Рішення

від 03.09.2019 по справі 645/3204/19

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/3204/19

Провадження № 2/645/1444/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання - Волкова А.Р.,

за участі представника позивача - адвоката Сокиркіної М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу і відповідачу на праві спільної сумісної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 з моменту придбання квартири за вказаною адресою по місцю реєстрації не проживає, участі у сплаті комунальних послуг не несе, мешкає за іншою адресою. У зв`язку із реєстрацією відповідача за вказаною адресою, позивач позбавлена можливості скористатись своїм правом на оформлення житлової субсидії.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сокиркіна М.С. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладеним вище.

Від представника третьої особи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради, ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності, 10 червня 2019 року надійшли письмові пояснення про розгляд справи у відповідності до норм матеріального та процесуального законодавства без участі представника третьої особи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчать конверти, які повернулися на адресу суду за закінченням терміну зберігання. Також, за клопотанням представника позивача, судом було здійснено виклик відповідача відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Відповідач ОСОБА_2 причини неявки суду не повідомив, а тому суд за згодою представника позивачів ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав суду відзив на позовну заяву, в зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідачем не надано суду даних на підтвердження поважності причин не використання права користування житловим приміщенням за місцем реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить сторонам у справі - позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 7475 (а.с.6).

Згідно довідки ЖК Колос № 2 від 01.03.209 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 з моменту реєстрації у січні 2000 року не проживає (а.с.5).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пояснили, що відповідач ОСОБА_2 є сином позивача, за адресою реєстрації не проживає останній рік точно, місцезнаходження його свідкам не відоме. У присутності свідків не було конфліктів між сторонами по справі щодо чинення позивачем перешкод ОСОБА_2 у проживанні за адресою: АДРЕСА_1

Також, вказані свідки не заперечували факту складання Актів від 01 лютого 2019 року, 25 березня 2019 року, в яких ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 своїми підписами засвідчили, що за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 01.01.2000 року фактично не проживає ОСОБА_2 , особистих речей останнього в квартирі немає (а.с. 7,8).

Таким чином, суд вважає, що сторона позивача в судовому засіданні довела, що відповідач не проживає за адресою: АДРЕСА_1 більше року.

Проте, незважаючи на встановлення в судовому засіданні факту не проживання відповідача ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 , суд не має правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання останнього таким, що втратив право на користування приміщенням за вказаною адресою, з огляду на наступне.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень.

Окрім того, слід звернути увагу на норми міжнародного законодавства, які регулюють дану сферу правовідносин. Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Установлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є спільним сумісним майном відповідно до договору купівлі-продажу від 30.12.2009 року, отже, відповідач є співвласником вказаної квартири.

Частинами першою, другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 346 ЦК України врегульовані підстави припинення права власності, а саме: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викуп пам`яток культурної спадщини; примусове відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиція; конфіскація; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Таким чином, враховуючи, що квартира АДРЕСА_2 є спільним сумісним майном сторін у справі, набутим за договором купівлі-продажу, вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд приходить до того, що відповідач не втратив право власності на вказану квартиру, в силу вимог статей 319, 321 ЦК України, в зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, оскільки положення частини другої статті 405 ЦК України не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Питання про розподіл судових витрат, суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.316, 317, 319, 321, 405 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13,76-81, 141, 209, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, ЄДРПОУ 40214007, місцезнаходження: м. Харків, майдан Конституції, 7;

Повний текст рішення виготовлено 03 вересня 2019 року

Суддя