Рішення
від 21.08.2019 по справі 915/1278/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року Справа № 915/1278/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: Кравченка А.М. - дов.№654 від 30.05.2019;

представника відповідача: Романенка П.В. - дов.б/н від 10.05.2019 (приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ 20915546),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини»

(49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.98, кв.195, код ЄДРПОУ 36641388),

про: стягнення штрафних санкцій в сумі 38388,82 грн, -

в с т а н о в и в:

25.04.2019 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/6795 від 18.04.2019 (вх.№6942/19), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» штрафні санкцій в сумі 38388,82 грн, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору на постачання товару №53-123-01-18-04912 від 04.12.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 04.12.2018 між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» та ТОВ «Дніпроавтозапчастини» було укладено Договір №53-123-01-18-04912 на постачання механічних запасних частин крім двигунів і частин двигунів згідно Специфікації №1 на суму 779998,80 грн. Посилаючись на ст.ст.526, 530, 546, 610, 611, 612, 625 ЦК України та ст.ст.193, 202, 231 ГК України та умови договору, позивач зазначає, що відповідно до п.3.1. Договору постачання повинно було здійснюватись не пізніше 10.12.2018. У відповідності до умов договору постачання не було виконано. Позивач вживав заходи досудового врегулювання спору, зокрема, керуючись п.8.1. Договору на адресу відповідача була скерована претензія №32/1092 від 18.01.2019 з вимогою перерахувати штрафні санкції ДП «НАЕК «Енергоатом« в особі ВП «Южно-Українська АЕС« в строк до 04.02.2019. У відповіді на претензію №192/1 від 19.02.2019 відповідач повідомив, що вжив всіх можливих заходів щоб прискорити поставку, визнав лише частково свою вину у порушенні строку постачання та погодився відшкодувати 50% від суми санкцій нарахованих за претензією. У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору на постачання товару №53-123-01-18-04912 від 04.12.2018, позивачем нараховані пеня та штраф.

Ухвалою суду від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України.

13.05.2019 від відповідача на адресу суду надійшла заява в порядку ч.4 ст.176 ГПК України б/н від 10.05.2019 (вх.№7821/19), в якій він заперечив проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та просив розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

24.05.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 22.05.2019 (вх.№8545/19), в якому він проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та у разі задоволення позову судом просить зменшити розмір неустойки на 90 %.

Ухвалою суду від 03.06.2019 призначено справу №915/1278/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.06.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. у відрядженні, підготовче засідання у справі №915/1278/19 призначене на 24.06.2019 - не відбулось. Ухвалою суду від 19.06.2019 призначено підготовче засідання на 26.06.2019.

26.06.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.07.2019.

23.07.2019 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 07.08.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. у відрядженні, розгляд справи №915/1278/19 призначений на 07.08.2019 - не відбувся.

12.08.2019 від відповідача на адресу суду надійшли пояснення б/н від 05.08.2019 (вх.№13135/19), в яких відповідач з приводу дати поставки партії товару за накладною №ТОВ-002097 від 22.12.2018 зазначив, що оригінал вказаної видаткової накладної біля підпису одержувача містить напис « 03.01.19» . Але існує копія цієї накладної, де вказаний напис біля підпису одержувача відсутній. Товар за накладною був одержаний від покупця ОСОБА_1 на підставі довіреностей на отримання цінностей №№92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 від 14.12.2018 дійсних до 23.12.2018, про що є застереження у накладній. Тобто товар за накладною №ТОВ-002097 мав бути прийнятий не пізніше 23.12.2018, тому що це гранична дата дії довіреностей, а станом на 03.01.2019 строк дії зазначених довіреностей вже давно сплив. Відповідач відзначає, що напис « 03.01.19» не містить вказівки, що це саме дата поставки товару за накладною, а не дата проставляння підпису. У зв`язку з відсутністю інших документально підтверджених даних, встановити реальний строк поставки товару за вказаною накладною не видається можливим. Відповідач просить суд під час вирішення справи надати оцінку зазначеним обставинам. Для перевірки фактичних обставин надає оригінали видаткової накладної №ТОВ-002097 від 22.12.2018 та засвідчені копії довіреностей на отримання цінностей №№92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 від 14.12.2018.

Крім того, відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру неустойки на 90%.

Ухвалою суду від 14.08.2019 призначено розгляд справи на 21.08.2019.

В ході розгляду справи представники сторін підтримали висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

Судом у судовому засіданні 21.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

04.12.2018 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» (постачальник, відповідач у справі) укладено Договір на постачання товару №53-123-01-18-04912 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код СPV 34320000-6 по ДК 021:2015 - Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів (Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною договору.

04.12.2018 позивач підписав договір про закупівлю №53-123-01-18-04912 та оприлюднив його в системі РгоZorro.

Згідно до п.1.3. Договору сторонами визначено, що місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

Загальна вартість товару складає 779998,80 грн з ПДВ (п.2.1. Договору).

У відповідності до п.2.2. Договору, оплата за договором відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно Специфікації №1 (Додаток №1 до договору) та виконання постачальником умов п.п.3.2., 5.1. цього Договору.

Відповідно до п.3.3. Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Згідно п.12.1. Договору договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою. Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.12.1. цього договору, та закінчується 31.12.2019 (п.12.2. Договору).

Судом встановлено, що на виконання п.1.1. Договору між сторонами було складено та підписано Специфікацію №1 (Додаток №1 до договору), якою визначено найменування товару, кількість, асортимент та ціну (а.с.16-28).

На виконання умов Договору та Додатку №1 відповідачем було поставлено товар (механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів) позивачу на загальну суму 779998,80 грн, що підтверджується видатковими накладними: №ТОВ-002097 від 22.12.2018 на загальну суму 552927,0 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 03.01.2019; №ТОВ-000046 від 14.01.2019 на загальну суму 63302,28 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 14.01.2019; №ТОВ-000052 від 15.01.2019 на загальну суму 8472,36 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 15.01.2019; №ТОВ-000077 від 22.01.2019 на загальну суму 78003,36 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 22.01.2019; №ТОВ-000120 від 01.02.2019 на загальну суму 71059,80 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 01.02.2019; №ТОВ-000129 від 06.02.2019 на загальну суму 6106,80 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 06.02.2019; №ТОВ-000166 від 15.02.2019 на загальну суму 127,20 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 15.02.2019 (а.с.29-41).

Відповідно до п.3.1. Договору постачання здійснюється на протязі 45 днів з дати публікації договору в системі РroZorro, але не пізніше 10.12.2018 на умовах: DDP м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» , або ВП ЮУ АЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника, обов`язково в розложеному вигляді.

23.01.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №32/1092 від 18.01.2019 з вимогою про перерахування штрафних санкцій у розмірі 37468,14 грн на розрахунковий рахунок позивача в строк до 04.02.2019 враховуючи поставку товару із порушенням строку, визначеного у п.3.1 Договору (а.с.43-44). В матеріалах справи містяться докази направлення зазначеної претензії на адресу відповідача (а.с.45).

Вказана претензія залишилася без виконання.

В свою чергу відповідач направив на адресу позивача відповідь №1902/1 від 19.02.2019 на претензію №32/1092 від 18.01.2019, в якій вимоги претензії визнає частково та запропонував позивачу узгодити розмір штрафних санкцій за прострочення поставки по Договору на постачання товару №53-123-01-18-04912 від 04.12.2018 - у сумі 18734,07 грн (50% від суми санкцій, яка визначена у претензії). Крім того відповідач зазначив, що дана сума буде негайно перерахована на поточний рахунок позивача після одержання документального підтвердження погодження позивачем цієї суми як граничної суми відповідальності ТОВ «Дніпроавтозапчастини» .

Оскілки відповідач вимогу щодо перерахування штрафних санкцій у розмірі 37468,14 грн не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, які станом на день подання позову до суду становили 38388,52 грн.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

У відповідності до п.4.1. Договору у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Відповідно до п.3.1. Договору постачання товару мало здійснюватись на протязі 45 днів з дати публікації договору в системі РroZorro, але не пізніше 10.12.2018.

На підставі п.п.3.1, 4.1. Договору позивачем нарахована пеня у сумі 22493,83 грн та 7% штрафу у розмірі 15894,99 грн за порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки товару. При цьому, датою початку нарахування пені позивачем визначено 11.12.2018; кінцевими датами періоду нарахування пені є дати, що передують даті поставки товару відповідачем.

Відносно спірного періоду нарахування пені за несвоєчасну поставку товару по накладній №ТОВ-002097 від 22.12.2018 на загальну суму 552927,0 грн, суд вважає за необхідне зазначити, що оригінал наданої відповідачем накладної №ТОВ-002097 від 22.12.2018 містить дату отримання товару - 03.01.2019. Позивачем у позовній заяві також підтверджено факт отримання товару 03.01.2019. Таким чином, позивачем правомірно нарахована пеня за період з 11.12.2018 по 02.01.2019.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу суд дійшов висновку про їх методологічну та арифметичну правильність та обґрунтованість.

Відповідач заперечуючи проти стягнення штрафних санкцій зазначає, що 04.12.2018 позивач підписав договір про закупівлю №53-123-01-18-04912 та оприлюднив його в системі РгоZorro, тим самим розпочавши перебіг строку поставки товару. Відповідно до умов Договору про закупівлю №53-123-01-18-04912 від 04.12.2018 постачанню підлягає товар на загальну суму 779998,80 грн в асортименті 461 найменувань у кількості 4535 шт. Підготувати за 6 календарних днів поставку такого обсягу товару неможливо об`єктивно, навіть якби товар був присутній на складі відповідача, та якби відповідач здійснював лише цю поставку. Відповідач вважає за потрібне відзначити, що позивач абсолютно безпідставно зволікав цілих 8 днів з підписанням та оприлюдненням договору поставки і договір лише після того, як відповідач нагадав йому про це листом №1218 від 03.12.2018. За відсутності інформації про підписання договору позивачем, у відповідача були відсутні жодні підстави організовувати поставку товару, оскільки замовник закупівлі може згідно із законодавством відмовитися від укладення договору та поставки товару, з цілого ряду підстав, зокрема, через зменшення фінансування. Після оприлюднення позивачем підписаного договору виявилося, що виконати поставку в повному обсязі до 10.12.2018 просто неможливо. Якби позивач підписав та оприлюднив Договір наступного дня після його отримання від підприємства відповідача - тобто 27.11.2018 - позивач мав би вдвічі більший строк до граничної дати здійснення поставки. Більш того, у листопаді місяці була можливість замовити необхідний товар, який був би поставлений до 10.12.2018, або з мінімальним простроченням у кілька днів.

На думку відповідача, позивач цілком усвідомлював цю ситуацію, але свідомо допустив її або навіть навмисно створив. За умовами тендерної документації та п.3.1. Договору строк поставки - 45 днів від дня публікації договору у системі РгоZorro, але не пізніше 10.12.2018. Така умова договору є певним чином оманливою, оскільки постачальник має начебто можливість розраховувати на 45 днів для виконання поставки, але одночасно цей строк обмежується датою 10.12.2018, тому чим пізніше замовник опублікує підписаний договір - тим менший реальний строк поставки. Тобто за умовами п.3.1. Договору строк поставки фактично залежав від волі позивача, і не був дійсно зафіксований. Така умова є також дискримінаційною, оскільки ставить відповідача в завідомо нерівне становище із позивачем. На думку відповідача позивач дискримінаційністю цієї умови скористався свідомо.

Відповідач, з метою запобігання порушенню строків поставки, листом №1218 від 03.12.2018 просив продовжити строк поставки товару, але позивач листом №07/21146 від 14.12.2018 відповів відмовою з мотивів, які очевидно є суперечливими. Адже факт публікації підписаного договору із суттєвим запізненням є документально підтвердженою обставиною, як і те, що внаслідок такого запізнення реальний залишок строку поставки склав лише 6 днів, тобто майже у 8 разів менше, ніж первісно обумовлений у п.3.1. Договору. Отже правові та фактичні підстави, передбачені у п.4 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі , для зміни строку поставки, були наявні. Відповідач на лист позивача від 14.12.2018 своїм листом повторно запропонував змінити строк поставки, надавши розгорнуте обґрунтування, але позивач знову відмовився продовжувати строк поставки. Відповідач завдяки надмірним зусиллям, організував поставку основного обсягу обумовленого договором товару: за видатковою накладною №ТОВ-002097 від 22.12.2018 був поставлений товар на суму 552927,0 грн. Решта товару у відповідача була об`єктивно відсутня, її можна було закупити лише у січні 2019 року. Внаслідок і відстрочення платежів, і прострочення позивача, і величезних обсягів виконаних поставок, станом на січень 2019 року у відповідача не залишилося оборотних коштів і відповідач не мав можливості придбати потрібний товар. Тож в міру надходження коштів та поповнення запасів товару відповідач самостійно і добросовісно в період з 14.01.2019 по 15.02.2019 повністю відвантажив увесь товар, передбачений Договором від 04.12.2018.

Відповідач зазначає, що діяв у правовідносинах із позивачем максимально добросовісно, докладав усіх зусиль до виконання договірних зобов`язань, а затримка поставки була обумовлена, з одного боку, недобросовісною поведінкою позивача, а з іншого - збігом об`єктивних негативних обставин: об`єктивною неможливістю підготовки поставки великого обсягу товару у штучно скорочений позивачем строк поставки (6 днів замість 45); відсутністю необхідного товару у відповідача через виконання інших договірних зобов`язань перед позивачем; відсутністю необхідного товару у постачальників відповідача у зв`язку із закінченням календарного (та фінансового) року; недостатністю оборотних коштів через надані відповідачем позивачу відстрочення оплати та через прострочення оплати позивачем поставок по іншим договорам. Більш того, отримавши претензію позивача, відповідач запропонував позивачу компромісний варіант вирішення розбіжностей - сплатити 50% від суми штрафних санкцій, яку вимагав позивач. Хоча відповідач вважає, що його вини у цій ситуації немає. Враховуючи викладені обставини, відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру неустойки на 90%.

Позивач у судовому засіданні не погодився із доводами відповідача та зазначив, що відповідач раніше також не здійснював зобов`язання вчасно та те, що постачання міг здійснити і до публікації договору у системі РгоZorro.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру пені та штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру неустойки відповідачем зазначено наступне:

- збитки позивача від прострочення поставки відсутні взагалі. На це вказує, відсутність у позовній заяві вказівок на такі збитки та доказів їх заподіяння, а також відсутність позовних вимог про їх відшкодування. Це підтверджує той факт, що позивач прийняв поставку товару, здійснено поза межами обмовленого договором строку, без зауважень, зокрема, про втрату інтересу до товару через прострочення поставки. Отже сума неустойки, щодо якої пред`явлені позовні вимоги, на 100% перевищує збитки позивача, тому що ці збитки не існують.

- існує ряд суттєвих обставин для зменшення розміру неустойки: вкрай нерівне майнове становище позивача та відповідача; загроза заподіяння збитків відповідачу; добросовісність відповідача у спірних відносинах; недобросовісна поведінка позивача; наявність у позивача суттєвого грошового боргу перед відповідачем у розмірі 928024,92 грн, що існує з лютого 2019 року; надання відповідачем позивачу відстрочення оплати поставленого товару по кільком договорам - фактично безпроцентний товарний кредит - 45 робочих днів з дати поставки; настання прострочення поставки через дискримінаційну умову тендерної документації та договору, яку позивач відмовився змінити; нерівне становище позивача та відповідача у договірних відносинах.

Судом при прийнятті рішення взято до уваги, зокрема те, що в системі РгоZorro публікація здійснена позивачем за 6 днів до кінцевої дати поставки, встановленої у Договорі на постачання товару №53-123-01-18-04912 від 04.12.2018 до 10.12.2018, однак за умовам договору публікація мала бути здійснена за 45 днів до поставки. Поставка хоча із запізненням, але відбулась. Доказів заподіяння позивачу якихось збитків або негативних наслідків не надано. Договором не передбачені штрафні санкції до позивача у разі несвоєчасної оплати, що ставить сторони у нерівне становище. Крім того, відповідачем вчинялись дії для запобігання збитків шляхом направлення листів з поясненнями причин затримки та проханням відстрочити виконання.

На думку суду, застосування такого правового наслідку, як нарахування пені та штрафу, спрямовано на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не є засобом збагачення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та штрафу на 70 %, що, відповідно становитиме: 6748,15 грн пені та 4768,50 грн штрафу 7%.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» (49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.98, кв.195, код ЄДРПОУ 36641388) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ 20915546) 6748,15 грн пені, 4768,50 грн штрафу та 1921,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 02.09.2019.

Суддя М.В. Мавродієва

Дата ухвалення рішення21.08.2019
Оприлюднено06.09.2019

Судовий реєстр по справі —915/1278/19

Судовий наказ від 18.12.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Постанова від 09.12.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 07.10.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 24.09.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Рішення від 21.08.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 14.08.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 23.07.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 26.06.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 26.06.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 26.06.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні