Рішення

від 04.09.2019 по справі 917/984/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2019 Справа № 917/984/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Кременчуцького дочірнього підприємства № 503 закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60"

про стягнення 95280,84 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Кременчуцького дочірнього підприємства № 503 закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60" про стягнення 95280,84 грн., в тому числі: 81404 грн. 12 коп. - заборгованості за теплову енергію за договором про постачання теплової енергію в гарячій воді № 331 від 01.04.2009 року за період жовтень 2018 р. - квітень 2019 р., 7828 грн. 41 коп. - пені, 4405 грн. 93 коп. - інфляційних, 1642 грн. 38 коп. - 3% річних; а також 1921 грн. 00 коп. - судових витрат на сплату судового збору.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену теплову енергію в гарячій воді.

Відповідач відзив на позов не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли; строки для їх подання закінчилися.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019 року даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М.

За ухвалою господарського суду від 24.06.2019 року залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

За ухвалою суду від 08.07.2019 відкрито провадження у справі № 917/984/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 10.07.2019 про вручення ухвали.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.07.2019р., надіслана відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 повернулася до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.07.2019р. Кременчуцьке дочірнє підприємство № 503 закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60" зареєстроване за адресою: вул. Першотравнева, буд. 61, м. Кременчук, Полтавська область, 39600.

В договорі воді № 331 від 01.04.2009 року зазначена така ж адреса відповідача.

Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 08.07.2019р. вважається врученою відповідачу.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (позивачем) та Кременчуцьким дочірнім підприємством № 503 закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60" (відповідачем) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 331 від 01.04.2009р. (далі - Договір).

Надалі Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго". Згідно рішення Загальних зборів від 17.04.2019 Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Акціонерне товариство "Полтаваобленерго, що підтверджується статутом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго.

Таким чином, у позивача - Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" та відповідача - Кременчуцького дочірнього підприємства № 503 закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60" наявні права і обов`язки, що виникли за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді № 331 від 01.04.2009р.

Згідно п.7.10. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторони доказів припинення договору не надали, отже договір є чинним.

Згідно п.1.1. Договору позивач, як теплопостачальна організація зобов`язався надати відповідачеві (споживачу) вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Як свідчать матеріали справи на виконання умов Договору за період жовтень 2018 - квітень 2019 позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 81404,12 грн.

Зазначене підтверджується актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 31.10.2018р., від 30.11.2018р., від 31.12.2018р., від 31.01.2019р., від 28.02.2019р., від 31.03.2019р., від 24.04.2019р.

В п. 5 додатку № 4 до договору визначено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії підтверджується актом про обсяги спожитої (поставленої) теплової енергії, який оформлюється теплопостачальною організацією та підтверджується споживачем у десятиденний строк. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого акта або відмови від його підпису, акт вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками теплопостачальної організації.

Згідно п. 2.2.2 Договору відповідач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію .

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№331 від 30.11.2018р., від 31.12.2018р., від 31.01.2019р., від 28.02.2019р., від 31.03.2019р., від 24.04.2019р. Факт направлення цих рахунків відповідачу підтверджується реєстрами згрупованих відправлень та випискою з книги вручення рахунків.

Згідно п.6.1. Договору облік спожитої теплової енергії проводиться по приладах обліку, а в разі їх відсутності або несправного стану - розрахунковим шляхом згідно максимальних договірних навантажень, зазначених в додатках № 2, 4-3, 4-4 даного договору.

Як встановлено судом, нарахування за опалення проводилося позивачем згідно навантаження, тобто розрахунковим методом.

Згідно п.6.7 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. У разі зміни тарифів оплата «Споживачем» наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами з часу їх введення без змін інших умов договору.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається підприємством «Полтаваобленерго» встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, (надалі - Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Позивач у позові зазначає, що нарахування вартості наданих послуг проводились протягом опалювального сезону згідно тарифів на послуги теплопостачання для юридичних осіб встановлених Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, які декілька разів змінювалися за вказаний період.

В п. 1 додатку № 4 до договору визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Відповідач за отримані послуги за період жовтень 2018р. - квітень 2019р. оплати не провів. Заборгованість за вказаний період в сумі 81404,12 грн. відповідачем не сплачена.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов Договору вартість отриманих послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді за період жовтень 2018р. - квітень 2019р. на суму 81404,12 грн. відповідачем не сплачена.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 81404,12 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.4.2.2 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Такі ж умови узгоджені сторонами в п.6 Додатку № 4 до Договору.

Позивач у позові зазначає, що рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 917/1010/18 від 27.09.2018р. з відповідача стягнуто на користь позивача по даному договору 37429,39 грн. основного боргу за період січень 2018р. - квітень 2019р. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законну силу.

Факт надання послуг за період січень 2018р. - квітень 2019р. підтверджується актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 31.01.2018р.,від 28.02.2018р., від 31.03.2018р., від 30.04.2018р. На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№331 від 31.01.2018р., від 28.02.2018р., від 31.03.2018р., від 30.04.2018р.

Позивач у позові зазначає, що відповідачем не сплачено заборгованість за період січень 2018р. - квітень 2019р. (що була предметом розгляду у справі 917/1010/18), та за період жовтень 2018 - квітень 2019 (яка є предметом даної справи - № 917/984/19).

З огляду на викладене, позивач заявив вимоги про стягнення 7828,41 грн. пені, нарахованої за період 22.06.2018р. - 06.05.2019р. поетапно за невиконання зобов`язань за жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року та березень 2019 року.

Судом встановлено, що позивачем терміни прострочення платежів визначені правильно, нарахування пені проведено у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України в межах шестимісячного строку, враховано обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ; розрахунок проведено правильно.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 7828,41 грн. пені є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З огляду на вказану норму позивачем правомірно заявлено до стягнення 4405,93 грн. - інфляційних, зарахований за період липень 2018 - березень 2019р., за невиконання зобов`язань за січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року та лютий 2019 року.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення 1642,38 грн. - 3 % річних за період 22.06.2018р. - 06.05.2019р. за невиконання зобов`язань за січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року та березень 2019 року.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1921,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 20.05.2019р. № 720433.

Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 21.05.2019р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кременчуцького дочірнього підприємства № 503 закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж-60" (вул. Першотравнева, буд. 61, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 01414212) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022; ідентифікаційний код 00131819) 81404грн. 12коп. основного боргу, 7828грн. 41коп. пені, 4405грн. 93коп. інфляційних, 1642 грн. 38коп . річних, 1921 грн. 00 коп . відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 04.09.2019.

Суддя Т. М. Безрук