслуговування мешканців будинку.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги ОСББ покликалося на положення Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Разом з тим, за змістом статті 1 цього закону, у процесі приватизації громадяни набувають право власності саме на об`єкти житлового фонду: квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку.

А проте нормами Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" не передбачено право ОСББ або окремих громадян як співвласників на приватизацію приміщень, що не відносяться до житлового фонду, зокрема і тих приміщень, які призначені для потреб непромислового характеру (в тому числі об`єктів цивільного захисту). Тому суд відхиляє покликання поивача за первісним позовом на вказані правові норми.

Позивач за первісним позовом також покликався на норми Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", в силу дії яких, на думку ОСББ, право комунальної власності на спірне приміщення було припинене.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача за первісним позовом з огляду на таке.

Суд здійснив постатейний аналіз норм згаданих законодавчих актів.

Так, відповідно до преамбули Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Як визначено у статті 2 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (Відносини, що регулюються цим Законом), цей Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами.

Водночас нормами цього Закону не регулюються питання приватизації житлового фонду або нежитлових приміщень, що перебувають у комунальній власності.

Згідно з положеннями преамбули Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (Відносини, що регулюються цим Законом), предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку. Положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників житлових та нежитлових приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"

Натомість норми згаданого Закону також не містять жодних положень, що могли бути розтлумачені судом як підстави для відчуження комунального майна чи приватизації житлових або нежитлових приміщень співвласниками багатоквартирного будинку.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Таким чином співвласниками майна багатокваартирного будинку можуть бути не лише громадяни - власники квартир або нежитлових приміщень, а також і держава або територіальна громада.

Суд акцентує увагу позивача за первісним позовом на положеннях статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до яких майно об`єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

В даному випадку необхідно підкреслити, що майно об`єднання співвласників багатоквартирного будинку може набуватися лише на підставах, не заборонених законом.

Водночас суд встановив наявність законодавчого застереження щодо приватизації захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності.

Так, пунктом 12 частини 2 статті 32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Разом з тим, суд ураховує, що згідно з нормами статті 1 Кодексу цивільного захисту України Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Статтею 4 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до пункту 16 частини 2 статті 17 Кодексу цивільного захисту України, формування та реалізація заходів державної політики щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Згідно з частиною 1 статті 18 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту (територіальні органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АРК, областях, містах Києві та Севастополі) належить, зокрема, організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності; виключення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сховищ та протирадіаційних укриттів з фонду захисних споруд цивільного захисту (пункти 11, 13 частини 1 цієї статті).

За змістом статті 32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Захисні споруди у мирний час можуть передаватися в оренду для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням цільового призначення таких споруд, крім тих, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме: 1) в яких розташовані пункти управління; 2) призначених для укриття працівників суб`єктів господарювання, що мають об`єкти підвищеної небезпеки; 3) розташованих у зонах спостереження атомних електростанцій та призначених для укриття населення під час радіаційних аварій.

Суд додатково звертає увагу сторін на те, що пунктом 12 частини 2 статті 32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Суд погоджується з твердженням ОСББ щодо того, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Вказані обставини знаходять своє вираження в положеннях Цивільного кодексу України, Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", при цьому з огляду на імперативність приписів Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Таким чином, суд приходить до висновку, що захисна споруда (підвальне приміщення площею 217,1 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 ) перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради, не була відчужена з комунальної власності та не перейшла внаслідок приваатизації до власності співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Соборна 15".

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст. 327 ЦК України).

Таким чином, оскільки Спілка користується спірним приміщенням на підставі договірних правовідносин, укладених з уповноваженим органом (Управлінням) суд не вбачає порушення прав ОСББ у зв`язку з укладеним між Спілкою та Управлінням договору оренди, та користуванням Спілкою об`єктом оренди на погоджених сторонами умовах.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСББ про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщення площею 217,1 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 шляхом його звільнення Спілкою не підлягають до задоволення.

Щодо зустрічних позовних вимог Спілки до ОСББ про усунення перешкод у користуванні приміщенням площею 217,1 кв.м. по АДРЕСА_1 шляхом надання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" вільного та постійного доступу до вказаного нежитлового приміщення з передачею ключів від вхідних дверей в під`їзд до приміщення та ключів від замка воріт у арці в подвір`я приміщення враховано, що як встановлено судом, Спілка користується спірним приміщенням на підставі договірних правовідносин (договір оренди захисних споруд від 06 листопада 2018 року).

Станом на час розгляду спору, вказаний договір є чинним та укладений на строк до 05 жовтня 2021 року включно (пункт 31 договору).

Суд не встановив обставин щодо неукладеності чи недійсності договору, як на це покликався позивач за первісним позовом.

Згідно з нормами статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до статті 773 Цивільного кодексу України, наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

В даному випадку Спілка хоча і не є власником такого майна, однак виступає титульним володільцем спірного приміщення на підставі договірних відносин з уповноваженими від імені власника (територіальної громади) органи місцевого самоврядування.

З огляду на надані Спілкою докази суд робить висновок про порушення ОСББ прав Спілки на користування об`єктом оренди, що знаходить своє вираження у встановленні металевих дверей з електромагнітним замком на вході у під`їзд через який потрібно проходити до захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) площею 217,1кв.м та встановленні замка на металеві ворота для заїзду через арку у подвір`я в якому вхід в під`їзд та лише через який можна потрапити до названого приміщення.

Вказані обставини зокрема не заперечувались ОСББ.

Суд погоджується з твердженнями Спілки, що такими діями членів ОСББ позбавлено Спілку безперешкодного доступу до приміщення, яке перебуває в її користуванні.

У цьому випадку суд вважає, що належним способом захисту права володіючого невласника є усунення перешкод титульному володільцю у користуванні своїм майном.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги Спілки до ОСББ про усунення перешкод у користуванні приміщенням є обґрунтовані, адже позивачу за зустрічним позовом створені перешкоди для доступу до об`єкту оренди, відтак зустрічний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до сттатті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до норм частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСББ про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщення площею 217,1 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 шляхом його звільнення Спілкою є необґрунтованими, оскільки судом не встановлено порушення прав позивача за первісним позовом щодо володіння, користування чи розпорядження майном.

Натомість зустрічні позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки як встановлено судом, відповідачем за зустрічним позовом створено перешкоди у користуванні приміщенням, що знаходять своє вираження у встановленні металевих дверей на електромагнітному замку на вході у під`їзд через який потрібно проходити до захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) площею 217,1кв.м та встановленні замка на металеві ворота для заїзду через арку у подвір`я в якому вхід в під`їзд та лише через який можна потрапити до приміщення цивільної оборони.

Отже суд робить висновок про наявність підстав для задоволення зустрічного негаторного позову шляхом зобов`язання ОСББ усунути перешкоди у користуванні зазначеним підвальним приміщенням та відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати що становлять судовий збір за первісним позовом в розмірі 1921,00 грн. у зв`язку з відмовою в задоволенні первісного позову суд вважає за необхідне залишити за позивачем за первісним позовом.

Судові витрати що становлять судовий збір за зустрічним позовом в розмірі 1921,00 грн. у зв`язку з задоволенням зустрічного позову суд вважає за необхідне покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Доказів понесення інших судових витрат сторони суду не надали.

Необхідно зазначити, що звертаючись до суду з заявою про зміну (збільшення) первісного позову, первісним позивачем надано суду докази сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн. (платіжне доручення №89 від 14 серпня 2019 року).

Оскільки судом відмовлено в задоволенні вказаної заяви, суд приходить до висновку, що судовий збір в сумі 1 921,00 грн. сплачений згідно платіжного доручення №89 від 14 серпня 2019 року є таким який зайво сплачений (внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом).

Згідно з положеннями статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи норми статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачений згідно платіжного доручення №89 від 14 серпня 2019 року судовий збір в сумі 1 921,00 грн. може бути повернутий особі яка його сплатила за клопотанням такої особи.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати за первісним позовом залишити за позивачем.

3. Зустрічний позов задоволити.

4. Усунути Рівненській обласній організації національної спілки фотохудожників України (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна 15, код ЄДРПОУ 22574919) перешкоди у користуванні приміщенням площею 217,1 кв.м. по АДРЕСА_1 шляхом надання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна 15, код ЄДРПОУ 41046523) вільного та постійного доступу до вказаного нежитлового приміщення з передачею ключів від вхідних дверей в під`їзд до приміщення та ключів від замка воріт у арці в подвір`я приміщення.

5. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна 15, код ЄДРПОУ 41046523) на користь Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна 15, код ЄДРПОУ 22574919) 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна 15, код ЄДРПОУ 41046523).

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: Рівненській обласній організації національної спілки фотохудожників України (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна 15, код ЄДРПОУ 22574919).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 03 вересня 2019 року.

Суддя Качур А.М.