Рішення

від 04.09.2019 по справі 914/1274/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2019 справа № 914/1274/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув справу за позовом : Дочірнього підприємства «Бетон Центр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Інновації» , м.Борислав

до відповідача : Приватного підприємства Яна «Буд» , м.Трускавець

про стягнення 67229,88грн.

Представники сторін не викликалися.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Бетон Центр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Інновації» , м.Борислав звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Яна «Буд» , м.Трускавець про стягнення 67229,88грн., з яких: 30159грн. основного боргу, 8362,04грн. інфляційних нарахувань, 2603,68грн. трьох процентів річних та 26105,16грн. пені.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконував зобов`язань за Договором поставки № 25-06/14 від 25.06.2014р., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 30159,00грн. Крім цього, позивачем, на підставі норм 5.3 Договору поставки № 25-06/14 від 25.06.2014р., а також ст. 625 ЦК України, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 26105,16грн., 3% річних в сумі 2603,68грн. та 8362,04грн. інфляційних.

Відповідач у строк, встановлений судом, витребуваних ухвалою суду від 08.07.2019р. відзиву та доказів на його обґрунтування не подав. Ухвала Господарського суду Львівської області від 08.07.2019р. скеровувалась відповідачу 11.07.2019р. за його юридичною адресою, однак повернулась суду з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання . Вказане підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення суду за штрихкодовим ідентифікатором 7901412593165.

19.08.2019р. позивачем скеровано суду клопотання, у якому він повідомив суд, що станом на 15.08.2019р. відзив та докази на його обґрунтування від Приватного підприємства Яна «Буд» , м.Трускавець до Дочірнього підприємства «Бетон Центр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Інновації» , м.Борислав не надійшли, а тому у нього немає можливості надати до Господарського суду Львівської області відповіді на відзив та доказів її надіслання відповідачу. Відтак, позивач просить суд справу розглядати за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч.6 ст.265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 ст.691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 та частиною 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

25.06.2014р. між Дочірнім підприємством Бетон Центр Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Бетон та Приватним підприємством Яна Буд укладено договір поставки № 25-06/14.

Згідно Протоколу № 4 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ІННОВАЦІЇ від 11.05.2018р. змінено повне найменування ДП Бетон Центр Товариства з обмеженою відповідальністю ТКС Бетон на: Дочірнє підприємство Бетон Центр Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ІННОВАЦІЇ .

Згідно із п.п.1.1., 3.1., 3.3., 3.9., 4.1., 4.3., 4.5., , 5.3., 8.1. Договору, позивач зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товарний бетон - надалі Товар у власність відповідача, а відповідач зобов`язувався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених у цьому Договорі. Товар постачається відповідачу силами позивача на умовах DDU згідно з Офіцйними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2000 року. Товар постачається відповідачу у строки та у кількості, визначені в заявках відповідача, що попередньо узгоджені з позивачем та за умови його попередньої оплати згідно умов цього Договору. Право власності на товар, а з ним і ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить від позивача до відповідача в момент фактичної передачі товару, який визначається моментом підписання відповідачем видаткової накладної. Загальна ціна товару, що буде постачатися по даному Договору дорівнює сумарній вартості фактично поставленого товару та вартості доставки товару на об`єкт відповідача. Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. За порушення строків оплати товару, передбачених даним договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення відтисками їхніх печаток та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань, передбачених даним Договором.

На виконання Договору поставки позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 698140грн. Вказане підтверджується видатковими накладними № РН-0001256 від 15.06.2017р. на суму 11210грн., РН-0001260 від 16.06.2017р. на суму 12754грн., РН-0001261 від 17.06.2017р. на суму 42000грн., РН-0001270 від 20.06.2017р. на суму 30120грн., РН-0001276 від 21.06.2017р. на суму 36250грн., РН-0001279 від 22.06.2017р. на суму 42000грн., РН-0001285 від 23.06.2017р. на суму 10500грн., РН-0001291 від 26.06.2017р. на суму 37020грн., РН-0001307 від 30.06.2017р. на суму 24680грн., РН-0001323 від 04.07.2017р. на суму 51016грн., РН-0001330 від 05.07.2017р. на суму 35640грн., РН-0001344 від 08.07.2017р. на суму 5325грн., РН-0001353 від 11.07.2017р. на суму 22590грн., РН-0001355 від 12.07.2017р. на суму 63250грн., РН-0001360 від 14.07.2017р. на суму 61700грн., РН-0001382 від 22.07.2017р. на суму 61950грн., РН-0001389 від 25.07.2017р. на суму 40270грн., РН-0001403 від 29.07.2017р. на суму 20520грн., РН-0001424 від 07.08.2017р. на суму 10595грн., РН-0001427 від 09.08.2017р. на суму 8575грн., РН-0001436 від 12.08.2017р. на суму 7449грн., РН-0001446 від 16.08.2017р. на суму 21190грн., РН -0001476 від 30.08.2017р. на суму 5830грн., РН-0001484 від 31.08.2017р. на суму 10160грн., РН-0001488 від 1 вересня 2017р. на суму 8200грн., РН-0001561 від 04.10.2017р. на суму 8620грн., РН-0001582 від 10.10.2017р. на суму 5010грн., РН-0001757 від 29.11.2017р. на суму 3716грн.

З долучених позивачем до матеріалів справи виписок банку, довідки Регіонального відділення АТ ОТП Банк в м.Львів № 600-3-1/446 від 18.06.2019р. та з урахуванням залишку авансового платежу, вказаного у розрахунку суми заборгованості, вбачається, що відповідачем сплачено заборгованість в сумі 667981грн. Відтак, неоплаченою залишилась заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 30159грн.

Позивачем скеровувалась відповідачу претензія № 09/2018 від 24.07.2018р. з вимогою про сплату заборгованості. Цю претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Крім цього, позивачем на підтвердження заборгованості відповідача, подано суду Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.18р. по 31.12.18р. між позивачем та відповідачем на суму 30159грн., який підписаний сторонами.

Станом на момент прийняття рішення у справі, у матеріалах справи відсутні та відповідачем у справі не подано суду доказів, які б спростували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення відповідачем боргу. За таких обставин, заявлені 30159грн. основного боргу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені в сумі 26105,16грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши обрахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені, суд дійшов висновку, що така підлягає задоволенню частково, в сумі 13846,1грн., за період з 15.06.2017р. по 29.05.2018р. Позивачем допущено арифметичні помилки при її обрахунку, також нараховано пеню з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України.

Що стосується заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2603,68грн. за період з 15.06.2017р. по 17.06.2019р., то такі підлягають задоволенню повністю в заявленій сумі. При обрахунку 3% річних позивачем допущено арифметичні помилки. Однак, сума заявлених до стягнення 3% річних є меншою, а ніж та, на яку має право позивач .

Здійснивши обрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних в сумі 8362,04грн. за період з 15.06.2017р. по 17.06.2019р., суд дійшов висновку, що такі підлягають задоволенню частково в сумі 7688,17грн., в зв`язку з допущеними позивачем арифметичними помилками при її обрахунку.

Інфляційні підлягають до задоволення за наступними накладними: РН-0001360 від 14.07.2017р., РН-0001382 від 22.07.2017р., РН-0001389 від 25.07.2017р., РН-0001403 від 29.07.2017р., РН-0001424 від 07.08.2017р., РН-0001427 від 09.08.2017р., РН-0001436 від 12.08.2017р. , РН-0001446 від 16.08.2017р., РН -0001476 від 30.08.2017р., РН-0001484 від 31.08.2017р., РН-0001488 від 1 вересня 2017р., РН-0001561 від 04.10.2017р.

Щодо решти накладних, то вимоги про стягнення інфляційних нарахувань не підлягають задоволенню, оскільки строк прострочення виконання грошових зобов`язань по таких складав менше 15 календарних днів.

Правильність нарахування інфляційних судом перевірялась у відповідності до листа Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97р.

З вказаного листа вбачається, що стягненню підлягають інфляційні за місяць, за умови існування невиконаного грошового зобов`язання протягом 15 і більше календарних днів на місяць. Позивач не вправі отримати суму заборгованості з втрат, спричинених інфляційними процесами, визначеними у встановленому законом порядку за місяць, при умові існування заборгованості лише декілька календарних днів, що становить менше половини календарного місяця.

В мотивувальній частині позовної заяви, позивач вказує на те, що орієнтовна вартість витрат на правову допомогу у справі становить 8000грн. Крім цього, позивач зазначає, що докази, які обґрунтовують остаточний розмір судових витрат, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України.

В прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1921грн. видатків на оплату судового збору та 8000грн. витрат на правову допомогу.

На підтвердження сплати судового збору у справі, позивачем подано суду оригінал платіжного доручення № 1614 від 26.06.2019р. на суму 1921грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано суду Договір № 03/06-19/М від 03.06.2019р. та платіжне доручення № 1615 від 26.06.2019р. на суму 5000грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено клопотання про встановлення судом розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу, у зв»язку з зверненням з позовом до суду, на підставі поданих ним протягом 5 днів після ухвалення рішення суду доказів, відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України. Таке клопотання позивача підлягає задоволенню відповідно до приписів ч.8 ст.129 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2,3,13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства «Бетон Центр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Інновації» (82300, м.Борислав, вул.Дрогобицька, будинок 138, код ЄДРПОУ 33914891) до Приватного підприємства Яна «Буд» (82200, м.Трускавець, вул.В.Івасюка, будинок 15, квартира 87, код ЄДРПОУ 39225120) задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Яна «Буд» (82200, м.Трускавець, вул.В.Івасюка, будинок 15, квартира 87, код ЄДРПОУ 39225120) на користь Дочірнього підприємства «Бетон Центр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Інновації» (82300, м.Борислав, вул.Дрогобицька, будинок 138, код ЄДРПОУ 33914891) 30159грн. основного боргу, 13846,1грн. пені, 7688,17грн. інфляційних, 2603,68грн. 3% річних та 1551,46грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Розмір судових витрат, які Приватне підприємство Яна «Буд» , м.Трусвець має сплатити у зв»язку з розглядом справи, встановити на підставі поданих сторонами протягом п»яти днів після ухвалення рішення суду, доказів.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

6.Апеляційна скарга подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені § 1 Глави 1 Розділу IV ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.