ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05.09.2019Справа № 910/9863/19 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до політичної партії "Народний рух України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 560 252,49 грн.
Представники сторін:
не викликались.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до політичної партії "Народний рух України" про стягнення 560 252,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.07.2018 року між позивачем (балансоутримувач), політичною партією "Народний рух України" (орендар) та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) укладено договір №1092-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.
Проте, відповідач договірні зобов`язання в частині здійснення платежів з орендної плати та компенсації витрат за користування земельною ділянкою на якій розташований об`єкт оренди виконує неналежним чином, не сплачує їх вчасно і в повному обсязі.
Так, заборгованість з орендної плати за період з 01.08.2018 по 31.07.2019 складає 436 300,37 грн.
Заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.08.2018 по 31.07.2019 складає 42 300,65 грн.
У зв`язку з чим позивач звернувся в суд, з вимогами про стягнення з відповідача орендної плати в розмірі 436 300,27 грн., пені в розмірі 52 133,65 грн., інфляційних втрат в розмірі 15 416,78 грн., 3% річних в розмірі 5 987,18 грн. та заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 42 300,65 грн., пені в розмірі 5 684,79 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 763,80 грн., 3% річних в розмірі 665,27 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.07.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, зважаючи на вищезазначене, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Згідно вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
30.07.2018 р. між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та політичною партіє "Народний рух України" укладено договір № 1092-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.
Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 12 червня 2018 р. № 24/100 (пп..148,149) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Олеся Гончара, буд. 33, літ. А.
Відповідно до ч.1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом оренди (п.1.2.).
Згідно з п. 2.1. договору, об`єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею: 327,60 кв.м., у т.ч. 1 поверх - 1,00 кв.м., 2 поверх - 12,00 кв.м., 3 поверх - 314,60 кв.м., згідно з викопіюванням поповерхового плану, що складає невід`ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 04 квітня 2013 року № 1092.
Відповідно до п. 2.2. договору, вартість об`єкта оренди згідно із затвердженим 17.04.2018 р. висновком про вартість майна станом на 28 лютого 2018 року становить: за 1 кв.м. 32 472 грн. 68 коп., а всього 10 638 050 грн. 00 коп.
Стан об`єкта на дату передачі його орендареві, визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком підприємства-балансоутримувача і орендаря, що є невід`ємною частиною договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 04 квітня 2013 року № 1092 (п.2.3 договору).
Відповідно до актів приймання-передачі нерухомого майна орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором № 1092-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.07.2018 р. нежитлове приміщення, що перебувають на балансі комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація . Стан приміщення, що передається в оренду згідно даного договору - задовільний.
Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що за договором оренди орендаря може бути зобов`язано використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов`язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов Договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 215 року № 415/1280 (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2018 року: 108 грн. 24 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 35 460 грн. 17 коп.
Крім вказаних платежів, орендар зобов`язаний сплачувати платежі на умовах і в термін, передбачених договором про реструктуризацію заборгованості від 05.04.2016 року .
Відповідно до п. 3.2. договору, крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, яка за серпень 2018 р. складає 3 624,36 на місяць.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2.).
Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання цього договору.
Відповідно до п. 3.7. договору, орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.
Згідно з п.п. 4.2.2. п. 4.2. договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.
У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30 липня 2018 року до 28 липня 2021 року.
Згідно з п.п. 9.7.1., 9.7.2. п. 9.7. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, крім орендної плати, орендар сплачує: податки та збори у розмірах та порядку, визначених законодавством України, компенсацію витрат підприємств-балансоутримувачів за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, та плату за комунальні послуги відповідно до договорів, які укладаються між орендарем та підприємством-балансоутримувачем та/або відповідними особами, що надають такі послуги, а у разі встановлення орендної плати у розмірі 1 гривня на рік, компенсацію таких витрат підприємства-балансоутримувача у розмірах, визначених у договорах, які укладаються між орендарем та підприємством-балансоутримувачем.
Відповідно до ч.1 статті 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
Частиною 4 статті 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № 1092-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.07.2018 р. у відповідача перед позивачем по орендній платі в розмірі 436 300,37 грн. за період з 01.08.2018 р. по 31.07.2019 р. та заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою (з 01.08.18 по 31.07.19) в розмірі 42 300,65 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу, позивач просив також стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 5 987,18 грн. та індекс інфляції в розмірі 15 416,78 грн., нараховані на суму основної заборгованості в сумі 436 300,37 грн. та 3% річних в розмірі 665,27 грн. та індекс інфляції в розмірі 1 763,80 грн., нараховані на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 42 300,65 грн.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою заборгованість за нею становить загалом не менше ніж один місяць, орендар згідно пункту 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні втрати по заборгованості за 3 відсотки річних від простроченої суми заборгованості ( абз. 3 п. 6.2.).
Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та індексу інфляції в заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 52 133,65 грн., нарахована на суму основної заборгованості в сумі 436 300,37 грн. та пеню в розмірі 5 684,79 грн., нарахована на заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 42 300,65 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано .
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6.2. договору оренди, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач просить покласти на відповідача поштові витрати в розмірі 50,00 грн., які він поніс, в зв`язку з надсиланням поштових відправлень.
До позовних матеріалів долучено фіскальні чеки № 00403050036339 від 23.07.2019 на суму 19,48 грн. в підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками та № 00403050036332 від 23.07.2019 на суму 19,48 грн. в підтвердження направлення третій особі копії позовної заяви з додатками
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Оскільки, направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами сторонам є обов`язковою передумовою для відкриття провадження у справі, суд вбачає, що витрати пов`язані з пересиланням копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та тертій особі є витратами, що пов`язані з розглядом справи, а тому підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в частині 38,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 129, ч.9 ст.165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з політичної партії "Народний рух України" (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 33, код ЄДРПОУ 00013209) на користь комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) заборгованість з орендної плати в сумі 436 300 (чотириста тридцять шість тисяч триста) грн. 37 коп., заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 42 300 (сорок дві тисячі триста) грн. 65 коп., пеню в розмірі 57 818 (п`ятдесят сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 44 коп., індекс інфляції в розмірі 17 180 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 58 коп., 3 % річних в розмірі 6 652 (шість тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн. 45 коп. , витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 403 (вісім тисяч чотириста три) грн. 79 коп. та витрати, пов`язаних з розглядом справи в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 96 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2019 |
Оприлюднено | 09.09.2019 |
Номер документу | 84038457 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні