Ухвала

від 28.08.2019 по справі 761/33441/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33441/19

Провадження № 1-кс/761/23056/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року слідчий суддяШевченківського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС 1 відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 420180000000000 66 за фактами вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.205-1, ч.1 ч.2 ст.205, ч.4 ст.190 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий з ОВС 1 відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 звернувся досуду ізклопотанняму кримінальному провадженні № 420180000000000 66 за фактами вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.205-1, ч.1 ч.2 ст.205, ч.4 ст.190 КК України про арешт грошових коштів ТОВ «ФК «Кардкон» (ЄДРПОУ 41807054), що знаходяться на банківських рахунках, відкритих в АТ «БАНК СІЧ» (МФО 380816).

На обгрунтуванняклопотання слідчимзазначено,що СУ ФР ОВПП ДФС під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000066 від 12.01 .2018 за фактами вчинення привласнення, розтрати майна в особливо великих розмірах, шахрайства в особливо великих розмірах, фіктивного підприємництва, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців, легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191,ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст: 190 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи, діючи з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі, з 2013 по 2014 роки відкривали у ПАТ «ВБР» через фізичних та юридичних осіб депозитні рахунки, які ними використовувалися для розміщення грошових коштів, які не мали законного джерела походження.

Також, встановлено, що грошові кошти, отриманні в результаті здійснення ТОВ «Аскор Інвест» фінансових операцій з цінними паперами з метою маскування злочинних дій, спрямованих на легалізацію таких коштів та надання ім. вигляду законних, фактично були виведенні через банківські рахунки ТОВ «ФК «Кардкорн».

З метою забезпечення збереження доказів, для запобігання можливості приховування, відчуження грошових коштів, щодо яких існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом і предметом злочину, а також з метою застосування у кримінальному провадженні заходу спеціальної конфіскації, передбаченого ст.96-1, ст.96-2 КК України слідчий просив накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ФК «Кардкон» - недобросовісного набувача, які розміщенні на вказаних рахунках підприємств.

В судовому засідання слідчий підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому підстав.

Власник майна в судове засідання не викликалися на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Слідчий суддя, заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Статтею 131 КПК Україниарешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3ст.132КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованогозаходу забезпечитьвиконання поставленогозавдання.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цьогоКодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, встановлено, що СУ ФР ОВПП ДФС під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000066 від 12.01 .2018 за фактами вчинення привласнення, розтрати майна в особливо великих розмірах, шахрайства в особливо великих розмірах, фіктивного підприємництва, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців, легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191,ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст: 190 КК України.

За змістом витягів про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вбачається даних щодо протиправної діяльності службових осіб ТОВ «ФК «Кардкон» щодо якого слідчим ставиться питання про накладення арешту на рахунки вказаного юридичної особи.

У відповідності до ч.3 ст.214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, передувати початку досудового розслідування має належне внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Втім, до клопотання додані витяги з кримінального провадження, зміст яких свідчить про внесення даних у такий спосіб, що є неконкретним, не відображає суттєвих ознак вчинення злочину, передбачених диспозиціями передбачених ч. 5 ст. 191,ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст: 190 КК України в контексті вчинення кримінального правопорушення ТОВ «ФК «Кардкон».

Окрім того, у супереч вимогам ст.132 КПК України клопотання не обґрунтоване у належний спосіб та до нього не долучено доказів, які б вказували на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191,ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст: 190 КК України.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей, які б у відповідності до ст. 170 КПК України давали підстави для накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках суб`єктів господарювання.

Так, відповідно довимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Крімтого,вдоданих доклопотання слідчогоматеріалах відсутнібудь-якідані,які бвказували,що належніТОВ «ФК«Кардкорн»грошові кошти,які знаходятьсяна банківськихрахункахнабуті кримінально протиправним шляхом,зберегли на собі сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також,у матеріалахклопотання відсутнійпроцесуальний документпро визнаннягрошових коштіякі перебуваютьна рахункахТОВ «ФК«Кардкорн»речовими доказами.

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, арешт може бути накладений лише на ту суму, яка містить ознаки встановлені ст. 98 КПК України, а тому без конкретизації розміру коштів які відповідають критеріям даної норми закону, слідчий суддя позбавлений можливості накласти на них арешту із цією метою.

Таким чином, стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні слідчий.

Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для арешту грошових коштів ТОВ «ФК «Кардкон» (ЄДРПОУ 41807054), що знаходяться на банківських рахунках, відкритих в АТ «БАНК СІЧ» (МФО 380816).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 1 відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ФК «Кардкон» (ЄДРПОУ 41807054), що знаходяться на банківських рахунках, відкритих в АТ «БАНК СІЧ» (МФО 380816).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 02.09.2019.

Слідчий суддя: