Рішення

від 30.08.2019 по справі 826/18407/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2019 року № 826/18407/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Домобудівна компанія № 7 доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень представники позивача - Расторгуєв О .В.;

сторін: відповідача - Кравченко Є.В.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Домобудівна компанія № 7 (далі - позивач або ТОВ Домобудівна компанія № 7 або Товариство) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або Контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2016 № 0005691401 та № 0005681401.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2016 відкрито провадження у даній адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 12.10.2017 № 7800 справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 (суддя Пащенко К.С.) справу № 826/18407/16 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду у судове засідання на 18.12.2017.

18.12.2017 судом оголошено перерву у справі до 29.01.2018.

29.01.2018 заслухавши в судовому засіданні представників сторін та зважаючи на заявлене ними спільне клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2018 витребувано у позивача належним чином засвідчені копії оформлених ТОВ НВК "Експерт-Буд та наданих позивачем податкових накладних по господарським операціям щодо поставки товару по видатковим накладним: № РН-400 від 02.10.2013 на суму 2 506,00 грн. та № РН-415 від 10.10.2013 на суму 852,00 грн.; витребувано у відповідача витяги з облікових карток позивача з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 по 31.12.2014; призначено справу до судового розгляду на 07.06.2018.

07.06.2018 витребувані документи відповідачем у судове засідання не надано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2018 повторно витребувано у відповідача витяги з облікових карток позивача з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 по 31.12.2014.

Судом оголошено перерву у справі до 15.06.2018.

15.06.2018 заслухавши в судовому засіданні представників сторін та зважаючи на заявлене ними спільне клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у товариства на момент проведення перевірки були в наявності всі первинні документи, оформлення яких вимагає чинне законодавство саме для господарських операцій, що здійснюються на підставі договорів поставки та договорів підряду.

Відтак, на думку позивача, висновки відповідача про заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість за перевіряємий період є протиправними.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, в повній мірі відображають факт порушення позивачем норм податкового законодавства. Наголошував на здійсненні контрагентами позивача - ТОВ Актив Трейдінг Груп (код ЄДРПОУ 39127173), ТОВ НВК Експерт-Буд (код ЄДРПОУ 37769359), ТОВ Континентмаш (код ЄДРПОУ 38337514) діяльності, спрямованої на проведення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Стверджує, що фінансово-господарська діяльність зазначених підприємств здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 31.05.2016 № 3319 та підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.06.2013 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 10.08.2016 № 242/26-15-14-01-02/38792326.

Згідно висновків акта, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, статті 134, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, пункту 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, встановлено заниження податку на прибуток підприємств, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 1834692,00 грн., у тому числі: за 2013 рік на суму 272224,00 грн., за 9 місяців 2014 року на суму 88404,00 грн., за 2014 рік на суму 185243,00 грн., за 2015 рік на суму 1377225,00 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 2061123,00 грн., у тому числі по періодам: за серпень 2013 року на суму 245433,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 41119,00 грн., за листопад 2014 року на суму 179548,00 грн., за грудень 2014 року на суму 6657,00 грн., за січень 2015 року на суму 50455,00 грн., за лютий 2015 року на суму 321783,00 грн., за березень 2015 року на суму 169908,00 грн., за квітень 2015 року на суму 1046220,00 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 24 Податкової декларації з ПДВ) на загальну суму 20833,00 грн., у тому числі по періодам: за грудень 2015 року на суму 20833,00 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.08.2016 № 0004051401, № 0004041401, № 0004021401.

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням Державної фіскальної служби України від 08.11.2016 № 23934/6/99-99-11-01-02-25 скасовано: податкове повідомлення-рішення від 29.08.2016 № 0004051401 в частині встановленого перевіркою завищення витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату за 2015 рік, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ Актив Трейдінг Груп і не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік; в частині встановленого перевіркою завищення витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату за 2015 рік по взаємовідносинах із ПБП Спецтехніка Груп , податкові повідомлення-рішення від 29.08.2016 № 0004041401, № 0004021401 в частині встановленого перевіркою завищення податкового кредиту по взаємовідносинах із ПБП Спецтехніка Груп і у відповідній частині штрафні санкції, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення залишає без змін, а скаргу частково задовольняє.

В подальшому, на підставі наведеного рішення Державної фіскальної служби України відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2016:

- № 0005681401 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1024292,00 грн., з яких: 819434,00 грн. за основним платежем та 204858,00 грн. за штрафними санкціями;

- № 0005681401 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 661804,00 грн., з яких: 546717,00 грн. за основним платежем та 114367,00 грн. за штрафними санкціями.

Незгода з податковими повідомленнями-рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення ТОВ Домобудівна компанія № 7 до суду із відповідним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в подальшому - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (пункт 138.6 статті 138 ПК України).

Згідно із пунктом 138.8 статті 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У відповідності до підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

За пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг/робіт) без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів неуповноваженою (невстановленою) особою.

Як вбачається з матеріалів перевірки, Контролюючим органом зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 819434,00 грн. та податку на прибуток на суму 546717,00 грн. (з урахуванням рішення Державної фіскальної служби України від 08.11.2016 № 23934/6/99-99-11-01-02-25) за результатами господарських операцій із ТОВ Комінвєст , ТОВ Актив Трейдінг Груп , ТОВ НВК Експерт-Буд , ТОВ Континентмаш .

Так, між ТОВ Домобудівна компанія № 7 (за договором - генпідрядник) та ТОВ Комінвєст (за договором - підрядник) укладений договір підряду від 01.08.2013 № 14/08, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов договору виконання внутрішніх сантехнічних робіт на будівництві секції № 14 комплексу житлових будинків з об`єктами обслуговування населення по вул. О. Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва. Перелік повного комплексу робіт, передбачених проектом, що виконується підрядником за цим Договором:

- монтаж систем гарячого водопостачання житлової частини з встановленням та підключенням сантехприладів;

- монтаж систем господарчо-побутової каналізації житлової частини з встановленням та підключенням сантехприладів;

- монтаж систем опалення житлової частини з встановленням та підключенням сантехприладів;

- монтаж систем господарчо-питного водопостачання з встановленням та підключенням сантехприладів та стояків протипожежного водопроводу житлової частини без встановлення та комплектації етажних пожежних щитів та кранів;

- монтаж систем дощової каналізації житлової частини з установленням воронок на покрівлі;

- монтаж систем дренажної каналізації житлової частини, якщо це передбачено проектною документацією;

- гідравлічне випробування змонтованих сантехнічних систем з промивкою трубопроводів зі складанням відповідних актів;

- приймання, облік, розвантажування та подача матеріалів в зону виконання робіт;

- очищення та прибирання будівельного сміття з опусканням до місця складування;

- отримання довідки від мешканців квартир про відсутність недоліків виконаних сантехнічних робіт;

- пред`явлення генпідряднику виконаних робіт за місяць до 20 числа звітного місяця з підтвердженням використаних матеріалів згідно будівельних норм та ціни на матеріали;

- акти виконаних робіт по ф. КБ2в та відомість матеріальних ресурсів надаються з відміткою погоджено замовником будівництва ДГЗ СБ України;

- надання повного комплекту виконавчої документації, яка підтверджує готовність об`єкта до експлуатації.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії:

- податкових накладних від 30.08.2013 № 78, № 73, від 16.10.2013 № 23, від 21.10.2013 № 39, від 06.11.2013 № 2;

- договірної ціни на будівництво житлового комплексу по вул . О. Трутенка, 3, секція № 14 в Голосіївському районі м. Києва, що здійснюється в 2013 році;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень, жовтень, грудень 2013 року;

- актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень, жовтень, грудень 2013 року;

- підсумкових відомостей ресурсів;

- виписок по рахунку № НОМЕР_1 за 06.09.2013, 10.09.2013, 17.09.2013, 30.09.2013, 02.10.2013, № 16.10.2013, 21.10.2013, по рахунку № НОМЕР_2 за 06.11.2013.

Перелічені роботи придбавались позивачем у ТОВ Комінвєст з метою виконання взятих на себе зобов`язань перед замовником - ТОВ БК Азур Груп , що в свою чергу підтверджується договором підряду від 02.08.2013 № 2/8, актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року № 10, за жовтень, грудень 2013 року, підсумковими відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за жовтень, грудень 2013 року.

Окрім того, у жовтні 2013 року ТОВ НВК Експерт-Буд було відвантажено Товариству товар (дошка обрізна), що підтверджується:

- видатковими накладними від 02.10.2013 № РН-400, від 10.10.2013 № РН-415;

- довіреностями від 01.10.2013 № 43/2;

- рахунками-фактурами від 30.09.2013 № СФ-398, від 10.10.2013 № СФ-418;

- виписками по рахунку № НОМЕР_1 за 30.09.2013, 10.10.2013;

- податковими накладними від 30.09.2013 № 31, від 10.10.2013 № 14.

Придбаний у ТОВ НВК Експерт-Буд товар (дошка обрізна) в подальшому використовувався при проведенні будівельних робіт згідно договору підряду від 02.08.2013 № 2/8, укладеного між позивачем та ТОВ БК Азур Груп . Факт проведення робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2013 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року та підсумковою відомістю ресурсів.

Також, у жовтні 2013 року ТОВ Континентмаш було відвантажено позивачу товари (щебінь, білило, мастика, клей, оліфа, цемент, тканина скляна, електроди, сітка, цвяхи, швеллер, решітка, клоччя просочене, розчин цементно-вапняковий, емаль, фарба масляна), що підтверджується:

- виписками по рахунку № НОМЕР_1 за 21.11.2013, 19.11.2013;

- видатковими накладними від 28.10.2013, від 29.10.2013, 30.10.2013, 31.10.2013;

- податковими накладними від 31.10.2013 № 229, від 30.10.2013 № 228, від 29.10.2013 № 227, № 226, від 28.10.2013 № 224, № 225.

Придбаний у ТОВ Континентмаш товар (щебінь) в подальшому реалізований позивачем ТОВ Промтек Плюс , ТОВ Торгово-транспортна компанія Цементний альянс , ТОВ Експериментальний завод будівельних конструкцій , ТОВ Рейндж , що підтверджується рахунками на оплату від 10.09.2013 № ДБК-7 1009-1, від 02.09.2013 № ДБК-7 0208/2, від 02.09.2013 № ДБК-7 0208/2/1, від 11.09.2013 № ДБК-7 0208/4, видатковими накладними від 02.11.2013 № 49, від 04.11.2013 № 50, від 05.11.2013 № 51, від 08.11.2013 № 52, від 09.11.2013 № 53, від 11.11.2013 № 54, від 13.11.2013 № 55, від 14.11.2013 № 57, від 15.11.2013 № 58, від 18.11.2013 № 59, від 31.10.2013 № 45, від 19.11.2013 № 61, від 29.11.2013 № 66, від 13.11.2013 № 56, від 31.10.2013 № 46, від 31.10.2013 № 48.

Окрім того, між ТОВ Домобудівна компанія № 7 (за договором - покупець) та ТОВ Актив Трейдінг Груп (за договором - постачальник) укладений договір поставки від 13.05.2014 № 007/АТГ, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати (поставляти) партіями, а покупець приймати у власність пісок річковий у загальній кількості 20000 тон (+/- 10%) в місяць і оплачувати його на умовах цього Договору.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії:

- актів звіряння взаємних розрахунків за липень-вересень, грудень 2014 року;

- виписок по рахунку № НОМЕР_3 за 13.05.2014, 16.05.2014, 19.05.2014, 20.05.2014, 06.06.2014, № НОМЕР_1 за 29.05.2014, 16.06.2014, 17.06.2014, 20.06.2014, 24.06.2014, 07.07.2014, 10.07.2014, 15.07.2014, 16.07.2014, 17.07.2014, 18.07.2014, 22.07.2014, 29.07.2014, 06.08.2014, 08.08.2014, 07.08.2014, 13.08.2014, 15.08.2014, 19.08.2014, 20.08.2014, 28.08.2014, 29.08.2014, 01.09.2014, 03.09.2014, 05.09.2014, 08.09.2014, 09.09.2014, 12.09.2014, 25.09.2014, 30.09.2014, 06.10.2014, 10.10.2014, з 16.09.2014 по 19.09.2014;

- платіжних доручень від 08.10.2014 № 4, від 10.10.2014 № 8, від 14.10.2014 № 57, від 15.10.2014 № 61, від 16.10.2014 № 66, від 22.10.2014 № 72, від 27.10.2014 № 107, від 28.10.2014 № 130, від 29.10.2014 № 134, від 30.10.2014 № 146, від 04.11.2014 № 174, № 163, від 11.11.2014 № 217, від 12.11.2014 № 251, № 234, від 18.11.2014 № 315, від 19.11.2014 № 349, № 359, від 20.11.2014 № 366, від 05.12.2014 № 497, від 09.12.2014 № 539, від 10.12.2014 № 566, від 23.12.2014 № 726, від 26.12.2014 № 776;

- видаткових накладних від 19.05.2014 № 35, від 20.05.2014 № 46, від 21.05.2014 № 47, від 22.05.2014 № 50, від 23.05.2014 № 51, від 24.05.2014 № 52, від 27.05.2014 № 70, від 28.05.2014 № 71, від 29.05.2014 № 77, від 30.05.2014 № 78, від 31.05.2014 № 79, від 02.06.2014 № 108, від 03.06.2014 № 109, № 117, від 04.06.2014 № 122, від 05.06.2014 № 138, від 06.06.2014 № 139, від 07.06.2014 № 144, від 11.06.2014 № 152, від 18.06.2014 № 188, від 21.06.2014 № 203, від 24.06.2014 № 218, від 26.06.2014 № 228, від 04.07.2014 № 254, від 07.07.2014 № 260, від 08.07.2014 № 265, від 10.07.2014 № 275, від 12.07.2014 № 290, від 14.07.2014 № 292, від 15.07.2014 № 299, від 16.07.2014 № 301, від 17.07.2014 № 306, від 18.07.2014 № 311, від 19.07.2014 № 312, від 21.07.2014 № 318, від 22.07.2014 № 327, від 23.07.2014 № 334, від 24.07.2014 № 339, від 25.07.2014 № 342, від 26.07.2014 № 349, від 28.07.2014 № 360, від 30.07.2014 № 372, від 31.07.2014 № 376, від 07.08.2014 № 409, від 08.08.2014 № 413, від 09.08.2014 № 417, від 11.08.2014 № 432, від 12.08.2014 № 434, від 13.08.2014 № 439, від 14.08.2014 № 449, від 15.08.2014 № 456, від 16.08.2014 № 459, від 18.08.2014 № 462, від 19.08.2014 № 470, від 20.08.2014 № 480, від 21.08.2014 № 481, від 22.08.2014 № 490, від 23.08.2014 № 491, від 26.08.2014 № 502, від 27.08.2014 № 506, від 28.08.2014 № 514, від 29.08.2014 № 518, від 30.08.2014 № 519, від 01.09.2014 № 523, від 02.09.2014 № 525, від 03.09.2014 № 526, від 05.09.2014 № 530, від 08.09.2014 № 531, від 09.09.2014 № 544, від 12.09.2014 № 545, від 13.09.2014 № 546, від 15.09.2014 № 549, від 16.09.2014 № 555, від 17.09.2014 № 558, від 18.09.2014 № 563, від 23.09.2014 № 571, від 24.09.2014 № 574, від 25.09.2014 № 578, від 26.09.2014 № 584, від 27.09.2014 № 588, від 30.09.2014 № 591, від 01.10.2014 № 595, від 04.10.2014 № 601, від 09.10.2014 № 639, від 10.10.2014 № 643, від 11.10.2014 № 647, від 13.10.2014 № 650, від 14.10.2014 № 653, від 15.10.2014 № 656, від 16.10.2014 № 661, від 17.10.2014 № 666, від 22.10.2014 № 676, від 23.10.2014 № 678, від 24.10.2014 № 680, від 25.10.2014 № 681, від 27.10.2014 № 685, від 28.10.2014 № 687, від 29.10.2014 № 688, від 30.10.2014 № 691, від 31.10.2014 № 692, від 03.11.2014 № 695, від 04.11.2014 № 698, від 05.11.2014 № 706, від 06.11.2014 № 710, від 07.11.2014 № 712, від 08.11.2014 № 716, від 10.11.2014 № 718, від 11.11.2014 № 719, від 12.11.2014 № 723, від 13.11.2014 № 726, від 14.11.2014 № 728, від 15.11.2014 № 729, від 17.11.2014 № 742, від 18.11.2014 № 749, від 19.11.2014 № 751, від 20.11.2014 № 752, від 21.11.2014 № 756, від 22.11.2014 № 757, від 24.11.2014 № 759, від 25.11.2014 № 760, від 26.11.2014 № 765, від 27.11.2014 № 747, від 28.11.2014 № 769, від 29.11.2014 № 772, від 01.12.2014 № 775, від 02.12.2014 № 778, від 03.12.2014 № 779, від 04.12.2014 № 782, від 05.12.2014 № 802, від 06.12.2014 № 804, від 08.12.2014 № 847, від 09.12.2014 № 807, від 10.12.2014 № 809, № 848, № 849, від 23.12.2014 № 840, від 24.12.2014 № 842, від 25.12.2014 № 845, від 26.12.2014 № 851, від 27.12.2014 № 852;

- податкових накладних від 13.05.2014 № 7, від 16.05.2014 № 12, від 19.05.2014 № 17, від 20.05.2014 № 22, від 23.05.2014 № 28, від 28.05.2014 № 35, від 29.05.2014 № 38, від 31.05.2014 № 45, від 02.06.2014 № 8, від 03.06.2014 № 10, від 04.06.2014 № 15, від 05.06.2014 № 17, від 06.06.2014 № 20, від 07.06.2014 № 24, від 11.06.2014 № 30, від 18.06.2014 № 47, від 20.06.2014 № 51, від 28.08.2014 № 58, від 29.08.2014 № 61, від 30.08.2014 № 64, від 17.07.2014 № 52, від 18.07.2014 № 57, від 22.07.2014 № 66, від 24.07.2014 № 74, від 25.07.2014 № 79, від 26.07.2014 № 83, від 28.07.2014 № 86, від 29.07.2014 № 89, від 30.07.2014 № 93, від 31.07.2014 № 95, від 07.08.2014 № 13, від 08.08.2014 № 16, від 12.08.2014 № 22, від 13.08.2014 № 24, від 14.08.2014 № 27, від 15.08.2014 № 29, від 16.08.2014 № 31, від 18.08.2014 № 34, від 19.08.2014 № 36, від 20.08.2014 № 40, від 21.08.2014 № 44, від 22.08.2014 № 47, від 23.08.2014 № 50, від 26.08.2014 № 52, від 27.08.2014 № 55, від 01.09.2014 № 2, від 02.09.2014 № 5, від 03.09.2014 № 8, від 05.09.2014 № 13, від 08.09.2014 № 17, від 09.09.2014 № 20, від 13.09.2014 № 29, від 15.09.2014 № 31, від 16.09.2014 № 34, від 17.09.2014 № 37, від 18.09.2014 № 41, від 23.09.2014 № 63, від 24.09.2014 № 67, від 25.09.2014 № 71, від 26.09.2014 № 73, від 01.10.2014 № 5, від 04.10.2014 № 10, від 09.10.2014 № 17, від 10.10.2014 № 19, від 11.10.2014 № 23, від 13.10.2014 № 25, від 14.10.2014 № 28, від 15.10.2014 № 30, від 16.10.2014 № 33, від 17.10.2014 № 36, від 22.10.2014 № 44, від 23.10.2014 № 46, від 24.10.2014 № 48, від 25.10.2014 № 50, від 27.10.2014 № 52, від 28.10.2014 № 54, від 29.10.2014 № 56, від 30.10.2014 № 58, від 31.10.2014 № 60, від 03.11.2014 № 3, від 04.11.2014 № 5, від 07.11.2014 № 10, від 08.11.2014 № 42, від 10.11.2014 № 12, від 11.11.2014 № 15, від 12.11.2014 № 17, від 18.11.2014 № 23, від 19.11.2014 № 25, № 26, від 20.11.2014 № 28, від 05.12.2014 № 6, від 09.12.2014 № 10, від 10.12.2014 № 18, № 23, від 23.12.2014 № 25.

Вказані документи містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами.

При цьому, судом враховано правосуб`єктність сторін на час укладення договорів та виконання господарських операцій, зокрема, контрагенти позивача ТОВ Комінвєст , ТОВ Актив Трейдінг Груп , ТОВ НВК Експерт-Буд , ТОВ Континентмаш були належними учасниками господарських правовідносин та були платником ПДВ.

При дослідженні наданих до матеріалів справи первинних документів, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Комінвєст , ТОВ Актив Трейдінг Груп , ТОВ НВК Експерт-Буд , ТОВ Континентмаш у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Водночас, cудом відхиляються посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача по ланцюгу постачання, оскільки остання не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Контролюючий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 14.05.2019 у справі № 813/1341/16.

Суд критично ставиться до поданих відповідачем письмових пояснень ОСОБА_2 , які надавались начальникові Машівського РВ УМВС України в Полтавській області підполковнику міліції Ткаченку В.В. , оскільки до винесення вироку в рамках кримінального провадження відповідні пояснення не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Також, судом не беруться до уваги посилання відповідача на акт від 04.04.2014 № 168/22-1/38337514 про неможливість проведення зустрічної звірки, а також акт від 21.11.2013 № 2064/26-56-22-04-04/18019170 про результати документальної позапланової виїзної перевірки, складені відносно ТОВ Континентмаш та ТОВ Комінвєст відповідно, оскільки їх висновки були складені без дослідження первинних документів взаємовідносин вказаних контрагентів з позивачем, а під час розгляду справи відповідачем не доведено зв`язку зазначених в них (актах) суб`єктів господарювання із фінансово-господарськими операціями з позивачем.

Отже, проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Роботи і товари, отримані від контрагентів мали реальний і товарний характер, їх результати були використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище і документами, які були предметом перевірки.

Натомість, висновки відповідача про нереальність, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються виключно на припущеннях контролюючого органу, оскільки всі необхідні первинні документи були надані позивачем під час проведення перевірки.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 25280,64 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Домобудівна компанія № 7 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.11.2016 № 0005681401 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю Домобудівна компанія № 7 грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1024292,00 грн., з яких: 819434,00 грн. за основним платежем та 204858,00 грн. за штрафними санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.11.2016 № 0005681401 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю Домобудівна компанія № 7 грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 661804,00 грн., з яких: 546717,00 грн. за основним платежем та 114367,00 грн. за штрафними санкціями.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Домобудівна компанія № 7 (03061, м. Київ, проспект Відрадний, 71, буд. 103, код ЄДРПОУ 38792326), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені Товариством з обмеженою відповідальністю Домобудівна компанія № 7 витрати по сплаті судового збору у розмірі 25280,64 грн. (двадцять п`ять тисяч двісті вісімдесят гривень 64 копійки).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко