Постанова
від 04.09.2019 по справі 420/5559/18
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5559/18 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РКС АГРОСЕЙЛ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РКС АГРОСЕЙЛ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

25.10.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "РКС АГРОСЕЙЛ" звернулось до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0229451202 від 12.11.2018 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 12 880 623 грн та визначення штрафних санкцій на суму 3 220 156 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "РСК Агросейл" зазначає, що його право на відшкодування сум ПДВ підтверджується вантажними митними деклараціями за лютий-березень 2017 року. Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ від 21.09.2018 у зв`язку із виправленням помилок за червень 2018 року позивач в належний спосіб заявив про бажання отримати бюджетне відшкодування у розмірі 12 880 623 грн. Тому висновки акту перевірки, та як наслідок, і рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування є протиправними.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що перевірка проведена та податкове повідомлення-рішення складено у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість доводів апелянта, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.07.2018 року ТОВ РКС АГРОСЕЙЛ подало до ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року, яка зареєстрована 19.07.2018 за №128982. У рядку 20.2 (додатки Д3, Д4) підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+20.2.2) (рядок 3 Д3) вказаної декларації позивачем зазначено суму ПДВ у розмірі 12 880 623 грн.

Також 19.07.2018 року разом із вказаною податковою декларацією підприємство подало:

- розрахунок суми бюджетного відшкодування за звітний період червень 2018 року (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість), в якому зазначено загальну суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 12 880 623,00 грн (період виникнення від`ємного значення - лютий, березень 2017 року);

- заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується, та обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д 4). У вказаній заяві зазначено, що відповідно до ст.200 розділу V Кодексу бюджетне відшкодування, визначене у податковій декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2) з податку на додану вартість за червень 2018 року, складає 12 880 623 грн.;

- розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5).

17.09.2018 року ТОВ РКС АГРОСЕЙЛ подало до ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2018 (від 17.09.2018 року №9199635568), згідно якого у рядку 20.2 підприємство зменшило суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 12 880 623 грн. (т.3 а.с.34-35).

Також, 17.09.2018 року позивачем подано до контролюючого органу разом із вказаним уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань: розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та заява про повернення суми бюджетного відшкодування із нульовими показниками, довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду (т.3 а.с.36-41).

На підставі викладеного судом першої інстанції зроблений висновок, що 17.09.2018 року підприємство самостійно відмовилось від заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ.

20.09.2018 року позивачем в автоматичному режимі отримано бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у розмірі 12 880 623 грн по декларації з ПДВ за червень 2018 року.

Як пояснює представник ГУ ДФС в Одеській області та підтверджується листом останнього від 01.10.2018 № 14071/10/15-32-12-02-03, автоматичне перерахування грошових коштів відбулось у зв`язку з технічними проблемами програмного забезпечення обліку заявлених до відшкодування сум ПДВ (т.3 а.с.22-23).

Судом також встановлено, що 21.09.2018 року позивачем складено та подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок (№9199635568 за вересень 2018 року), в якому зазначено, що звітним (податковим) періодом, що уточнюється є червень 2018 року (т.1 а.с.66-68, т.3 а.с.42-43) та яким уточнено показники:

- рядка 20 Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 1-.1 та зазначено: в графі показник, який уточняється значення 12880623 , в графі уточнений показник значення 12880623 в графі різниця значення - ;

- рядка 20.2 підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+рядок 20.2.2 (рядок 3 Д3) та зазначено: в графі показник, який уточняється значення - , в графі уточнений показник значення 12880623 в графі різниця значення 12880623 ;

- рядка 20.3 зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20-рядок 20.1-рядок 20.2) та зазначено: в графі показник, який уточняється значення 12880623 , в графі уточнений показник значення - в графі різниця значення -12880623 ;

- рядка 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19.1+рядок 20.1 уточнюючого розрахунку) переноситься з рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) та зазначено: в графі показник, який уточняється значення 12880623 , в графі уточнений показник значення - в графі різниця значення -12880623 .

У цей же день позивачем подано до контролюючого органу разом із вказаним уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань: розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та заява про повернення суми бюджетного відшкодування, довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду. Отже, позивачем знову заявлено до бюджетного відшкодування суму у розмірі 12 880 623 грн.

18.10.2018 ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТОВ "РКС Агросейл" з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2018 року від 21.09.2018 № 9204012230, в ході якої встановлено порушення п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200, абз."б" п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 12 880 623 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок не підтвердження сум від`ємного значення ПДВ, оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів реалізації придбаного товару по імпортним поставкам, а відтак, використання товару у власній господарській діяльності. Також контролюючий орган вважав, що оскільки 17.09.2018 підприємство відмовилось від отримання бюджетного відшкодування шляхом подачі уточнюю розрахунку до податкової звітності за червень 2018 року з нульовими показниками сум бюджетного відшкодування, подання ним уточнюючого розрахунку 21.09.2018 свідчить про незаконне повторне заявлення до відшкодування сум ПДВ.

За результатами камеральної перевірки ГУ ДФС в Одеській області 12.11.2018 прийняло податкове повідомлення-рішення № 0229451202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника податків, на 12 880 623 грн та застосовано штрафні санкції на суму 3 220 156 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по складанню акту перевірки самі по собі не зумовлюють виникнення будь-яких прав та обов`язків для позивача, а тому не можуть бути предметом спору. Також суд зазначає про правомірність та законність податкового повідомлення-рішення з огляду на повторне заявлення позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ після отримання в автоматичному режимі цієї суми ПДВ.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

У силу приписів пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Зважаючи на вимоги наведених норм права, у відповідача були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати законність формування від`ємного значення за період лютий-березень 2017 року, фактично роблячи висновок про не підтвердження реальності господарських операцій щодо імпорту товарів (стор.3-6 акту перевірки), оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності та перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз правомірності проведення господарських операцій під час камеральної перевірки не здійснюється та є предметом документальної позапланової перевірки.

Враховуючи, що предметом камеральної перевірки була достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2018 від 21.09.2018 № 9204012230, то дослідженню мало підлягати питання правомірності подання такого уточнюючого розрахунку, а межі судового контролю в даній справі передбачають дослідження правомірності донарахування платнику податків податкових зобов`язань за результатами камеральної перевірки.

Тому суд першої інстанції безпідставно вдався до аналізу обставин наявності у позивача доказів реалізації придбаного товару та внаслідок їх ненадання зробив невірний висновок про завищення бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Судова колегія звертає увагу, що акт камеральної перевірки не містить доказів невірного розрахунку позивачем сум бюджетного відшкодування, наявності арифметичних чи методологічних помилок тощо.

Доводи податкового органу щодо відсутності у позивача права на подачу уточнюючого розрахунку від 21.09.2018, з якими помилково погодився суд першої інстанції, судова колегія вважає такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Обставини подання 17.09.2018 року ТОВ РКС АГРОСЕЙЛ уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ та розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування із нульовими показниками не може розцінюватися як відмова від права на бюджетне відшкодування, оскільки вказане не передбачено законом, та слід вважати як виправлення платником податків помилок, які на його думку мали місце.

Разом з цим, оскільки на підставі податкової звітності за червень 2018 року позивач має від`ємне значення сум ПДВ у розмірі 12 880 623 грн, та за відсутності доказів незаконного нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ має право на отримання таких сум протягом наступних податкових періодів.

Вказане відповідає положенням п.200.4 ст.200 ПК України, відповідно до якого при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку.

Вірними є доводи апелянта, що таке право законно реалізовано ним шляхом подання 21.09.2018 уточнюючого розрахунку до податкової звітності за червень 2018 року, включаючи заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

В ході судового розгляду позивач не спростовує факт отримання ним 20.09.2018 на поточний рахунок сум бюджетного відшкодування в розмірі 12 880 623 грн, але зазначає, що подача ним уточнюючого розрахунку 21.09.2018 не означає подвійне заявлення на відшкодування сум ПДВ, оскільки у Реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування зафіксований факт подачі ним 17.09.2018 уточнюючого розрахунку до податкової звітності за червень 2018 з нульовими показниками сум бюджетного відшкодування, якій нівелює подану ним разом з декларацією з ПДВ за червень 2018 року заяву про бюджетне відшкодування.

Неправомірність висновків акту камеральної перевірки стала підставою для прийняття незаконного податкового повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку, не врахував наведені норми права, в зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні позову.

Судова колегія також зазначає про безпідставний розгляд судом першої інстанції позовних вимог щодо оскарження дій службових осіб контролюючого органу по складанню акту перевірки, оскільки внаслідок уточнення позовних вимог, позивач вважав належними лише вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (т.1 а.с.47-81).

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позову.

Оскільки судова колегія прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги та позовної заяви ТОВ "РКС АГРОСЕЙЛ", відповідно до ст.139 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору при подачі адміністративного позову та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в загальному розмірі 606 422,25 грн (241 511,70 + 362 267,55).

Керуючись ст.308,311,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РКС АГРОСЕЙЛ" - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 12.11.2018 № 0229451202.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РКС АГРОСЕЙЛ" (код ЄДРПОУ 40637168) судові витрати у розмірі 606 422,25 (шістсот шість тисяч чотириста двадцять дві) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко

Дата ухвалення рішення04.09.2019
Оприлюднено06.09.2019
Номер документу84011399
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/5559/18

Ухвала від 20.09.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 14.04.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 24.03.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 23.03.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 23.03.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 10.03.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 12.10.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 26.08.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 09.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 11.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні