Рішення

від 03.09.2019 по справі 918/556/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/556/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма "ФАРМАКОМ"

до відповідача: Комунального підприємства "АПТЕКА" Дубенської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 7 211,26 грн.

Секретар судового засідання: Коваль С.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Комунального підприємства "АПТЕКА" Дубенської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 7 211,26 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №ЛЦ050 від 11 червня 2018 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відзиву на позовні вимоги відповідач суду не надав.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 14 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/556/19. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження., справу призначено до слухання на 03 вересня 2019 року.

В судове засідання 03 вересня 2019 року представники сторін не з`явився, про місце дату та час розгляду сторони повідомлені належний чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зокрема поштове повідомлення адресоване відповідачу за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повернулось до суду з відміткою: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення". На конверті, що повернувя до суду міститься також відмітка поштового відділення: "дана фірма зачинилася".

Згідно з положеннями статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

11 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" (продавець, позивач) та Комунальним підприємством "Аптека" Дубенської міської ради (покупець, відповідач) було укладено договір №ЛЦ050 (надалі договір), відповідно до предмету якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товари (надалі товар), асортимент, кількість та ціна на який встановлюється у видаткових накладних, які підписуються уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з умовами пункту 1.2. договору покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість в терміни та порядку, що встановлені цим договором.

Вказаний договір підписаний представниками продавця та покупця, та згідно з пунктом 9.1. набирає чинності з 11 червня 2018 року і діє до 31 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 4.1. договору оплата за поставлений товар здійснюється в національній валюті України, шляхом сплати грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Згідно з положеннями пункту 4.2. договору, інформація про обсяги реалізації покупцем придбаного за цим договором товару та його залишках надається продавцю до 5 робочого дня кожного місяця, наступного за звітним, у вигляді письмового звіту.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що розрахунок за товар, що постачається за даним договором, здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) календарних днів з дати надання покупцем продавцю звіту про реалізований товар, придбаний за цим договором.

В разі ненадання письмового звіту в строки, що передбачені п. 4.2 цього договору, покупець зобов`язаний сплатити продавцю вартість поставленого, але неоплаченого товару, до кінця місяця, в якому не був наданий письмовий звіт.

Позивач зазначає, що письмових звітів, передбачених положеннями пункту 4.2. договору, відповідач не надавав.

Суд встановив, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 9 444,68 грн. Такі обставини підтверджуються видатковими накладними №РН-0050490 від 12 червня 2018 року на суму 8 764,62 грн., №РН-0050491 від 18 червня 2018 року на суму 340,20 грн., №РН-0050492 від 12 червня 2018 року на суму 38,26 грн., №РН-0050493 від 12 червня 2018 року на суму 38,26 грн., №РН-0051016 від 18 червня 2018 року на суму 263,34 грн.

У позовній заяві позивач вказує, що відповідач частково повернув товар. Але при цьому договір поставки відповідач належним чином не виконав, а вартість поставленого товару на суму 7 211,26 грн. відповідач позивачу не сплатив.

01 квітня 2019 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про оплату цієї заборгованості у семиденний строк з моменту отримання претензії. Відповідач отримав претензію 05 квітня 2019 року. А проте вимог претензії відповідач не виконав.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з 01 січня 2019 року по 31 березня 2019 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 01 квітня 2019 року складає 7 211,26 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за поставлений товар судом враховано законодавство, що регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 204 ЦК України презумується правомірність правочину.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ураховуючи наведені норми та порівнюючи встановлені судом обставини з аргументами та вимогами позивача суд робить наступні висновки.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини щодо невиконання відповідачем умов договору в частині оплати товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Суд погоджується з аргументами позивача щодо заявлених вимог. Натомість відповідач не повідомив суду своєї позиції та не навів жодних аргументів проти заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в сумі 7 211,26 грн. заборгованості є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак такими, що мають бути задоволені.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн.

Таким чином, судові витрати позивача (судовий збір) понесені у зв`язку з розглядом справи в розмірі 1 921,00 грн. підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, позивач надав суду докази сплати судового збору в розмірі 2 007,00 грн.

Згідно з нормами пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже переплачений позивачем судовий збір в сумі 86,00 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням після набрання рішенням законної сили.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "АПТЕКА" Дубенської міської ради (35600, Рівненська область, місто Дубно, вул. Львівська, 73, код ЄДРПОУ 34134118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" (61001, Харківська область, місто Харків, вул. Юр`ївська, 17, код ЄДРПОУ 30590731) 7 211 (сім тисяч двісті одинадцять) грн. 26 коп. заборгованості та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма "ФАРМАКОМ" (61001, Харківська область, місто Харків, вул. Юр`ївська, 17, код ЄДРПОУ 30590731).

Відповідач: Комунальне підприємство "АПТЕКА" Дубенської міської ради (35600, Рівненська область, місто Дубно, вул. Львівська, 73, код ЄДРПОУ 34134118).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 04 вересня 2019 року.

Суддя Качур А.М.