Рішення

від 12.08.2019 по справі 433/285/19

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/285/19

Провадження № 2/433/420/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2019 року Троїцький районний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Суського О.І.,

при секретарі судового засідання - Нехаєві В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки та стягнення шкоди внаслідок самовільного використання земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого вказано, що за результатами проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 здійснив поверхневу обробку земельної ділянки на контурі № НОМЕР_1 , площею 4,89 га, яка відповідно до книги розподілу земель колишнього КСП Тимонівське відноситься до земель державної власності, в результаті чого заподіяв шкоду внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка становить 7061, 40 грн., яка до цього часу не відшкодована та яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку. Також позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області самовільно зайняту земельну ділянку та відшкодувати судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3842 грн.

Прокурор на задоволенні заявлених вимог наполягає, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області свого представника у судове засідання не направила, надала заяву про розгляд справи без участі їх представника, просять задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`являється, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, з метою дотримання встановлених законодавством процесуальних строків розгляду судом справи суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши надані докази, вважає, що заява має бути задоволена з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно 06 листопада 2017 року до Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури надійшло повідомлення Троїцького міжрайонного відділу управління СБУ в Луганській області про факт самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області .

Відомості про вказаний факт внесено до ЄРДР за № 42017130580000090 від 07 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

За результатами проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 здійснив поверхневу обробку земельної ділянки на контурі № НОМЕР_1 , площею 4,89 га, яка відповідно до книги розподілу земель колишнього КСП Тимонівське відноситься до земель державної власності.

Вказаний факт підтверджується протоколом огляду місця події від 20 вересня 2017 року, який проведений слідчим Троїцького ВП ГУНП у Луганській області Гончаровим М.А. за участю понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поясненнями свідків, відповідно до яких встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_1 , а також інформацією ТОВ СП Землемер від 07 листопада 2017 року № 173, відповідно до якої встановлена площа та класифікація земель.

Відповідно до інформації та розрахунку Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 23 січня 2018 року № 10-12-0.46-435/2-18 проведеного на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняттям ґрунтового покриву без спеціального дозволу , затвердженої постановою КМУ від 25 липня 2007 року за № 963, розмір заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 4,89 га становить 7061, 40 грн.

За результатами досудового розслідування 22 лютого 2018 року прокурором Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратруи прийнято рішення про закриття кримінального провадження за п.2 ч.1 ст. 284 КПК України та для вирішення питання про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, матеріали спрямовано до Державної екологічної інспекції в Луганській області.

20 березня 2018 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 79-1, 125 Земельного кодексу України та постанову про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., які отримані ОСОБА_1 , про що свідчать його підписи.

ОСОБА_1 погодився із суттю правопорушення і визнав об`єктивність його притягнення до адміністративної відповідальності, постанови про накладення адміністративних стягнень не оскаржував та сплатив накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у повному обсязі.

Однак, шкода у розмірі 7061,40 грн., завдана природоохоронному середовищу ОСОБА_1 , до цього часу не відшкодована та останній до цього часу не повернув самовільно зайняту земельну ділянку вартістю 21132,99 грн. та площею 4,89 га, що знаходиться на території Тимонівської сільської ради Троїцького району за межами населених пунктів.

Тобто, відповідач самовільно використовуючи спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів в порушення земельного законодавства, позбавляє державний орган в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області належним чином розпоряджатися земельною ділянкою та одержувати дохід у вигляді орендної плати.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною радою України, Радою міністрів АРК, органами виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Статтею 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Також, статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Громадяни за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок (ч. 1ст. 211 ЗК України).

Відповідно до листа-роз`яснення Держкомзему України № 14-17-4/12991 від 11.11.2008 р. Щодо застосування терміну Самовільне зайняття земельної ділянки , згідно із вищезазначеним терміном не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об`єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Вищий господарський суд України у п. 3.1 Постанови Пленуму від 17.05.2011 № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Виходячи з матеріалів кримінального провадження, перевірки проведеної ГУ Держгеокадастру у Луганській області, відповідач використовував земельну ділянку без документів, що посвідчують право користування (оренду) та державної реєстрації речового права.

Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, Верховний Суд України в пунктах 12 і 16 постанови Пленуму від 16.04.2004р. № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснив, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст. 156 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Отже, ОСОБА_1 використовуючи земельну ділянку без правоустановчих документів, діяв неправомірно, згідно вимог діючого законодавства ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 53-1 КУпАП, ст. 79-1, 125 Земельного кодексу України, та на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдану його протиправними діями шкоду.

Відтак, з урахуванням вищевказаних вимог відповідач зобов`язаний відшкодувати державі шкоду в розмірі 7061,40 грн., завдану державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Крім того, виходячи із змісту ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Поряд з цим, аналогічна позиція щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок викладена у п.16 постанови пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ .

Враховуючи вищезазначене, реальне усунення порушень вимог законодавства можливе лише при звільненні оспорюваної земельної ділянки, шляхом повернення її у володіння та користування держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській обалсті.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (стаття 14 Конституції України).

З огляду на вищезазначене, вивчивши у сукупності у судовому засіданні усі наявні докази щодо заявлених вимог, суд вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити у повному обсязі.

На підставі ст.131-1 Конституції України, ст. 90, 116, 122-126, 152, 156, 212 Земельного кодексу України, ст. 16, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 5-13, 76-81, 89, 142, 206, 211, 258-259, 265, 272, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки та стягнення шкоди внаслідок самовільного використання земельної ділянки, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави 7061 (сім тисяч шістдесят одну гривню) 40 (сорок) копійок (р/р 31419544012370, МФО 820172, код ЄДРПОУ 04337736, код платежу за бюджетною класифікацією 24060300) за шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,89 га вартістю 21132,99 грн., розташовану на контурі № НОМЕР_1 , яка знаходиться за межами населених пунктів на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні, понесені прокуратурою Луганської області, та перерахувати їх на р/р: 35211068000839, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921, код класифікації доходів бюджету - 2800.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І.Суський

12.08.19

11.07.19