Рішення

від 05.09.2019 по справі 640/10636/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/352

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2019 року № 640/10636/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Власна"

До Державної архітектурно-будівельної інспекції України

Про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про

визнання протиправною та скасування відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України № ІУ 133191510645 від 31.05.2019 р.;

зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Власна" дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області".

В судовому засіданні 14.08.2019 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Власна" (08173, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Ходосівка вул. Феодосія Печерського, 39, офіс 61, код 41205449) є замовником будівництва об`єкту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області".

В користуванні позивача перебувають земельні ділянки загальною площею 3,1771 га в межах по вул . Чорновола в с. Ходосівска Києво-Святошинського району Київської області з кадастровими номерами 3222487001:01:008:0133, 3222487001:01:008:0120, 3222487001:01:008:0125, 3222487001:01:008:0159, 3222487001:01:008:0110, 3222487001:01:008:0174, 3222487001:01:008:0112, 3222487001:01:008:0145, 3222487001:01:008:0147, 3222487001:01:008:0165, 3222487001:01:008:0118, 3222487001:01:008:0113, 3222487001:01:008:5180, 3222487001:01:008:0162, 3222487001:01:008:0128, 3222487001:01:008:5440, 32224870,1:01:008:0169, 3222487001:01:008:0122, 3222487001:01:008:5061, 3222487001:01:008:0141, 3222487001:01:008:0132, 3222487001:01:008:5174 на підставі договорів про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію).

На підставі отриманих вихідних даних на замовлення позивача був розроблений проект "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області".

Відповідно до розрахунку класу наслідків, виконаного ТОВ "АВМ Проект", розробником проекту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" об`єкт будівництва відноситься до об`єктів значного класу наслідків (СС3).

На замовлення позивача була проведена експертиза проекту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" експертною організацією Товариство з обмеженою відповідальністю "Проексп".

На підставі експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" від 11.02.2019 р. №V-0015-19/ПРОЕКСП встановлено, що проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження та була схвалена експертами експертної організації.

20.02.2019 р. проект "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул.Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" був затверджений наказом ТОВ "Житловий комплекс "Власна".

ТОВ "Житловий комплекс "Власна" звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт з об`єкту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" від 20.05.2019 р. №40-30/2005-27 та доданими до неї документами в порядку ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

31.05.2019 ДАБІ України за результатами розгляду заяви ТОВ "Житловий комплекс "Власна" від 20.05.2019 №40-30/2005-27 була надана відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 133191510645 з наступних підстав:

порушено вимоги п. 6.1.3. ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", відповідно до якого в сільських населених пунктах допускається розміщення багатоквартирних житлових будинків висотою до 12 м - до 4-х поверхів включно (проектом передбачено будівництво 7-8 поверхових будинків висотою 27,75 м) ;

при проектуванні не враховано вимоги п. 6.1.21 ДБН Б.2.2-12:2018, а саме порушено відстань до садибної забудови;

не збережено нормативної площі майданчиків, що суперечить вимогам ДБН А.2.2-3:2014 (розділи 4,7,8), ДБН Б.2.2-12:2018 (п. 3.16, табл. 3.2.), ДСП №173-96 (п. 4.10);

в поданих проектних матеріалах наведено посилання на нормативно правові акти, які втратили чинність, що суперечить вимогам статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (у чинній редакції).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Власна" - вважає вказану відмову протиправною та просить її скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що вказані у відмові підстави стосуються виключно невідповідності проектної документації державним будівельним нормам, що не набрали законної сили, а саме ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій".

Позивач також зазначає, що ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" не був введений в дію, оскільки ухвалою про забезпечення позову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 у справі №826/13433/18, яка була залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018р., дія наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 р.№100, на підставі якого 01.09.2018 р. мав бути введений в дію, була зупинена.

В свою чергу, рішенням Окружного адміністративного суду від 13.12.2018 р. у справі №826/13433/18 наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" визнано протиправним та нечинним. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Позивач вважає, що відмова ДАБІ України від 31.05.2019 у видачі дозволу № ІУ 133191510645 є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси, встановлюючи додаткові обмеження у користуванні належним йому майном, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач, посилаючись на інформаційний лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2019 р. №7/14.4/11545-19 стверджує, що ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" діє та підлягає застосуванню при проектуванні об`єктів будівництва з 01.09.2018 р., тоді як подані позивачем документи для отримання дозволу на виконання будівельних робіт йому не відповідають.

Видача дозволу на початок будівництва є дискреційними повноваженнями органів державного архітектурно-будівельного контролю та не відноситься до меж завдань адміністративного судочинства, а тому, на думку відповідача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (в редакції станом на травень 2019 р.) замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

П. 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI передбачає, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, в тому числі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. № 294 , державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ч. 3 ст.37 Закону № 3038-VI для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно з ч. 4 ст.37 Закону № 3038-VI відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

В даному випадку підстави відмови у видачі позивачу дозволу на виконання будівельних робіт стосуються застосування ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про будівельні норми" від 05.11.2009 р. №1704-VI будівельні норми - затверджений суб`єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов`язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

П. 1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 р. №100 були затверджені ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій".

Відповідно до п. 2 наказу Мінрегіону від 23.04.2018 р. №100 ДБН Б.2.2-12:2018 набирають чинності з першого числа місяця, що настає через 90 днів з дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні Міністерства "Інформаційний бюлетень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України".

П. 3 наказу встановлено, що з набранням чинності ДБН Б.2.2-12:2018 визнаються такими, що втратили чинність, ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 17.04.1992 № 44; наказами Мінбудархітектури України від 23.06.1993 № 91, від 17.12.1993 № 231, наказами Держкоммістобудування України від 29.04.1996 № 73, від 11.03.1997 № 33, від 25.09.1997 № 164, наказами Держбуду України від 25.11.1997 № 29, від 02.02.1999 року № 21, від 16.09.1999 № 227, від 11.04.2001 № 89, від 18.07.2001 № 145, наказами Мінрегіонбуду України від 13.10.2008 № 457, від 13.10.2008 № 457, від 04.12.2009 р. № 555, від 21.06.2011 року № 67), ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", затверджені наказом Мінбудархітектури України від 05.01.1994 № 6, ДБН Б.2.4-3-95 "Генеральні плани сільськогосподарських підприємств", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 27.01.1995 № 17, ДБН Б.2.4-4-97 "Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 25.03.1997 № 42, ДБН Б.1-2-95 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження комплексних схем транспорту для міст України", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 27.11.1995 № 229, СНиП ІІ-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджені постановою Держбуду СРСР від 30.12.1980 № 213.

Наказ Мінрегіону від 23.04.2018 р. №100 був опублікований в Інформаційному бюлетені Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за травень 2018 року, а ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" мали набрати чинність з 01.09.2018.

Проте, вказаний наказ було оскаржено в судовому порядку, і ухвалою про забезпечення позову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 р. у справі №826/13433/18 дія наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 р. №100 була зупинена.

Згідно з ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 р. у справі №826/13433/18 ухвала про забезпечення позову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 у справі №826/13433/18 була залишена без змін.

Тобто, з 27.08.2018 дія наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 р. №100 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" була зупинена у зв`язку із забезпеченням позову у справі №826/13433/18, а ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" не був ведений в дію із вказаної в наказі дати.

В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду від 13.12.2018 р. у справі №826/13433/18 визнано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 р. №100 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" протиправним та нечинним.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 р. при відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на вказане рішення було зупинено його дію.

Проте, ухвала про забезпечення позову у справі не втратила чинності і діяла до набрання рішенням по справі законної сили.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 р. у вказаній справі прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Старонаводницький парк" від адміністративного позову, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2018 р. в частині задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Старонаводницький парк" - визнано нечинним, провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старонаводницький парк" до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, за участю третіх осіб - Державного підприємства "Укрархбудінформ" та ДП "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДНІПРОМІСТО" ім. Ю.М. Білоконя", про визнання протиправним та нечинним наказу - закрито.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 р. рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 р. скасовано, адміністративний позовом Приватного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" задоволено, визнано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 р. № 100 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" протиправним та нечинним.

Відповідно до ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

З врахуванням викладеного, починаючи з 27.08.2018 р. по 13.06.2019 р. дія ДБН Б.2.2-12:2018 була зупинена, а з 13.06.2019 р. відповідний наказ про їх затвердження скасовано та втратив чинність.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Закон України мають вищу юридичну силу над підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі над наказами та роз`ясненнями Мінрегіону.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Станом на момент подачі позивачем 20.05.2019 р. заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, а також станом на час видачі відповідної відмови від 31.05.2019р., ДБН Б.2.2-12:2018 не були чинними і не могли застосовуватися відповідачем в якості підстави для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Станом на час прийняття рішення по справі вказана ситуація не змінилася.

Оскільки наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 р. № 100 втратив чинність, то продовжують діяти ДБН згідно наведеного у п. 3 наказу переліку - ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 17.04.1992 № 44; наказами Мінбудархітектури України від 23.06.1993 № 91, від 17.12.1993 № 231, наказами Держкоммістобудування України від 29.04.1996 № 73, від 11.03.1997 № 33, від 25.09.1997 № 164, наказами Держбуду України від 25.11.1997 № 29, від 02.02.1999 року № 21, від 16.09.1999 № 227, від 11.04.2001 № 89, від 18.07.2001 № 145, наказами Мінрегіонбуду України від 13.10.2008 № 457, від 13.10.2008 № 457, від 04.12.2009 р. № 555, від 21.06.2011 року № 67), ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", затверджені наказом Мінбудархітектури України від 05.01.1994 № 6, ДБН Б.2.4-3-95 "Генеральні плани сільськогосподарських підприємств", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 27.01.1995 № 17, ДБН Б.2.4-4-97 "Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 25.03.1997 № 42, ДБН Б.1-2-95 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження комплексних схем транспорту для міст України", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 27.11.1995 № 229, СНиП ІІ-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджені постановою Держбуду СРСР від 30.12.1980 № 213.

Саме згідно вказаних ДБН позивач розробляв проектну документацію та надавав перелік документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно, посилання відповідача у оскаржуваній відмові та в поясненнях на недотримання позивачем вимог ДБН Б.2.2-12:2018 не можуть бути визнані обґрунтованими.

Щодо дотримання позивачем вимог законодавства при розробці проекту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з п. 1) ч. 4 ст.31 Закону № 3038-VI обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

Ч. 2 ст. 31 Закону № 3038-VI експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до поданого відповідача та до позовної заяви експертного звіту від 11.02.2019 р. №V- 0015-19/ПРОЕКСП щодо розгляду проектної документації за проектом "Будівництво багатоквартирного житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області", виконаного експертною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Проексп", проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження та була схвалена експертами експертної організації.

Відповідно до додатку до експертного звіту від 11.02.2019 р. №V-0015-19/ПРОЕКСП проектна документація "Будівництво багатоквартирного житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" виконана згідно з вимогами діючих нормативних документів: ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (затверджені наказом МОЗ України від 19.06.1996р. №173), ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека в будівництві", ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги", ДБН В.1.1-12:2014 "Будівництво в сейсмічних районах України", ДБН В.1.2-2-2006 "Навантаження і впливи", ДБН В.2.1-10-2009 "Основи та фундаменти споруд", ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди", ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки", ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація", ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди", ДБН В.2.5-75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди", ДБН В.2.5-67-2013 "Опалення, вентиляція та кондиціювання", ДБН В.2.6-31:2016 "Теплова ізоляція будівель", ДБН В.2.6-98:2009 "Бетонні та залізобетонні конструкції", ДБН В.2.6-162:2010 "Кам`яні та армокам`яні конструкції", ДБН В.2.6-198:2014 "Сталеві конструкції", ДБН В.2.6-220:2017 "Покриття будинків і споруд" та інших документів.

Відповідачем не спростовано висновки вказаного експертного звіту, пояснень щодо недотримання вказаних вимог законодавства не надано.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів та пояснень щодо наявності передбачених ч. 4 ст.37 Закону № 3038-VI підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, тоді як посилання на недотримання вимог ДБН Б.2.2-12:2018 не можуть бути визнані обґрунтованими.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Власна" дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області" суд зазначає наступне.

Суд відзначає, що за своєю правовою природою процедура видачі дозволу на виконання будівельних робіт є дозвільною процедурою, а саме.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" 06.09.2005 р. №2806-IV документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Ст. 1 Закону №2806-IV визначає, що об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №2806-IV виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.

Тобто, віднесення певної процедури до дозвільної виключає можливість здійснення її в межах дискреційних повноважень уповноваженого органу.

Згідно з Рекомендацією N R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Системний аналіз правових норм закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" та "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави дійти висновку про те, що відповідач за результатами розгляду заяви про надання дозволу може прийняти одне з двох рішень: про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у наданні такого дозволу. Можливість вчинення інших дій або прийняття рішень за результатами розгляду заяви замовника про надання дозволу на будівництво законодавством не передбачена.

Ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема, рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення (у формі відмови) прийняте на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для визнання його протиправним та скасування, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - зобов`язання прийняти рішення - відповідає вимогам законодавства і є належним.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 257-262, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення (відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт), видане Державною архітектурно-будівельною інспекцією України № ІУ 133191510645 від 31.05.2019 р., прийняте за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Власна" від 20.05.2019р. №40-30/2005-27.

3. Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 37471912) видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Власна" (08173, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, вул. Феодосія Печерського, 39, оф. 61, код 41205449) дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт "Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Чорновола в с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області".

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Власна" судовий збір у розмірі 3 842 грн.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 05.09.19 р.