Рішення

від 28.08.2019 по справі 903/454/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 серпня 2019 р. Справа № 903/454/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Плейтух О. В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства «Макс Ком»

до відповідача: Фермерського господарства «Садок Яблуневий»

про стягнення 390930,41 грн.,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 О. В., паспорт серія НОМЕР_1 , директор;

від відповідача: н/з.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В с т а н о в и в:

позивач - Приватне підприємство «Макс Ком» звернувся до суду з позовом, в якому з врахуванням заяви про зменшення суми позову, просить стягнути з відповідача - Фермерського господарства «Садок Яблуневий» 390930,41 грн., з яких 292000,00 грн. заборгованості по неповернутій фінансовій допомозі, 98930,41 грн. пені.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на договір № 6 безвідсоткової фінансової допомоги від 26.07.2018, відповідно до якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 500000,00 грн. зі строком повернення до 26.09.2018, однак відповідачем було повернуто кошти в сумі 208000,00 грн., з яких 58000,00 грн. 02.08.2019, тобто після пред`явлення позову, сума заборгованості по неповернутій фінансовій допомозі складає 292000,00 грн., за порушення строків повернення коштів відповідно до п. 4.2 договору нараховано пеню в сумі 98390,41 грн., з якої 30500,00 грн. за період з 26.09.2018 по 26.11.2018 та 67890,41 грн. з 27.11.2018 по 12.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.06.2019 року позовну заяву Приватного підприємства «Макс Ком» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.07.2019, зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.

Відповідач вимог суду не виконав, відзиву на позов не надав, про розгляд справи був належно повідомлений, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №№ 4301037455484, 4301037552504, 4301037663780

Ухвалою суду від 06.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.08.2019.

В судовому засіданні 28.08.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, аналогічних тим, що викладені в позовній заяві, просить позов задоволити з врахуванням заяви про зменшення суми позову, відповідач в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач належно повідомлений про розгляд справи, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

26.07.2018 між Приватним підприємством «Макс Ком» (Позикодавець) та Фермерським господарством «Садок Яблуневий» (Позичальник) було укладено договір № 6 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (а.с.10), за умовами якого (п.2.1) Позикодавець надає поворотну фінансову допомогу в національній валюті України на загальну суму 500000,00 грн. без ПДВ, в строк до 05.08.2018 (п. 2.3).

Відповідно до п. 3.1 фінансова допомога підлягає поверненню в строк до 26.09.2018.

Згідно платіжних доручень № 689 від 26.07.2018 (на суму 130000,00 грн.), № 770 від 03.05.2018 (на суму 130000,00 грн.), № 776 від 07.08.2018 (на суму 130000,00 грн.), № 789 від 09.08.2018 (на суму 110000,00 грн.) Позикодавець перерахував Позичальнику кошти в загальній сумі 500000,00 грн.

Повернення коштів проведено згідно платіжних доручень № 1 від 26.11.2018 - 150000,00 грн., № 3 від 02.08.2019 (після пред`явлення прозову) 58000,00 грн.; сума заборгованості по неповернутій безвідсотковій фінансовій допомозі склала 292000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача згідно заявленої вимоги з врахуванням заяви про зменшення суми позову.

Вимога в даній частині позову підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ні Господарський кодекс України, ні Цивільний кодекс України не містять визначення поворотної фінансової допомоги.

За визначенням, наданим у пункті 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Поворотна фінансова допомога в Цивільному кодексі України відповідає договору позики, особливості укладення та виконання якого повинні відповідати умовам ст.ст. 1046 - 1053 ЦК України.

Згідно з п. 6. ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою. Відповідно до частини першої ст. 5 цього Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції (ч. 4 ст. 5 зазначеного Закону).

Пунктом 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.03.2006 № 5555 "Про можливість надання юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2006 за № 477/12351, встановлено, що юридичні особи - суб`єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Таким чином, надати кошти в позику під відсотки вправі лише фінансові установи.

У спірних відносинах має місце позика, яка не передбачає нарахування процентів за користування коштами чи іншої винагороди, отже, кредитор не повинен обов`язково мати статус фінансової установи.

За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на рахунок відповідача згідно платіжних доручень № 689 від 26.07.2018 (на суму 130000,00 грн.), № 770 від 03.05.2018 (на суму 130000,00 грн.), № 776 від 07.08.2018 (на суму 130000,00 грн.), № 789 від 09.08.2018 (на суму 110000,00 грн.) перераховано кошти в загальній сумі 500000,00 грн.

За положеннями статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, відповідно до матеріалів справи договором №6 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 26.07.2018 передбачалося надання позивачем відповідачу безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у сумі 500 000,00 грн., фактично позивач виконав зобов`язання за договором щодо надання фінансової допомоги у сумі 500 000,00 грн., яка була повернута відповідачем частково з порушенням встановленого договором строку (до 26.09.2018 - п. 3.1 договору). Тобто, вбачається порушення строку повернення поворотної фінансової допомоги, передбаченого умовами договору.

Враховуючи умови договору, положення статті 1049 ЦК України строк повернення поворотної фінансової допомоги, наданої позивачем відповідачу, надання якої підтверджується зазначеними вище платіжними дорученнями, є таким, що настав.

Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо повернення фінансової допомоги виконав частково на суму 208000,00 грн., а тому вимогу в частині стягнення заборгованості в сумі 292000,00 грн. суд задовільняє.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 98930,41 грн., то дана підлягає задоволенню на суму 93020,55 грн.

За частиною 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст.2 ГК України.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за порушення строку повернення поворотної фінансової допомоги, у відповідності до п. 3.1 цього договору Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцеві пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення поворотної фінансової допомоги.

Згідно розрахунку позивача у заяві про зменшення суми позову сума пені за період з 27.09.2018 по 26.11.2018 (61 день) із суми боргу 500000,00 грн. складає 30500,00 грн., за період з 27.11.2018 по 12.06.2019 (198 днів) із суми боргу 350000,00 грн. - 67890,41 грн.

Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тому судом здійснено перерахунок пені із суми боргу 350000,00 грн. за 182 дні, згідно якого сума пені становить 662520,55 грн, всього сума пені складає 93050,55 (30500,00+62520,55).

При розрахунку пені суд враховує, що по кожному окремому платежу нарахування пені не може перевищувати шести місяців, договором не встановлений інший порядок нарахування штрафних санкцій ніж визначений ч.6 ст. 232 ГК України.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в сумі 5775,31 грн. в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем до закінчення підготовчого провадження подано заяву про повернення сплаченого ним судового збору в сумі 883,04 грн. дана підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Садок Яблуневий» (с.Мирків, Горохівський район, Волинська область, 45732, код ЄДРПОУ 38428559) на користь Приватного підприємства «Макс Ком» (вул.Ватутіна,31/7, м.Горохів, Волинська область, 45700, код ЄДРПОУ 33711923) 385020,55 грн., з них 292000,00 грн. заборгованості, 93020,55 грн. пені, а також 5775,31 грн. витрат по судовому збору.

3. Відмовити в стягненні пені в сумі 5909,86 грн.

4. УК у м.Луцьку повернути Приватному підприємству «Макс Ком» (вул.Ватутіна,31/7, м.Горохів, Волинська область, 45700, код ЄДРПОУ 33711923) з державного бюджету 883,04 грн. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 551 від 14.06.2019 року.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

03.09.2019.

Суддя С. В. Костюк