Рішення

від 20.08.2019 по справі 691/95/19

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/95/19

Провадження № 2/691/264/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі:

судді Черненка В.О.

за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ТД ГАРАНТ АВТО про захист прав споживача шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу товару з розстроченням платежу та стягнення коштів, отриманих за недійсним правочином,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО про захист прав споживача шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу товару з розстроченням платежу та стягнення коштів, отриманих за недійсним правочином.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 30.07.2018 року між ним та ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО були підписані окремі документи, зокрема текст договору купівлі-продажу товару з розстроченням платежу № 01029. предметом купівлі-продажу по даному договору є легковий автомобіль Geely 1.8 MT Basic (колір білий), модель Emgrand X7 , який він мав намір купити за ціною 178000 гривень. Вказаний правочин він вважає недійсним з наступних підстав. Після вибору на сайті в мережі Інтернет автомобіля, який його зацікавив, залишивши на сайті свої контактні дані, до нього зателефонувала менеджер, яка повідомила, що через приватну пошту ТОВ Нова Пошта , йому необхідно відправити на її ім`я заповнений договір купівлі-продажу та інші документи, що він і зробив. В такий же спосіб він отримав вже заповнені оригінали договору про купівлю-продаж автомобіля, розписався і один примірник надіслав на ім`я менеджера у м. Одеса разом з платіжним документом ПриватБанку від 30.07.2018 року про перерахування першочергового платежу за придбання автомобіля в розстрочку, в розмірі 100036,00 гривень. За домовленістю з відповідачем, останній, після сплати ним першого періодичного платежу, повен був, протягом п`яти робочих днів, поставити у м. Черкаси легковий автомобіль Geely 1.8 MT Basic , модель Emgrand X7 , 2015 року випуску. Проте, 06.08.2018 року представник відповідача йому повідомила, що вказаний автомобіль не буде готовий до поставки в м. Черкаси, у зв`язку з чим перенесли доставку транспортного засобу на 10.08.2018 року, а потім представник відповідача знову переніс поставку і передачу покупцю автомобіля, а в подальшому, ніхто за вказаними відповідачем номерами телефонів вже не відповідав. Зрозумівши, що його ввели в оману, він наприкінці серпня 2018 року звернувся до поліції із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення. 29.08.2018 року слідчим Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області було внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за № 12018251010006068 по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 100036,00 гривень під приводом продажу легкового автомобіля. Позивач зазначає, що замість передачі придбаного в розстрочку автомобіля Geely 1.8 MT Basic , модель Emgrand X7 , 2015 року випуску, відповідач лише передав пакет документів та не виконав своє зобов`язання щодо поставки легкового автомобіля, чим порушив права споживача на отримання товару належної якості та в обумовлений час. Також, укладений договір не містить всіх необхідних додатків, які передбачені розділом 9 Прикінцеві положення , а саме: відсутній додаток № 3 Специфікація з відомостями щодо предмету продажу (легкового автомобіля) та необхідних реквізитів транспортного засобу. Натомість, під Додатком № 3 відповідачем надано Графік сплати другого періодичного платежу , що за умовами Договору № 01029 має бути додатком № 2. В той же час, п. 4.1 договору № 01029 передбачено, що товар Geely 1.8 MT Basic 2015 (білий колір) з додатковою установкою ГБО, передається в користування Отримувача протягом строку, який становить від двох до сорока п`яти робочих днів з моменту оплати на рахунок Постачальника Першого періодичного платежу, Платежу за передачу товару, а також в залежності від специфікації Товару, який вказаний в додатку № 4. Місцем передачі Товару по даному Договору є місто Черкаси: місце, яке встановлене згідно Акту приймання-передачі та узгоджене сторонами, наприклад: станція технічного обслуговування тощо. До цього часу сторонами не підписано жодної специфікації стосовно поставки товару (легкового автомобіля), яка є невід`ємною частиною правочину, натомість представники відповідача припинили виходити на телефонний зв`язок й ухиляються від виконання договірних зобов`язань щодо поставки транспортного засобу, обумовленого договором № 01029. Вважає, що відповідачем свідомо змінено нумерацію додатків до договору та не надано жодної специфікації по замовленому товару, який поставляється за умовами спірного правочину, відтак відсутність документально визначеної специфікації товару унеможливлює на практиці виконання пункту 4.1 договору № 01029 і цей пункт містить нечіткі механізми передачі транспортного засобу. Разом з тим, після того як він сплатив у касі банку 100036,00 гривень, автомобіль так і не було передано у його користування. Натомість його запевнили, що він серед інших декількох учасників буде претендентом на отримання вказаного автомобіля в найближчий час, практично в порядку розіграшу. Тобто, замість замовленого товару йому були надані документально незасвідчені обіцянки щодо можливої передачі автомобіля за незрозумілою схемою, яка по суті не гарантує отримання в найближчій перспективі замовленого товару. Вважає, що при укладенні договору № 01029, його свідомо ввели в оману щодо дійсної правової природи правочину, його істотних умов - ціни договору, термінів виконання угоди, порядку поставки товару. Також вважає, що продавець фактично виставив у мережі Інтернет товар, якого у нього не було в розпорядженні, що є ознакою нечесної підприємницької практики. Позивач також зазначає, що умови спірного договору № 01029 щодо придбання товару в розстрочку є несправедливими в питанні невизначеності порядку передачі автомобіля у власність покупця та відсутності чіткого механізму виконання відповідачем зобов`язань, які передбачені п. 4.1 цього правочину, а також незрозумілого терміну внесення позивачем плати за передачу автомобіля . В даному випадку п. 4.1 Договору № 01029 по суті передбачено передачу легкового автомобіля в користування на період до повної сплати вартості товару, а це є ознакою лізингу, що не передбачає переходу права власності до моменту повної сплати покупцем ціни транспортного засобу. Відтак, в даному випадку договір купівлі-продажу товару з розстроченням платежу від 30.07.2018 року є змішаним правочином, який містить положення щодо лізингу - передачі в користування автомобіля на період його повної виплати. Враховуючи викладене, просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу товару з розстроченням платежу № 01029 від 30.07.2018 року, який укладений між ним та ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО ; стягнути з відповідача на його користь 100036,00 гривень грошових коштів, одержаних відповідачем за недійсним договором купівлі-продажу товару з розстроченням платежу № 01029 від 30.07.2018 року; стягнути з ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить копія оголошення опублікованого на офіційній сторінці Городищенського районного суду веб-порталу судової влади України. Листа про розгляд справи у відсутність представника відповідача чи відзиву (заперечення) до суду не надходило.

З огляду на вище викладене, зі згоди позивача та його представника, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, вислухавши позивача та його представника, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач та його представник посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає наступне.

Згідно ч. 1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 2 ч. 2 цієї ж статті, способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, може бути визнання правочину недійсним.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає, або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст.ст. 662, 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно положень ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. У разі невиконання продавцем обов`язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 695 ЦК України, договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

В судовому засіданні встановлено, що 30.07.2018 року між ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару з розстроченням платежу № 01029.

Згідно п. 1.1. та п. 1.2 вказаного договору, продавець зобов`язується поставити і передати у власність товар, а покупець - прийняти і оплатити товар, в терміни та на умовах цього договору. Загальний асортимент, номенклатура, ціна товару, який поставляється, на умовах цього договору визначається в Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

У п. 4.1 договору зазначено, що товар - Geely 1.8 MT Basic 2015 (білий колір) з додатковою установкою ГБО, передається в користування Отримувача протягом строку, який становить від двох до сорока п`яти робочих днів з моменту сплати Отримувачем на рахунок Постачальника Першого періодичного платежу, Платежу за передачу товару, а також в залежності від специфікації Товару, який вказаний в додатку № 4. Місцем передачі Товару по даному Договору є місто Черкаси, місце, яке встановлене згідно Акту приймання-передачі та узгоджене сторонами, наприклад: станція технічного обслуговування тощо.

Згідно п. 2.1, 2.2, 2.3 договору, сума договору (вартість Товару) визначається в національній валюті - гривнях. Покупець проводить оплату за Товар згідно виставленого рахунку продавцем. Оплата проводиться, шляхом перерахування передоплати в розмірі 56,2% від вартості транспортного засобу, який є предметом договору і зазначено в розділі специфікації , визначеному в порядку, передбаченому п. 2.1 Договору, на поточний рахунок продавця. Додатки до договору є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку, які виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач ОСОБА_1 , відповідно до п. 2.2. спірного договору, за реквізитами, які йому були надані представником відповідача ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО , сплатив передоплату за договором купівлі-продажу у сумі 100036,00 гривень, що підтверджується відповідною копією квитанції ПАТ КБ ПриватБанк № 0.0.1096914186.1 від 30.07.2018 року.

Відповідач (продавець) ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО обумовлений товар автомобіль Geely 1.8 MT Basic 2015 (білий колір) з додатковою установкою ГБО, ОСОБА_1 (покупцю) не передав, спочатку відстрочивши дату передачі, а потім зовсім не вийшов на зв`язок.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1, ч.3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Після того, як відповідач товар (автомобіль) за спірним договором купівлі-продажу позивачу не передав та перестав виходити на зв`язок з останнім, ОСОБА_1 звернувся до поліції з заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій. 29.08.2018 року слідчим Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області було внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за № 12018251010006068 по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 100036,00 гривень під приводом продажу легкового автомобіля, що підтверджується копіями Витягу з ЄРДР, ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси про тимчасовий доступ до речей та протоколу допиту потерпілого.

В ході даного досудового розслідування з`ясувалось, що відповідач ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО (продавець) не має у власності (розпорядженні) автомобіль Geely 1.8 MT Basic 2015 білого кольору, тобто запропонованого ним товару, який є предметом оспорюваного договору.

Стаття 18 ЗУ Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст.18 Закону).

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України Про захист прав споживачів можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (п. 2, 3 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів ); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (п. 4 ч. 3 ст. 18 вказаного Закону).

Згідно з ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

З оскаржуваного договору вбачається, що в ньому виключені права покупця як споживача стосовно продавця у разі неналежного виконання ним обов`язків, передбачених договором та законом, повністю виключена відповідальність продавця за невиконання або неналежне виконання обов`язків щодо передачі предмета договору (товару) та відсутній сам чіткий механізм виконання відповідачем (продавцем) зобов`язань, передбачених п. 4.1 договору. Такі умови суперечать вимогам чинного законодавства.

Окрім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (п. 11-1 ст. 4 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ).

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

В судовому засіданні не здобуто жодних доказів, які б підтверджували наявність у відповідача індивідуальної ліцензії, виданої Національним банком України для здійснення фінансової діяльності.

Згідно вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.

Нормами статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказані положення, суд зазначає, що на спростування позиції та доводів позивача та його представника, жодних доказів відповідачем подано не було, а відповідно існування інших обставин, ані ж тих, що зазначені в позовній заяві та викладені позивачем і його представником, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу товару з розстроченням платежу № 01029, укладеного 30.07.2018 року між ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО та ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки укладений між сторонами договір купівлі-продажу товару з розстроченням платежу визнаний судом недійсним, то він не створює ніяких правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, тому, враховуючи викладене, слід застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути на користь позивача сплачені ним відповідачу на виконання вказаного договору грошові кошти в сумі 100036 гривень 00 копійок.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стягнути з ТОВ ТД ГАРАНТ АВТО на користь держави судовий збір у сумі 1000 гривень 36 копійок.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 204, 215, 216, 227, 230, 509, 626, 627, 629, 655, 656, 662, 663, 694, 695 ЦК України, ст.ст. 18, 19 Закону України Про захист прав споживачів , постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 - 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

позов задоволити. Договір купівлі-продажу товару з розстроченням платежу №01029, укладений 30.07.2018 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ТД ГАРАНТ АВТО , визнати недійним.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТД ГАРАНТ АВТО , код ЄДРПОУ 37935234, поточний рахунок НОМЕР_1 в ПАТ А-БАНК , МФО 307770, юридична адреса: бульвар Перова, буд. 13/2 кв.40, м. Київ, 02099, фактична адреса відділення: провулок Книжний, 3, м. Одеса, на користь ОСОБА_1 100036 (сто тисяч тридцять шість) гривень 00 копійок, одержаних за договором купівлі-продажу товару з розстроченням платежу №01029 від 30.07.2018 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТД ГАРАНТ АВТО , код ЄДРПОУ 37935234, поточний рахунок НОМЕР_1 в ПАТ А-БАНК , МФО 307770, юридична адреса: бульвар Перова, буд. 13/2 кв.40, м. Київ, 02099, фактична адреса відділення: провулок Книжний, 3, м. Одеса, на користь держави судові витрати в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 36 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 30.08.2019 року.

Суддя В. О. Черненко