Ухвала

від 03.09.2019 по справі 320/4651/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 вересня 2019 року м. Київ № 320/4651/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Громадської організації "Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю" до Бориспільської міської ради та Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича про визнання протиправними та незаконними дій та скасування договору та рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація "Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю" з позовом до Бориспільської міської ради та Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними, незаконними дії Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича при укладенні договору оренди землі від 18.01.2008;

- скасувати договір оренди землі від 18.01.2008;

- скасувати рішення за №4306-55-VІІ від 09.04.2019.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Досліджуючи питання правомірності обраної позивачем юрисдикції розгляду та вирішення даного спору, суд зазначає таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1).

При цьому, частина перша статті 4 КАС України містить дефініції таких термінів:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

- суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправними, незаконними дії Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича при укладенні договору оренди землі від 18.01.2008; скасувати договір оренди землі від 18.01.2008; скасувати рішення за №4306-55-VІІ від 09.04.2019.

З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2007 Бориспільською міською радою V скликання Київської області було прийнято рішення №1862-21-V Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю Біопром земельної ділянки, площею 0,6589 га в оренду під будівництво культурно-мистецького та розважального комплексу по вул АДРЕСА_1 Київський Шлях (територія міського парку культури та відпочинку АДРЕСА_2 .Борсиполі , пунктом 1 якого встановлено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6589 га в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Біопром під будівництво культурно-мистецького та розважального комплексу по вул.Київський Шлях (територія міського парку культури та відпочинку) у м.Борисполі.

Пунктом 2 вказаного рішення встановлено передати Товариству з обмеженою відповідальністю Біопром земельну ділянку площею 03,6589 га в оренду на 25 років під будівництво культурно-мистецького та розважального комплексу по вул.Київський Шлях (територія міського парку культури та відпочинку) АДРЕСА_3 м АДРЕСА_1 Борисполі.

Судом встановлено, що 18.01.2008 між Бориспільською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Біопром було укладено договір оренди землі, за умовами якого Бориспільська міська рада Київської області зобов`язалась передати Товариству з обмеженою відповідальністю Біопром у строкове платне володіння і користування земельну ділянку (кадастровий номер 3210500000 НОМЕР_1 10:006 НОМЕР_2 ), яка знаходиться в адмінмежах Бориспільської міської ради Київської області під будівництво культурно-мистецького та торговельно-розважального комплексу по вулиці Київський шлях, (територія міського парку культури та відпочинку) у місті Бориспіль.

Відповідно до пункту 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6589 гектарів.

Пунктом 3.1 договору визначено, що договір укладено на 25 років.

Згідно з пунктом 15.1 договір набирає чинності після підписання сторонами та нотаріального посвідчення і державної реєстрації у відповідності із ст.202 Земельного кодексу України та з вимогами Закону Україну Про оренду землі .

Зі вказаного договору вбачається, що 29.01.2019 вказаний документ був зареєстрований в Бориспільській міськвідділені Київської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №040833700009.

10.02.2012 між Бориспільською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Біопром було підписано додаткову угоду до договору оренди землі від 18.01.2008, за умовами якої стороні дійшли згоди, зокрема, викласти пункт 1.1 договору в такій редакції Орендодавець Бориспільська міська рада Київської області надає, а орендар ТОВ Біопром приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в адмінмежах Бориспільської міської ради Київської області, під будівництво багатофункціонального громадського центру по вулиці Київський Шлях, (територія міського парку культури та відпочинку) у місті Борисполі, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_3 .

Вказана додаткова була зареєстрована у відділі Держкомзему у місті Борисполі, Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2012 №321050004000155.

Рішенням Бориспільської міської ради від 09.04.2019 №4306-55-VII, примірник якого доданий позивачем до позовної заяви, було надано згоду Товариству з обмеженою відповідальністю Біопром на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,6589 (кадастровий номер 3210500000:10: НОМЕР_4 : НОМЕР_5 ) під будівництво багатофункціонального громадського центру, що перебуває в оренді товариства згідно договору оренди землі від 18.01.2008, на дві земельні ділянки площею 0,6245 га та 0,0344 га по АДРЕСА_4 Київський Шлях (територія АДРЕСА_5 парку культури та відпочинку) АДРЕСА_3 м АДРЕСА_1 Бориспіль.

Згідно з частинами першою та другою статі 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору оренди від 18.01.2008) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із частиною першою статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною другою статі 93 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до частини шостої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Згідно з статтею 13 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 №161-XIV (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору оренди від 18.01.2008) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

У позовній заяві позивач, зокрема, оскаржує рішення Бориспільською міською радою Київської області від 09.04.2019 №4306-55-VII щодо надання згоди Товариству з обмеженою відповідальністю Біопром на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,6589 (кадастровий номер 3210500000:10: НОМЕР_4 : НОМЕР_5 ), яка на підставі договору оренди від 18.01.2018, який також оспорюється у даній справі, була передана товариству в оренду на 25 років.

Отже, на момент прийняття спірного рішення земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:10:006:00061 вже перебувала в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю Біопром .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що пред`явлений позов не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень, зокрема, з боку органу місцевого самоврядування - Бориспільською міською радою Київської області.

Так, звернувшись до суду з даним позовом, позивач по суті оспорює набуття Товариством з обмеженою відповідальністю Біопром права оренди на земельну ділянку, площею 0,6589 з кадастровим номером НОМЕР_6 : НОМЕР_7 : НОМЕР_5 , дозвіл на поділ якої був наданий товариству спірним рішенням.

Суд зазначає, що оскільки на момент прийняття відповідачем рішення від 09.04.2019 №4306-55-VII Товариство з обмеженою відповідальністю Біопром вже набуло право оренди відповідної земельної ділянки, подальше оспорювання правомірності прийняття рішення щодо надання дозволу на поділ такої земельної ділянки, має вирішуватися в порядку не адміністративної юрисдикції, оскільки виник спір про цивільне право.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави суду вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, оскільки фактично стосується правомірності набуття ТОВ "Біопром" права оренди земельної ділянки та можливості її поділу у майбутньому.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 у справі №809/48/18 (реєстрацій номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78626782) та від 03.10.2019 у справі №661/3925/16-а (реєстрацій номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 77136558), за якою правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, речове право на яку вже виникло, підпадають під визначення приватноправових.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, правові висновки, викладені у вищевказаних постановах Великої Палати Верховного Суду, підлягають обов`язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви (частина друга статті 170 КАС України).

При цьому, згідно з частиною шостою статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у цій справі та роз`яснити позивачу, що дану справу віднесено до юрисдикції господарського суду.

Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації "Боротьба з корупцією та незаконною діяльністю" до Бориспільської міської ради та Бориспільського міського голови Федорчука Анатолія Соловйовича про визнання протиправними та незаконними дій та скасування договору та рішення.

2. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

3. Роз`яснити позивачу, що дану справу віднесено до юрисдикції господарського суду.

4. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд .

Дата складення повного тексту ухвали - 03.09.2019 р.

Суддя Дудін С.О.