Рішення

від 03.09.2019 по справі 910/8091/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2019Справа № 910/8091/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Девелопмент

до Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Державна інспекція з енергетичного нагляду України

про стягнення 456099,38 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Девелопмент звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Державна інспекція з енергетичного нагляду України про стягнення 456099,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості товару за Договору поставки №12-1/0102-19 від 29.01.2019, внаслідок чого, за ним утворилась заборгованість в розмірі 430000 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.5.2 Договору 3746,30 грн. 3% річних, 11076,92 грн. пені та 11276,16 грн. інфляційних витрат за порушення грошового зобов`язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 05.07.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 15.07.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 24.07.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 19.07.2019.

11.07.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач в повному обсязі заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що 03.06.2019 останнім на електронну адресу позивача - sales@eset.ua., було надіслано електронного листа із пропозицією щодо внесення змін до укладеного між сторонами договору в частині розрахунку вартості програмного забезпечення, з огляду на скорочення штату працівників підприємства. Поте, як стверджує відповідач, станом на 10.07.2019 від позивача не надійшло жодної відповіді на вказаного листа, з огляду на викладене відповідач вважає, що позивачем порушено умови укладеного між сторонами договору та вимоги чинного законодавства, у зв`язку з чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

18.07.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач в повному обсязі заперечив проти доводів відповідача, зазначивши, що електронний лист, на який посилається відповідач, було направлено на електронну адресу підприємства, яке не має жодного відношення до позивача. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем, обумовлене договором програмне забезпечення, було отримане відповідачем 29.01.2019 за актом прийому-передачі без жодних зауважень, а відтак, відповідач зобов`язаний оплатити обумовлений договором товар в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.01.2019 між Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Державна інспекція з енергетичного нагляду України (відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІТ-Девелопмент (позивач, постачальник) було укладено Договір №12-1/0102-19 від 29.01.2019, відповідно до умов якого, предметом закупівлі (за ДК 021:2015) 48760000-3 Пакети програмного забезпечення для захисту від вірусів Програмне забезпечення ESET Endpoint Protection Advanced (або еквівалент). Постачальник зобов`язується передати покупцю програмне забезпечення (програмну продукцію ESET Endpoint Protection Advanced, функціональні можливості якого відповідають вимогам, зазначеним у Додатку 1 до договору (Специфікації) його налаштування (активації) шляхом надання електронних ключів активації на умовах договору (далі - ПЗ), а також надати дозвіл, який надає покупцю право на використання ПЗ як об`єкта права інтелектуальної власності (невиключну ліцензію) за ціною, у кількості, у строки згідно з договором, а покупець зобов`язується здійснити оплату на умовах договору. Постачальник передає програмну продукцію, здійснює його налаштування (активацію), передає невиключну ліцензію протягом 7 робочих днів з дня отримання заявки від замовника, але не пізніше 31.01.2019 (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, обсяги закупівлі можуть бути зменшені покупцем в односторонньому порядку, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця.

Згідно з п.2.4 Договору, ціна договору станом на дату його укладення становить 430000 грн. без ПДВ, згідно з Специфікацією, що є Додатком №1 до договору.

Пунктом 3.2 Договору, сторони погодили, що оплата за договором здійснюється покупцем протягом 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з дати підписання ним Акту приймання-передачі програмної продукції та за наданим постачальником (після підписання покупцем зазначених актів) рахунком-фактурою.

За умовами п.4.1 Договору, виконання постачальником зобов`язань відповідно до умов договору засвідчується шляхом підписання Акту приймання передачі програмної продукції, що складаються постачальником відповідно до вимог щодо оформлення первинних документів, та передається покупцю не пізніше дати передачі постачальником невиключної ліцензії, налаштування (активації) ПЗ.

За умови відсутності зауважень до постачальника покупець підписує акти, зазначені у пункті 4.1, протягом 5 (п`яти) днів після їх отримання від постачальника (п.4.3 Договору).

Відповідно до п.4.4 Договору, покупець вправі не підписувати акти, якщо мають місце зауваження покупця (зокрема у разі, якщо ключ/код активації ПЗ є такими, що не працює), при цьому покупцем складається відповідний документ про недоліки. Документ про недоліки надається/направляється постачальнику для виконання.

Згідно з п.5.2 Договору, за порушення строків оплати (за винятком випадків, встановлених договором: відсутність/зменшення фінансування витрат покупця у відповідному періоді) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.9.1 Договору, договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.01.2020 (включно).

Специфікацією №1 до Договору сторони погодили постачання програмної продукції ESET Endpoint Protection Advanced, на 1 рік, для захисту 1500 об`єктів у кількості 1 шт. вартістю 430000 грн. (без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору передав відповідачеві продукцію, обумовлену договором та специфікацією №1 на загальну суму 430000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту №1 прийому-передачі програмної продукції від 29.01.2019. У вказаному акті зазначено, що програмна продукція за кількістю, асортиментом та комплектністю відповідає вимогам, затвердженим сторонами в договорі, а також вказано, що до якості переданої програмної продукції покупець претензій не має. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості, асортименту або комплектності поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Однак відповідач поставлений товар не оплатив у зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість в розмірі 430000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією №150519/01 від 15.05.2019 із вимогами, щодо сплати заборгованості за поставлену продукцію та нарахованих штрафних санкцій.

Проте відповідачем вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 430000 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В той же час, судом відхиляються доводи відповідача стосовно звернення останнього до позивача із пропозицією щодо перегляду вартості програмного забезпечення з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, підписавши спірний договір, відповідач фактично погодився з усіма умовами договору, зокрема вартістю програмного забезпечення.

В той же час, підписавши Акт приймання-передачі програмної продукції від 29.01.2019 відповідач фактично підтвердив належне виконання позивачем умов договору та зобов`язався сплатити обумовлену сторонами вартість продукції.

Також судом не може бути прийнятий надана відповідачем роздруківка електронного листа від 03.06.2019, з огляду на те, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено обміну кореспонденцією між сторонами шляхом направлення електронних листів на адреси електронної пошти сторін, так само, як і не зазначено офіційних електронних адрес сторін. Крім того, відповідачем не доведено суду, що електронна адреса одержувача - sales@eset.ua., на яку було надіслано відповідачем повідомлення належить саме позивачу.

Крім того, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до позивача із вказаним листом вже після прийняття програмного забезпечення та настання строку для його оплати.

Частиною 1 ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки відповідачем було порушено умови укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 430000 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3746,30 грн. трьох відсотків річних та 11276,16 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 відсотків річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що при здійсненні нарахування суми інфляційних втрат позивачем допущено арифметичні помилки, так, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 3746,30 грн. трьох відсотків річних та 9069,78 грн. інфляційних втрат.

Також, щодо заявлених позивачем вимог стосовно стягнення з відповідача пені в розмірі 11076,92 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з п.5.2 Договору, за порушення строків оплати (за винятком випадків, встановлених договором: відсутність/зменшення фінансування витрат покупця у відповідному періоді) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Державна інспекція з енергетичного нагляду України (01032, м. Київ, вул. Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-Девелопмент (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 2; ідентифікаційний код 41003486) 430000 (чотириста тридцять тисяч) грн. заборгованості, 3746 (три тисячi сімсот сорок шість) грн. 30 коп. трьох відсотків річних, 9069 (дев`ять тисяч шістдесят дев`ять) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 11076 (одинадцять тисяч сімдесят шість) грн. 92 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 6808 (шість тисяч вісімсот вісім) грн. 39 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 03.09.2019

Суддя Я.В. Маринченко