Рішення

від 29.08.2019 по справі 466/3452/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №466/3452/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2019 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю секретаря судового засідання Карваш О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Галицького відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області (79058, м.Львів, пр.Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 35009232), державного виконавця Перетятко Г.В., третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю (01220, м.Київ, вул.Банкова, 1) про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визначення межі відшкодування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та третя особа на стороні позивача - ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Галицького ВДВС ГТУЮ у Львівській області, державний виконавець Перетятко Г.В., третя особа: Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю про порушення прав людини, громадянина і осіб з інвалідністю за фактом не виконання норми п.1 ст.92 Конституції України, п.2 ч.2 ст.18 №1404-УШ ЗУ Про виконавче провадження та порушення гарантованих норм ст.32, 34, 92, 8, 9 Конституції України, ст.5, 10, 12, 15, 16, 17 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (Документ 995_g71) за фактом приниження осіб з інвалідністю державним виконавцем Перетятко Г.В., що також нанесло моральну шкоду через короткотермінове порушення здоров`я.

В обгрунтування позову вказують на те, що ОСОБА_1 10.04.2019 року, принісши заяви про закінчення провадження та копії ухвал із Касаційного цивільного суду, дізнався від державного виконавця Перетятко Г.В., що у неї є відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та на прохання надати такі для ознайомлення, отримали категоричну відмову. 11.04.2019 року ОСОБА_1 подав та зареєстрував заяви в канцелярії, проте, на прохання надати матеріали для ознайомлення, Перетятко Г.В. відмовилась розмовляти. Відтак вважають, що державний виконавець Перетятко Г.В. не виконала покладений на неї обов`язок, передбачений п.2 ч.2 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження , зокрема: виконавець зобов`язаний надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження . Жодної інформації про будь-які провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не отримали.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача Галицького ВДВС ГТУЮ у Львівській області, державний виконавець Перетятко Г.В. та третя особа - Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.129 Конституції України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Пальоною Н.М. 02.04.2019 року здійснено виклик ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №58755133 з примусового виконання виконавчого листа №461/15297/15-ц, виданого Галицьким районним судом м.Львова 11.03.2019 року.

Ухвалою Верховного суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н.О. від 25.03.2019 року у справі №461/15297/15-ц відкрито касаційне провадження в даній справі, витребувано вказану справу з Галицького районного суду м.Львова та зупинено виконання постанови Львівського апеляційного суду від 18.02.2019 року до завершення розгляду касаційної скарги.

Нормами ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статей 78, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як на підставу позовних вимог, позивач та третя особа посилаються на те, що дії виконавця та отримані відповіді свідчать про відсутність належних професійних знань або ж зловживання службовим положенням. Вказують, що держаним виконавцем Перетятко Г.В. не виконано приписів ч.1, 2 ст.4 ЗУ Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , вважають, що остання спеціально принижувала їх. При цьому, жодних доказів того, що держаний виконавець Перетятко Г.В. не виконала обов`язків, які призвели до порушення прав людини і особливо з інвалідністю та яке принесло моральні страждання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що стало причиною короткострокового погіршення здоров`я, суду не подали. Продемомонстрований в судовому засіданні відеозапис з мобільного телефону суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ на підтвердження позовних вимог, оскільки, такий не містить жодних відомостей, які на думку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджують порушення їх прав як осіб з інвалідністю. Крім того, суд зазначає, що запис з мобільного телефону продемонстрований фрагментарно та такий не є доказом в розумінні ст.100 ЦПК України. Жодних інших доказів на підтвердження своїх вимог позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2 суду не представлено.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про встановлення факту створення стресової ситуації державним виконавцем Перетятко Г. В. внаслідок порушення прав людини і осіб з інвалідністю, що призвело до короткотерміного погіршення здоров`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та про визначення межі відшкодування для державного виконавця Перетятко Г.В. в розмірі 100 грн. на користь кожному із учасників, в тому числі Уповноваженому президента із прав осіб з інвалідністю не підлягають до задоволення за недоведеністю, тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 18, 76, 77, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 03.09.2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Х.М. Мисько