ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/6959/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
представника відповідачів Решетника О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кетрін Оіл до Головного управління ДФС України у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
суддя в 1-й інстанції Мачульський В.В.,
час ухвалення рішення - 30.05.2019 року,
місце ухвалення рішення - м.Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - 30.05.2019 року,
в с т а н о в и в :
ТзОВ Кетрін Оіл звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС України у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №631039/38339485 від 04.04.2018, №631015/38339485 від 04.04.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних №21 та №22 від 15.11.2017. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №6227/38339485/2 від 21.05.2018 та №48937/38339485/2 від 06.12.2018. Зобов`язано Державну фіскальну службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкові накладні №21 та №22 від 15.11.2017, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Кетрін-Оіл» (43022, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мамсурова, будинок 10 В, код ЄДРПОУ 38339485) в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що податкові накладні №21 та №22 від 15.11.2017 відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» , однак платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. В поясненнях позивача відсутній повний пакет документів, передбачених вимогами пункту 14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, а саме: видаткові накладні, ТТН на придбання товару, а також платіжні доручення надані у форматі, який є неможливим для прочитання. Відтак рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області №631015/38339485 та №631039/38339485 від 04.04.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних від №21 та №22 від 15.11.2017 є обґрунтованим.
Представник відповідачів в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом встановлено, що 06.04.2017 між ТзОВ «Кетрін-Оіл» (Покупець) та ПП «Айслаг» (Постачальник) укладено договір №140, за яким Постачальник зобов`язується поставити та передати зі свого складу Покупцю у власність нафтопродукти (а.с.11-12).
На підставі даного договору ПП «Айслаг» було відвантажено ТзОВ «Кетрін-Оіл» товар, а саме: бензин А-95 у кількості 5000.00 л. за ціною 102 500,00 грн. без ПДВ. Дані обставини підтверджуються накладною на відвантаження палива №002896 від 14.11.2017 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ААА 04987 від 14.11.2017 (а.с.15, 17). Також, як слідує з платіжного доручення № 2112 від 14.11.2017 позивачем оплачено за даний товар кошти в сумі 123 000,00 грн. (а.с.19).
Крім того, судом встановлено, що між ТзОВ «Кетрін-Оіл» (Покупець) та ТзОВ «НК Фаворит Оіл» (Постачальник) укладено договір №НК-202 від 18.09.2015, за яким Постачальник зобов`язується поставити та передати зі свого складу Покупцю у власність нафтопродукти (а.с.80-82).
В подальшому 18.05.2017 між ТзОВ «Кетрін-Оіл» (Продавець) та ДП «Любешівське лісомисливське господарство» (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №18051, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити та передати зі свого складу Покупцю у власність нафтопродукти (а.с.13-14).
У відповідності до умов даного договору, 15.11.2017 ТзОВ «Кетрін-Оіл» здійснило відвантаження ДП «Любешівське лісомисливське господарство» дизельного палива ДТ-Л-К4 сорту С, кількістю 7000.00 л на суму 140 000,00 грн. та автомобільною бензину А-95-Свро5-Е5 такою ж кількістю, як і було придбано позивачем у ПП «Айслаг» , тобто 5000.00 л за ціною: 110500.00 грн. Дані обставини також підтверджуються видатковими накладними №РН-0000021 та №РН-0000022 від 15.11.2017 та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №0000000011 та №0000000012 від 15.11.2017 (а.с.16,83).
Оплату за даний товар здійснено ДП «Любешівське лісомисливське господарство» в сумі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1637 від 24.11.2017, №1654 від 29.11.217 та 239 від 27.11.2017 (а.с.20, 20-зворот).
Як слідує з матеріалів справи ТзОВ «Кетрін-Оіл» засобами електронного зв`язку направило податкові накладні №21 та №22 від 15.11.2017 до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - ЄРПН) (а.с.21, 22).
Згідно з квитанціями від 30.11.2017 за №9254060694 та №9254061161, податкові накладні ТзОВ «Кетрін-Оіл» №21 та №22 від 15.11.2017 ДФС України прийнято, проте реєстрацію зупинено як таких, що відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, а саме виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах та одночасно запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (а.с.23, 24).
Позивачем було надано пояснення та документи на підтвердження здійсненої господарської операції, за результатами якої складено податкові накладні №21 та №22 від 15.11.2017. Повідомлення щодо подачі цих документів відповідачу зареєстровані в автоматизованій системі (а.с.76, 79).
04.04.2018 за результатами розгляду отриманих від позивача пояснень та документів комісією ГУ ДФС у Волинській області прийняті рішення № 631015/38339485 та №631039/38339485 про відмову в реєстрації податкових накладних №21 та №22 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.25-28). Зі змісту цих рішень слідує, що підставою для його прийняття є надання платником податку копій документів. У полі «додаткова інформація» згаданих вище квитанцій зазначено, що «видаткова накладна та платіжне доручення надані у форматі, який є неможливим для прочитання» .
05.04.2018 та 13.11.2018 ТзОВ «Кетрін-Оіл» подано скарги на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН №21 та №22, разом із додатками, вказавши, що документи подано у повному об`ємі та у відповідності до встановленого формату.
Комісія з питань розгляду скарг ДФС своїми рішеннями №6227/38339485/2 від 21.05.2018 та №48937/38339485/2 від 06.12.2018 залишено скарги без розгляду, а оскаржувані рішення без змін (а.с.31, 39).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фіскальним органом у порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (з тим визначенням, яке наведене у пункті 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків. Позивачем підтверджено первинними документами реальність господарської операції з ТзОВ Апогей Агро , за наслідками яких складено спірну податкову накладну, тому таку податкову накладну виписані правомірно, разом з тим, контролюючий орган не врахував специфіку діяльності позивача та не взяв до уваги його письмові пояснення.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.
П.201.10 ст.201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Починаючи з 01 липня 2017 року відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.
Відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пп.201.16.2, 201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Подані письмові пояснення та/або копії документів розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надсилається платнику податків.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341).
Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
П.17 Порядку №1246 передбачає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) затверджені Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп.215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 розділу VI ПК України, щодо товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстр; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг, більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
Колегія суддів звертає увагу на те, що закріплений п.6 Критеріїв оцінки перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв, такими документами є: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
- для критерію, зазначеного у пп.2 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний Вичерпний перелік закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.
З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17).
Колегія суддів зазначає, що зі змісту квитанцій від 30.11.2017 встановлено, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
Таким чином, контролюючим органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату зупинення податкових накладних), не було вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів.
У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату зупинення податкової накладної), письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
За правилами підпункт 201.16.3 цього пункту України (в редакції чинній на дату зупинення податкової накладної) письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, суд зазначає, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" №2245-VIII від 07.12.2017. Вказаним Законом, пункт 201.16. Податкового кодексу України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".
На виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Пунктом 2 вказаної Постанови передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України №2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
За правилами пунктів 18-20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
В силу вимог пункту 21 цього Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі);
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
У квитанціях від 30.11.2017 про зупинення реєстрації податкових накладних №21 та №22 від 15.11.2017 року контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність таких податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. При цьому, в квитанції вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД і запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію та/або таблицю даних платника податків.
Як встановлено судом, в наданих контролюючому органу поясненнях та документах позивач зазначає про здійснення господарської діяльності підприємства, зокрема щодо видів та обсягів діяльності, наявності спеціалізованих працівників та дозвільних документів, необхідних для виконання певних видів робіт.
Колегією суддів встановлено, що 06.04.2017 між ТзОВ «Кетрін-Оіл» (Покупець) та ПП «Айслаг» (Постачальник) укладено договір №140, за яким Постачальник зобов`язується поставити та передати зі свого складу Покупцю у власність нафтопродукти (а.с.11-12).
На підставі даного договору ПП «Айслаг» було відвантажено ТзОВ «Кетрін-Оіл» товар, а саме: бензин А-95 у кількості 5000.00 л. за ціною 102 500,00 грн. без ПДВ. Дані обставини підтверджуються накладною на відвантаження палива №002896 від 14.11.2017 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ААА 04987 від 14.11.2017 (а.с.15, 17). Також, як слідує з платіжного доручення № 2112 від 14.11.2017 позивачем оплачено за даний товар кошти в сумі 123 000,00 грн. (а.с.19).
Крім того, судом встановлено, що між ТзОВ «Кетрін-Оіл» (Покупець) та ТзОВ «НК Фаворит Оіл» (Постачальник) укладено договір №НК-202 від 18.09.2015, за яким Постачальник зобов`язується поставити та передати зі свого складу Покупцю у власність нафтопродукти (а.с.80-82).
В подальшому 18.05.2017 між ТзОВ «Кетрін-Оіл» (Продавець) та ДП «Любешівське лісомисливське господарство» (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №18051, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити та передати зі свого складу Покупцю у власність нафтопродукти (а.с.13-14).
У відповідності до умов даного договору, 15.11.2017 ТзОВ «Кетрін-Оіл» здійснило відвантаження ДП «Любешівське лісомисливське господарство» дизельного палива ДТ-Л-К4 сорту С, кількістю 7000.00 л на суму 140 000,00 грн. та автомобільною бензину А-95-Свро5-Е5 такою ж кількістю, як і було придбано позивачем у ПП «Айслаг» , тобто 5000.00 л за ціною: 110500.00 грн. Дані обставини також підтверджуються видатковими накладними №РН-0000021 та №РН-0000022 від 15.11.2017 та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №0000000011 та №0000000012 від 15.11.2017 (а.с.16,83).
Оплату за даний товар здійснено ДП «Любешівське лісомисливське господарство» в сумі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1637 від 24.11.2017, №1654 від 29.11.217 та 239 від 27.11.2017 (а.с.20, 20-зворот).
На виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, 30.03.2017 року та 02.04.2018 року Позивачем направлено на адресу Відповідача Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація якої зупинено. До Повідомлення долучено пояснення щодо підтвердження здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Крім цього, Позивачем до зазначеного Повідомлення додано копії документів, що розкривають зміст та обсяг господарських операцій, за наслідками яких були складені податкові накладні, реєстрацію яких зупинено.
Як встановлено судом, підставою для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Водночас вказано про те, що надані копії документів надані у форматі, який не є можливим для прочитання.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем було надано контролюючому органу всі документи, які позивач мав у своєму розпорядженні і які підтверджують, як інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній, так і інформацію, яка вимагалася згідно з рішенням про зупинення реєстрації такої податкової накладної.
При цьому, що стосується останнього, то надані позивачем документи є цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, а відтак рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №6227/38339485/2 від 21.05.2018 та №48937/38339485/2 від 06.12.2018 є протиправними та підлягають скасуванню.
Додатково, колегія суддів зазначає, що твердження представника відповідача про те, що документи надані ТзОВ «Кетрін-Оіл» для реєстрації в ЄРПН, є неналежного формату та Комісія ГУ ДФС у Волинській області не змогла їх відкрити для завантаження не можуть бути взяті до уваги, оскільки в судовому засіданні встановлено, що реєстрацію вищевказаних накладних здійснювали директор та головний бухгалтер товариства через програму «Арт-Звіт Pro» . Дана програма повністю забезпечує складання, формування та відправку податкових накладних до ДФС для реєстрації їх в ЄРПН.
У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-яких підставних та правомірних зауважень до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправним рішення від про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, так і шляхом зобов`язання співвідповідача зареєструвати таку податкову накладну.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Волинській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308,310,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі № 140/730/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає за винятками, визначеними ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя А. Р. Курилець судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повне судове рішення складено 04 вересня 2019 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2019 |
Оприлюднено | 06.09.2019 |
Номер документу | 84013460 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Адмінправопорушення
Немирівський районний суд Вінницької області
Алєксєєнко В. М.
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні