Рішення

від 03.09.2019 по справі 510/631/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/631/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

03.09.2019 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Бошков І.Д.

за участю секретаря Черня В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_2 будучи неодноразово сповіщений належним чином в порядку ч.4 ст. 129 ЦПК України, у призначені судові засідання не явився, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позов, клопотання про розгляд справи без його участі від нього до суду не надходило .

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст.280 ЦПК України, у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку із цими обставинами та керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія заповіту ОСОБА_3 від 06.02.2009 р. на ім`я ОСОБА_2 ; копія довідки Нагірненської сільської ради від 16.01.2019 р. № 102; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копії паспортів сторін; нормативно грошова оцінка земельної ділянки; копія державного акту на право приватної власності на землю серії ОД в„– 019698 ; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.12.2018 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є онуком ОСОБА_3 померлої, ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя їй на підставі державного акту серії ОД в„– 019698 , належала земельна ділянка площею 2,29 га, розташована на території Нагірненської сільської ради.

На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилась належним їй майном, залишила заповіт від 06.02.2009 р. на ім`я відповідача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Але, відповідач спадщину не прийняв та в усній формі повідомив, що не претендує на спадщину. Так, позивач як єдиний спадкоємець за законом у встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті бабусі не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, позивач на день смерті бабусі він проживав разом із нею, про що свідчить довідка Нагірненської сільської ради, тобто прийняв спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач є спадкоємцем за законом п`ятої черги. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позов, клопотання про розгляд справи без її участі від неї до суду не надходило. Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку загальною площею 2,29 га., із кадастровим номером 5124182400:01:006:0264 , розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД в„– 019698 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя І.Д. Бошков