Рішення

від 03.09.2019 по справі 357/4438/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4438/19

2/357/2660/19

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О.В., при секретарі - Бойко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Білоцер ківської міської ради Білоцерківська міська лікарня №2 до ОСОБА_1 , третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради, про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

В С Т А Н О В И В :

24.04.2019 року заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня №2 із даним позовом, мотивуючи тим, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, внаслідок його умисних дій ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію, як небезпечні для життя та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки. Вирок набрав законної сили 05.07.2017 року. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, потерпілий ОСОБА_2 з 19.02.2017 року по 02.03.2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ БМР Білоцерківська міська лікарня №2 , що підтверджується довідкою, виданою лікарнею від 05.03.2019 року за №03-05/427. Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 становлять 6350 грн. 44 коп., проведено на лікуванні 11 ліжко-днів. Враховуючи, що з часу набрання законної сили вироку Білоцерківського міського міськрайонного суду до цього часу ні КЗ БМР Білоцерківська міська лікарня №2 , ні орган управління, яким є Білоцерківська міська рада, самостійно не вжили заходів цивільно-правового характеру з метою відшкодування витрат на лікування осіб, які є потерпілими від злочину, що свідчить про нездійснення належним чином відповідних повноважень, а фінансування вказаного закладу охорони здоров`я здійснюється, у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України, вищенаведене негативно впливає на соціально-економічну ситуацію та порушує інтереси установи, які полягають у встановленому законодавством забезпеченні повернення до бюджету витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Оскільки витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 користь КЗ БМР Білоцерківська міська лікарня №2 на поточний рахунок кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину в розмірі 6350 грн. 44 коп..

В судове засідання прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Постельга Олександр Анатолійович не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Представник Білоцерківської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у відсутності представника Білоцерківської міської ради за наявними матеріалами у справі.

Представник КНП БМР Білоцерківська міська лікарня №2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у відсутності представника лікарні та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи на стороні позивача, Міського фінансового управління Білоцерківської міської ради, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2017 року (а.с. 7-9) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину та виконає усі обов`язки покладені на нього: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації, повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05.07.2017 року (а.с. 10-13), вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2017 року залишено без змін. Вирок набрав законної сили 05.07.2017 року.

Також, встановлено, що 19.02.2017 року близько 19 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання: в кімнаті АДРЕСА_1 , зі свого мобільного телефону зателефонував своїй дружині ОСОБА_3 , з якою на той час разом не проживав і попросив її прийти до його кімнати, щоб поговорити про розлучення. ОСОБА_3 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 , своєю дочкою ОСОБА_4 та її співмешканцем ОСОБА_5 , прийшли в зазначену кімнату, де проживає ОСОБА_1 Останній, побачивши, що до нього прийшла велика кількість людей, взяв з серванту у праву руку сувенірний ніж, та тримав його за спиною. Підчас розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого останній, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння фізичного болю та тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні, наніс зазначеним ножом. який тримав у руці, удар в живіт ОСОБА_2 .

Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани на передній поверхні живота справа, від якої йде раневий канал, ззовні всередину, знизу вверх в медіальному напрямку і проникає у черевну порожнину, ушкоджуючи великий сальник, наявність рідкої крові та згортків її в черевній порожнині. Вказані тілесні ушкодження згідно висновку експерта №89/д від 23.03.2017 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Свою вину ОСОБА_1 визнав повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, потерпілий ОСОБА_2 з 19.02.2017 року по 02.03.2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП БМР Білоцерківська міська лікарня №2 , що підтверджується довідкою, виданою лікарнею, №03-05/427від 05.03.2019 року (а.с. 14). Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 становлять 6350 грн. 44 коп., проведено на лікуванні 11 ліжко-днів.

Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України, видатки на фінансування лікарні широкого профілю здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави, в зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я.

КНП БМР Білоцерківська міська лікарня № 2 належить до комунальної власності, тобто перебуває у власності територіальної громади м. Біла Церква.

Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

П. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року вказує, що визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Відповідно п. 3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів того, що відповідачем відшкодовано кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 ..

Отже, враховуючи вищевикладене, а також враховуючи, що відповідач позов визнав, суд приходить до висновку, що витрати, понесені Білоцерківською міською лікарнею № 2 на лікування потерпілого підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 , а тому, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивач, на підставі ст.5 Закону України Про судовий збір при зверненні до суду з вказаним позовом був звільнений від сплати судового збору, тому згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, ст. 89 Бюджетного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат , Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, ст. ст. 4, 12, 13, 56, 76-81, 133, 141, 206, 233,258-259, 265, 268, 277-279, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради (ЄДРПОУ: 26376300, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15), Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня №2 (ЄДРПОУ: 01994586, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Семашка, 9) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради(ЄДРПОУ: 02317988, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 113), про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківська міська лікарня №2 на поточний рахунок 31411544010002, отримувач БЦ ЦК/Біла Церква, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача 38009832, МФО 899998, призначення платежу - ККД 24060300 інші надходження кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину у розмірі 6350 грн. 44 коп. (шість тисяч триста п`ятдесят гривень44 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.09.2019 року.

СуддяО. В. Бондаренко