ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
04 вересня 2019 року № 640/5627/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ОГОНЬОК доГоловного управління Держпраці у Київській області провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім ОГОНЬОК (далі - ТОВ ТД ОГОНЬОК , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - ГУ Держпраці у Київській області, відповідач), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №КВ1637/1063/АВ/ТД/ФС-741 від 26 грудня 2018 року відносно ТОВ ТД ОГОНЬОК .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26 грудня 2018 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнком В.С. винесено постанову про накладення штрафу №КВ1637/1063/АВ/ТД/ФС-741, якою на позивача накладено штраф у розмірі 558 450, 00 грн., у зв`язку з тим, що під час інспекційного відвідування інспекторами праці було встановлено порушення позивачем частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, які полягають у допуску до роботи працівників, які працювали за цивільно - правовими договорами, що мають ознаки трудових договорів, а тому перевіркою було встановлено допуск позивачем до роботи працівників без укладення з ними трудових договорів.
Позивач не погоджується із зазначеним штрафом та висновками постанови про накладення штрафу, оскільки під час проведення інспекційного відвідування вказані у постанові працівники не виконували жодних робіт, а знаходились у ТОВ ТД ОГОНЬОК з метою з`ясування специфіки роботи, умов праці, проходження співбесіди та планували у майбутньому влаштуватись на роботу до позивача. Пояснення ними були надані під тиском інспекторів праці.
Також, позивач зазначив, що у направленні на проведення інспекційного відвідування від 15 листопада 2018 року №1637 підставою для перевірки слугувало рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, проте жодних доказів щодо існування такої інформації відповідачем не надано.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення йому надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), або заяву про визнання позову.
20 травня 2019 року відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, у якому він, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що під час перевірки офісних та складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою господарську діяльність ТОВ ТД ОГОНЬОК виявлено громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які працювали відповідно до цивільно - правових договорів, що мають ознаки трудового договору та виявлено громадянку ОСОБА_5 , яка працювала без оформлення трудових відносин.
Також, відповідач зазначив, що інспекційне відвідування ним проведено на законних підставах та у відповідності до норм чинного законодавства.
14 червня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, якій позивач зазначив, що громадяни, які були виявлені на підприємстві під час перевірки не працювали там та жодних робіт не виконували, що також підтверджується поясненнями інших працівників підприємства. На його думку, наявні у матеріалах справи докази не доводять порушення ТОВ ТД ОГОНЬОК норм трудового законодавства, у зв`язку з чим, спірна постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованої Законом України від 08 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08 вересня 2004 року №1985-IV, статті 259 Кодексу законів про працю України, Закону України Про основні зачади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 липня 2007 року №877, постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року №1104 Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №929, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, наказу Міністерства соціальної політики від 18 серпня 2017 року №1338, Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року №84, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, начальником ГУ Держпраці у Київській області прийнято наказ від 14 листопада 2018 року №4386 Про проведення інспекційного відвідування ТОВ ТД ОГОНЬОК , ТОВ ТД КОШИК ПЛЮС , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 .
15 листопада 2018 року начальником ГУ Держпраці у Київській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування, яким, на період з 15 листопада 2018 року по 28 листопада 2018 року, направлено головних державних інспекторів Ющенка В.П. та Сидій Є.А . для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю та не оформлення трудових відносин ТОВ ТД ОГОНЬОК (код ЄДРПОУ 42516292, юридична адреса: м. Київ, вул. Т. Строкача, 1, фактична адреса: м. Київ, вул. Василенка, 1).
15 листопада 2018 року інспектором праці Ющенком В.П. складено вимогу про надання документів №1637, якою зобов`язано ТОВ ТД ОГОНЬОК надати копії необхідних для проведення інспекційного відвідування документів.
За результатами проведення інспекційного відвідування, інспекторами праці Ющенком В.П. та Сидієм Є.А. , у присутності директора ТОВ ТД ОГОНЬОК Свіщевського О.В. було складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КВ1637/1063/АВ від 16 листопада 2018 року (далі - Акт перевірки) за висновками якого, виявлено наступні порушення:
- частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України - у порушення вимог яких, працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (під час інспекційного відвідування 15 листопада 2018 року складських та офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ ТД ОГОНЬОК , виявлено громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які працювали відповідно до цивільно - правових договорів, що мають ознаки трудового договору та виявлено громадянку ОСОБА_5 , яка працювала без оформлення трудових відносин).
Відповідач листом від 27 грудня 2018 року за вих. №4.3/18/18474 Про розгляд справи про накладення штрафу повідомив позивача про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, який відбудеться 26 грудня 2018 року о 10:30.
У подальшому, першим заступником начальника ГУ Держпраці у Київській області Андрієнком В.С. винесено постанову про накладення штрафу №1637/1063/АВ/ТД/ФС-741 від 26 грудня 2018 року, якою, на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України Про зайнятість населення , частини 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, на ТОВ ТД ОГОНЬОК накладено штраф у розмірі 558 450, 00 грн.
Незгода позивача із зазначеною постановою, зумовила його звернення до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України гарантовано, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому КЗпП не визначає особливостей здійснення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до абз. 4, 5 статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №100 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України , утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці, зокрема Головне управління Держпраці у Київській області.
У відповідності до приписів Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340 (далі - Положення №340), Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Підпунктом 5 пункту 4 Положення №340 передбачено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова про накладення штрафу №КВ1637/1063/АВ/ТД/ФС-741 від 26 грудня 2019 року, винесена на підставі акту №КВ1637/1063/АВ від 16 листопада 2018 року, складеного за результатами здійснення відповідачем інспекційного відвідування, проведеного у відповідності до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295), який визначає процедуру проведення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) (пункт 3 Порядку №295).
За змістом підпункту 1 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.
У відповідності до пунктів 19, 20, 27 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Пунктом 29 Порядку №295 передбачено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08 вересня 2004 року (далі - Конвенція №81), Інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.
Стаття 16 Конвенції №81 визначає, що Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі Порядок №509).
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). При цьому, такий вид порушення повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки та доведений належними доказами.
Водночас, при накладенні штрафу слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення та встановлення в діях підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу.
Необхідно враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.
З оскаржуваної постанови вбачається, що під час інспекційного відвідування ТОВ ТД ОГОНЬОК виявлено громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які працювали відповідно до цивільно - правових договорів, що мають ознаки трудового договору, та виявлено громадянку ОСОБА_5 , яка працювала без оформлення трудових відносин, у зв`язку з чим, інспектори праці дійшли висновку про порушення ТОВ ТД ОГОНЬОК частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України, а саме використання праці найманих робітників без оформлення трудових відносин.
Так, за визначенням, наведеним у частині першій статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з частиною першою статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Відповідно до частини першої статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Використання примусової праці забороняється. Особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем.
Одночасно, в окремих випадках робота може виконуватися не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі. Зокрема, можливе виконання роботи за договорами цивільно-правового характеру.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.
Сторони цивільно - правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямовані на одержання результатів праці, і в разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними, а їх дія припиняється.
Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально - визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Предметом трудового договору є власна праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно - правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу роботи.
Аналогічні правові позиції викладені в постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №127/21595/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17.
За висновками оскаржуваного Акта перевірки та постанови про накладення штрафу, контролюючим органом встановлено, що громадяни: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , працювали у ТОВ ТД ОГОНЬОК відповідно до цивільно - правових договорів, що мають ознаки трудового договору та виявлено громадянку ОСОБА_5 , яка працювала без оформлення трудових відносин.
Проте, у вказаних рішеннях контролюючого органу відсутнє посилання за якими саме видами цивільно - правових договорів працювали зазначені громадяни, а також не надано суду такі договори.
Також, інспекторами праці не зазначено, яку саме роботу виконували вказані громадяни, перебуваючи на підприємстві, та яким чином ними було встановлено та зафіксовано здійснення цими громадянами роботи.
У той же час, у матеріалах справи містяться наступні письмові пояснення:
1) ОСОБА_1 у наданих 15 листопада 2018 року поясненнях зазначив, що за адресою: АДРЕСА_1 , він знаходився для проходження співбесіди, а під час перевірки знаходився на складських приміщеннях для ознайомлення зовнішнього вигляду складу, оскільки хотів зайняти посаду комплектувальника.
2) ОСОБА_5 у наданих 15 листопада 2018 року поясненнях зазначила, що вона перебувала на підприємстві, оскільки прийшла на співбесіду на посаду комплектувальника - контролера.
3) ОСОБА_4 у наданих 15 листопада 2018 року поясненнях зазначила, що 15 листопада 2018 року вона знаходилась за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 1, на співбесіді.
4) ОСОБА_2 у наданих 15 листопада 2018 року поясненнях зазначив, що знаходився на складі для огляду специфіки роботи, оскільки прийшов на ознайомлення з посадою грузчика.
5) ОСОБА_3 у наданих 15 листопада 2018 року поясненнях зазначив, що перебував в офісних приміщеннях, цікавився специфікою роботи, оскільки у подальшому має бажання працювати на даному підприємстві.
Також, позивачем долучено до матеріалів справи копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , розпочатої 22 січня 2019 року, згідно з записом у якій, на підставі наказу №063 від 21 січня 2019 року ОСОБА_3 прийнято на роботу у ТОВ ТД ОГОНЬОК на посаду менеджера з персоналу.
З огляду на викладене, зі змісту письмових пояснень вбачається, що вказані громадяни не працювали на вказаному підприємстві, будь - яких робіт не виконували, у зв`язку з чим, суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності трудових відносин між ТОВ ТД ОГОНЬОК з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Таким чином, судом не встановлено наявності у діях ТОВ ТД ОГОНЬОК ознак, що свідчать про порушення вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а також недоведення відповідачем причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками, у зв`язку з чим, вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №КВ1637/1063/АВ/ТД/ФС-23 від 26 грудня 2018 року відносно ТОВ ТД ОГОНЬОК задоволенню не підлягає.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність будь - яких доказів на підтвердження існування інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, на підставі яких керівником ГУ Держпраці у Київській області було прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №259, інспекційні відвідування можуть проводитись, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Рішенням керівника органу контролю у даному випадку є наказ начальника ГУ Держпраці у Київській області від 14 листопада 2018 року №4386 Про проведення інспекційного відвідування ТОВ ТД ОГОНЬОК , ТОВ ТД КОШИК ПЛЮС , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , підставою для прийняття якого стала інформація, отримана із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.
У той же час, у даному випадку позивачем не оскаржується вказаний наказ від 14 листопада 2018 року №4386, а він не є предметом даного розгляду.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу №КВ1637/1063/АВ/ТД/ФС-741 від 26 грудня 2018 року, не відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріями правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ОГОНЬОК (код ЄДРПОУ 42516292, адреса: 03148, м. Київ, вул. Т. Строкача, 1) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10) про накладення штрафу №КВ1637/1063/АВ/ТД/ФС-741 від 26 грудня 2018 року.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ОГОНЬОК (код ЄДРПОУ 42516292, адреса: 03148, м. Київ, вул. Т. Строкача, 1) понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10) у розмірі 8 376, 75 грн. (вісім тисяч триста сімдесят шість гривень сімдесят п`ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2019 |
Оприлюднено | 04.09.2019 |
Номер документу | 84010497 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні