Ухвала

від 21.08.2019 по справі 757/37240/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_2.,

суддів - ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

секретаря - ОСОБА_5.,

за участю:

адвоката, який діє в інтересах

заявника ФГ «Альянс» - ОСОБА_6.,

адвоката, який діє в інтересах

заявників ТОВ «ГУД СТОУН»,

ТОВ «БЕСТСТОУН» - ОСОБА_7.,

адвоката, який діє в інтересах

заявника ТОВ «Інвол А» - ОСОБА_8.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційними скаргами адвоката, який діє в інтересах заявника ФГ «Альянс» - ОСОБА_9., адвоката, який діє в інтересах заявників ТОВ «ГУД СТОУН», ТОВ «БЕСТСТОУН» - ОСОБА_7., заявника, в особі директора ТОВ «Інвол А» - ОСОБА_10., заявника, в особі директора ТОВ «ЕНЛІЛЬ» - ОСОБА_11., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 18 липня 2019 року, якою накладено арешт на ліміт ПДВ в рамках кримінального провадження №12015000000000461 від 30.07.2015 року -

В С Т А Н О В И Л А :

17 липня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_12. про накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в рамках кримінального провадження №12015000000000461 від 30.07.2015 рокуза ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ряду підприємств, в тому числі по ТОВ «Інвол А» (код ЄДРПОУ 42583345), Фермерське господарство «Альянс» (код ЄДРПОУ 31374476), ТОВ «Бестстоун» (код ЄДРПОУ 42782366), ТОВ «Гуд Стоун» (код ЄДРПОУ 42787432), ТОВ «Енліль» (код ЄДРПОУ 33818784), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств отримані внаслідок проведення незаконної діяльності, та метою арешту сум ПДВ розміщених в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунку зазначених підприємств є збереження речових доказів, що відповідає вимогам ст.98, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах заявника ФГ «Альянс» - ОСОБА_9., адвокат, який діє в інтересах заявників ТОВ «ГУД СТОУН», ТОВ «БЕСТСТОУН» - ОСОБА_7., заявник, в особі директора ТОВ «Інвол А» - ОСОБА_10., заявник, в особі директора ТОВ «ЕНЛІЛЬ» - ОСОБА_11., подали апеляційні скарги, в яких не погоджуються з ухвалою, вважають її незаконною.

Адвокат, який діє в інтересах заявника ФГ «Альянс» - ОСОБА_9., в своїй апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду є помилковими, оскільки суми ліміту ПДВ взагалі не являють собою майно в розумінні ч.10 ст.170 КПК України, на яке можливо накласти арешт, адже воно не має матеріального вираження та не відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України. При цьому ФГ «Альянс» є сільськогосподарським підприємством та накладення арешту негативно впливає на господарську діяльність та перешкоджає функціонуванню підприємства. Тому, просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ)ФГ «Альянс», та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на кошти-суми ПДВ.

Адвокат, який діє в інтересах заявників ТОВ «ГУД СТОУН», ТОВ «БЕСТСТОУН» - ОСОБА_7., в своїх апеляційних скаргах зазначає, що ухвала суду не містить обґрунтування можливості використання розміру коштів-сум ПДВ вказаних підприємств в якості речових доказів у кримінальному провадженні. Також зазначає, що взаємовідносини між ТОВ «ГУД СТОУН» та ТОВ «БЕСТСТОУН» не стосуються обставин та юридичних осіб, зазначених в клопотанні прокурора та ухвалі суду. Крім того, в ухвалі суду не вказано можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та розмір коштів-сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «ГУД СТОУН» та ТОВ «БЕСТСТОУН» на момент накладення арешту, чим порушено завдання та принципи кримінального провадження щодо розумності та співмірності обмеження права власності вказаних підприємств. Тому, враховуючи, що в клопотанні прокурора відсутні посилання на будь-яку правову підставу, передбачену ч.ч. 3, 4, 5, 6 ст. 170 КПК України, просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ)ТОВ «ГУД СТОУН» та ТОВ «БЕСТСТОУН», та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на кошти-суми ПДВ.

Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, пославшись на те, що ухвалу постановлено без виклику представників ТОВ «ГУД СТОУН» та ТОВ «БЕСТСТОУН», а про накладення арешту на майно стало відомо 31.07.2019 року, після ознайомлення з матеріалами справи.

Заявник, в особі директора ТОВ «Інвол А» - ОСОБА_10., в своїй апеляційній скарзі зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не передбачений ч.10 ст.170 КПК України. При цьому кошти ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ існують виключно у формі записів на рахунках у банках та по своїй природі не можуть бути речовими доказами у розумінні ст.98 КПК України, з огляду на відсутність в матеріалах клопотання доказів, що дане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому, просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ)ТОВ «Інвол А», та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, пославшись на те, що ухвалу постановлено без участі представників ТОВ «Інвол А», а її копія судом підприємству не направлялася.

Заявник, в особі директора ТОВ «ЕНЛІЛЬ» - ОСОБА_11., в своїй апеляційній скарзі не погоджується з ухвалою про арешт майна, вважає її незаконною та необ'єктивною, оскільки ліміти ПДВ не підпадають під ознаки ст.98 КПК України та не є майном підприємства, арешт лімітів ПДВ ТОВ «ЕНЛІЛЬ» перешкоджає функціонуванню підприємства, порушуючи його права. Також звертає увагу, що відсутнє підтвердження того, що будь-якій посадовій особі ТОВ «ЕНЛІЛЬ» повідомлено про підозру в рамках даного кримінального провадження, як і відсутні підтвердження відповідності лімітів ПДВ ТОВ «ЕНЛІЛЬ» критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «ЕНЛІЛЬ» та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, пославшись на те, що ухвалу постановлено без виклику представників ТОВ «ЕНЛІЛЬ», а про накладення арешту стало відомо 29.07.2019 року, після оприлюднення тексту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- адвоката, діючого в інтересах заявника ФГ «Альянс» - ОСОБА_6., який підтримав апеляційну скаргу, проти апеляційних скарг інших заявників не заперечував;

- адвоката, який діє в інтересах заявників ТОВ «ГУД СТОУН», ТОВ «БЕСТСТОУН» - ОСОБА_7., який підтримав свої апеляційні скарги, проти апеляційних скарг інших заявників не заперечував;

- адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «Інвол А» - ОСОБА_8., який підтримав апеляційну скаргу, проти апеляційних скарг інших заявників не заперечував;

- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Разом з цим встановлено, що ухвалу постановлено без виклику представників вказаних підприємств, а про накладення арешту стало відомо після оприлюднення тексту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Тобто апеляційні скарги подано в межах визначеного законом п'ятиденного строку, і таким чином строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв'язку з чим він поновленню не підлягає.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки представниками власників майна ФГ «Альянс», ТОВ «ГУД СТОУН», ТОВ «БЕСТСТОУН», ТОВ «Інвол А», ТОВ «ЕНЛІЛЬ» в частині накладення арешту на майно цих підприємств, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних скарг зазначених осіб, а щодо інших осіб, на майно яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на це майно колегією суддів не вирішується.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12015000000000461 від 30.07.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частинами 1, 2 ст. 205, частиною 3 ст. 209, частиною 2 ст. 364 КК України.

Прокурор вказує, що група осіб в період 2018-2019 років на території м.Києва, Харківської та Донецької областей, створила «транзитно-конвертаційну групу» з підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності, з метою використання реквізитів підприємств та їх розрахункових рахунків у злочинних схемах зі створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток суб'єктам господарювання реального сектору економіки.

Зокрема, встановлено, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який являючись засновником та директором ТОВ «Техно-2017» (код ЄДРПОУ 41661144), ТОВ «ТД «Ірпіс» (код ЄДРПОУ 41088961), ТОВ «Лалсат Інтернацірналь Україна» (код ЄДРПОУ 37763671) за змовою з іншими невстановленими на даний час особами створили (придбали) ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), діяльність яких полягає в наданні протиправних послуг ряду суб'єктів господарювання реального сектору, метою яких є легалізація (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, підроблення первинних фінансово-господарських документів щодо безтоварних операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, тощо.

До складу суб'єктів господарської діяльності, які підконтрольні ОСОБА_1 та використовуються як інструмент вчинення кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності входять наступні юридичні особи: ТОВ «Техно-2017» (код 41661144), ТОВ «ТД «Ірпіс» (код 41088961), ТОВ «Лалсат Інтернацірналь Україна» (код 37763671), ТОВ «Інвол А» (код 42583345), Фермерське господарство «Альянс» (код 31374476), ТОВ «ТБ «Новаагро» (код 39820081), ТОВ «Гуд Світ» (код 42465759), ТОВ «Укрфлора» (код 41730668), ТОВ «Флораріум» (код 41625174), ТОВ «Флораторг» (код 41730804), ТОВ «Атлас Зернотрейдінг» (код 42468220), ТОВ «;Новакорм» (код 40557266), ТОВ «Рейт Едванс» (код 42187164), ТОВ «Хейтіс» (код 42300878), ТОВ «Брош Груп» (код 42803600), ТОВ «Зларін» (код 42799374), ТОВ «ТГ «Адамаст» (код 42560036 ), ТОВ «Бестстоун» (код 42782366), ТОВ «Гуд Стоун» (код 42787432), ТОВ «Трансрем» (код 42807170), ТОВ «Атлас Зернотрейдінг» (код 42468220), ТОВ «АК Новаагро» (код 40557237), ТОВ «Велсфор» (код 42288821), ТОВ «Веймел» (код 42199672), ТОВ «Топ Скіл» (код 42181775), ТОВ «Лайт Тех» (код 42474082), ТОВ «Новаагро Україна» (код 34631027), ТОВ «Бенедикт Бізнес» (код 40160219), ТОВ «Голд Трейдінг+» (код 40233213), ТОВ «НУТ Експорт» (код 39233880), ТОВ «Омега-2008» (код 34331325), ТОВ «Оптима Прайс» (код 40335034), ТОВ «Поларіс 100» (код 39915618), ТОВ «Пріорітет Логістик» (код 42793556), ТОВ «Сігней» (код 39513697), ТОВ «Стадіус» (код 39920565), ТОВ «Рікон+» (код 41123602), ТОВ «Рентес» (код 42030509), ТОВ «Камаран» (код 42797079), ТОВ «Ремпейдж Індастрі» (код 42430710) та інші.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року задоволено клопотання прокурора про арешт майна в рамках кримінального провадження №12015000000000461 та накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ряду підприємств, в тому числі по ТОВ «Інвол А» (код ЄДРПОУ 42583345), Фермерське господарство «Альянс» (код ЄДРПОУ 31374476), ТОВ «Бестстоун» (код ЄДРПОУ 42782366), ТОВ «Гуд Стоун» (код ЄДРПОУ 42787432), ТОВ «Енліль» (код ЄДРПОУ 33818784), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, речовими доказами є саме матеріальні об'єкти.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: 1) суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; 3) суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 4) суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; 5) інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Таким чином, арешт накладається виключно на майно (матеріальні об'єкти) у передбачених випадках, а ліміт ПДВ не може бути речовим доказом, відповідно до положень ст.98 КПК України, його неможливо конфіскувати, здійснити його відчуження, та спрямувати на погашення цивільного позову, оскільки підприємство не має права власності на ліміт ПДВ.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що надані матеріали провадження містять постанову органу досудового розслідування про визнання вказаного у клопотанні майна речовим доказом у кримінальному провадженні №12015000000000461, як вважає апеляційний суд, стороною обвинувачення під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Крім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги адвоката, який діє в інтересах заявника ФГ «Альянс» - ОСОБА_9., адвоката, який діє в інтересах заявників ТОВ «ГУД СТОУН», ТОВ «БЕСТСТОУН» - ОСОБА_7., заявника, в особі директора ТОВ «Інвол А» - ОСОБА_10., заявника, в особі директора ТОВ «ЕНЛІЛЬ» - ОСОБА_11., задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 18 липня 2019 року, якою накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в рамках кримінального провадження №12015000000000461 від 30.07.2015 року, скасувати в частині накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Інвол А» (код ЄДРПОУ 42583345), Фермерське господарство «Альянс» (код ЄДРПОУ 31374476), ТОВ «Бестстоун» (код ЄДРПОУ 42782366), ТОВ «Гуд Стоун» (код ЄДРПОУ 42787432), ТОВ «Енліль» (код ЄДРПОУ 33818784).

Ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_12. про накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в рамках кримінального провадження №12015000000000461 від 30.07.2015 рокуза ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364 КК України, в частині накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Інвол А» (код ЄДРПОУ 42583345), Фермерське господарство «Альянс» (код ЄДРПОУ 31374476), ТОВ «Бестстоун» (код ЄДРПОУ 42782366), ТОВ «Гуд Стоун» (код ЄДРПОУ 42787432), ТОВ «Енліль» (код ЄДРПОУ 33818784), відмовити.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 18 липня 2019 року, якою накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в рамках кримінального провадження №12015000000000461 від 30.07.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364 КК України, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4