Ухвала

від 05.09.2019 по справі 910/11437/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

05.09.2019Справа № 910/11437/19

Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390)

До Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЖУЙНАФТОГАЗТЕХ Україна 03040, м. Київ, Проспект Голосіївський, будинок 88; код ЄДРПОУ 38745454)

Про стягнення 434 077, 52 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укрнафта звернулося до (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЖУЙНАФТОГАЗТЕХ Україна (далі відповідач) про стягнення заборгованості 434 077, 52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки товару за договорами поставки № 09/03/596-МТР від 16.05.2018 (Договір 596) та № 09/03/737-МТР від 04.06.2018 (Договір 737), укладених між позивачем то відповідачем. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 434 077, 52 грн, з яких 404 384, 12 грн штрафу за порушення строку поставки товару за договором № 09/03/596-МТР від 16.05.2018, а також 29 693, 40 грн штрафу за порушення строку поставки товару за договором № 09/03/737-МТР від 04.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 позовну заяву було залишене без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання: 1) заяви із зазначенням правильного місцезнаходження позивача; 2) доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу місцезнаходження відповідача; 3) оригіналу довіреності № 01/01/07-666/д від 06.11.2018; 4) заяви із зазначенням наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 5) обґрунтування наявності підстав для об`єднання позовних вимог.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства Укрпошта ухвалу про залишення позовної заяви без руху було вручено позивачу за довіреністю - 02.09.2019.

04.09.2019 від позивача заява на усунення недоліків № 01/01/07/1434 від 04.09.2019.

Дослідивши подану заяву, Суд дійшов висновку, що недоліки, встановлені Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 усунуті позивачем частково, з огляду на наступне.

Щодо подання оригіналу довіреності представника на вимогу суду.

Позивач посилається на положення статті 60 Господарського процесуального кодексу України, яка не передбачає обов`язку подання виключно оригіналів документів, що підтверджують повноваження представника, що не заборонено посвідчувати копії довіреності представника самим представником; положення статті 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , де передбачено право адвоката посвідчувати копії документів у справах, які він веде. Також позивач звертає увагу на постанови Верховного Суду у справі № 809/1092/18 від 17.01.2019, де зазначено, що адвокат, який веде справу від імені відповідної особи, має професійне право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і копії довіреності, а також, що законом не передбачено іншого обов`язкового способу посвідчення копій документів, виданих юридичною особою. Крім того, представник позивача зазначає, що надання оригіналу довіреності до матеріалів справи позбавить представника позивача адекватної можливості представляти інтереси Публічного акціонерного товариства Укрнафта в інших судових справах, а також те, що довіреність представника позивач не є доказом у справі, а тому на неї не розповсюджуються положення статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що пунктом 9 частини 1 статті 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність внормовано, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Господарський процесуальний кодекс України є кодифікованим нормативно-правовим актом (процесуальний закон), яким встановлено інший спосіб посвідчення довіреностей представників.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Оригінал довіреності приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно частини 7 статті 60 Господарського процесуального кодексу України оригінали (1) документів (довіреність фізичної або юридичної особи, свідоцтво про народження дитини, рішення про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна), копії з них, засвідчені суддею (2), або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку (3), приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з приписами Господарського процесуального кодексу України доказом, що підтверджує повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер. Крім того, в разі виникнення в суду сумнівів щодо відповідності копії довіреності оригіналу, останній може бути витребуваний у встановленому законом порядку.

Натомість позивач, незважаючи на вимогу суду, викладену в ухвалі від 15.05.2019, щодо надання оригіналу довіреності для встановлення відповідності копії оригіналу, не надав суду оригінал довіреності (яка може бути виготовлена і не в одному екземплярі в оригіналі) , що породжує ще більші сумніви щодо повноважень представника позивача на підписання позовної заяви.

Вищевикладене спростовує доводи представника позивача, що надання оригіналу довіреності до матеріалів справи позбавить представника позивача адекватної можливості представляти інтереси Публічного акціонерного товариства Укрнафта в інших судових справах.

Щодо твердження представника позивача, що ст. 60 Господарського процесуального кодексу України не передбачає обов`язку подання виключно оригіналів документів, Суд зазначає, що стаття 60 Господарського процесуального кодексу України не містить положень, із яких вбачалося, що копія довіреності може бути посвідчена підписом представника, або підписом особи, яка видала довіреність.

Так, ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачає три способи підтвердження повноважень представника:

1) підтвердження повноважень довіреністю, виданою від імені юридичної особи, за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (йдеться про оригінал довіреності) або підтвердження повноважень адвоката як представника довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (йдеться про оригінали ордеру або довіреності);

2) підтвердження повноважень представника копією довіреності, засвідченої підписом судді відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника, його оригіналу (при наданні судді оригіналу вказаного документа);

3) підтвердження повноважень представника копіями документів, що підтверджують повноваження представника, засвідчені у визначеному законом порядку.

Натомість копія такої довіреності не може, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, бути посвідчена самим представником, оскільки ст. 60 вказаного кодексу не передбачає такого способу засвідчення копії довіреності, а інші закони України не містять положень, які б внормовували, що копія довіреності на представництво в суді може бути засвідчена самим представником, за наявності у нього відповідних повноважень.

У статтях 34, 38 Закону України Про нотаріат йдеться про те, що до повноважень нотаріусів та інших осіб, які уповноважені на вчинення нотаріальних дій, належить засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них . Проте, судом встановлено, що копія довіреності представника Позивача не була засвідчена належним чином відповідно до наведених норм закону. Крім того, в заяві на усунення недоліків не міститься посилання на законодавство, згідно якого було засвідчено копію даного документу.

Довід представника позивача про те, що довіреність представника не є доказом у справі, а тому на неї не розповсюджуються положення частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України відхиляється Судом, з огляду на наступне.

Постановою Верховного суду від 25.07.2019 у справі № 923/913/18 Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначила, що відповідно до частини 2, 4, 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно із частиною 1, 3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Верховний Суд зазначив, що перевірка достовірності довіреності, що засвідчує повноваження представника, який підписав заяву є обов`язком суду.

Суд звертає увагу представника позивач, що довіреність представника не є документом по справі, яку він веде, а є доказом, що підтверджує повноваження представника на здійснення представництва інтересів довірителя у суді.

Щодо доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу місцезнаходження відповідача.

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 1 часини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Таким доказом позивач зазначає опис вкладення. До того ж позивач посилається на те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку надання до суду доказів, які підтверджують надання послуг поштового зв`язку.

Суд ще раз звертає увагу позивача на частину 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, якою внормовано, що Суд не може збирати докази , що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Натомість в обов`язки позивача входить збирання та подання доказів, в тому числі доказів направлення копії позовної заяви та поданих до неї документів іншій стороні.

Виходячи з вищенаведеного, позивач не усунув недоліки позовної заяви , оскільки не надав оригінал довіреності, який був витребуваний судом, ухвалою від 27.08.2019 та/або не надав копію довіреності, засвідчену в один із визначених статті 60 Господарського процесуального кодексу України спосіб, чим знехтував своїм обов`язком щодо виконанням вимог Суду, що породжує ще більші сумніви щодо наявності повноважень у представника позивача на підписання позовної заяви, та не виконав обов`язку щодо подання доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу місцезнаходження відповідача.

За змістом частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до частин 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись частиною 4 статті 174, статтями 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовні матеріали повернути Публічному акціонерному товариству Укрнафта без розгляду.

2. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 05.09.2019 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.П.Бондаренко