Постанова

від 04.09.2019 по справі 440/364/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 р.Справа № 440/364/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Лях О.П.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю представника позивача Подобєда О.В.,

представника відповідача Олефір А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 (повний текст складено 31.05.2019, головуючий суддя І інстанції Бойко С.С., м.Полтава) по справі № 440/364/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гусине" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гусине" (далі - ТОВ "Гусине") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.11.2018 №0004505112.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 задоволено в повному обсязі адміністративний позов.

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступного.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Гусине" перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість.

05.10.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ "Гусине" за березень 2016 року.

Результати перевірки оформлені актом №8817/16-31-51-12/35624529, яким зафіксовано порушення ТОВ "Гусине" граничних термінів реєстрації податкової накладної за березень 2016 року.

На підставі висновків проведеної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.218 №0004505112, яким до ТОВ "Гусине" застосовано штрафну санкцію у сумі 30639,59 грн. за затримку реєстрації податкових накладних від 366 днів і більше.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням позивач звернувся до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду доказів несвоєчасності направлення товариством податкової накладної на реєстрацію, а позивачем, в свою чергу, вчинялися усі дії спрямовані на своєчасну реєстрацію податкової накладної з ПДВ за березень 2016 року.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Положеннями п.120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

11.12.2014 позивачем та ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підписано договір про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляду із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Вказаний договір було розірвано на підставі рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06.10.2015 №48312/1026-59-10-03-14.

Проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2016 по справі №826/27574/15, яка набрала законної сили 15.02.2017, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06.10.2015 №48312/1026-59-10-03-14 про розірвання Договору №9071457487 від 11.12.2014 щодо визнання електронних документів.

Разом з тим, 21.01.2016 позивачем до ДПІ у Шевченкіському районі ГУ ДФС у м.Києві засобами телекомунікаційними зв`язку подано договір про визнання електронних документів №180120162, який було доставлено до контролюючого органу 21.01.2016. Однак, податковим органом розглянуто та підписано даний договір з порушенням визначених чинним законодавством строків, що підтверджується листами Головного управління ДФС у м. Києві від 28.04.2016 №410028/10/26-15-08-04-14, від 07.06.2016 №12674/10/26-15-08-04-14 та від 29.06.2016 №14012/10/26-15-08-04-14.

В подальшому, 30.03.2016 позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1/2 від 18.03.2016.

Таким чином, податкову накладну з податку на додану вартість за березень 2016 року на реєстрацію подано своєчасно, проте контролюючим органом її не зареєстровано саме у зв`язку із несвоєчасним підписанням договору про визнання електронних документів.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 по справі № 440/364/19 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 по справі № 440/364/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05 вересня 2019 року .

.

Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях Судді (підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова