Ухвала

від 04.09.2019 по справі 456/1503/19

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/1503/19

Провадження № 2/456/956/2019

УХВАЛА

про відмову у закритті провадження у справі

04 вересня 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні при розгляді цивільної справи за позовною заявою Стрийського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманого безробітним матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь незаконно отримане матеріальне забезпечення та вартість наданих соціальних послуг у сумі 25980,48 грн. та судові витрати по справі.

В процесі розгляду вказаної справи 13.08.2019 відповідач подав клопотання про закриття провадження, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку ЦПК України, так як сторонами по справі є суб`єкт владних повноважень та фізична особа, а тому такий спір необхідно розглядати за правилами КАС України.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Филик О.З. у судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримали та просять суд його задовольнити.

Представник позивача Стрийського міськрайонного центру зайнятості Гадяк В.С. проти задоволення клопотання заперечив, просить відмовити у його задоволенні, покликаючись на те, що спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на виплачену центром зайнятості допомогу по безробіттю - грошові кошти в розмірі 25980,48 грн. та її стягнення з нього як такої, що набута без достатніх правових підстав, отже, має приватноправовий, а не публічний характер, тому його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, оцінивши їх доводи, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наступне.

Спірні правовідносини виникли між суб`єктом владних повноважень - Стрийським міськрайонним центром зайнятості та фізичною особою ОСОБА_1 . Предметом спору є грошові кошти (матеріальне забезпечення та вартість наданих соціальних послуг), які відповідач отримав як грошову допомогу по безробіттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

При цьому в ст. 2 КАС України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З огляду на вказані норми можна зробити висновок, що законодавець установив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав і свобод фізичних та юридичних осіб за допомогою процесуального закону.

Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Однією з визначальних особливостей адміністративного судочинства також є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична особа, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, яка вважає порушеними свої права, свободи чи інтереси, а відповідачем, за загальним правилом, є суб`єкт владних повноважень (ст. 46 КАС України).

При цьому, ч. 4 ст. 46 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання ; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Аналіз пунктів 1- 4 ч. 4 ст. 46 КАС України свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, є випадками превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

У цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб`єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб`єктів владних повноважень.

Крім того, п. 5 ч. 4 ст. 46 КАС України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що надавала б право для розширеного тлумачення права суб`єкта владних повноважень на адміністративний позов.

Частиною третьою статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За змістом ст. 177 ЦК України гроші є об`єктом цивільних прав.

У даній справі спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на виплачену Стрийським міськрайонним центром зайнятості допомоги по безробіттю - грошові кошти в розмірі 25980,48 грн. та її стягнення з нього як такої, що набута без достатніх правових підстав, отже, має приватноправовий, а не публічний характер, тому його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Окрім того, спір у цій справі не можна вважати публічно-правовим, оскільки він не пов`язаний із захистом прав громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у поставі від 22.08.2018 в справі №394/743/16-ц.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі не підлягає до задоволення, оскільки спір належить розглядати в порядку ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 19, 255, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Стрийського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманого безробітним матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг відмовити.

Суддя Л.В.Гула