Рішення

від 24.07.2019 по справі 318/104/19

КАМ'ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 318/104/19

Номер провадження №2/318/185/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: судді Петрова В.В.; при секретарі Александрові М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янсько-Дніпровського міського комунального підприємства Карат про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом та просив зобов`язати Кам`янсько-Дніпровське МКП Карат виключити з суми заборгованості ОСОБА_1 оплату по утриманню будинку та прибудинкової території за квартирою АДРЕСА_1 , що була нарахована з ІНФОРМАЦІЯ_1 року в сумі 2000 гривень. Стягнути з Кам`янсько-Дніпровського міського підприємства Карат ЄДРПОУ 32396254 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати по справі (оплату за надання правової допомоги в сумі 5000 гривень). Витребувати у відповідача - Кам`янсько-Дніпровське МКП Карат розрахунок помісячно нарахованої оплати ОСОБА_1 за надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за квартирою АДРЕСА_1 в період з ІНФОРМАЦІЯ_1 р. по 21.12.2018 р.

В обгрунтування позову послався на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченим 21.09.2018 року приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу в Запорізькій області за реєстром № 1326 на праві особистої приватної власності позивачу належала квартира АДРЕСА_1 після смерті матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . 04.01.2018 року він звернувся із заявою до керівництва Кам`янсько-Дніпровського міського комунального підприємства Карат про припинення нарахування йому оплати за надання послуг з обслуговування багатоквартирного житлового будинку, в якому йому належить успадкована квартира та в якій він фактично не мешкає. В листопаді 2018 року позивач дізнався про незаконне та безпідставне нарахування йому МКП Карат боргу за наданням комунальних послуг з обслуговування квартири в сумі 2000 гривень, незважаючи на подану ним заяву про припинення надання послуг. На час смерті мати позивача мешкала та була зареєстрована одна в квартирі та після її смерті по теперішній час квартира в оренду будь-яким особам не здавалась, про що також свідчать надані суду довідки комунальних служб міста. 05.12.2018 року позивач звернувся із відповідною претензією до керівництва комунальної організації в якій просив негайно скасувати помилково нараховану оплату та не нараховувати її в подальшому, проте 28.12.2018 року отримав відмову в задоволенні претензії та списанні боргу. За договором купівлі-продажу, посвідченим 21.12.2018 року приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу в Запорізькій області за реєстром № 1933 позивач продав належну йому квартиру. З нарахуванням вищевказаної заборгованістю позивач категорично не згоден та вважає її безпідставно нарахованою. Отже до прийняття квартири у власність позивач не був її користувачем, а тому не є споживачем послуг, які надавало МКП Карат . Позивач вважає, що на нього не може бути покладено обов`язок по сплаті заборгованості за надані послуги в період з 18.12.2018 року до моменту відчуження квартири та укладення договору. Будь-які договори про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій з відповідачем по справі не укладались. Таким чином, у зв`язку з відсутністю між позивачем та відповідачем договору на утримання будинку та прибудинкової території, у позивача не має жодних підстав для оплати вказаних послуг а у відповідача не має жодних підстав стягнення з позивача відповідної заборгованості. Більш того, відповідач не надає жодного документу, що він є повноважним здійснювати обслуговування вищевказаного будинку, зокрема у нього взагалі відсутня технічна документація на будинок, а як можна обслуговувати будівлю без цих документів. Наявність безпідставно нарахованої заборгованості на особовому рахунку порушує права та інтереси позивача, зокрема, він значиться як недобросовісний боржник і не може отримати довідки та документи, що відображається на нервовому стані, виникає депресивно-пригнічене відношення до життя. Таким чином, позивач просить суд захистити порушені його законні права як власника та громадянина у такий же спосіб, яким вони були порушені, зокрема, виключити з суми заборгованості оплату по утриманню будинку та прибудинкової території.

Ухвалою суду від 25.01.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі.

12.02.2019 року відповідач за первісним позовом надав суду відзив на позовну заяву в якій просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до МКП Карат про зобов`язання вчинити певні дії у повному обсязі у зв`язку з відсутністю належних доказів. Одночасно відповідач за первісним позовом подав до суду зустрічний позов про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в якому просить прийняти зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2656,00 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Не погоджуючись з доводами відповідача за первісним позовом позивач ОСОБА_1 22.02.2019 року подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить виключити з суми заборгованості ОСОБА_1 оплату по утриманню будинку та прибудинкової території за квартирою АДРЕСА_1 , що була нарахована з ІНФОРМАЦІЯ_1 року в сумі 2656,00 грн. та стягнути з МКП Карат судові витрати по справі, а саме: оплату за надання правової допомоги в сумі 6000,00 грн. Разом з вищевказаною заявою позивач надав відзив на зустрічну позовну заяву в якій просить суд зустрічні позовні вимоги МКП Карат до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення оскільки вважає твердження позивача (відповідача за первісним позовом) безпідставними.

В судове засідання позивач (відповідач за зустрічним позовом) та його представник не з`явились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.

В судове засідання представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просить зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України Про житлово - комунальні послуги , відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 ст.1 Закону України Про житлово - комунальні послуги (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Як встановлено судом, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченим 21.09.2018 року приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу в Запорізькій області за реєстром №1326 на праві особистої приватної власності позивачу належала квартира АДРЕСА_1 після смерті матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями відповідних документів, наявних в матеріалах справи (а.с. 8,9).

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу, посвідченим 21.12.2018 року приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу в Запорізькій області за реєстром № 1933 позивач продав належну йому квартиру (а.с.10-11).

05.12.2018 року позивач звернувся з претензією до керівника Кам`янсько-Дніпровського МКП Карат в якій зазначив, що 04.01.2018 року ОСОБА_1 звертався до керівника Кам`янсько-Дніпровського МКП Карат з письмовою заявою про припинення нарахування матері гр. ОСОБА_3 оплати за надання послуг з обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 внаслідок смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 року та просив негайно скасувати помилково нараховану оплату та не нараховувати в подальшому позивачу плату за комунальні послуги (а. с. 12).

11.12.2018 року за вих. № 889 Кам`янсько-Дніпровське МКП Карат у відповідь на претензію повідомило, що відповідно до наданого позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.09.2018 року згідно спадкової справи № 1/2018 зареєстрованого за № 1326 ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 а саме квартири АДРЕСА_1 , а тому якщо спадкодавець приймає у спадок майно то на нього покладається обов`язок з утримання будинку, а саме оплата за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (а.с.13).

Як вбачається з копії повідомлення Комунального підприємства Водоканал Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області від 30.11.2018 року за вих. № 02/414 за адресою: АДРЕСА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_1 року за даною адресою ніхто не проживає у зв`язку зі смертю власника квартири ОСОБА_2 згідно Списку з Управління соціального захисту населення від 15.01.2018 року. З 18.12.2018 року по теперішній час споживання водопостачання та водовідведення згідно показів лічильника води не споживалось, показники лічильника такі самі як були у грудні 2017 року (а.с.15).

Як вбачається з копії довідки Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго від 03.12.2018 року за вих. № 63-01/2648 за адресою АДРЕСА_2 з 04.01.2018 року покази приладу обліку (ос. рах. 0112062) не змінювались. Станом на 01.12.2018 року за даною адресою заборгованість за спожиту електричну енергію відсутня (а.с.16).

Згідно копії довідки ТОВ Запоріжгаз Збут від 30.11.2018 року № 6898 (споживач ОСОБА_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість за користування природним газом по О/Р НОМЕР_2 при наявності лічильника на покази 13063,57 м.куб. не числиться (а.с.17).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Статтею 3 Закону визначено предмет регулювання цього Закону і суб`єкти у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до вказаної норми Закону, предметом регулювання його норм є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг , а суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про житлово - комунальні послуги споживач має право: 1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; 2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; 3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; 4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; 5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; 6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; 8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч. 1 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов`язаний: 1) розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку встановленому законодавством; 2) пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи (пункт 3 частини першої статті 14 цього Закону); 3) брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону; 4) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 5) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт; 6) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг; 7) на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво; 8) доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону, виконавець зобов`язаний 1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; 3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; 4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; 5) своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; 6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 7) утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; 8) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством; 9) вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; 10) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Як зазначено вище, виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як встановлено ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся з позовом до суду про зобов`язання Кам`янсько-Дніпровського міського комунального підприємства Карат виключити із суми заборгованості ОСОБА_1 за послуги з обслуговування будинку і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість попереднього користувача зазначеної квартири, що виникла за період часу до ІНФОРМАЦІЯ_1 року в сумі 2656 грн. 00 коп., враховуючи, що борг по утриманню будинків та прибудинкової території було нараховано після смерті попереднього власника, а договір на утримання будинку та прибудинкової території між спадкоємцем після померлої ОСОБА_2 та Кам`янсько-Дніпровським міським комунальним підприємством Карат не укладався, а отже позивач не є користувачем, а тому не є споживачем послуг, які надавало МКП Карат .

В задоволенні зустрічного позову слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, тому суд критично відноситься до тверджень позивача (відповідача за первісним позовом) з приводу того, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2,3,4 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання. Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Суд акцентує увагу сторін на тому, що дані спірні правовідносини відносяться до договірних. Позивач не є споживачем, тому що в період утворення заборгованості він не міг бути причетний до подій, які фактично могли бути підставою для захисту його прав, так як в той час не уклав договір з Кам`янсько-Дніпровським МКП Карат . Таким чином, позивач, не був фактичним споживачем послуг після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а відповідно не міг оцінити якість наданих послуг, а також реалізувати інші права та зобов`язання, пов`язані з утриманням будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Кам`янсько-Дніпровського міського комунального підприємства Карат про зобов`язання вчинити певні дії та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову слід відмовити за необгрунтованістю.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, у відповідності до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Матеріалами справи встановлено, що повноваження адвоката Пикуліка В.В. як представника позивача ОСОБА_1. підтверджуються ордером серія ЗП № 080701 виданим 03.12.2018 року самим адвокатом (а.с.6).

На виконання п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем в позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в сумі 0,00 грн., при цьому, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. В обгрунтування вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу позивачем надано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 21.02.2019 року до договору на надання правової допомоги від 03.12.2018 року який містить перелік послуг, але юридичний супровід судових засідань взагалі не відбувався (а.с.66, 68, 73,78,80).

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі і під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обгрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2010 року № 33210/07 і 41866/08 та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010 року № 37246/04).

Виходячи з наведеного, а також враховуючи те, що фактичні витрати позивача на професійну правничу допомогу були сплачені, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності з п.9 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір судові витрати в сумі 1921,00 грн. на користь держави підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом.

Керуючись, Законом України Про житлово-комунальні-послуги , ч.1 ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4-5, 10-13, 76-83, ч. 2 ст. 247, 263, 352 Цивільного процесуального кодексу України, рішенням Європейського суду з прав людини від 18.02.2010 року № 37246/04, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кам`янсько-Дніпровського міського комунального підприємства Карат про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Кам`янсько-Дніпровське міське комунальне підприємство Карат виключити з суми заборгованості ОСОБА_1 оплату по утриманню будинку та прибудинкової території за квартирою АДРЕСА_1 , що була нарахована з ІНФОРМАЦІЯ_1 року в сумі 2656 (дві тисячі шістсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Кам`янсько-Дніпровського міського підприємства Карат ЄДРПОУ 32396254 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати по справі - оплату за надання правової допомоги в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Кам`янсько-Дніпровського міського підприємства Карат ЄДРПОУ 32396254 на користь держави судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Токмак Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Кам`янсько-Дніпровське міське комунальне підприємство Карат , юридична адреса: вул. Щаслива, 91, м. Кам`янка-Дніпровська, Запорізька область, ЄДРПОУ 32396254.

Рішення складено 01 серпня 2019 року.

Суддя В.В. Петров