Рішення

від 03.09.2019 по справі 910/7587/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2019Справа № 910/7587/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Максігрейн-Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мані Голдс

про стягнення 298170,32 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Максігрейн-Україна звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мані Голдс про стягнення 298170,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем відповідачем умов укладених між сторонами Договору здійснення послуг №21-11/18 від 21.11.2018 та Договору доручення виконання робіт №21.11/18-1 від 21.11.2018, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за Договором здійснення послуг в розмірі 102109,70 грн., також позивачем на вказану заборгованість нараховано до стягнення 3% річних в сумі 937 грн., інфляційні втрати в розмірі 2469,57 грн. та пеню в сумі 11124,85 грн. Також за відповідачем рахується заборгованість за Договором доручення в розмірі 151452,70 грн., у зв`язку з чим, позивачем на вказану заборгованість нараховано до стягнення 3% річних в сумі 1812 грн., інфляційні втрати в розмірі 6688,64 грн. та пеню в сумі 21575,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Максігрейн-Україна залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

24.06.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 13.06.2019 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 05.07.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 15.07.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 24.07.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 19.07.2019.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.05.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену станом на дату відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150 , м. Київ, вул. Горького, буд. 88, кв.83 .

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103047883559 із відміткою про повернення поштового відправлення за зворотною адресою.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.06.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Максігрейн-Україна (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мані Голдс (замовник, відповідач) було укладено Договір здійснення послуг №21-11/18 (Договір-1), відповідно до умов якого, замовник зобов`язаний передати продукти переробки зернових культур (вантаж), а виконавець зобов`язаний прийняти його на зберігання та забезпечити відвантаження, на умовах, визначених цим договором, а також здійснювати (за письмовим погодженням замовника) додаткові послуги з метою якісного зберігання вантажу замовника за грошову винагороду, яка погоджується сторонами у Додатках до даного договору на кожну партію товару окремо (Додаток №1), та є невід`ємними частинами цього договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору, вантаж, який приймається виконавцем на зберігання, та його кількість вказується у додатках до даного договору на кожну партію товару окремо (Додаток №1), які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п.3.13 Договору, замовник зобов`язаний своєчасно розраховуватися за надані йому послуги зі зберігання та за надання додаткових послуг.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що виконавець упродовж 3 (трьох) днів після виконання доручення замовника, зобов`язаний надати замовнику Акт виконаних робіт. Акт заздалегідь направляється факсом або електронною поштою замовнику, із подальшою передачею оригіналів протягом 3 (трьох) днів замовнику або направлення їх поштою.

Замовник зобов`язаний прийняти Акт виконаних робіт, і підписати його протягом 3 (трьох) днів. За наявності розбіжностей, замовник повинен викласти їх письмово і протягом 3 (трьох) днів з дня отримання Акту виконаних робіт, направити на адресу виконавця. При наявності претензій і/чи розбіжностей, замовник письмово повідомляє про їх наявність виконавцю, який повинен в термін не більше ніж 5 (п`яти) днів, з моменту отримання такого повідомлення замовника, прийняти відповідне рішення про їх врегулювання. У разі не направлення письмових заперечень на адресу виконавця, і не повернення підписаного Акту виконаних робіт, Акт вважається підписаним (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.5.3 Договору, плата за надані послуги здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Датою надання послуг виконавцем вважається дата коносаменту чи акта виконаних робіт. У разі необхідності сторони проводять звірку розрахунків. Рахунок (із зазначенням фактичного об`єму та вартості послуг виставляється на підставі Акту виконаних робіт (документ, що підтверджує вид та кількість послуги) і/чи коносамента. Рахунки передані по факсу або електронною поштою вважаються переданими і прийнятими. Дата відправлення рахунків по факсу або електронною поштою є датою його отримання. Датою оплати вважається банківський день зарахування коштів на рахунок виконавця.

Згідно з п.5.4 Договору, замовник сплачує 80% комплексної ставки на послуги елеватора на підставі рахунка виставленого виконавцем на умовах попередньої оплати, в будь-якому разі до відвантаження вантажу на морське судно. Доплата до 100% комплексної ставки на послуги елеватора, зберігання вантажу та додаткові послуги сплачується згідно виставлених рахунків виконавцем замовнику протягом 5-ти діб з моменту підписання коносаменту.

В разі відсутності відвантаження продукції в поточному місяці, замовник сплачує послуги зі зберігання свого вантажу станом на кінець кожного місяця по тарифам вказаним у додатку №1 до даного договору (п.5.5 Договору).

Пунктом 6.3 Договору, у разі невиконання обов`язків передбачених розділом 5. Взаєморозрахунки сторін цього договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день виплати пені, від суми загальної заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п.8.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком №1 від 21.11.2018 до Договору сторони погодили найменування вантажу, його кількість, ставки та умови зберігання.

Додатком №2 від 21.11.2018 до Договору сторони погодили вимоги до автомобільного та залізничного транспорту, умови здійснення доставки вантажу та умови відвантаження вантажу.

Додатком №3 від 21.11.2018 до Договору сторони погодили найменування та вартість додаткових послуг.

Разом з тим, судом встановлено, що 21.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мані Голдс (довіритель, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Максігрейн-Україна (повірений, позивач) було укладено Договір доручення виконання робіт №21.11/18-1 (Договір-2), відповідно до умов якого, повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя надати послуги з укладення угод із сторонніми організаціями на здійснення доставки до борту морського судна і перевантажування або перевалювання на морські судна вантажів довірителя від причалу терміналу, який знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11; організації робіт та укладення угод по виконанню робіт щодо подання барж для навантаження до причалу терміналу і буксирування барж із вантажем до місця перевантаження, перевалювання вантажу з барж на морське судно, зачистка барж (ліхтерів) від залишків вантажу (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, за здійснення дій, що визначені у п.1.1 цього договору, довіритель зобов`язується виплатити повіреному винагороду, що в доларовому еквіваленті складає 0,3 дол. США, за кожну тонну відвантаженого вантажу довірителя.

Згідно з п.2.1 Договору, плата за надані послуги здійснюється у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного. Датою надання послуг повіреним вважається дата коносаменту чи Акту виконаних робіт.

Довіритель сплачує 80% комплексної ставки на послуги повіреного на підставі рахунка виставленого повіреним, в будь-якому разі до відвантаження вантажу (п.2.3 Договору).

Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що доплата до 100% ставки на послуги та додаткові послуги сплачуються згідно виставлених рахунків повіреного протягом 5-ти діб з моменту підписання коносаменту чи здійснення послуги.

У п.3.1 Договору визначено, що повірений зобов`язаний виконувати доручення довірителя відповідно до умов даного договору у терміни та об`ємах відповідно до заявок довірителя про необхідність відвантаження вантажу.

Довіритель може подавати заявки на виконання доручень за даним договором будь-яким зручним способом: шляхом подання усної заявки - через представника, чи письмової - з використанням електронної пошти, факсу, тощо (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.п.4.2.3, 4.2.4 Договору, довіритель зобов`язаний відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення. Виплатити повіреному винагороду в порядку та розмірі зазначеному в п.2.1 цього договору.

Згідно з п.5.5 Договору, за несвоєчасну виплату винагороди повіреному довіритель сплачує пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ, від суми належної до сплати за кожний день прострочки.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.02.2019 відповідачем було направлено позивачу лист №04/02-1 від 04.02.2019 з проханням відвантажити 3000 тонн соєвого шроту на т/х Agnes IMO 8230388. Копія вказаного листа наявна в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, на виконання умов Договору-1 належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу послуги із приймання, зберігання та відвантаження вантажу відповідача на загальну суму 444368,90 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії Актів надання послуг №23 від 08.02.2019 на суму 429881,94 грн. та №25 від 11.02.2019 на суму 14486,96 грн.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, вказані Акти надання послуг були направленні відповідачу, однак останній, в порушення умов укладеного між сторонами договору вказані акти не підписав та не повернув позивачу.

Разом з тим, 05.02.2019 позивачем було виставлено відповідачу рахунок №25 від 05.02.2019 на суму 342259,20 грн. в якості попередньої оплати в розмірі 80%, як обумовлено сторонами в договорі.

В подальшому, у зв`язку із несплатою відповідачем суми попередньої оплати, позивачем, в день завершення робіт та підписання Коносаменту №1MG було виставлено відповідачу рахунок №29 від 08.02.2019 на суму 429881,94 грн., який частково був оплачений відповідачем в розмірі 342259,20 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №349 від 08.02.2019 та копією банківської виписки по рахунку позивача.

У зв`язку з неповною оплатою відповідачем виставленого позивачем рахунку, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 87622,74 грн.

В подальшому, 11.02.2019 позивачем, на підставі Акту надання послуг №25 від 11.02.2019, було виставлено відповідачу рахунок №31 від 11.02.2019 на суму 14486,96 грн. Проте відповідач вказаний рахунок не оплатив. Жодних заперечень чи зауважень стосовно наданих позивачем послуг на підставі зазначених вище Актів матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом, за відповідачем рахується заборгованість за Договором-1 в загальному розмірі 102109,70 грн., з яких: 87622,74 грн. заборгованості за прийом та зберігання наданого відповідачем вантажу ат 14486,96 грн. заборгованості за надання експедиторських послуг.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання взятих на себе зобов`язань за Договором-2 позивачем було надано відповідачу послуги з організації транспортування та перевалювання вантажу, зокрема позивачем було подано до митних органів Доручення на навантаження експортних товарів (Shipping order) №179/ЕК, №169/ЕК, №0186/ЕК, №0192/ЕК та №0189/ЕК, а також надано послуги з отримання Сертифіката ТПП походження вантажу №0489116, Висновку фітосанітарної експертизи №Л21/000412-В від 08.02.2019, Фітосанітарного сертифікату №60/21-6018/ХХ-667357 від 08.02.2019 та Сертифікату якості на вантаж №27-01/01. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також, позивачем було надано відповідачу Акт надання послуг №24 віл 08.02.2019 на загальну суму 270375,53 грн. та виставлено відповідачу рахунок №30 від 08.02.2019 на суму 270375,53 грн.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, вказаний Акт надання послуг був направлений відповідачу, однак останній, в порушення умов укладеного між сторонами договору зазначений акт не підписав та не повернув позивачу.

Разом з тим, відповідачем було частково оплачено вказаний рахунок на суму 118922,83 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №636 від 29.03.2019 на суму 118922,83 грн., у зв`язку з чим, станом на час звернення позивача із розглядуваним позовом до суду, за відповідачем рахується заборгованість за Договором-2 в розмірі 151452,70 грн.

Доказів наявності заперечень стосовно вартості або кількості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною першою ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, положеннями ст.1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до положень ст.ст.1003, 1004 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем за вказаними Договорами належним чином підтверджений матеріалами справи, та відповідачем не спростований, надані позивачем Акти виконання робіт, відповідачем одержані проте не підписані, утім з урахуванням положень п.4.2 Договору-1, у зв`язку з відсутністю письмових заперечень відповідача щодо наданих актів, останні вважаються погодженими відповідачем.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із претензіями №04 від 01.03.2019, №10 від 22.04.2019 та №12 від 15.05.2019 в яких вказував на наявність заборгованості відповідача за спірними договорами та вимагав сплати заборгованості. Докази направлення зазначених претензій наявні в матеріалах справи.

У відповідь на вказані претензії, відповідач листом повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів для належного розгляду претензій, проте жодних дій для погашення існуючої перед позивачем заборгованості відповідачем вчинено не було.

Станом на дату розгляду даної справи, відповідачем не надано жодних доказів вжиття заходів для погашення існуючої перед позивачем заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спірними договорами в загальному розмірі 253562,40 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 937 грн. трьох відсотків річних та 2469,57 грн. інфляційних втрат за Договором-1 та 1812 грн. трьох відсотків річних та 6688,64 грн. інфляційних втрат за Договором-2.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаного нарахування невірно визначено періоди нарахування та допущено арифметичні посилки.

Так, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 936,40 грн. трьох відсотків річних та 2469,57 грн. інфляційних втрат за Договором-1 та 1811,80 грн. трьох відсотків річних та 6382,71 грн. інфляційних втрат за Договором-2, що разом за двома договорами становить 2748,20 грн. трьох відсотків річних та 8852,28 грн. інфляційних втрат.

Також, щодо заявлених позивачем вимог стосовно стягнення з відповідача пені в розмірі 11124,85 грн. за Договором-1 та пені в сумі 21575,86 грн. за Договором-2, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.3 Договору-1 визначено, що у разі невиконання обов`язків передбачених розділом 5. Взаєморозрахунки сторін цього договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день виплати пені, від суми загальної заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п.5.5 Договору-2, за несвоєчасну виплату винагороди повіреному довіритель сплачує пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ, від суми належної до сплати за кожний день прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону та укладених між сторонами дговорів, судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаного нарахування невірно визначено періоди нарахування та допущено арифметичні посилки.

Так, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 11122,06 грн. пені за Договором-1 та 21575,86 грн. пені за Договором-2, що разом за обома договорами становить 32697,92 грн. пені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Стосовно розподілу судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням Дудченко, Корнелюк та партнери укладено Договір про надання правової допомоги №15 від 18.05.2017 (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №3 від 17.05.2019), відповідно до умов якого сторони передбачили винагороду адвоката в розмірі 20000 грн.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема не надано рахунку на оплату послуг адвоката та доказів сплати такого рахунку, а також не надано акту виконаних робіт адвокатом при підготовці та поданні даного позову до суду.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн., про які зазначено позивачем в прохальній частині позову, не підтвердженні належними та допустимими доказами у зв`язку з чим, не підлягають покладенню на відповідача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мані Голдс (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2; ідентифікаційний код 42292291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Максігрейн-Україна (73011, м. Херсон, вул. Домобудівна, буд. 11; ідентифікаційний код 38822821) 253562 (двісті п`ятдесят три тисячi п`ятсот шістдесят дві) грн. 40 грн. заборгованості, 2748 (двi тисячi сімсот сорок вісім) грн. 20 коп. трьох відсотків річних, 8852 (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 32697 (тридцять двi тисячi шістсот дев`яносто сім) грн. 92 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 4467 (чотири тисячi чотириста шістдесят сім) грн. 91 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 03.09.2019

Суддя Я.В. Маринченко