Рішення

від 05.09.2019 по справі 200/9678/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2019 р. Справа№200/9678/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати заборгованості по страховим виплатам та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2019 року ОСОБА_1 , через свого представника - ОСОБА_2 , діючого на підставі нотаріальної довіреності від 26 липня 2019 року, звернувся із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплати страхових виплат за період з 01 лютого 217 року по 30 квітня 2019 року;

- зобов`язати нарахувати на виплатити страхові виплати за період з 01 лютого 2017 року по 30 квітня 2019 року;

- встановити судовий контроль за вкиданням рішення суду шляхом зобов`язання подати у встановлений термін, з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він отримував страхові виплати перебуваючи на обліку відповідача. З лютого 2017 року по квітень 2019 року відповідач не виплачує страхові виплати без відомих для нього причин. З травня 2019 року страхові виплати йому поновлені. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06 серпня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Позивачу поновлений строк звернення до суду із даним позовом (у письмовому провадженні) (арк. справи 1-2).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

27 серпня 2019 року відповідачем до суду наданий відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що чинними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України врегульовано порядок страхових виплат особам, переміщеним з тимчасово окупованих територій. З 01 травня 2015 року по 31 січня 2017 року позивач перебував на обліку у Дружківському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, де отримував страхові виплати за трудовим каліцтвом. З 01 лютого 2017 року страхові виплати потерпілому призупинені, у зв`язку із скасуванням довідки ВПО, згідно листа УСЗН Дружківської міської ради № 01-12/615-07 від 23 січня 2017 року. 23 травня 2019 року позивач змінив своє місце проживання, та зареєструвався як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою начальника Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 12 червня 2019 року позивачу були подовжені раніше призначені щомісячні страхові виплати з 01 травня 2019 року. Страхові виплати за період з 01 лютого 2017 року по 30 квітня 2019 року обліковуються у Мангушському відділенні управління виконавчої дирекції України в Донецькій області, який веде облік страхових виплат по потерпілим на виробництві з м. Торез (Чистякове) Донецької області, оскільки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чистякове Донецької області (код ЄДРПОУ 25967909) 22.08.2017р. було припинено шляхом реорганізації - приєднання до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Чистяківське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області було припинено з 01 січня 2018року та відповідно до наказу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 26.10.2017р. №272 виконання статутних завдань цього відділення були передані Мангушському відділенню управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в тому числі: ведення обліку страхових виплат потерпілим на виробництві з м. Чистякове Донецької області.

Відповідач у відзиві також зазначає, що у зв`язку із скасуванням дії довідки внутрішньо переміщеної особи на підставі протоколу рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Дружківської міської ради, постановою начальника Дружківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області позивачу з 01 лютого 2017 року були припинені страхові виплати на підставі пункту 6 частини 1 статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а також страхові виплати не були призначені Слов`янським відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у зв`язку із розпорядженням начальника управління соціального захисту населення Слов`янської райдержадміністрації від 15.04.2019р. №57 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної осіб відносно позивача. На підставі чого вважає безпідставними вимоги позивача щодо визнання факту бездіяльності з боку Фонду, у зв`язку з чим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28 серпня 2019 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (арк. справи 13-14).

З копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 13 серпня 2008 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (арк. справи 17).

Відповідно до довідки МСЕК № 013445, серії Дон-04 від 25 листопада 2008 року позивачу встановлена третя група інвалідності безстроково (арк. справи 18).

23 травня 2019 року позивачу видана довідка № 1429-5000130006 про те, що він є особою, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 16).

З листа відповідача від 01 серпня 2019 року за вихідним № 04-21/2457 вбачається, що період заборгованості по страховим виплатам існує за період з лютого 2017 року по квітень 2019 року включно. За цей період, страхові виплати призначені, але не одержані та не виплачені на підставі постанови КМУ від 25 квітня 2018 року № 335 Про внесення змін до постанови КМУ від 08 червня 2016 року № 365, оскільки виплати будуть здійснюватись на підставі окремого порядку (арк. справи 21).

З листа Дружківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 30.07.2018р. №05-04/949 вбачається, що позивач з 01.05.2015 року по 31.01.2017 року перебував на обліку у Дружківському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, де отримував щомісячні страхові виплати у зв`язку із трудовим каліцтвом, яке було ним отримано 06 грудня 1982 року. З 01 лютого 2017 року страхові виплати потерпілому зупинені у зв`язку із скасуванням довідки ВПО згідно листа УСЗН Дружківської міської ради №01-12/615-07 від 23.01.2017 року (арк. справи 35).

23 травня 2019 року позивач звернувся із заявою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати безстроково у зв`язку із нещасним випадком на виробництві (арк. справи 40).

Постановою Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 12 червня 2019 року № 0526/6806/6806/48 ОСОБА_1 подовжені раніше призначені щомісячні страхові виплати (арк. справи 41).

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на соціальних захист у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності від нещасного випадку на виробництві передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV, (далі за текстом ЗУ № 1105-XIV).

Відповідно до частини 1 статті 19 цього Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

За статтею 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці". Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 42 наведеного Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 4 статті 47 Закону передбачено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Станом на час припинення позивачу виплат, діяв Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 № 24, відповідно до п. 1.12 якого страхова виплата може бути припинена у випадках, передбачених статтею 38 Закону та за умови неподання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, якими засвідчується факт перебування його в живих, відповідно до Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 N 998 (редакція статті 38 Закону до 01.01.2015 відповідала редакції статті 46, яка діє з 01.01.2015 та по теперішній час).

Пунктом 3.4.3 цього Порядку передбачалось, що щомісячна страхова виплата проводиться протягом строку, на який встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності. Строк проведення щомісячних страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, установленого при наступному огляді МСЕК, незалежно від часу звернення потерпілого до Фонду.

Таким чином, страхові виплати позивачу могли бути припинені лише за умов, визначених частиною 1 статті 46 Закону № 1105-XIV та п.п. 1.12, 3.4.3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 № 24, що діяв на час припинення йому виплат.

Відмова особи від конституційних прав, до яких належить право на соціальний захист, є недійсною.

Пунктом третім розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі Закон № 1706-VII).

В силу вимог статті 1 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

За приписами статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Факт внутрішнього переміщення, згідно положень статті 4 Закону № 1706-VII підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до норм статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Приписами абз. 6 пункту 6 Порядку № 509 передбачено внесення запису про недійсність довідки до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у випадку, коли довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи отримана у період до 20 червня 2016 року і при цьому у якій адресою фактичного місця проживання вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає, та яка підлягає перереєстрації за заявою цієї особи.

Так, відповідачем надана копія розпорядження начальника управління соціального захисту населення Слов`янської райдержадміністрації від 15 квітня 2019 року № 57 про скасування довідки відповідно до статті 12 Закону України від 24 грудня 2015 року Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб , на підставі абзацу 11 частини 1 статті 12 Закону, абзацу 2 пункту 3 частини 2 статті 9 Закону, враховуючі дані, отримані в результаті обміну інформацією з органами місцевого самоврядування про скасування дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, згідно переліку зазначений ОСОБА_1 (арк. справи 37).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав нову довідку від 23 травня 2019 року № 1429-5000130006 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , за адресою проживання: АДРЕСА_1 (арк. справи 16).

З цього приводу, суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантовано Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", і ніхто не може позбавляти його права на отримання призначених йому страхових сум.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або його відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Суд зазначає, що відсутність позивача за місцем проживання не може позбавляти його права на отримання страхових виплат через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб та отримання відповідної довідки, яка скасована у зв`язку із не проживанням позивача за певною адресою.

Суд також зазначає, що згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одними з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Разом з цим, положення частини першої статті 27 Основ передбачають, що виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості, якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність, якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи, внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування, в інших випадках, передбачених законами.

Відтак, Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування вичерпних випадків припинення страхових виплат не передбачають, але встановлюють, що вони можуть бути передбачені іншими законами.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 47 Закону № 1105-XIV, страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них; страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Суд зазначає, що згідно довідки МСЕК №013445 від 25 листопада 2008 року, виданої ОСОБА_1 вбачається, що позивач є особою з інвалідністю третьої групи безстроково та переогляду не потребує, тому в даному випадку відсутні підстави для невиплати раніше призначених щомісячних страхових виплат.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

З довідки, представленої відповідачем про нараховані та виплачені страхові виплати вбачається, що ОСОБА_1 за період з лютого 2017 року по квітень 2019 року позивачу нараховані, втім не виплачені щомісячні страхові суми у загальному розмірі 131 963,15 грн. (арк. справи 42).

Таким чином, аналізуючи всі докази у їх сукупності та обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що припинення за період з лютого 2017 року по квітень 2019 року та невиплата позивачеві раніше призначеної щомісячної страхової виплати здійснено за відсутності підстав, передбачених частиною першою статті 46 Закону № 1105-ХIV.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про виплату заборгованості по страховим виплатам, наявність якої відповідачем не заперечується, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання до суду в установлений судом термін з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, враховуючи особливості покладення обов`язків згідно цього рішення, суд вважає, що зазначена вимога позивача є передчасною, а у випадку невиконання рішення відповідачем в подальшому по цій справі, позивач не позбавлений права на звернення до суду для контролю за виконанням рішення в порядку статті 287 КАС України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 06 серпня 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь держави підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/ перебування : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (за місцезнаходженням юридичної адреси: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ВУЛИЦЯ СВОБОДИ, будинок 5, код ЄДРПОУ 413252310) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати заборгованості по страховим виплатам та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за період з 01 лютого 2017 року по 30 квітня 2019 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (за місцезнаходженням юридичної адреси: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ВУЛИЦЯ СВОБОДИ, будинок 5, код ЄДРПОУ 41325231) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/ перебування : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) страхові виплати за період з 01 лютого 2017 року по 30 квітня 2019 року.

Стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (за місцезнаходженням юридичної адреси: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ВУЛИЦЯ СВОБОДИ, будинок 5, код ЄДРПОУ 41325231) суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 05 вересня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко