Постанова

від 02.09.2019 по справі 905/2066/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2019 року м.Дніпро Справа № 905/2066/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Дармін М.О., Іванов О.Г.

секретар судового засідання: Вітко Г.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2019р. (суддя Макаренко Т.В., повний текст рішення складено 26.04.2019р.) у справі №905/2066/18

за позовом Державного підприємства "Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії", 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул. Василя Першина, буд. 24

до відповідача Приватного малого підприємства "Влад", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Семашко, б. 22, кв. 195

про розірвання договору, зобов`язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Кіровоградської області звернулося Державне підприємство "Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії" з позовом до Приватного малого підприємства "Влад" про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) від 01.05.2002р. та зобов`язання повернути за актом приймання-передачі орендоване майно.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2019 року в задоволенні позову відмовлено.

В обгрунтування прийнятого рішення господарський суд вказав, що позивачем не доведено наявність завданої відповідачем шкоди у зв`язку з невиконанням останнім умов договору оренди, як-то передбачено нормами ст. 651 ЦК України та з огляду на відсутність правових підстав для розірвання договору оренди. Правові підстави для зобов`язання ПП "Влад" повернути за актом приймання-передачі орендоване майно також відсутні.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обгрунтування апеляційних вимог, скаржник зазначає, що:

- згідно з актом, складеним за результатами перевірки дотримання умов договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, виявлено низку порушень відповідачем умов договору;

- відповідачем майно використовується не за цільовим призначенням, що суперечить умовам п.1.1 договору оренди;

- відповідачем несвоєчасно здійснювалася оплата орендних платежів;

- орендарем не здійснено страхування орендованого майна та не надано ним позивачу копії страхового полісу, як того вимагає п. 5.5 договору оренди;

- орендарем не укладено з орендодавцем договір про відшкодування витрат орендаря на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю;

- орендарем не була зроблена оцінка об`єкта оренди на момент продовження (поновлення) дії договору оренди.

Ухвалою судової колегії Центрального апеляційного господарського суду 21.06.2019 року відкрите апеляційне провадження у справі №905/2066/18. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, заслухавши представників сторін, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2002р. між Донбаським державним підприємством геоінформатики та маркшейдерії «Донбасгеоінформ» (орендодавець) та Приватним підприємством «Влад» (найменування на час укладання договору, наразі - приватне мале підприємство "Влад") (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення контори площею 48,3 кв.м. та гаражу площею 121,4 кв.м., розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходяться на балансі Донбаського державного підприємства геоінформатики та маркшейдерії "Донбасгеоінформ", вартість яких визначена згідно з експертною оцінкою і становить 11 729 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду для надання ритуальних послуг.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі державного майна від 01.05.2002р.

Розділом 3 договору визначено таку істотну умову, як орендна плата.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) квітень 2002р. та становить 19 грн. 70 коп. Орендна плата за перший місяць оренди - травень, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (квітень) на індекси інфляції за квітень, травень 2002р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та орендодавцю щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем таким чином:

30% орендної плати без ПДВ сплачується Управлінню держказначейства у Кіровоградській області;

70% орендної плати з ПДВ орендодавцю.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване майно не менше ніж на його балансову вартість на користь орендодавця, в порядку, визначеному законодавством та надати орендодавцю копію страхового полісу.

Відповідно до п.п. 8.2 та 8.3 Договору, орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору; достроково розривати договір оренди у разі:

- заборгованості Орендаря з орендної плати понад три місяці від встановленого договором оренди терміну сплати;

- нестрахування орендарем взятого в оренду майна в термін, передбачений даним договором.

Згідно п. 10.4 договору, за ініціативи однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що Договір укладено строком на 3 роки з 01 травня 2002 року до 01 травня 2005 року.

Відповідно до п. 10.6 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками останніх.

За Актом прийому-передачі орендованих приміщень від 01.05.2002р. орендодавець передав, а орендар прийняв орендовані приміщення.

12.09.2018р. комісією, створеною наказом позивача, здійснено перевірку дотримання відповідачем умов договору, про що складено відповідний акт (а.с.20). В акті зазначено про порушення відповідачем умов договору, а саме: нецільове використання; порушення строків внесення орендної плати у 2017 році; несвоєчасне надання щомісячної інформації про перерахування орендної плати; не застраховано майно та не надано страховий поліс; не укладено з орендодавцем договір про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг; не зроблена оцінка майна на момент продовження дії договору.

Листом від 04.10.2018 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору оренди через неналежне виконання умов договору та вимагав здійснити передачу приміщень за договором на протязі 30 днів з моменту отримання листа.

Відповідач орендоване приміщення не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Розглядаючи апеляційні вимоги ДП "Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії", судова колегія враховує положення діючого законодавства України.

Розглядаючи апеляційні вимоги ДП "Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії", судова колегія враховує положення діючого законодавства України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні положення містяться в ст. 759 Цивільного кодексу України та ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 3 статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Цивільним кодексом України передбачено:

Ст..771 - Передання у найм речі, що була застрахована наймодавцем, не припиняє чинності договору страхування.

Договором або законом може бути встановлений обов`язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм.

Ст.773 - Наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Ст.782 - Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Ст.783 - Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором та законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу положень статей 76-79 ГПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 ГПК України ).

Як вбачається з представленої до матеріалів справи копії акту, він складений 10.09.2018р. у АДРЕСА_1 за місцем знаходження орендованого майна, у якому здійснює свою діяльність відповідач.

Разом з тим, в акті відсутній підпис відповідача або його представника, також відсутній акт про відмову від підписання відповідачем такого акту.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що надана позивачем копія Акту про перевірку дотримання умов договору оренди від 12.09.2018 року (а.с.2-23) не може слугувати належним доказом у справі, який свідчить про порушення відповідачем умов договору.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідачем несвоєчасно здійснювалася оплата орендних платежів колегія суддів вважає необгрунтованими.

Матеріалами справи підтверджується, що договірні правовідносини між сторонами існують з 2002 року по теперішній час.

Отже, для встановлення факту існування заборгованості з орендної плати понад три місяці необхідно надати документи на підтвердження розміру орендної плати за увесь період та документи на підтвердження здійснених відповідачем дат та сум усіх платежів, докази проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами тощо.

Разом з тим, як правильно встановлено господарським судом, позивачем до матеріалів справи взагалі не подано жодного розрахунку позовних вимог, а тільки копії тих платіжних доручень, які на його думку, свідчать про сплату орендної плати з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідачем до матеріалів справи надано розрахунок нарахованої та фактично сплаченої орендної плати за період 2015 - 2019р.р. Згідно цього розрахунку за ним рахується переплата з орендної плати.

Доказів, які б спростовували розрахунок відповідача, позивач не надав.

Відповідно до п. 3.6 Договору наднормативна сума орендної плати, що надійшла до бюджету або орендодавцю, підлягає в установленому порядку поверненню орендарю або заліку в рахунок наступних платежів.

Доказів повернення надлишково сплаченої суми орендної плати позивачем не надано.

Крім того, з позовної заяви слідує, що несвоєчасна оплата мала місце в 2017р., отже на час звернення з позовом до суду права позивача щодо своєчасного отримання орендної плати не були порушені.

Також не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що орендарем не здійснено страхування орендованого майна та не надано ним позивачу копії страхового полісу, як того вимагає п. 5.5 договору оренди тому, що відповідно до листа Регіонального відділення Фонду Державного мана України по Кіровоградській області № 75-22 від 18.01.2019р. об`єкт оренди є застрахованим за договором страхування № 173/004/18000 від 20.02.18 терміном дії з 25.02.18р. по 24.02.19р.. До цього об`єкт оренди також був застрахованим на підставі договору страхування № 173/004/17000 від 24.02.17р. терміном дії з 25.02.17р. по 24.02.18р. (а.с. 105-108).

Доводи скаржника про використання відповідачем орендованого майна не за цільовим призначенням, що суперечить умовам п.1.1 договору оренди також безпідставні, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, акт про перевірку дотримання умов договору оренди від 12.09.2018 року таким доказом слугувати не може та в ньому не зазначено в чому полягає нецільове використання майна.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, скаржник не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2019 у справі №905/2066/18 постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2019р. у справі №905/2066/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05.09.2019р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін