Рішення

від 06.08.2019 по справі 911/648/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/648/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Миронівської міської ради

до Відкритого акціонерного товариства Кристал М

прo визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Фесенко Н.В.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Миронівської міської ради (надалі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства Кристал М (надалі - відповідач) прo визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2019 року відкрито провадження у справі №911/648/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.05.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.05.2019 року відкладено підготовче засідання на 21.05.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 911/648/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.06.2019 року розгляд справи № 911/648/19 відкладено на 16.07.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2019 року розгляд справи перенесено на 25.07.2019 року.

У судовому засіданні 25.07.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 25.07.2019 року не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2019 року розгляд справи перенесено на 06.08.2019 року.

В судовому засіданні 06.08.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 06.08.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 року (далі - Державний акт), виданого на підставі рішення 16 сесії 21 скликання Миронівської міської Ради народний депутатів від 06.04.1994 року, Акціонерному товариству Кристал М (нинішня назва Відкрите акціонерне товариство Кристал-М ) в м. Миронівка передана в постійне користування земельна ділянка загальною площею 86,4 га. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 12.

Позивач зазначає, що відповідно до рішення виконавчого комітету Миронівської міської ради від 05.02.2002 року № 21-5 Про вилучення та надання земельної ділянки у ВАТ Кристал-М вилучено 19,4 га землі та надано 2,0 га землі, про що були внесені зміни до Державного акту. Таким чином у ВАТ Кристал-М в користуванні залишилося 69,0 га землі.

Вказана земельна ділянка була надана ВАТ Кристал-М у постійне користування для виробничих потреб, основним видом діяльності якого було виробництво цукру.

Відносно земельної ділянки, що перебувала в користуванні ВАТ Кристал-М Миронівською міською радою було прийнято ряд рішень, а саме: від 21.08.2007 року № 503-14-V Про припинення права користування частиною земельної ділянки відкритого акціонерного товариства Кристал-М в м. Миронівка, вул. Захарченка, 35 , від 15.02.2008 року № 746-21-V Про надання дозволу відкритому акціонерному товариству Кристал-М на виготовлення технічної документації щодо передачі земельної ділянки в оренду в АДРЕСА_1 , від 27.05.2009 року № 1298-34-У Про припинення права постійного користування земельною ділянкою відкритому акціонерному товариству Кристал-М в м. Миронівка по вул. Пироженка, 1 та 1А , від 14.04.2011 року № 251 -06-УІ Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для промислового використання в АДРЕСА_2 Миронівка АДРЕСА_3 , 130 Товариству з обмеженою відповідальністю ВІК-Р. ОСОБА_1 Ф. , від 14.04.2011 року № 249-06-УІ Про припинення права постійного користування земельною ділянкою відкритому акціонерному товариству Кристал-М в м. Миронівка по вул. Леніна, 117 (будинок культури цукрозаводу) , від 14.04.2011 року № 250-06-VI Про припинення права постійного користування земельною ділянкою відкритому акціонерному товариству Кристал-М в АДРЕСА_4 . Миронівка по АДРЕСА_1 , 35 (гуртожиток) , від 14.04.2011 року № 271-06-VI Про надання погодження щодо безоплатного прийняття на баланс Миронівської міської ради нежитлової будівлі розташованої на території міста Миронівки , від 14.04.2011 року № 272-06-VI Про надання погодження щодо безоплатного прийняття на баланс Миронівської міської ради нежитлових будівель та споруд розташованих на території міста Миронівки . Зважаючи на вищенаведене у ВАТ Кристал-М не залишилося на праві власності будівель, споруд та іншого нерухомого майна, що перебувало на земельній ділянці, переданій відповідачу у постійне користування.

Нежитлові приміщення, які знаходяться на земельній ділянці, що перебувала в постійному користуванні у ВАТ Кристал-М , передані на підставі договору купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю ВІК-Р.С ОСОБА_2 Ф. ще у 2010 році. На підставі того, що вказане Товариство було визнане банкрутом, об`єкти нерухомого майна були продані банком в рахунок заборгованості. Протягом 2016-2017 років дані об`єкти нерухомого майна продані третім особам. Крім проданих нежитлових будівель, на зазначеній вище земельній ділянці, не залишилося нерухомого майна, яке б належало на праві власності ВАТ Кристал-М , а основний комплекс будівель цукрового заводу, що належав ВАТ Кристал-М та відповідав виду їхньої діяльності, був повністю зруйнований та демонтований.

Крім цього, згідно даних Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за ВАТ Кристал-М рахується податкова заборгованість по земельному податку на загальну суму 343 533,62 грн.

Відповідно до норм чинного земельного законодавства орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права постійного користування в порядку, з підстав і умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України.

Зважаючи на вищенаведене, та відповідно до ст. 120, п. д , е ст. 141 Земельного кодексу України Миронівська міська рада прийняла рішення 23.02.2018 року № 1883-36-УІІ про припинення права постійного користування відповідачу.

Також, позивач зазначає, що Державний акт було видано без достатніх правових підстав з огляду на відсутність юридичного факту прийняття рішення 16 сесії 21 скликання Миронівської міської Ради народний депутатів від 06.04.1994 року, на підставі якого було видано Державний акт.

Зокрема, позивач зазначає, що при підготовці даної позовної заяви виявилося, що в Архівному секторі Миронівської районної державної адміністрації, куди передані документи Миронівської міської ради постійного зберігання, відсутні дані щодо рішення 16 сесії 21 скликання Миронівської міської Ради народний депутатів від 06.04.1994 року, відповідно до якого Акціонерному товариству Кристал М передана в постійне користування земельна ділянка та виданий Державний акт на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 року.

Миронівською міською радою були направлені листи до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та до відділу Держгеокастру у Миронівському районі від 15.08.2018 року з проханням надати копію технічної документації із землеустрою, що посвідчує право постійного користування на земельну ділянку Акціонерному товариству Кристал М (нинішня назва Відкрите акціонерне товариство Кристал-М ) на території м. Миронівка Миронівського району Київської області. Дана технічна документація необхідна була для встановлення факту наявності рішення 16 сесії 21 скликання Миронівської міської Ради народних депутатів від 06.04.1994 року.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 18.09.2018 року №18-10-0.331-14263/2-18 технічна документація із землеустрою, що посвідчує право постійного користування на земельну ділянку АТ Кристал М в архіві відділу Держгеокадастру у Миронівському районі відсутня.

За змістом статті 7 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, яка була чинною на час видачі Державного акта) у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, яка була чинною на час видачі Державного акта) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст.23 ЗК 1990 року в редакції, яка була чинною на час видачі Державного акта).

Разом з тим, відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 15.04.1993 року № 28 (втратила чинність, діяла на момент видачі Державного акта) державні акти на право постійного користування землею реєструвалися у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за формою згідно з додатком.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин у спорах, пов`язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Підставою для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Крім цього, позивач зазначає, що дія Державного акту, що оскаржується, позбавляє Миронівську міську раду повноцінно розпоряджатися власною земельною ділянкою.

Зважаючи на наведене, за приписами статей 19, 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року чинність Державного акту на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 року залежить від фактичного існування рішення органу місцевого самоврядування, яким цей акт обґрунтований. Відповідно, відсутність такого рішення виключає наявність підстав для похідного від нього Державного акту.

Відповідно до статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. Згідно цієї статті у комунальній власності перебувають, крім іншого, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

В ході розгляду спору відповідач не надав заперечень на позов, викладені в позові обставини не спростував.

Вивчивши усі обставини справи, дослідивши наявні у справі докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як зазначається позивачем та підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 18.09.2018 року №18-10-0.331-14263/2-18, технічна документація із землеустрою, що посвідчує право постійного користування на земельну ділянку АТ Кристал М в архіві відділу Держгеокадастру у Миронівському районі відсутня.

Відповідачем в ході розгляду спору не доведено наявності технічної документації із землеустрою, що посвідчує право постійного користування на земельну ділянку АТ Кристал М за спірним Державним актом.

Також, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, рішення 16 сесії 21 скликання Миронівської міської Ради народних депутатів від 06.04.1994 року, на підставі якого було видано спірний Державний акт, відсутнє.

За змістом статті 7 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, яка була чинною на час видачі Державного акта) у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, яка була чинною на час видачі Державного акта) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст.23 ЗК 1990 року в редакції, яка була чинною на час видачі Державного акта).

Нормами статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно зі ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Пунктом 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин визначено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України, зокрема, щодо набуття, здійснення та припинення прав юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, територіальних громад та держави на земельні ділянки (крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності ); пов`язані із захистом права на земельні ділянки (в тому числі відновлення порушеного права третьої особи, яка на підставі рішень державних органів або органів місцевого самоврядування претендує на спірну земельну ділянку); про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов`язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства; інші спори, пов`язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб`єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

З огляду на зміст п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов`язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Однак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору ознаки невідповідності спірного Державного акту вимогам законодавства, за відсутності рішення ради, яке стало підставою для його видачі, такий Державний акт не засвідчує наявності у відповідача права постійного користування землею.

Відповідно до статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до вимог статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 року.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Миронівської міської ради до Відкритого акціонерного товариства Кристал М прo визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 року.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Кристал М (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, 130, код 13729903) на користь Миронівської міської ради Миронівського району Київської області (08801, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, 48, код 04054984) 1921, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.09.2019 року

Суддя А.Ю. Кошик