Ухвала

від 29.07.2019 по справі 296/6832/19

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/6832/19

2/296/2309/19

УХВАЛА

"29" липня 2019 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Галасюк Р.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирські області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирські області, у передачі земельної ділянки в оренду терміном земельної ділянки в оренду терміном на 49 років для сінокосіння за кадастровим номером 1825284000 НОМЕР_1 0006 площею 14.7937 га, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області викладену у листі від 10.09.2018 року № -8360/0-5017/0/22-18;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирські області передати ОСОБА_1 земельну ділянку для сінокосіння терміном на 49 років за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 14.7937 га, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суд враховує наступне.

У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами ч.1 ст. 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

За змістом положень ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебуваються у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 4 статті 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області згідно положень ч.4 ст. 122 ЗК України є територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який уповноважений здійснювати передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Із матеріалів справи вбачається, що 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки терміном на 49 років для сінокосіння з кадастровим номером НОМЕР_3 0006 площею 14.7937 га, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області.

Листом від 10.09.2018 р. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило ОСОБА_1 в задоволенні заяви.

При визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, яке не було реалізовано внаслідок відмови Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області у зв`язку з порушенням порядку оформлення права оренди. Наявність існуючого речового права позивача на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 не встановлено.

Тобто, між учасниками справи речові, приватноправові відносини не виникли.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.03.2018 року у справі № 536/233/16-ц з приводу розмежувань між підсудністю вказала, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, відповідно, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, у відкритті провадження слід відмовити.

На виконання приписів ч.5 ст.186 ЦПК України суд роз`яснює, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі п. 1 ч. 1, ч.5 ст. 186, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирські області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суду міста Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Р. А. Галасюк