Рішення

від 03.09.2019 по справі 910/6408/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2019Справа № 910/6408/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого

до державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів"

про стягнення 371 517,40 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" про стягнення 371 517,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку своєчасного та в повному обсязі відшкодуванням витрат позивачу на утримання (обслуговування) (за споживання теплової енергії) нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 .

У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 320 567,77 грн., інфляційні втрати в розмірі 42 123,71 грн., три проценти річних в розмірі 8 825,92 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

06.06.2019 до канцелярії суду позивач подав лист стосовно виконання ухвали суду від 22.05.2019 року та додаткові документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

16.08.2019 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання з доданими документами.

23.08.2019 року до канцелярії суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що під час підготовки позову були допущені описки стосовно розміру заборгованості за рахунками №17 від 21.02.2017р. та №20 від 12.02.2018 року. При цьому сумарний розмір заборгованості відповідача було вказано вірно в розмірі 320 567,77 грн. В той же час, було допущено помилки в розрахунку інфляційних втрат та 3% річних. У зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 320 567,77 грн., інфляційні втрати в розмірі 32 650,61 грн., три проценти річних в розмірі 9 062,86 грн.

Ухвала господарського суду м. Києва від 11.06.2019 р. отримана відповідачем 14.06.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 50264029.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В січні 2017 року між Київським національним університетом театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого (основний споживач) та державним підприємством "Українська студія хронікально-документальних фільмів" (субспоживач) укладено договір №4т/1 про відшкодування витрат основного споживача теплової енергії субспоживачем.

Відповідно до п.5.1 договору №4т/1 від січня 2017 року договір набирає чинності з 1 січня 2017 року і діє до 31 грудня 2017 року.

Також, в січні 2018 року між Київським національним університетом театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого (основний споживач) та державним підприємством "Українська студія хронікально-документальних фільмів" (субспоживач) укладено договір №4т/1 про відшкодування витрат основного споживача теплової енергії субспоживачем.

Відповідно до п.5.1 договору №4т/1 від січня 2018 року договір набирає чинності з 1 січня 2018 року і діє до 31 грудня 2018 року.

Згідно з п. 1.1 договорів, предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої субспоживачем теплової енергії на умовах, передбачених цим договором.

Субспоживач використовує для опалення житловий будинок площею 1 872,0 кв.м по вул. Щорса 18 (Є . Коновальця ) (п.1.2 договорів).

Пунктами 2.1 договорів, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносіїв та чинним законодавством України.

Основний споживач зобов`язується оплатити споживання теплової енергії субспоживачем на підставі договору, укладеного з енергопостачальною організацією, згідно діючих тарифів (п. 2.2.1 договорів).

Відповідно до п.2.3.1 та п.2.3.2 договорів субспоживач зобов`язується: своєчасно відшкодовувати витрати по оплаті використаної теплової енергії згідно діючих тарифів. Виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені договором основного споживача з енергопостачальною організацією.

Субспоживач має право: вимагати від основного споживача вчасного подання документів на сплату теплової енергії (рахунок-фактуру) (п.3.2.1 договорів).

Згідно з п.3.1.1 договору основний споживач має право: вимагати від субспоживача своєчасної оплати за споживання теплової енергії.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, з метою виконання зобов`язань з постачання теплової енергії позивач у 2017-2018 роках уклав з ПАТ Київенерго та КП Київтеплоенерго наступні договори:

- Договір на закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №521504 від 12.01.2017 року, укладений з ПАТ Київенерго (учасник) відповідно до умов якого учасник зобов`язується поставити замовнику товар, а саме пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія), а замовник - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим договором. Умови договору застосовуються з 01.01.2017 року. Договір діє до 31.12.2017 року.

Згідно з п.4.2 договору, розрахунки проводяться щомісяця:

- шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред`явлення учасником рахунка на оплату товару або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітний період згідно з додатком 4,

- шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти у термін до 01 числа звітного періоду у розмірі згідно з додатком №1 до договору.

Додатком №4 до договору №521504 від 12.01.2017 року передбачено, що сплату за вказаними в п.2 додатка документами (зокрема, рахунок-фактура, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду), замовник виконує не пізніше 25 числа поточного місяця. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується замовником не пізніше 28 числа поточного місяця.

- Договір на закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №521504 від 27.12.2017 року, укладений з ПАТ Київенерго (учасник) відповідно до умов якого учасник зобов`язується поставити замовнику товар, а саме пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія), а замовник - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим договором. Умови договору застосовуються з 01.01.2018 року. Договір діє до 31.12.2018 року.

Згідно з п.4.2 договору, розрахунки проводяться щомісяця:

- шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред`явлення учасником рахунка на оплату товару або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітний період згідно з додатком 4,

- шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти у термін до 01 числа звітного періоду у розмірі згідно з додатком №1 до договору.

Додатком №4 до договору №521504 від 27.12.2017 року передбачено, що сплату за вказаними в п.2 додатка документами (зокрема, рахунок-фактура, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду), замовник виконує не пізніше 25 числа поточного місяця. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується замовником не пізніше 28 числа поточного місяця.

- Договір на закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №521504 від 25.09.2018 року, укладений з комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (учасник) відповідно до умов якого учасник зобов`язується поставити замовнику товар, а саме пара, гаряча вода та пов`язана продукція , а замовник - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим договором. Умови договору застосовуються з 01.05.2018 року. Договір діє до 31.12.2018 року.

Згідно з п.4.2 договору, розрахунки проводяться щомісяця:

- шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред`явлення учасником рахунка на оплату товару або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітний період згідно з додатком 4,

- шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти у термін до 01 числа звітного періоду у розмірі згідно з додатком №1 до договору.

В додатках № 8 до вище укладених договорів в п.4 містяться дані про адресу абонента - вул.. Щорса, 18 , розрахункову площу 1 693,40 кв.м. (площа опалення 1 872,0 кв.м.), найменування споживача - студія Уккінохроніка .

Позивачем зазначено, що він сумлінно виконував свої обов`язки з постачання теплової енергії і жодного разу не допустив порушення домовленостей зі свого боку, відповідач свої обов`язки по відшкодування витрат виконав частково і не в повному обсязі оплатив отримані рахунки. Неоплаченими залишились наступні рахунки наявні в матеріалах справи, а саме:

- №17 від 21.02.107 року на суму 33 447,23 грн.,

- №34 від 22.03.2017 року на суму 50 073,15 грн.,

- №50 від 18.04.2017 року на суму 24 959,87 грн.,

- №20 від 12.02.2018 року на суму 17 554,59 грн.,

- №60 від 18.04.2018 року на суму 93 231,92 грн.,

- №77 від 11.05.2018 року на суму 4 081,18 грн.,

- №187 від 14.12.2018 року на суму 21 068,16 грн.,

- №20 від 15.01.2019 року на суму 39 263,40 грн.,

- №35 від 15.02.2019 року на суму 74 888,27 грн.

Проте, станом на момент звернення до суду реальна заборгованість по рахункам становить:

- №17 від 21.02.107 року на суму 1 447,23 грн.,

- №34 від 22.03.2017 року на суму 50 073,15 грн.,

- №50 від 18.04.2017 року на суму 24 959,87 грн.,

- №20 від 12.02.2018 року на суму 11 554,59 грн.,

- №60 від 18.04.2018 року на суму 93 231,92 грн.,

- №77 від 11.05.2018 року на суму 4 081,18 грн.,

- №187 від 14.12.2018 року на суму 21 068,16 грн.,

- №20 від 15.01.2019 року на суму 39 263,40 грн.,

- №35 від 15.02.2019 року на суму 74 888,27 грн.

Таким чином, загальна сума неоплачених рахунків становить 320 567,77 грн.

Дослідивши зміст спірних договорів суд дійшов до висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 (далі - Правила).

Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Пунктом 2.3.6 договорів №4т/1 передбачено, що субспоживач зобоа`язується сплачувати кошти за споживання теплової енергії не пізніше 20 числа звітного періоду .

В силу частин 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Відповідно до ч. 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об`єктів житлового фонду;

2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;

3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.

Згідно з п. 5 ч. 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також, суд звертає увагу на те, що, згідно із зазначеними нормами законодавства споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2014 р. у справі № 5011-31/17255-2012.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договорами № 4т/1 у відповідача перед позивачем в сумі 320 567,77 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 32 650,61 грн. (нараховані до 15.04.2019 року) та три проценти річних в розмірі 9 062,86 грн. (нараховані до 15.04.2019 року).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що під час розрахунку трьох процентів річних позивачем невірно розрахований розмір 3% річних по рахунку №35 від 15.02.2019 року.

Вірним є такий розрахунок:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 74888.27 15.02.2019 - 15.04.2019 60 3 % 369.31 Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір трьох процентів річних становить 8 872,05 грн. та вимога в цій частині підлягає частковому задоволенні в розмірі 8 872,05 грн.

В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 190,81 грн. відмовити.

Розрахунок індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 21.02.2017 - 15.04.2019 1447.23 1.252 364.10 1811.33 22.03.2017 - 15.04.2019 50073.15 1.229 11489.32 61562.47 18.04.2017 - 15.04.2019 24959.87 1.218 5453.34 30413.21 12.02.2018 - 15.04.2019 11554.59 1.108 1244.49 12799.08 18.04.2018 - 15.04.2019 93231.92 1.077 7203.32 100435.24 11.05.2018 - 15.04.2019 4081.18 1.077 315.32 4396.50 14.12.2018 - 15.04.2019 21068.16 1.032 682.16 21750.32 15.01.2019 - 15.04.2019 39263.40 1.024 949.60 40213.00 15.02.2019 - 15.04.2019 74888.27 1.014 1051.81 75940.08

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 28 753,46 грн.

В частині стягнення індексу інфляції в розмірі 3 897,15 грн. відмовити.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 18, ідентифікаційний код 02404397) на користь Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого (01052, м. Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 40, ідентифікаційний код 02214171) основний борг в розмірі 320 567 (триста двадцять тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн. 77 коп., три проценти річних в розмірі 8 872 (вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 05 коп., індекс інфляції в розмірі 28 753 (двадцять вісім тисяч сімсот п`ятдесят три) грн. 46 коп., та судовий збір в розмірі 5 372 (п`ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 81 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий