Ухвала

від 05.09.2019 по справі 640/19037/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення клопотання без задоволення

05 вересня 2019 року м. Київ № 640/19037/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменко А.І., розглянувши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зміну порядку розгляду адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фейбл Стрім"

до Державної фіскальної служби України,

Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фейбл Стрім" (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: рішення №917804/41650504 від 17 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 20 серпня 2018 року, рішення №917805/41650504 від 17 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 20 серпня 2018 року, рішення №917806/41650504 від 17 вересня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 29 серпня 2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, а саме: 31 серпня 2018 року податкову накладну №8 від 20 серпня 2018 року, податкову накладну №10 від 20 серпня 2018 року та податкову накладну №12 від 29 серпня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2019 року залучено до участі у вирішенні справи в процесуальному статусі співвідповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області.

27 серпня 2019 року представником Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подано відзив на позов, в якому останній клопотав про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін.

Розглянувши заяву представника Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність , за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області не надано жодного належного та допустимого доказу того, що адміністративна справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін представником Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та розгляду справи в судовому засіданні за участі сторін.

Керуючись частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко