Рішення

від 29.08.2019 по справі 917/721/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 Справа № 917/721/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз", вул. Л. Толстого 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500

до відповідача Березотіцької загальноосвітньої школи I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області, вул. Покровська 106-А, с. Березоточа, Лубенський район, Полтавська область, 37535

про стягнення 182 924,64 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники :

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

Обставини справи: 06.05.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" до відповідача Березотіцької загальноосвітньої школи I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області про стягнення 197 111,14 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 07.05.2019 року на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" до відповідача Березотіцької загальноосвітньої школи I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області про стягнення 197 111,14 грн. заборгованості залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

14.05.2019 року від позивача до суду надійшло клопотання про усунення недоліків.

15.05.2019 року ухвалою Господарського суду Полтавської області було відкрито провадження у справі № 917/721/19 та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 05.06.2019 року.

24.05.2019 р. відповідач надав суду відзив на позов вх. № 5410, відповідно до якого проти позову заперечує посилаючись на відсутність фінансування (арк. с. 34).

14.05.2019 р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог вх. № 4933, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача - 182 924,64 грн. основного боргу, 10 428,93 грн. - пені, 1 888,49 грн. - інфляційних втрат, 869,08 грн. - 3% річних (арк. с. 27). Ухвалою від 05.06.2019 року суд прийняв заяву позивача до розгляду та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 30.07.2019 р.

Ухвалою від 30.07.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.08.2019 р.

29.08.2019 року від позивача до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання 29.08.2019 р. без участі його представника.

Суд задовольняє клопотання позивача.

Відповідач представництво у судове засідання 29.08.2019 року не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 30.07.2019 року. Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

23.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лубнигаз (постачальник, позивач) та Березотіцькою загальноосвітньою школою I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області (споживач, відповідач) було укладено договір №111-ЛБ постачання природного газу з додатком (арк. с. 8-11).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Постачальник постачає природний газ (згідно коду ЄСЗ (ДК 021:2010)-09120000-6-газове паливо) Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п. 2.1 Договору);

- розрахунковим періодом за цим Договором є відповідний газовий місяць (п. 5.7 Договору);

- розрахунки Споживача за природний газ здійснюються на умовах попередньої оплати, що не суперечить вимогам Бюджетного кодексу України, Постанови КМУ №117 від 23.04.2014р. Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та Постанови НКРЕКП №2493 від 30.09.2015р. Про затвердження Кодексу газорозподільної системи , вартості планових (договірних) обсягів природного газу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Інший порядок розрахунків може визначатись Сторонами у додатковій угоді до Договору. Остаточний розрахунок за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється Споживачем у термін до 08 (восьмого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. (п. 5.8, 5.9 Договору);

- за підсумками розрахункового періоду Споживач зобов`язаний до 5 числа місяця наступного за розрахунковим надати Постачальнику копію Акту про фактичний обсяг розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та Споживачем, відповідно до вимог чинного законодавства України. Сторони мають право складати протягом розрахункового періоду акти приймання - передачі природного газу на підставі актів про фактичний обсяг розподіленого природного газу споживачу протягом розрахункового періоду, які є підставою для розрахунків за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу в межах розрахункового періоду. На підставі даних, отриманих від споживача даних ата/або оператора ГРМ/ГТС, постачальник протягом 3 робочих днів готує та надає споживачу два примірника акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2 днів з дати одержання акта приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі Газу (п.5.12, п.5.13 та 5.14 Договору);

- Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату природного газу згідно з умовами Договору (п. 6.2.4 Договору);

- за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України. У разі прострочення виконання Споживачем своїх зобов`язань з оплати вартості Газу, у порядку визначеному цим Договором, Споживач зобов`язаний сплатити на користь Постачальника крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.10.1 та 10.2 Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов`язань з поставки природного газу відповідачу та факт його отримання останнім підтверджується актами приймання-передачі природного газу а саме :

- у січні 2019 року актом передачі-приймання природного газу № 43 від 31.01.2019 р. на загальну суму 108 541,03 грн. (даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін, арк. с. 12);

- у лютому 2019 року актом передачі-приймання природного газу № 493 від 28.02.2019 р. на загальну суму 65 461,45 грн. (даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін, арк. с. 13);

- у березні 2019 року актом передачі-приймання природного газу № 996 від 31.03.2019 р. на загальну суму 34 393,03 грн. (даний акт, який був підписаний представником позивача та скріплений його печаткою, супровідним листом був направлений відповідачу, проте а ні його підписана копія позивачу, а ні мотивована письмова відмова від його підписання повернута позивачу не була, арк. с. 14-15).

За даними позивача, в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату отриманого природного газу, заборгованість останнього за даними актами складає 183 924, 64 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача 197 111,14 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами Договору постачання природного газу № 111-ЛБ від 23.01.2019 р., з яких : 183 924,64 грн. основний борг, 10 428,93 грн. пеня, 1 888,49 грн. інфляційні втрати та 869,08 грн. три проценти річних (розрахунок арк. с. 16).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладених договорів, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України отриманий природний газ не оплатив, заборгованість за період з січня по березень 2019 р. (включно) на момент звернення до суду та прийняття даного рішення складає 183 924,64 грн. Дана обставина відповідачем належними доказами не спростована.

Щодо посилання відповідача у відзиві на недостатність фінансування суд зазначає, що частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Крім того, судом враховано, що законодавством не установлено залежності оплати товару від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів. Вказану правову позицію також висловлено і Верховним Судом у постанові від 23.03.2018 року у справі №904/6252/17.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 183 924,64 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що у разі прострочення виконання Споживачем своїх зобов`язань з оплати вартості Газу, у порядку визначеному цим Договором, Споживач зобов`язаний сплатити на користь Постачальника крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені, 3% річних та інфляційних, суд звертає увагу на наступне.

При нарахуванні пені, 3% річних за зобов`язаннями за березень 2019 року позивачем вірно визначено початок перебігу строку прострочення.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частина 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятору "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3", до стягнення підлягає пеня в сумі 10 395,00 грн. грн., 3% річних в сумі 866,25 грн. та інфляційні в сумі 1 888,49 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 183 924,64 грн. основного боргу, 10 395,00 грн. пені, 1 888,49 грн. інфляційних втрат та 866,25 грн. три проценти річних є підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Березотіцької загальноосвітньої школи I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області (вул. Покровська 106-А, с. Березоточа, Лубенський район, Полтавська область, 37535, ідентифікаційний код 23547161) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лубнигаз (вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 39581002) 183 924,64 грн. основного боргу, 10 395,00 грн. пені, 1 888,49 грн. інфляційних втрат та 866,25 грн. три проценти річних, 2956,12 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення підписано 03.09.2019 року

Суддя О.М.Тимощенко

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.