Ухвала

від 05.09.2019 по справі 308/4779/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4779/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Тхір О.А.,

при секретарі Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до першого відповідача - ОСОБА_3 , другого відповідача - ОСОБА_1 , третього відповідача - ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Куліков Михайло Віталійович, Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, державний нотаріус Митровка Валентина Миколаївна, про визнання права власності, скасування рішень про державну реєстрацію, та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

03 вересня 2019 відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючому судді у справі.

Зазначена заява мотивована тим, що, на думку відповідача, суддя Тхір О.А. виявляє упередженість шляхом позасудового спілкування зі стороною позивача, оскільки позивач дізнався про відкриття провадження до офіційного опублікування ухвали про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень, про що вказав у поданому відзиві.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи. Окрім того, заявник у заяві про відвід просить розглянути питання про відвід судді без його участі.

В зв`язку з розглядом справи без участі сторін та інших учасників, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснюється, що відповідає вимогам ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву про відвід, зважаючи на доводи та обґрунтування заяви, доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За змістом положень ст.55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У відповідності до ст. 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При здійсненні правосуддя судді незалежні і керуються верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

За п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У контексті незалежності у рамках судових органів за положеннями Принципу I (2)(d) - судді не повинні нести обов`язок звітування по суті розглянутих ними справ перед будь-ким поза судовою системою , а звіти по суті справи, навіть перед іншими членами судової системи не сумісні з особистою незалежністю (п. 67 вищенаведеного висновку); водночас, згідно з Рекомендацією N R (94) 12, Принцип I (2)(a)(i) передбачає, що рішення суддів не повинні бути предметом перегляду поза процедурами оскарження, як це передбачено законом .

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, суд доходить висновку, що не може бути підставою для відводу судді заява сторони, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).

Проаналізувавши положення ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відсутність правових підстав для його задоволення, у зв`язку з чим вважає за необхідне передати цивільну справу до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для визначення судді в порядку ч. 1 ст.33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді Тхір О.А. До вирішення питання про відвід відповідно до вимог ЦПК України слід зупинити провадження в даній справі.

Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Тхір О.А. у справі № 308/4779/19 вважати необґрунтованою.

Зупинити провадження в справі № 308/4779/19 за позовною заявою ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до першого відповідача - ОСОБА_3 , другого відповідача - ОСОБА_1 , третього відповідача - ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Куліков Михайло Віталійович, Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, державний нотаріус Митровка Валентина Миколаївна, про визнання права власності, скасування рішень про державну реєстрацію, та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину - до розгляду заяви про відвід судді.

Заяву про відвід судді передати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу та передачі іншому судді відповідно ч.1 ст. 33 ЦПК України - для вирішення заяви про відвід в порядку ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Тхір