Рішення

від 03.09.2019 по справі 910/8626/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2019 м. Київ Справа № 910/8626/19

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "КС КОМБІКОРМ";

про: стягнення 319.392,19 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КС КОМБІКОРМ" (далі - відповідач) про стягнення 319.392,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем здійснено поставку на користь відповідача товару, який прийняти останнім, але не оплачений на підставі договору купівлі-продажу, укладеного сторонами спору у спрощений спосіб, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 319.392,19 грн., з яких: 275.000,00 грн. - основна заборгованість, 9.144,44 грн. - 3 % річних та 35.247,75 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8626/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар загальною вартістю 2.151.756,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 24.09.2018 № 224, яка підписана сторонами, скріплена відбитками їх печаток та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Відповідачем здійснено частковий розрахунок за поставлений позивачем товар на загальну суму 1.876.756,00 грн., а саме:

- 25.09.2018 - 350.000,00 грн.;

- 26.09.2018 - 300.000,00 грн.;

- 27.09.2018 - 270.000,00 грн.;

- 04.10.2018 - 50.000,00 грн.;

- 08.10.2018 - 500.000,00 грн.;

- 18.10.2018 - 100.000,00 грн.;

- 24.10.2018 - 100.000,00 грн.;

- 25.10.2018 - 81.756,00 грн.;

- 05.04.2019 - 100.000,00 грн.;

- 26.04.2019 - 25.000,00 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 ЦК України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт поставки позивачем, отримання відповідачем та оплати останнім частини суми товару за видатковою накладною свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором, останній вартість отриманого ним товару сплатив частково, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 275.000,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 9.144,44 грн. та інфляційних втрат в сумі 35.247,75 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Згідно з ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Положеннями частин 1, 2 ст. 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 275.000,00 грн., сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведено, документально підтверджено і в той же час відповідачем не спростовано, відтак суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 275.000,00 грн. підлягає задоволенню повністю.

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 9.144,44 грн. підлягає задоволенню повністю за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 11.589,85 грн. задоволенню не підлягає, оскільки кількість днів прострочки у жовтні 2018 становила 10 днів, в той час, як нарахування інфляційних втрат вважається правомірним при простроченні понад 15 днів у місяці.

Також суд вказує про те, що заявлені до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за періодами: 6 (04.2019 на суму 300.000,00 грн. в розмірі 3.000,00 грн.) та 7 (05.2019 на суму 275.000,00 в розмірі 1.925,00 грн.) є арифметично вірними, відтак підлягають задоволенню.

Водночас, дослідивши заявлену до стягнення суму інфляційних втрат в 5 період, суд визнав його арифметично невірним, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в 5 період підлягає задоволенню в сумі 18.720,00 грн., а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 11.2018 - 03.2019 400.000,00 104,68 18.720.00

Таким чином, позовні вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню в загальному розмірі 23.645,00 грн.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КС КОМБІКОРМ" (01103, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 14-16, офіс 1, ідентифікаційний код: 39795252) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОРОДЕЦЬКОГО, будинок 9, ЛІТ."А", ідентифікаційний код: 35918573) основну заборгованість в сумі 275.000 (двісті сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 9.144 (дев`ять тисяч сто сорок чотири) грн. 44 коп.; інфляційні втрати в сумі 23.645 (двадцять три тисячі шістсот сорок п`ять) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 4.616 (чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн. 84 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац