Ухвала

від 30.08.2019 по справі 757/45839/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45839/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017111200000142від 17.03.2017 про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017111200000142від 17.03.2017 про накладення арешту коштів - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

До початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурор, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вважає, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.03.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017111200000142 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222-1, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні отримано відомості про те, що в період з 2016 року по теперішній час групою осіб, діючою за попередньою змовою між собою, створено та придбано ряд суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у проведенні фінансово-господарських операцій по переведенню безготівкових коштів у готівку, формуванню дебіторської заборгованості, витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, цінних паперів, виконання робіт, надання послуг.

Також, у ході здійснення досудового розслідування від Державної служби фінансового моніторингу України отримано узагальнений матеріал, складений з урахуванням вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Проведеними слідчими (розшуковими) діями та заходами забезпечення кримінального провадження отримано відомості, що участь у проведенні незаконних операцій, направлених на ухилення від сплати податків до державного бюджету та подальшу легалізацію отриманих таким шляхом коштів з здійснювала група підприємств ТДВ «СК «ВЛАСНИЙ ЗАХИСТ» (ЄДРПОУ 39439294), ТОВ «НІРКОН» (ЄДРПОУ 41598036), ТОВ «РОБАС» (ЄДРПОУ 41491510), ТОВ «ФК «СІГМА ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 40034543), що підтверджується матеріалами перевірки Національного банку України.

Так, 24.06.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2019 (справа №757/26663/19-к) проведено тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебували у володінні службових осіб АТ «ПРАВЕКС БАНК», у тому числі виписок руху коштів по рахунках ТОВ «Ф» (ЄДРПОУ 42244269).

За результатами проведення зазначеного тимчасового доступу та проведеного огляду виписок руху коштів установлено, що ТОВ «Ф», серед іншого, отримувало значні суми коштів від підприємств реального сектору економіки та перерахвуовало їх в адресу підприємств з ознаками фіктивності, у тому числі ТОВ «ПРИЗМА-ТРЕНД» (ЄДРПОУ 41926016), ТОВ «ТРИПЛЮС» (ЄДРПОУ 41760210), ТОВ «ТСТ ТРЕК» (ЄДРПОУ 41739084), ТОВ «СЕРВІСДЕЙ» (ЄДРПОУ 41934870), ТОВ «КОМПАНИ-ГРЕЙ» (ЄДРПОУ 41912438), які звітують до податкових органів з однієї ір-адреси НОМЕР_1 .

Відповідно до отриманих відомостей, указані підприємства створені з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в штучному (незаконному) формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки.

Вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи Державного контролю та фінансового моніторингу що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави коштів в особливо великих розмірах.

Враховуючи вищевикладене, є всі підстави вважати, що кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним суб`єктам підприємницької діяльності, на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності. На даний час є достатні підстави вважати, що кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним підприємствам може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Прокурор вказує, що з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями групи осіб за рахунок використання фіктивного підприємництва, проведення псевдорозрахункових фінансовогосподарських операцій, не сплати податків, виникла необхідність у накладенні арешту на кошти, розміщені на банківському рахунку суб`єкта підприємницької діяльності.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Також санкцією ч. 2 ст. 209 КК України передбачена конфіскація майна одержаного злочинним шляхом.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, постановою прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про визнання грошових коштів речовими доказами від 07.08.2019 кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України які належать вищезазначеним товариствам визнано речовим доказом.

Слідчим доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на кошти суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ПРИЗМА-ТРЕНД» (ЄДРПОУ 41926016),

ТОВ «ТРИПЛЮС» (ЄДРПОУ 41760210), ТОВ «ТСТ ТРЕК» (ЄДРПОУ 41739084),

ТОВ «СЕРВІСДЕЙ» (ЄДРПОУ 41934870), ТОВ «КОМПАНИ-ГРЕЙ» (ЄДРПОУ 41912438), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею із обов`язковим зазначенням дати та часу при оголошенні Ухвали слідчого судді, а також, повідомляти правоохоронні органи усно та письмово, про суму ПДВ, що знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення Ухвали слідчого судді, виконання ухвали доручити Державній фіскальній службі України.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1