Ухвала

від 04.09.2019 по справі 560/2296/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2296/19

УХВАЛА

іменем України

04 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною, скасування відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом від 24.07.2019, в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладену в листі від 12.06.2019 №К-6786/0-2897/0/95-19 щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради (Чорноострівської селищної територіальної громади) Хмельницького району Хмельницької області; 2) зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безкоштовно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради (Чорноострівської селищної територіальної громади) Хмельницького району Хмельницької області, в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідної земельної ділянки, однак отримав відповідь від 12.06.2019 №К-6786/0-2897/0/95-19, із змісту якої фактично слідує, що у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки, відмовлено. Зазначає, що відповідачем порушено вимоги ст. 118 ЗК України, і його позиція не грунтується на вимогах законодавства.

Ухвалою суду від 29.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

07.08.2019 відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначає, зокрема, що земельна ділянка, яку має намір отримати позивач у власність, перебуває у користуванні ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 17.04.1995. Зазначений акт чинний та у встановленому законом порядку не скасований та не визнаний недійсним. Також, подав клопотання про залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Згідно з ухвалою від 09.08.2019 суд залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 .

23.08.2019 від третьої особи поступили письмові пояснення, в яких зазначає, що земельна ділянка, яку мав намір отримати у власність позивач, перебуває в постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ХМ від 17.04.1995, та надавалася для створення фермерського господарства. Після створення фермерського господарства «Кондратюк Г.М.» вказана земельна ділянка відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» та Статуту фермерського господарства «Кондратюк Г.М.» входить до складу земель фермерського господарства та використовується безпосередньо господарством як юридичною особою.

Згідно з п. 1-2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У зв`язку з наведеним, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від адміністративної є наявність у них спору про права, що виникають, зокрема, із земельних правовідносин (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ХМ від 17.04.1995, земельна ділянка площею 25,0 га, надана у постійне користування ОСОБА_2 на підставі рішення Грузевицької сільської та Хмельницької районної рад від 19.03.1993 №3 та від 01.04.1994 №16 для ведення селянського фермерського господарства. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №97 (арк. спр. 39).

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.09.2019, СФГ «Кондратюк Г.М.» має код 02475766 і знаходиться ця юридична особа: вул. Набережна, 73, с. Грузевиця, Хмельницький район, Хмельницька область, 31317. Види діяльності, зокрема: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Отже, заявлені в позовній заяві вимоги стосуються земельної ділянки, яка надана у постійне користування ОСОБА_2 і використовується СФГ «Кондратюк Г.М.» , що відповідно вказує на приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного Кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, виник спір про цивільне право і подальше оспорювання дій відповідача щодо спірної земельної ділянки не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (користування) на земельні ділянки.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 816/2137/18.

У п. 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також потрібно враховувати, що згідно з ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та висновків, вказаних у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 816/2137/18, суд вважає, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, тому наступає наслідок визначений п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з квитанціями №15910803 та №15910739 від 24 липня 2019 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 1536,80 гривень (арк. спр. 4).

Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №560/2296/19.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що зазначений спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) грн, відповідно до квитанцій №15910803 та №15910739 від 24 липня 2019 року.

Копії ухвали надати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повне судове рішення складене 04 вересня 2019 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович