Рішення
від 07.08.2019 по справі 495/6472/19
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/6472/19

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

07 серпня 2019 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,

при секретарі - Рачицькій І.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб із відповідачем, оскільки спільне життя позивача з відповідачем не склалося, сторони мають різні погляди на сімейне життя та обов`язки, спільне господарство не ведуть. Збереження сім`ї є неможливим. Крім того, позивач просить поділити майно, що є спільною власністю подружжя, а саме визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно:

- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 5124382700:02:001:0400 , що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

- житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 24,2 кв.м., житловою площею 20,8 кв.м., що позначений на плані присадибної ділянки літерою А, а також господарські будівлі: Б-сарай з погрібом, В - літня кухня, Г - вбиральня, №1, І-ІІІ споруди, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку площею 1,6396 га, кадастровий номер 5124382700:02:001:0409 , що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

- житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 36,9 кв.м., житловою площею 28,7 кв.м., що складається з літ. А - житловий будинок, літ. Б - літня кухня з погрібом, літ. В - сарай, літ. Г сарай, споруди №1.І літ. Д - вбиральня, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 5124382700:02:001:0419 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок з прилеглими господарчими будівлями загальною площею 71,1 кв.м., житловою площею 71,1 кв.м., що позначений на плані літ. А , споруди №1, , що розташований за адресою: АДРЕСА_10 ;

- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 5124382700:02:001:0407 , що розташована за адресою: АДРЕСА_10 ;

- земельну ділянку площею 0,6445 га, кадастровий номер 5124382700:02:001:0408 , що розташована за адресою: АДРЕСА_10 ;

- земельну ділянку площею 0,080 га, кадастровий номер 5122786400:02:002:0450 , що розташована за адресою: АДРЕСА_9 ;

- земельну ділянку площею 0,0103 га, кадастровий номер 5122786400:02:002:2976 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 246,1 кв.м., житловою площею 78,8 кв.м., допоміжних приміщень 167,3 кв.м., що складається з літ. А - житловий будинок, літ. 1-3 - огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 ;

- причіп бортовий, сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 , 08.06.2012 року зареєстрований за ОСОБА_1 ;

- транспортний засіб MITSUBISHI GRANDIS ЗНГ, легковий універсал, чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11 , 31.08.2011 року зареєстрований за ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно:

- Ѕ частину земельної ділянки площею 0,056 га, кадастровий номер 5122786400:02:002:0033 , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.10.2003 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. 23.10.2003 року, зареєстрований в реєстрі за №1466;

- Ѕ частину житлового будинку з господарчими спорудами та будівлями та складається з одного житлового будинку з черепашника, зазначеного в плані під літерою А, житловою площею 32,4 кв.м., загальною площею 63,6 кв.м., з верандою-а, погрібу-пд, тамбуру-а1; сараю-Г, вбиральні-Д, цистерни-І, брукування-ІІ, огорожі №1-3, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.07.2019 року по справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, просить розірвати шлюб та поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя.

29.07.2019 року від відповідача до суду надійшла заява, відповідно до якої ОСОБА_2 не заперечує проти розірвання шлюбу та поділу майна, просить провести розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідчем.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 06 вересня 2003 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 , було укладено шлюб, зареєстрований Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_13 від 06 вересня 2003 року, актовий запис № 242 (а.с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_6 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_14 , виданим 07.04.2008 року Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, актовий запис № 21(а.с. 21).

Попередньо сторони досягли домовленості, що спільна донька залишається проживати разом з позивачем. З довідки, виданої Вільшанською сільською радою Савранського району Одеської області від 24.07.2019 року вих. № 460 вбачається, що донька ОСОБА_6 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 .

Як вбачається з ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Ч. 1 ст. 105 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч.1ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

На підставіст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Сторони по справі разом не проживають, спільне господарство не ведуть. Подружнє життя не склалося, шлюбні відносини припинені.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що між сторонами втрачено почуття кохання та поваги один до одного. Сім`я розпалася та існує формально. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов про розірвання шлюбупідлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог про поділ майна подружжя, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За ч.1 ст.61 СК України, об`єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Як роз`яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки, земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби, грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі, грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Згідно зі ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За змістом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Отже, вказана стаття встановлює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя щодо майна, набутого за час шлюбу.

Крім того, для визнання речей, набутих під час шлюбу, об`єктами спільної сумісної власності подружжя не має значення, на ім`я кого з них оформлено це майно.

У відповідності п 22 та 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. N11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В своєму позові ОСОБА_1 вказала на те, що за час перебування з ОСОБА_2 у шлюбі сторони набули таке майно: