Ухвала

від 29.08.2019 по справі 21/142-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"29" серпня 2019 р.Справа № 21/142-09

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально - технічного забезпечення" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по справі

за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в особі ДП МОУ "Харківська контора матеріально - технічного забезпечення", м. Харків до Приватної фірми "Вікар", м. Харків про стягнення 4548,42 грн. за участю представників:

стягувача (заявника) - Шевцова В.С., довіреність № 20/08 від 20.08.2019 року;

боржника - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2019 року від Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально - технічного забезпечення" надійшла заява вих. №194 від 22.08.2019 (вх.20274 від 22.08.2019 року), в якій останній просить суд поновити пропущені ДП МОУ "Харківська контора матеріально - технічного забезпечення" строки для пред`явлення до виконання наказу: 21/142-09 від 11.08.2009 року, про стягнення заборгованості з ПФ "Вікар" на користь ДП МОУ "ХКМТЗ" в сумі у 4256,28 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.08.2019 року призначити заяву для розгляду у судовому засіданні на 29.08.2019 року на 11:00 год.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав заяву, просив поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Представник боржника у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Враховуючи десятиденний строк для розгляду поданої заяви, суд вважає за можливе розглянути її за відсутності боржника.

Дослідивши матеріали справи, суд установив таке.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.07.2009 року у справі 21/142-09 позов задоволено, стягнуто з Приватної фірми "Вікар" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" 4256,28 грн. основного боргу, пеню в сумі 292,14 грн. та 102,0 грн. державного мита.

На виконання вказаного рішення, судом видано відповідні накази № 21/142-09 від 11.08.2009 року, строк пред`явлення яких встановлено до 12.08.2012 року.

Справа 21/142-09 знищена згідно з актом №1 про вилучення для знищення документів (справ), не внесених до Національного архівного фонду від 30.03.2017 року. Враховуючи наведене з матеріалів справи 21/142-09 вилучено копії процесуальних документів.

22.08.2019 року від Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально - технічного забезпечення" надійшла заява вих. №194 від 22.08.2019 (вх.20274 від 22.08.2019 року), в якій останній просить суд поновити пропущені ДП МОУ "Харківська контора матеріально - технічного забезпечення" строки для пред`явлення до виконання наказу: 21/142-09 від 11.08.2009 року, про стягнення заборгованості з ПФ "Вікар" на користь ДП МОУ "ХКМТЗ" в сумі у 4256,28 грн.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Водночас можливість відновлення судом пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання безпосередньо пов`язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього. Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Поновлення судом строку без обґрунтованої підстави є протиправним, порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд (Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13, аналогічні висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії" (заява № 52854/99) та у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення учасниками справи процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ст.74 ГПК України).

Тому, в даному випадку тягар доказування викладених у заяві фактів та обов`язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.

Так, заявник в обґрунтування поважності причини пропуску процесуального строку зазначає, що ПФ "Вікар" різними способами уникав сплати свого боргу, а саме користувався гарними відносинами з ДП МОУ "ХКМТЗ", а саме ОСОБА_1 зловживав довірою з боку Державного Підприємства, постійно обіцяючи сплатити борг, а згодом ПФ "Вікар", уклав договір оренди з іншим підприємством та перевіз усе своє майно.

Слід зазначити, що зловживання боржником довірою заявника не є поважною причиною пропуску процесуального строку.

Суд наголошує, що з моменту видачі наказу минуло 10 років, при цьому заявником (стягувачем) не надано суду доказів про наявність обставин, достатніх для визнання причин пропуску встановленого законом процесуального строку поважними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявник не вказав у заяві про існування об`єктивно непереборних обставин, що не залежали від волевиявлення скаржника (стягувача) та пов`язаних із дійсними істотними перешкодами чи труднощами, відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку пред`явлення наказу до виконання.

За відсутності доказів на підтвердження поважності обставин, суд вважає, що пропуск строку на пред`явлення наказу до виконання перебуває поза розумним розумінням.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 19.11.2018 року у справі №49/22-09, підстави для відступлення від якої відсутні.

Що стосується доводів представника заявника, що рішення Господарського суду Харківської області залишається невиконаним та порушує ст.129 Конституції України, якою передбачено, що одним із засад судочинства є обов`язковість рішень суду, слід зазначити наступне.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено поняття обов`язковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Суд відзначає, що, розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. справа "Трух проти України" (ухвала) від 14.10.2003 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи наведене, процесуальна бездіяльність заявника (стягувача) не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи.

Суд, надавши правову оцінку доводам та обставинам, наведеним стягувачем у заяві, дійшов висновку, що стягувач не надав належні та допустимі докази на підтвердження поважності причини пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, а виконання судового рішення у даній справі у передбачений законом строк повністю залежали від волевиявлення стягувача - Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально - технічного забезпечення".

Відтак, суд не вбачає поважних причин пропуску такого строку, що фактично виключає можливість його поновлення, за визначених заявником обставин.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 232-234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально - технічного забезпечення" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №21/142-09 - відмовити.

Відповідно до ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 30.08.2019 року.

Суддя О.В. Смірнова