Постанова

від 03.09.2019 по справі 925/1204/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2019 р. Справа№ 925/1204/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представників:

від ПАТ "Еталон" - Фетісова Д.В.,

від боржника - арбітражного керуючого Мисана В.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 20.05.2019 (суддя Боровик С.С.)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лани Христинівщини" арбітражного керуючого Мисана Василя Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лани Христинівщини",

Мітасової Тетяни Сергіївни,

Публічного акціонерного товариства "Еталон"

про визнання правочину недійсним

у справі №925/1204/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лани Христинівщини" (код 36781800)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.05.2019 задоволено заяву від 25.02.2019 ліквідатора Мисана В.М., визнано недійсним договір №2014/12 від 14.07.2014 про відступлення права вимоги укладений між ТОВ "Лани Христинівщини", ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Еталон".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.05.2019, відмовити повністю в задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору №2014/12 від 14.07.2014 про відступлення права вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а саме ст. 512, 604 Цивільного кодексу України. За твердженням скаржника, в результаті укладення мирової угоди зобов`язання ПАТ "Еталон" за векселем, який був виданий за договором купівлі-продажу від 08.11.2008 припинились, тобто відбулась новація зобов`язання та, саме зобов`язання за мировою угодою, стали предметом оспорюваного договору про відступлення права вимоги від 14.07.2014, укладеного між боржником як первісним кредитором та ОСОБА_1 як новим кредитором. Оскільки, мирова угода у справі про банкрутство одночасно є і цивільно-правовою угодою, і судовою процедурою, права вимоги належали первісному кредитору на підставі правочину (мирової угоди), а не судового рішення (ухвали суду), то боржник мав право на підставі ст. 512 Цивільного кодексу України передати своє право вимоги іншій особі шляхом укладення відповідного правочину. Також, оскаржена ухвала не відповідає ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки в позовній заяві відсутні посилання на вказану норму та суд першої інстанції також не вказав жодної з передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд справи призначено на 13.08.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 відкладено розгляд справи на 03.09.2019.

У відповідності до ч. 10 ст. 32 ГПК України та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019 для розгляду справи № 925/1204/15, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Грека Б.М., сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Ухвалою від 02.09.2019 постановлено здійснювати розгляд справи № 925/1204/15 по суті спочатку колегією суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Пантелієнко В.О., Остапенко О.М., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019.

Представник ОСОБА_1 надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника, у зв`язку з участю в судовому засіданні Придніпровського районного суду м. Черкаси, просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

В судовому засіданні представник ПАТ "Еталон" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Ліквідатор в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.05.2019 без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників провадження, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Черкаської області від 06.08.2015 порушено провадження у справі № 925/1204/15 про банкрутство ТОВ "Лани Христинівщини".

Ухвалою попереднього засідання від 01.10.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ЛТД" на суму 6090 грн до першої черги, 1069826 грн - четвертої черги;

- Христинівської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області на суму 39690,98 грн до третьої черги, 1410,19 грн - шостої черги.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 17.12.2015 визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.02.2018 припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича та призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Лани Христинівщини" арбітражного керуючого Мисана Василя Миколайовича.

26.02.2019 ліквідатор боржника арбітражний керуючий Мисан В.М. звернувся до господарського суду в межах справи про банкрутство ТОВ "Лани Христинівщини" з заявою про визнання недійсним правочину - договору № 2014/12 від 14.07.2014 про відступлення права вимоги, укладений між боржником та Публічним акціонерним товариством "Еталон", з підстав його невідповідності цивільному законодавству, оскільки грошові зобов`язання за договором купівлі-продажу припинились відповідно до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" з моменту видачі векселя, уступка права стягувача за рішенням суду (про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство) шляхом укладання цивільно-правової угоди законодавством не передбачена, а в порушення ст. 517 ЦК України новому кредиторові не були передані документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Заперечуючи доводи та вимоги заяви ліквідатора та в основу доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що мирова угода є також цивільно-правою угодою, відбулась новація в результаті якої зобов`язання за векселем припинились, а відтак зобов`язання за мировою угодою могли бути передані за умовами оспорюваного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальність "Лани Христинівщини" (боржник у даній справі) звернулося до господарського суду із заявою про визнання Публічного акціонерного товариства "Еталон" банкрутом, у зв`язку з неможливістю останнього погасити кредиторську заборгованість в сумі 369 574,41 грн, з яких: заборгованість за простим векселем серії АА №1381872 в сумі 365915,26 грн, витрати пов`язані з його протестом в сумі 3 659,15 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.07.2012 порушено провадження у справі № 05/5026/1035/2012 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Еталон".

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Черкаської області від 19.07.2012 визначено розмір вимог ініціюючого кредитора в сумі 369574,41 грн, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича.

В ухвалі підготовчого засідання Господарського суду Черкаської області від 19.07.2012 встановлено, що грошові вимоги ініціюючого кредитора (ТОВ "Лани Христинівщини") виникли на підставі неоплати простого векселя серії АА №1381872 на суму 365915,26 грн від 26.11.2011 зі строком платежу за пред`явленням, який був виданий Публічним акціонерним товариством "Еталон" в рахунок погашення заборгованості по договору купівлі-продажу №0811 від 08.11.2011.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.07.2014 у справі № 05/5026/1035/2012 затверджено мирову угоду від 13 травня 2014 року з урахуванням уточнень до неї від 10 липня 2014 року, предметом якої є домовленість між боржником та кредиторами про порядок відстрочення, розстрочення та погашення (списання) конкурсних боргів боржника перед кредиторами; провадження у справі припинено.

За умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.07.2014 у справі № 05/5026/1035/2012, після спливу трирічного строку, протягом якого боржнику відстрочено погашення заборгованості перед кредиторами, грошові вимоги в сумі 5362654,47 грн будуть погашатись шляхом розстрочення платежів на протязі чотирьох років в наступному порядку: кредиторська заборгованість боржника в розмірі 369574,41 грн перед ТОВ "Лани Христинівщини" (вимоги четвертої черги), сплачуються протягом чотирьох років, кожен рік починаючи з дати закінчення строку відстрочки погашення заборгованості. Щорічні платежі становитимуть 92393,60 грн. Термін сплати платежу до 31-го грудня відповідного року.

14.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лани Христинівщини" (початковий кредитор), ОСОБА_1 (новий кредитор) та Публічне акціонерне товариство "Еталон" (боржник) уклали договір № 2014/12 про відступлення права вимоги (далі - оспорюваний договір).

Відповідно до п. 1 оспорюваного договору, початковий кредитор (боржник у даній справі) передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги у розмірі 369574,26 грн, що належало початковому кредиторові на підставі договору купівлі-продажу №0811 від 08.11.2011, укладеного між ТОВ "Лани Христинівщини" та ПАТ "Еталон" (основний договір), та мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.07.2014 у справі №05/5026/1035/2012.

За умовами п. 2 оспорюваного договору, новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань, передбачених основним договором в сумі 369574,26 грн, в порядку та строки, передбачені мировою угодою.

За відступлення права вимоги новий кредитор сплачує початковому кредитору компенсацію в розмірі 10% від розміру відступленої вимоги, а саме 36957,43 грн в строк не пізніше 31.12.2014.

Докази оплати договору № 2014/12 про відступлення права вимоги зі сторони ОСОБА_1 до матеріалів справи не надані.

Про укладання боржником оспорюваного договору ліквідатор довідався з листа ПАТ "Еталон" від 20.03.2018, який надісланий у відповідь на вимогу арбітражного керуючого Мисана В.М. сплатити черговий платіж в сумі 92392,60 грн за мировою угодою у справі № 05/5026/1035/2012.

Вважаючи, що оспорюваний договір суперечить загальним нормам цивільного законодавства, ліквідатор звернувся із заявою про визнання оспорюваного договору недійсним.

Так, за твердженням ліквідатора, в порушення ст. 514 Цивільного кодексу України, зобов`язання за договором купівлі-продажу №0811 від 08.11.2011, укладеного між ТОВ "Лани Христинівщини" та ПАТ "Еталон", що стали предметом оспорюваного договору уступки прав вимоги, припинились у зв`язку з видачею ПАТ "Еталон" на користь ТОВ "Лани Христинівщини" простого векселя АА №1381872 від 26.11.2011 на суму 365915,26 грн. Уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, а відтак передання права вимоги затвердженою ухвалою суду від 10.07.2014 суперечить чинному законодавству.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було встановлено вище, за оспорюваним договором до нового кредитора перейшло право вимоги також і за договором купівлі-продажу від 08.11.2011.

Втім, зобов`язання ПАТ "Еталон" за договором купівлі-продажу від 08.11.2011 припинилось у зв`язку з видачею ним простого векселя АА №1381872 від 26.11.2011 на суму 365915,26 грн. відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", згідно якої, у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, станом на момент укладення оспорюваного договору, первісний кредитор (божник у даній справі) не мав прав вимоги до ПАТ "Еталон" за договором купівлі-продажу від 08.11.2011 в сумі 369574,26 грн, а лише за простим векселем №1381872 від 26.11.2011 на суму 365915,26 грн, що установлено ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Черкаської області від 19.07.2012 у справі № 05/5026/1035/2012.

А за таких обставин передання ТОВ "Лани Христинівщини" новому кредитору ( ОСОБА_1 ) права вимоги від боржника (ПАТ "Еталон") належного виконання зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу від 08.11.2011, суперечить ст. 514 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Проте, виходячи зі змісту оспорюваного договору, його предметом є уступка права вимоги за договором купівлі-продажу від 08.11.2011 та мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.07.2014 у справі № 05/5026/1035/2012, за якою встановлено порядок та строки сплати боржником заборгованості в сумі 369574,26 грн.

При цьому умовами оспорюваного договору цесіонарію надано право вимагати від боржника (ПАТ "Еталон") належного виконання зобов`язань у порядку та строки, встановлені у рішенні суду (ухвалі про затвердження мирової угоди).

Таке зобов`язання складається не тільки з суми основного боргу в розмірі 365915,26 грн, а також витрати, пов`язані з його протестом, в сумі 3659,15 грн, та визнані ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Черкаської області від 10.07.2014 у справі № 05/5026/1035/2012 про банкрутство ПАТ "Еталон" як безспірні вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Лани Христинівщини".

За змістом ст. 4-1 ГПК України (в редакції, чинній на час укладання оспорюваного договору), господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 115 ГПК України (в редакції, чинній на час укладання оспорюваного договору) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України, Законом про банкрутство та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 21 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на час укладання оспорюваного договору), у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов`язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Підсумовуючи наведене, заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Отже, при укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги його сторони, не замінюючи кредитора у зобов`язанні (оскільки воно припинилось в силу статті 4 Закону України "Про вексельний обіг в Україні") в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили кредитора у справі про банкрутство ПАТ "Еталон" на стадії виконання судового рішення про затвердження мирової угоди, незважаючи на те, що заміна сторони правонаступником у справі про банкрутство належить до виключної компетенції господарського суду та шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

При цьому, у вказаний спосіб боржник у даній справі втратив права кредитора та стягувача у справі про банкрутство ПАТ "Еталон" на суму 369574,41 грн, що становить майже третину всіх визнаних судом грошових вимог кредиторів до боржника у даній справі.

Таке свідчить про порушення прав кредиторів в частині легітимного очікування задовольнити свої вимоги до боржника за наслідками ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку про невідповідність оспорюваного правочину вимогам цивільного законодавства, а саме ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. 21 Закону про банкрутство, та погоджується з місцевим господарським судом про наявність підстав для визнання договору уступки права вимоги недійсним.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що має наслідком відхилення апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування або зміни оскарженої ухвали суду першої інстанції від 20.05.2019 про визнання недійсним договору.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.05.2019 у справі № 925/1204/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.09.2019.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко