Рішення

від 28.08.2019 по справі 910/5268/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2019Справа № 910/5268/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбудінвест" (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАІЛС БУД" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, б. 19/5, офіс 278)

про стягнення 1 143 595,67 грн

Представники сторін:

від позивача: Шавгулідзе В.В.,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбудінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАІЛС БУД" про стягнення 1 143 595,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з повернення позивачу сплачених ним коштів за Договором субпідряду № 25/04-С від 25.04.2018 у розмірі 1 142 000,00 грн у зв`язку з його розірванням. Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 1 595,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5268/19, призначено підготовче засідання у справі на 27.05.2019.

В підготовче засідання 27.05.2019 з`явилися представники сторін.

В підготовчому засіданні 27.05.2019 судом, не виходячи до нарадчохї кімнати, оголошено перерву до 05.06.2019.

05.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

В підготовче засідання 05.06.2019 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача заявив усне клопотання про витребування доказів від позивача, а саме, декларації про початок виконання будівельних робіт.

Ухвалою від 05.06.2019, знесеною до протоколу судового засідання, судом постановлено задовольнити клопотання відповідача про витребування доказів, оголосити перерву у підготовчому засіданні до 19.06.2019, встановити позивачу строк для надання відповіді на відзив до 12.06.2019.

14.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовче засідання 19.06.2019 з`явилися представники сторін.

Ухвалою від 19.06.2019, знесеною до протоколу судового засідання, судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосити перерву у підготовчому засіданні до 22.07.2019.

22.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

В підготовче засідання 22.07.2019 з`явилися представники сторін.

У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання 22.07.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справу до судового розгляду по суті на 28.08.2019.

В судове засідання 28.08.2019 представник відповідача не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить протоколом судового засідання від 22.07.2019 та його розписка про судове засідання 22.08.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

25.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантбудінвест" (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАІЛС БУД" (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду № 25/04-С (надалі також - Договір), за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати відповідно до чинних Державний будівельних норм, державних стандартів, правил, та умов Договору роботи по улаштуванню паль підпірної стіни і пальового поля під будинок на об`єкті: Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом по вул. Кудрявська, 45 у Шевченківському районі м . Києва (надалі - Роботи)

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, об`єкт будівельно-монтажних робіт: Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом по вул. Кудрявська, 45 у Шевченківському районі м. Києва .

Склад та обсяги робіт складені на підставі проектної документації стадії П та остаточно визначаються після передачі проектної документації стадії РП і підписаними Сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в.

Згідно з п. 2.1 Договору, строк, темп виконання Субпідрядником своїх зобов`язань за Договором визначається Додатком №2 до Договору Графік виконання робіт .

Як встановлено у п. 3.1 Договору, договірна ціна визначається Додатком №1 до Договору Договірна ціна , є твердою та перегляду (зміні) не підлягає. Договірна ціна складає 4 53 1 344,20 грн., в тому числі ПДВ.

Договірна ціна робіт не враховує вартість: охорони, улаштування і утримання під`їзних шляхів та місця роботи техніки, земляних робіт, вивезення вибореного ґрунту, статичні випробування, водовідведення та інші роботи, які прямо не передбачені цим Договором.

Договірна ціна визначається всіма підписаними Сторонами протягом дії Договору Актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (надалі - Акт № КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (надалі - Довідка № КБ-3).

За приписами п.п. 7.1.-7.3 Договору, фінансування передбачених Договором Робіт здійснюється за рахунок коштів Генпідрядника відповідно до умов цього Договору, з урахуванням Додатку № 2 Графік виконання робіт Договору та згідно строків виконання субпідрядником робіт (Додаток № 3).

За умовами цього Договору Генпідрядник здійснює попереднє поетапне авансування згідно умов визначених у Додатку №2 Договору. Загальний розмір авансування складає 1 479 477,20 грн, в тому числі ПДВ.

Генпідрядник має право перераховувати на рахунок субпідрядника авансові платежі на підставі відповідної обґрунтованої письмової заявки субпідрядника з метою придбання останнім матеріальних ресурсів, необхідних для виконання визначених Договором Робіт, якщо Роботи виконуються з матеріалів, то закуповує Субпідрядник.

У разі дострокового розірвання цього Договору, Субпідрядник зобов`язується повернути і генпідряднику сплачені за Договором не закриті належним виконанням авансові платежі протягом 3 (трьох) банківських днів з дати розірвання Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору, проміжні розрахунки за виконані Роботи проводяться на підставі підписаних Сторонами Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3 протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту їх підписання Сторонами, за вирахуванням суми сплачених авансових платежів.

Згідно з п. 9.1 Договору, приймання-передача виконаних Робіт здійснюється відповідно до вимог даного Договору шляхом підписання Сторонами Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3.

За приписами п.п. 13.1-13.5 Договору, зміна або розірвання Договору здійснюються з урахуванням положень цього Договору та з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Внесення змін у Договір чи його розірвання допускається тільки за згодою Сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди, яка стає невід`ємною частиною Договору, якщо інше не передбачено чинним законодавством України та цим Договором.

Генпідрядник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, надіславши письмове повідомлення Субпідряднику, у разі прийняття рішення про припинення будівельно-монтажних робіт, в тому числі через порушення Субпідрядником умов Договору. Датою розірвання Договору буде дата, зазначена у такому повідомленні про розірвання Договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. (п. 14.1 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в якості авансу за роботи у загальному розмірі 1 142 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2603 від 05.05.2018 на суму 102 000,00 грн, № 2659 від 10.05.2018 на суму 840 000,00 грн, № 3437 від 25.07.2018 на суму 200 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань Договір було розірвано з 28.03.2019 в односторонньому порядку позивачем шляхом направлення відповідачу відповідного повідомлення. Однак, всупереч умовам Договору відповідач не повернув позивачу у встановлений строк невикористані авансовані платежі за Договором у загальному розмірі 1 142 000,00 грн. Окрім того, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язання з повернення авансу за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 595,67 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що виконання робіт, передбачених в Договорі, з 25.04.2018 по 11.01.2019 не могло бути розпочато та здійснено через відсутність у замовника та позивача дозволу на виконання будівельних робіт, що є обставиною, яка не залежала від відповідача. Також позивач не надав відповідачу документи, необхідні для розробки проекту виконання робіт, технічних карт, робочої документації, а також не здійснив організацію робіт згідно з п. 6.1 Договору. Також відповідач вважає, що Договір не розірвано в односторонньому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено у ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в якості авансу за роботи у загальному розмірі 1 142 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2603 від 05.05.2018 на суму 102 000,00 грн, № 2659 від 10.05.2018 на суму 840 000,00 грн, № 3437 від 25.07.2018 на суму 200 000,00 грн.

Відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 3 до Договору), роботи (виготовлення каркасу та улаштування БНП) мали розпочатися відповідачем 03.05.2018 та завершитися 31.07.2018.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження належного виконання відповідачем умов Договору, зокрема, Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (надалі - Акт № КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (надалі - Довідка № КБ-3), як того вимагає п. 9.1 Договору.

При цьому, невиконання робіт за Договором відповідач обґрунтовує невиконанням позивачем своїх зобов`язань з надання усіх необхідних для виконання робіт документів згідно з п. 4.2 Договору та організації робіт згідно з п. 6.1 Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору, Генпідрядник, з-поміж іншого, зобов`язаний: передати Субпідряднику по акту майданчик для виконання робіт, звільнений від будівель, сміття, мереж, насаджень; передати Субпідряднику по акту фронт робіт - котлован або місце робіт з відмітками відповідно проекту, придатний для виконання робіт буровою установкою; у випадках необхідності надати субпідряднику копію дозволу(згоди) належних органів на проведення робіт в місцях проходження існуючих підземних інженерних мереж; передати геодезичну розбивочну основу і закріплені на території будівництва пункти та знаки цієїоснови з оглядом їх в натурі; передати Субпідряднику проект (робоча документація з допуском Замовника/Генпідрядника до виконання робіт - штамп, підпис, дата); передати Субпідряднику точки підключення електроенергії, забору води на відстані не більш 20 м від місця виконання робіт.

За приписами п. 6.1 Договору, субпідрядник приступає до виконання робіт після передачі йому по акту будівельного майданчика у встановленому порядку Генпідрядником:

- копії наказу про відповідального на будівництві зі сторони Генпідрядника;

- копії дозволу на виконання будівельних робіт від інспекції держархбудконтролю;

- фронту робіт - передача котловану з відмітками відповідно проекту, придатного для виконання робіт у здвою установкою;

- геодезичної розбивочної основи і закріплених на території будівництва пунктів та знаків цієї основи з оглядом їх в натурі:

- майданчика для виконання робіт, звільненого від будівель, смітгя, мереж, насаджень:

- проектної документації (робоча документація з допуском Замовника/Генпідрядника до виконання робіт - штамп, підпис, дата);

- результатів геологічних вишукувань під місцем забудови;

- точок підключення електроенергії, місця забору води на відстані не більше 20 м від місця виконання робіт;

- місця для розташування побутового містечка.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи за вказаними умовами Договору, однак, відповідачем в свою чергу не подано жодних доказів на підтвердження будь-яких звернень до позивача з претензіями щодо невиконання вказаних зобов`язань чи вимогами про їх виконання. При цьому, Суд звертає увагу, що відповідно до підпункту 4.4.6 пункту 4.4 Договору обов`язком субпідрядника є письмово інформувати Генпідрядника про хід виконання зобов`язань за Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

Відповідач в свою чергу вказує на те, що виконання робіт, передбачених в Договорі, з 25.04.2018 по 11.01.2019 не могло бути розпочато та здійснено через відсутність у замовника та позивача дозволу на виконання будівельних робіт, що є обставиною, яка не залежала від відповідача, що також, на думку останнього, підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018.

Зазначені аргументи розглянуті та відхилені Судом як необґрунтовані та безпідставні, з огляду на таке.

В матеріали справи позивачем подана копія Декларації № КВ 083171602584 про початок виконання будівельних робіт Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом по вулиці Кудрявській, 45 у Шевченківському районі міста Києва , яка зареєстрована Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.06.2017.

Відповідно до вказаної декларації об`єкт будівництва належить до III категорії складності.

При цьому, Суд зазначає, що Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 3038-VІ) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466) (в редакціях, що діяли до 10 червня 2017 року), було запроваджено декларативний принцип оформлення замовником документів, які надають право виконувати будівельні роботи на об`єктах будівництва І - III категорії складності.

Вказаний принцип полягав у тому, що відповідальність за достовірність даних, зазначених замовником у декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, покладалась на замовника, а функції органу держаного архітектурно-будівельного контролю на етапі подання таких документів було зведено до перевірки повноти даних, вказаних замовником будівництва у відповідному документі декларативного характеру.

Таким чином, для реєстрації декларацій за декларативним принципом подання замовником будівництва інших документів, окрім двох примірників заповненої декларації відповідної форми законодавством не передбачалось.

При цьому, за наслідками дослідження відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, які є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 у справі № 826/11081/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство Укрінвестбуд ) про визнання протиправною та скасування декларації про початок будівельних робіт Києва від 09 червня 2017 року за № КВ 083171602584 забудови земельної ділянки. Місце розташування якої по вулиці Кудрявській, 45 у Шевченківському районі міста Києва.

Також Суд зазначає, що всупереч твердженням відповідача, які є власним тлумаченням судового рішення, у зазначеному рішенні не було встановлено факту того, що будівельні роботи на зазначеному об`єкті не розпочато та не було встановлено неможливості їх розпочати через відсутність у замовника будівництва та позивача дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У підпункті 4.1.9 пункту 4.1 Договору передбачено, що Генпідрядник має право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку у передбачених Договором випадках або у разі невиконання та/або неналежного виконання Субпідрядником своїх зобов`язань за Договором.

Як погоджено сторонами у п. 13.3 Договору, Генпідрядник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, надіславши письмове повідомлення Субпідряднику, у разі прийняття рішення про припинення будівельно-монтажних робіт, в тому числі через порушення Субпідрядником умов Договору. Датою розірвання Договору буде дата, зазначена у такому повідомленні про розірвання Договору.

Отже умовами Договору підряду передбачено можливість розірвання Договору в односторонньому порядку Генпідрядником у випадку невиконання та/або неналежного виконання Субпідрядником своїх зобов`язань за Договором шляхом письмового повідомлення іншої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2019 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання Договору субпідряду № 25/04-С від 25.04.208 з 28.03.2019 та просив повернути авансові платежі у розмірі 1 142 000,00 грн протягом трьох банківських днів (повідомлення про розірвання договору № 9 від 25.03.2019 та фіскальний чек про його відправку від 25.03.2019 наявні в копіях в матеріалах справи).

Факт отримання вказаного повідомлення відповідачем не заперечено та не спростовано. Більше того, як встановлено Судом з відомостей офіційного веб-сайту Укрпошти за наслідками відстеження поштового відправлення за номером 0306101191143, який наявний на фіскальному чеку, відповідачем було отримано повідомлення 27.04.2019, однак відповіді на нього не надано.

Відтак, Суд доходить висновку, що позивач фактично скористався своїм правом на одностороннє розірвання Договору, а відтак, в силу його пункту 13.3 Договір є розірваним 28.03.2019.

У п. 7.3 Договору передбачено, що у разі дострокового розірвання цього Договору, Субпідрядник зобов`язується повернути і генпідряднику сплачені за Договором не закриті належним виконанням авансові платежі протягом 3 (трьох) банківських днів з дати розірвання Договору.

Однак, в матеріали справи не подано жодних доказів на підтвердження належного виконання відповідачем умов Договору, а ні щодо використання сплаченого позивачем авансу, а ні його повернення відповідачем у встановлений пунктом 7.3 Договору строк.

За наведених вище обставин Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив повернення невикористаної частини авансу, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1 142 000,00 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

При цьому, Суд зазначає, що подані відповідачем документи на підтвердження використання переданого позивачем авансу Суд належними та достатніми доказами не вважає, оскільки з цих документів неможливо встановити, що вони були складені саме за результатами придбання товарів/послуг на виконання умов Договору та відповідно з використанням авансових платежів.

Отже, Суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 1 142 000,00 грн підлягають задоволенню.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі, розрахованих за період прострочення повернення відповідачем авансу 02.04.2019 по 18.04.2019.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013)

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 1 595,67 грн за період прострочки відповідачем повернення авансу за Договором, Суд зазначає, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення відповідача, оскільки не враховано приписи статті 253 ЦК України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак, вірним початком періоду прострочення відповідача є 03.04.2019, а не 02.04.2019, як зазначає позивач.

Отже, за самостійним розрахунком Суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1 501,81 грн за період прострочення 03.04.2019 по 18.04.2019.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАІЛС БУД" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, б. 19/5, офіс 278, ідентифікаційний код 40157033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантбудінвест" (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, 6, ідентифікаційний код 38807075) борг у розмірі 1 142 000 (один мільйон сто сорок дві тисячі) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1 501 (одна тисяча п`ятсот одна) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 17 152 (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 53 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.09.2019

Суддя Т.Ю.Трофименко