Рішення

від 04.09.2019 по справі 908/1304/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/84/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2019 Справа № 908/1304/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1304/19

За позовом: Керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, 4) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (71030, Запорізька область, Більмацький район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 5) - позивач

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства «Ніка» (71053, Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка, вул. Чапаєва, 71)

про витребування земельної ділянки із незаконного володіння

За участю представників учасників справи:

Від прокурора: Стешенко В.Є., службове посвідчення № 038186 від 30.12.2015 р.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Корнієнко М.О. ордер ЗП № 59561 від 02.07.2019 р.

СУТЬ СПОРУ:

28.05.2019 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 31/1-6223-19 від 24.05.2019 р.) Керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області до Селянського (фермерського) господарства «Ніка» про витребування із незаконного володіння відповідача на користь держави - Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 50 га, котра була надана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування землею від 07 серпня 1997 року серії ЗП НОМЕР_2 № 0016, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 56.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1304/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.06.2019 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Мірошниченко М.В., відкрито провадження у справі № 908/1304/19, якій присвоєно номер провадження 33/84/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.07.2019 р., на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України з власної ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 02.09.2019 р. включно, на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 06.08.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.08.2019 р. залишено без задоволення клопотання Селянського (фермерського) господарства «Ніка» про повернення позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.08.2019 р. підготовче провадження закрите, справа призначена до судового розгляду по суті у судовому засіданні 04.09.2019 р.

У судове засідання 04.09.2019 р. з`явилися представники прокуратури та відповідача.

Представник позивача у судове засідання 04.09.2019 р. не з`явився. Про час та місце судового розгляду справи по суті повідомлений належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 04.09.2019 р. справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами. Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 07.08.1997 р. серії ЗП НОМЕР_2 № 0016, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 56, ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку державної власності площею 50,0 га, з них 47,1 га ріллі та 2,9 га під будівлями, лісами та іншими будівлями, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Білоцерківської сільської ради. У подальшому, 11.12.1997 р. ОСОБА_1 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство Ніка . С(Ф)Г Ніка створено та організовано на земельній ділянці, наданій у постійне користування ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства згідно Державного акта на право постійного користування землею від 07.08.1997 р. серії ЗП НОМЕР_2 № 0016. Відповідно до копії актового запису про смерть № 13 від 11.01.2016 р. ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, право постійного користування вказаною земельною ділянкою у ОСОБА_1 припинилось із його смертю, відповідно з цього часу втратив чинність і Державний акт на право постійного користування землею від 07.08.1997 р. серії ЗП НОМЕР_2 № 0016. С(Ф)Г Ніка продовжує здійснювати свою діяльність на земельній ділянці площею 50,0 га, наданій померлому засновнику господарства. Вказане підтверджується інформацією Комиш-Зорянської селищної ради від 28.12.2018 р. про використання спірної земельної ділянки, податковими деклараціями, поданими цим фермерським господарством за 2016-2019 р.р., інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вказаної земельної ділянки, статутами С(Ф)Г Ніка , згідно яких до складу земель господарства включено спірну земельну ділянку. На думку прокурора, С(Ф)Г Ніка з часу смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 р ІНФОРМАЦІЯ_2 ) продовжує утримувати та використовувати спірну земельну ділянку комунальної власності незаконно, без відповідної правової підстави заволодівши нею. 05.09.2019 р. зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку за Комиш-Зорянською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області. Звернення до суду з даним позовом прокурор мотивував тим, що незаконне утримання та використання відповідачем спірної земельної ділянки порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та майнові інтереси територіальної громади щодо володіння та розпорядження цією землею. Прокурор просив позов задовольнити.

Представник позивача - Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Ухвали суду направлялися на адресу Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвала про відкриття провадження у дійсній справі отримана представником Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області 06.06.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких письмових заяв, клопотань, пояснень від позивача до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача.

Відповідач проти позову заперечив. У письмовому відзиві, що надійшов до суду 18.07.2019 р., зазначив, що на думку відповідача, при зверненні до суду з позовом прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням необхідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» . Звертає увагу, що позовну заяву датовано 24.05.2019 р., тобто одночасно зі зверненням до позивача як до суб`єкта владних повноважень із повідомленням на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» . Вважає, що відсутні підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Комиш-Зорянською селищною радою Більмацького району Запорізької області своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Сама по собі обставина не звернення Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області з позовною заявою до суду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання відповідним органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Вважає, що у Комиш-Зорянської селищної ради є реальна можливість відстоювати інтереси своєї громади у разі такої потреби з залученням послуг адвокатів, що підтверджується участю її представника у справі № 908/2589/17. С(Ф)Г Ніка , як юридична особа зареєстрована 11.12.1997 р., після отримання прав на земельну ділянку головою фермерського господарства, що відбулося на підставі Державного акту на право постійного користування від 07.08.1997 р., тому користувачем земельної ділянки є С(Ф)Г Ніка , а не померлий голова ОСОБА_1 . Вважає, що обов`язки землекористувача перейшли до С(Ф)Г Ніка з дня його державної реєстрації. ОСОБА_1 . як фізична особа не мав права та ніколи не використовував земельну ділянку та не сплачував за неї відповідну плату. Твердження прокурора про припинення чинності акту постійного користування від 07.08.1997 р. не відповідає дійсності, оскільки у Витязі з Державного земельного кадастру від 22.02.2019 р. міститься запис про користувача земельною ділянкою, котрим зазначено голову фермерського господарства Кіяшко ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . Прокурор не долучає жодних письмових доказів на підтвердження встановлення обставини безпідставного користування землею. При розгляді даної справи відповідач вважає необхідним застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 677/1865/16-ц. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження голови Куйбишевської районної державної адміністрації Ради народних депутатів Куйбишевського району Запорізької області від 31.03.1997 р. № 138 ОСОБА_1 виданий Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 , відповідно до якого у постійне користування надана земельна ділянка площею 50,0 га, у тому числі 47,1 га сільськогосподарських угідь (47,1 га ріллі) та 2,9 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, розташована на території Білоцерківської сільської ради в межах згідно з планом, для ведення селянського (фермерського) господарства. Державний акт видано 07.08.1997 р. та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 56.

У подальшому, 11.12.1997 р. ОСОБА_1 створено Селянське (фермерське) господарство Ніка . За змістом Статуту Селянського (фермерського) господарства Ніка , зареєстрованого розпорядженням голови Куйбишевської районної державної адміністрації від 10.12.1997 р. № 532, Фермерське господарство Ніка засноване громадянином України ОСОБА_1 , акт серія ЗП НОМЕР_4 0016, розмір земельної ділянки 50 га.

Відповідно до актового запису про смерть № 13 від 11.01.2016 р. ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки державного нотаріуса Більмацької державної нотаріальної контори Запорізької області від 19.06.2019 р. № 441/02-15, згідно матеріалів спадкової справи № 78/2016, заведеної Більмацькою державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 (номер справи у спадковому реєстрі 58523520), його спадкоємцями є: батько померлого - ОСОБА_4 , син померлого - ОСОБА_5 .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду від 12.06.2019 р., засновником (учасником) Селянського (фермерського) господарства Ніка є ОСОБА_1 , який також вказаний керівником.

У листі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.03.2019 р. № 18-8-0.2-1170/2-19 вказано, що земельна ділянка, на яку виданий Державний акт на право постійного користування землею (зареєстрований за № 56 від 07.08.1997 р.), має кадастровий номер НОМЕР_1 . Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 26.09.2018 р. № 8-1789/15-18-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , зазначена земельна ділянка була передана у комунальну власність Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади Більмацького району.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1 ) площею 50,000 га, що розташована: Запорізька область, Більмацький район, Білоцерківська сільська рада (за межами населених пунктів), 09.08.2018 р. проведено державну реєстрацію земельної ділянки. Вказана земельна ділянка належить на праві комунальної власності Комиш-Зорянській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області. Зазначено про право постійного користування вказаною земельною ділянкою ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності на земельну ділянку, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказано: акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, виданий 27.09.2018 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, Комиш-Зорянською селищною об`єднаною територіальною громадою Більмацького району Запорізької області; наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 26.09.2018 р. № 8-178/15-18; рішення Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області від 16.10.2018 р. № 20 Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність .

У травні 2019 року керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого в інтересах держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області з позовом про витребування із незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства «Ніка» земельної ділянки, що раніше була надана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування землею.

Вирішуючи спір по суті суд враховує таке.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ст. 4 даного Закону місцеве самоврядування здійснюється на принципах законності.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, а саме: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Враховуючи викладене, Комиш-Зорянська селищна рада Більмацького району Запорізької області є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , тобто є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У листі від 12.03.2019 р. № 02-123/0332, за підписом Комиш-Зорянського селищного голови, зазначено про обізнаність Комиш-Зорянської селищної ради про порушене право з часу реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за територіальною громадою, а саме з 05.02.2019 р. Вказано, що селищна рада не подавала позов про витребування з незаконного володіння С(Ф)Г Ніка на користь територіальної громади вказаної земельної ділянки. У листі від 28.03.2019 р. № 02-123/0450, за підписом Комиш-Зорянського селищного голови, зазначено про відсутність можливості у селищної ради щодо подання позову стосовно вказаної земельної ділянки через те, що посада юриста є вакансією та відсутні кошти на сплату судового збору.

Враховуючи нездійснення Комиш-Зорянською селищною радою Більмацького району Запорізької області заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор, у межах своїх повноважень, мав право звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, інтереси держави мають чітке формулювання та вмотивовані у позовній заяві, поданій прокурором. Участь прокурора у цій справі визнається судом доцільною і обґрунтованою, оскільки покликана необхідністю дотримання встановленого законом порядку набуття прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка перебуває у власності територіальної громади.

Як зазначалося вище, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1 ) площею 50,000 га, що розташована: Запорізька область, Більмацький район, Білоцерківська сільська рада (за межами населених пунктів), 09.08.2018 р. проведено державну реєстрацію земельної ділянки. Вказана земельна ділянка належить на праві комунальної власності Комиш-Зорянській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області. Зазначено про право постійного користування вказаною земельною ділянкою ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, чинного з 01.01.2002 р., право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Цією ж статтею визначено перелік суб`єктів, що набувають право постійного користування земельною ділянкою. Передача земельної ділянки у постійне користування громадянам чи юридичним особам приватного права не передбачена.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-17/2005 (22.09.2005 р. № 5-рп/2005) положення пункту 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавства, організаційного та фінансового забезпечення та пункту 6 постанови Верховної Ради України Про земельну реформу , визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, земельні ділянки, раніше надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність або користування на праві оренди.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , якому було надано право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акта, виданого 07.08.1997 р., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту набрання 01.01.2002 р. чинності Земельним Кодексом України право власності або право оренди на надану йому у постійне користування земельну ділянку переоформлено не було.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно приписів ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства (ст. 12 ЗК).

Згідно зі 7 Закону України «Про фермерське господарство» надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 12 даного Закону землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) (ч. 1 ст. 13 вказаного Закону).

Аналогічні приписи викладені у статті 31 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянами, в тому числі тих, що перебувають у їх користуванні, а також у разі зацікавленості громадян в їх одержані для ведення фермерського господарства, визначений в ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 1066-VI від 05.03.2009 р.) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 126 цього Кодексу (в редакції Закону № 1066-VI від 05.03.2009 р.; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3521-VI від 16.06.2011 р., № 5059-VI від 05.07.2012 р.; в редакції Закону № 3613-VI від 07.07.2011 р.) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ст. 407 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Із аналізу ст.ст. 7, 8, 19 Закону України «Про фермерське господарство» , ст. 22 Земельного кодексу України слідує, що до складу майна фермерського господарства може входити право користування землею сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, що надана громадянам.

Приймаючи до уваги те, що спірна земельна ділянка надавалась у постійне користування громадянину ОСОБА_1 , а не Селянському (фермерському) господарству Ніка , вона не входить до складу майна цього фермерського господарства, тому не може використовуватись цим господарством після смерті ОСОБА_1 , адже будь-які права приватних осіб щодо вказаної земельної ділянки припинились зі смертю належного користувача ( ОСОБА_1 ).

Право користування земельною ділянкою, що виникло у фізичної особи - громадянина на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Такий же висновок зробив Верховний Суд України у постановах від 05.10.2016 р. у справі № 6-2329цс16, від 23.11.2016 р. у справі № 6-3113цс15, від 05.10.2016 р. у справі № 181/698/14-ц та Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 178/447/16-ц.

Матеріали справи не містять доказів того, що після набрання 01.01.2002 р. чинності Земельним кодексом України ОСОБА_1 право власності або оренди на спірну земельну ділянку, передану йому у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 07.08.1997 р., за життя останнього було ним переоформлено. Договори, які б передбачали можливість передачі в порядку спадкування права користування землею сільськогосподарського призначення (емфітевзис) між власником земельної ділянки та ОСОБА_1 у матеріалах справи також відсутні.

Таким чином, спірна земельна ділянка, починаючи з 09.01.2016 р. не мала використовуватись С(Ф)Г Ніка , адже підстави для цього відпали внаслідок смерті особи, якій було надано у постійне користування та володіння ця земельна ділянка. Як зазначено вище, до спадкової маси зазначена земельна ділянка не ввійшла, так як до складу майна фермерського господарства не входить.

Документального підтвердження законності користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог діючого законодавства України відповідачем не надано.

Статтями 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Предметом позову у дійсній справі є вимога про витребування майна (земельної ділянки) із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Згідно з ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

У листі Комиш-Зорянської селищної ради від 28.12.2018 р. № 02-123/1952 зазначено, що станом на 28.12.2018 р. спірна земельна ділянка використовується. При візуальному обстеженні було виявлено посів пшениці орієнтовною площею 18-20 га, на іншій частині земельної ділянки здійснено дискування. На даний час земельною ділянкою користується С(Ф)Г Ніка . Інформація про наявність рішень, розпоряджень, наказів органів влади та місцевого самоврядування щодо надання дозволів на розробку та затвердження землевпорядних документацій для подальшої передачі земельної ділянки у власність/користування відсутня. Рішення про надання дозволів на розробку та затвердження землевпорядних документацій для подальшої передачі земельної ділянки у власність або користування селищною радою не приймались. За використання земельної ділянки упродовж 2015-2018 років до бюджету об`єднаної територіальної громади Комиш-Зорянської селищної ради коштів у вигляді земельного податку не надходило від померлого ОСОБА_1 та С(Ф)Г Ніка .

У листах Пологівського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.01.2019 р., 25.02.2019 р. зазначено, що у 2016-2018 роках, у 2019 році С(Ф)Г Ніка сплата єдиного податку четвертої групи здійснювалась на підставі поданих декларацій за земельні ділянки на території Комиш-Зорянської с/р.

Представник відповідача не заперечив використання спірної земельної ділянки С(Ф)Г Ніка .

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З приписів ст. 86 ГПК України слідує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується перебування спірної земельної ділянки у комунальній власності (власник: Комиш-Зорянська селищна об`єднана територіальна громада в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області), факт її вибуття з володіння позивача та знаходження на час розгляду спору у незаконному володінні відповідача.

Відповідач, як зазначалося вище, доказів на підтвердження наявності правових підстав для утримання спірної земельної ділянки не надав. Заперечення відповідача суд вважає безпідставними внаслідок встановлених судом обставин справи та наведених приписів законодавства. Посилання відповідача на застосування при розгляді дійсної справи висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 677/1865/16-ц, судом до уваги не приймаються, оскільки у вказаній постанові викладені висновки стосовно юрисдикції спору.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області стягується 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати із незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства «Ніка» (71053, Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка, вул. Чапаєва, буд. 71, код ЄДРПОУ 25473923) на користь держави - Комиш-Зорянської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (71030, Запорізька область, Більмацький район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 25223155) земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 50 га, котра була надана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 07 серпня 1997 року серії ЗП НОМЕР_2 № 0016, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 56.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ніка» (71053, Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка, вул. Чапаєва, буд. 71, код ЄДРПОУ 25473923) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, буд. 4, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 , відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2019 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 05 вересня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко