Рішення

від 21.08.2019 по справі 914/1264/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2019 справа № 914/1264/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Волоцюги М.А., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр управління промисловістю ПАТ Українська залізниця , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Хмарочос плюс , м. Мостиська, Львівська область

про стягнення 677 741,76 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

16.07.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр управління промисловістю ПАТ Українська залізниця , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Хмарочос плюс , м. Мостиська, Львівська область про стягнення 677 741,76 грн.

Ухвалою від 20.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.08.2018.

20.08.2018 через канцелярію суду від ПАТ Українська залізниця в особі Філії Центр управління промисловістю ПАТ Українська залізниця надійшло клопотання про надання документів (вх. №30947/18 від 20.08.2018).

Ухвалою від 21.08.2018 суд відклав підготовче засідання на 10.09.2018.

Ухвалою від 10.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 25.09.2018.

25.09.2018 від ТзОВ Хмарочос плюс надійшла зустрічна позовна заява до Філії Центр управління промисловістю ПАТ Українська залізниця , у якій заявник просив суд стягнути з ПАТ Українська залізниця в особі Філії Центр управління промисловістю ПАТ Українська залізниця на його користь 34 254,68 грн безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою від 25.09.2018 суд повернув ТзОВ Хмарочос плюс зустрічну позовну заяву, підготовче засідання відклав на 16.10.2018.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 16.10.2018 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.11.2018.

Ухвалою суду від 26.10.2018 провадження у справі № 914/1264/18 було зупинено до перегляду Західним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Львівської області від 25.09.2018 у справі №914/1264/18.

Ухвалою від 18.07.2019 провадження у справі № 914/1264/18 було поновлено, розгляд справи призначено на 21.08.2019.

Сторонам роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 15.06.2017 між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) було укладено договір поставки №ЦУП-04/0121/17, відповідно до якого відповідач зобов`язувався поставити у встановлений строк шпали дерев`яні на загальну суму 761 215,20 грн. Вказані шпали відповідач зобов`язувався поставити протягом двох місяців з моменту підписання договору та отримання заявки. Вказана заявка була надіслана відповідачу 20.06.2017, однак, відповідач свої зобов`язання щодо поставки шпал у визначений договором строк виконав частково, у зв`язку з чим відповідачу нараховано пеню в розмірі 601 620,24 грн та штраф в розмірі 76 121,52 грн. Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 677 741,76 грн.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвали суду не виконав, виклик у судове засідання надсилався за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

15.06.2017 між Філією Центр управління промисловістю Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Хмарочос плюс укладено договір поставки №ЦУП-04/0121/17.

За цим договором постачальник (відповідач) зобов`язувався у 2017 році поставити і передати у власність покупця (позивача) продукцію виробничо-технічного призначення: шпали дерев`яні до залізничних колій, непросочені (код ЄЗС 03410000-7 деревина (шпали та бруси дерев`яні)) товар, найменування, асортимент, кількість та ціни якої вказуються у додатку до договору (специфікації), що є невід`ємними частинами договору, а покупець зобов`язувався прийняти і оплатити товар та здійснити оплату відповідно до умов договору.

У пункті 1.2 договору сторони погодили найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість товару: шпали дерев`яні І тип ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 1 400 штук; шпали дерев`яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 600 штук, разом 2 000 штук.

Згідно зі специфікацією №1 до договору поставки загальна сума поставки - 761 215,20 грн, умови поставки - СРТ згідно з вимогами Інкотермс, пункт призначення - склад ВП Новомосковський шпалопросочувальний завод та/або склад ВП Рава-Руський шпалопросочувальний завод відповідно до заявки покупця.

Відповідно до п. 5.1. договору, поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.

20.06.2017 позивачем надіслано на електронну адресу відповідача (зазначену у договорі) лист-заявку на поставку обумовленого товару.

На виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар (шпали дерев`яні) в загальній кількості 765 штук, що підтверджується видатковими накладними, зокрема:

- видаткова накладна №53 від 05.09.2017 (шпали дерев`яні не просочені І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 113 шт. на загальну суму 36 216,50 грн без ПДВ; шпали дерев`яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 141 шт. на загальну суму 43 626,81 грн без ПДВ (всього 95 811,97 грн з ПДВ);

- видаткова накладна №105 від 16.11.2017 (шпали дерев`яні не просочені І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 52 шт. на загальну суму 16 666,00 грн без ПДВ; шпали дерев`яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 83 шт. на загальну суму 25 681,03 грн без ПДВ (всього 50 816,44 грн з ПДВ);

- видаткова накладна №106 від 16.11.2017(шпали дерев`яні не просочені ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 271 шт. на загальну суму 100 620,13 грн з ПДВ);

- видаткова накладна №143 від 28.12.2017(шпали дерев`яні не просочені ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 66 шт. на загальну суму 24 505,27 грн з ПДВ);

- видаткова накладна №146 від 29.12.2017(шпали дерев`яні не просочені ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 39 шт. на загальну суму 14 480,39 грн з ПДВ);

16.04.2018 позивач за вих. №ЦУП-8/2314 від 06.04.2018 надіслав відповідачу претензію про сплату штрафних санкцій у зв`язку із прострочення зобов`язань. Відповідач залишив вказану претензію без розгляду та задоволення.

У зв`язку із простроченням відповідачем поставки товару у визначений договором строк, позивач просив суд стягнути із відповідача пеню в розмірі 601 620,24 грн та штраф в розмірі 76 121,52 грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач згідно умов договору зобов`язувався здійснити поставку товару рівномірними партіями протягом 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.

Така заявка на поставку шпал була надіслана позивачем на електронну пошту відповідача 20.06.2017. Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту отримання 20.06.2017 заявки на поставку, додатковим підтвердженням факту отримання заявки є часткове виконання відповідачем свого зобов`язання щодо поставки шпал.

Таким чином, відповідно до умов пункту 5.1 договору відповідач мав здійснити поставку всього обсягу товару, обумовленого умовами договору, не пізніше 20.08.2017.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останнім, починаючи з 05.09.2017, поставлено лише шпали в кількості 765 штук.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 8.2. договору, у разі непоставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної вартості.

У зв`язку із простроченням відповідачем поставки шпал, позивачем нараховано та заявлено до стягнення за період часу з 02.07.2017 по 29.12.2017 пеню в сумі 601 620,24 грн, а також штраф в сумі 76 121,52 грн.

Як зазначалося вище, судом було встановлено, що відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару не пізніше 20.08.2017. З огляду на те, що відповідачем не було поставлено товар до вказаної дати, з 21.08.2017 він вважається таким, що прострочив поставку товару. З огляду на наведене, судом здійснено перерахунок пені, у зв`язку із чим, після проведеного судом перерахунку розмір пені повинен становити 409 391,52 грн.

Слід також зазначити, що з урахуванням прострочення понад 30 днів, яке настало 21.09.2017, вартість недопоставленого товару на вказану дату становила 665 403,33 грн. Таким чином, розмір штрафу після проведеного судом перерахунку повинен становити 66 540,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 409 391,52 грн пені та 66 540,33 грн штрафу. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справ відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хмарочос плюс , м. Мостиська, вул. Б.Хмельницького, буд. 5, Львівська область (ідентифікаційний код 36587001) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр управління промисловістю ПАТ Українська залізниця , м. Київ, вул. Федорова, 32 (ідентифікаційний код 40081389) 409 391,52 грн пені, 66 540,33 грн штрафу, 7 138,64 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 21.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 03.09.2019.

Суддя Мазовіта А.Б.